Ухвала

від 21.01.2025 по справі 905/1094/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

21.01.2025 Справа № 905/1094/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1094/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу»

про стягнення 1 993 566,12 грн

Суддя Хабарова М.В.

Секретар судового засідання Сухіна В.А.

за участі представників (в режимі відеоконференції):

від позивача (стягувача) Балдинюк М.Ю.

від відповідача (боржника) не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.12.2024 у справі №905/1094/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» заборгованість у розмірі 1969977,43 грн, 3% річних у розмірі 8320,26 грн інфляційні втрати у розмірі 15268,43 грн та судовий збір у розмірі 23922,79 грн.

09.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1094/24 до 31.12.2025. У вказаній заяві відповідач зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення на підприємстві було видано накази про зупинення роботи виробничих майданчиків, в тому числі і на яких використовувалася електроенергія. Крім того, на цих майданчиках розмістилися підрозділи Збройних Сил України, які і споживали електроенергію. Також відповідач зазначає, що підприємство перебуває у важкому фінансовому стані, виробничі потужності зруйновані, частину техніки довелося евакуювати. Відповідач зазначає, що він звернувся до суду з позовом до військових частин і Луганського КЕВ для відшкодування вартості спожитої електроенергії.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.01.2025 призначено засідання з розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 21.01.2025; запропоновано стягувачу у строк до 20.01.2025 надати суду письмові пояснення щодо поданої боржником заяви.

20.01.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення, у яких зазначає, що боржником жодним чином не доведено, що відстрочення виконання рішення суду в подальшому призведе до виконання ухваленого рішення. З дати виникнення заборгованості боржник не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір погасити заборгованість.

21.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії позовної заяви про відшкодування збитків до підрозділів ЗСУ та картки руху заяви.

У судове засідання 21.01.2025 в режимі відеоконференції з?явився представник позивача.

Представник позивача заперечив стосовно задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1094/24 до 31.12.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Судом враховано, що відповідач є підприємством, яке входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309. Крім того, згідно наданого акту обстежень №11/1 від 01.03.2024, підприємство зазнало значних пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Також відповідачем надані докази того, що на території підприємства знаходилися військові частини, які споживали електроенергію. З поданої відповідачем позовної заяви до військових частин вбачається, що відповідач дійсно має намір стягнути з останніх завдані йому збитки у вигляді компенсації за спожиту електроенергію.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач надав достатні докази та навів переконливі аргументи, які свідчать, що зазначені у клопотанні обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі. Відстрочення виконання рішення для боржника в цьому випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи викладене вище та те, що таке прострочення не призвело до збитків позивача (протилежного матеріали справи доказів не містять), зважаючи на те, що відстрочення виконання рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а також не призведе до порушення балансу інтересів сторін, суд вважає, що наявні правові підстави для відстрочення виконання рішення у даній справі.

Разом з цим, задля дотримання балансу інтересів сторін, а також враховуючи при цьому, що відстрочення виконання рішення суду до 31.12.2025 може призвести до істотного порушення права позивача на отримання присуджених до стягнення коштів і, тим самим, захисту його майнових прав, суд зменшує період відстрочення до 01.06.2025.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1094/24 задовольнити частково.

2. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» виконання рішення Господарського суду Донецької області від 04.12.2024 у справі №905/1094/24 до 01.06.2025.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова