Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/13179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/13179/23Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства «Прокредит Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця»

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення заборгованості у розмірі 4 232 649,03 грн.

за участю представників:

від позивача: Онуфрієва О.Д.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Скрипчук М.Є.;

від відповідача-3: не з`явився;

від відповідача-4: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 4 232 649,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 24.11.2023.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

За наслідками підготовчого засідання 16.02.2024 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 11.03.2024.

Ухвалою від 08.04.2024 Господарський суд міста Києва перейшов зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, залучив ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" в якості співвідповідачів у справі.

У подальшому, судом неодноразово відкладалось підготовче засідання.

На підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/1188/24 16.10.2024 був проведений повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 .

За наслідками вказаного автоматизованого розподілу справи матеріали позовної заяви (910/13179/23) передані на розгляд судді Кирилюк Т. Ю.

Ухвалою від 21.10.2024 суддею Кирилюк Т. Ю. прийнято справу № 910/13179/23 до свого провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; призначено підготовче засідання у справі на 19.11.24.

У судовому засіданні 19.11.2024 Господарським судом міста Києва оголошено перерву на 03.12.2024.

Господарським судом міста Києва 03.12.2024 у судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.12.2024.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Враховуючи неявку представника позивача у судове засідання 10.12.2024, судом оголошено перерву на 21.01.2024.

У судовому засіданні 21.01.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем-1 укладено 21.10.2021 рамкову кредитну угоду № FW115.2153, відповідно до пункту 1 якої позивач встановив для відповідача-1 наступні кредитні умови: максимальна сума - 10 000 000,00 грн., максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних. Ця рамкова кредитна угода застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від позивача згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: овердрафт; строковий кредит; відновлювальна кредитна лінія; гарантії, акредитиви (документарні операції); кредитні картки. Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу позивача і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення (окремо - «кредити і договір», разом - «кредитні договори»).

Відповідно до пункту 11 рамкової угоди, детальні умови надання забезпечення визначаються в окремому договорі.

Згідно з пунктом 20 рамкової угоди, ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого пунктом 1 рамкової угоди. Закінчення строку дії рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови рамкової угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі рамкової угоди і були неналежно виконані чи не виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав.

На виконання умов рамкової угоди, сторонами 21.10.2021 укладено кредитний договір № 115.52179/FW115.2153. В кредитному договорі зазначено, що відповідач-1 та позивач уклали рамкову кредитну угоду № FW115.2153 від 21.10.2021. Терміни, не визначені у цьому кредитному договорі, вживаються у значенні, присвоєному їм у рамковій угоді.

Відповідач-1 звернувся до позивача з проханням надати йому кредит відповідно до рамкової угоди та цього кредитного договору. Положення рамкової угоди доповнюють цей кредитний договір, в частині, в якій вони йому не суперечать.

Відповідно до пункту 1 кредитного договору, позивач зобов`язався надати відповідачу-1 строковий кредит, загальна сума якого складає 4 200 000,00 грн, строком на 36 місяців, від дати видачі кредиту включно.

Умовами пункту 3 кредитного договору визначено, що кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком №1 до цього договору, шляхом зарахування коштів на рахунок відповідача-1 № НОМЕР_1 у позивача. Одночасно, відповідач-1 доручив і уповноважив позивача з моменту зарахування кредиту на рахунок відповідача-1, здійснити переказ, або договірне списання з цього рахунку суми у розмірі 4 200 000,00 грн. та перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Олрайз", ідентифікаційний код 40216355, на рахунок № НОМЕР_2 , з призначенням - "повне погашення залишку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна столиця» відповідно до Кредитного договору №1-2 (про надання відновлювальної кредитної лінії) від 21.11.2018 року".

Згідно з пунктом 4 кредитного договору (в редакції договору № 1 про внесення змін до кредитного договору від 25.11.2021), на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за змінюваною ставкою, розмір процентів - 12.00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення, розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: індекс UIRD (3 місяці) + 4,86 %.

Судом встановлено, що 21.10.2021 позивачем надано, а відповідачем-1 отримано грошові кошти у розмірі 4 200 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 401248023/435573936/1229093088/5158 від 21.10.2021.

Також, в забезпечення рамкової угоди та кредитного договору, 21.10.2021 між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № 247741-ДП2.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору поруки, на підставі договору відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання усіх зобов`язань відповідача-1 у їх повному обсязі як солідарний із відповідачем-1 боржник. Розмір зобов`язань відповідача-1 визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається із врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування.

Згідно до пункту 2.3 договору поруки, порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання відповідача-1 із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.

Умовами пункту 3.2 договору поруки встановлено, що відповідач-2 зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позивача у випадку та з моменту виникнення заборгованості відповідача-1 у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).

Позивач може вимагати від відповідач-2 дострокового виконання усіх зобов`язань відповідача-1 за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору поруки, порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової yгoди чи належне виконання усіх вимог позивача, припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості відповідачем-1 до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред`явлення позивачем вимоги про погашення відповідачем-2 заборгованості відповідача-1 не тягне за собою припинення поруки.

Позивач вправі пред`явити вимогу відповідачу-2 про погашення заборгованості відповідача-1 протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості відповідача-1.

Договір вступає в силу з моменту його укладення і діє протягом усього часу, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання yсіх зобов`язань відповідача-1 за кредитними договорами та відповідача-2 за договором.

Також, в забезпечення рамкової угоди та кредитного договору, 21.10.2021 між позивачем та відповідачем-3 укладено договір іпотеки № 233844-ІД1.

Відповідно до пункту 2.1 договору іпотеки, для забезпечення повного виконання основних зобов`язань та вимог позивача, відповідач-3 передає у іпотеку на умовах, визначених договором предмет іпотеки, що вказаний у пункті 2.2. договору. Зміст та розмір основних зобов`язань, строк і порядок їх виконання вказуються у кредитних договорах.

Предметом іпотеки є: 1 - житловий будинок, загальною площею - 192,6 кв,м., житлова площа - 89.8 кв.м.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147364732109; номер запису про право власності: 2343140; Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Ломоносова, будинок 24-36; загальною вартістю 2 757 300,00 грн. 2 - земельна ділянка, цільового призначення - для іншої житлової забудови; площею 0,03872 га; кадастровий номер 3210900000:01:129:0064; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 147319732109; за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Ломоносова, земельна ділянка 24-36, загальною вартістю 487 900,00. Загальна заставна вартість - 3 245 200,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1. зазначеного правочину, право іпотеки на предмет договору виникає з моменту нотаріального посвідчення договору та у повному обсязі діє до моменту припинення договору.

Якщо предметом іпотеки є земельна ділянка, то встановлена договором іпотека поширюється на усі об`єкти незавершеного будівництва, будинки, будівлі та споруди, які розташовані чи будуть розташовані на ній.

Умовами пунктів 3.3. та 3.4. договору іпотеки встановлено, що іпотекою забезпечується виконання усіх основних зобов`язань та вимог позивача, а також вимог, які відповідно до законодавства можуть бути задоволені за рахунок предмета іпотеки. Розмір основних зобов`язань визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір основних зобов`язань, які виникають з рамкової угоди та укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 10 000 000,00 грн.; ліміт строку кредитування - до 21.10.2031 року; максимальний розмір процентів - 40 % річних.

Умовами підпункту 5.3.3. пункту 5.3. договору іпотеки встановлено, що відповідач-3 зобов`язаний у разі втрати відповідачем-3 прав на предмет іпотеки, пошкодження, знищення, зменшення вартості, втрати ліквідності чи іншого погіршення стану предмета іпотеки - не пізніше як протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги позивача - відновити стан предмета іпотеки або надати у іпотеку інше майно, на умовах договору, яке б відповідало вимогам позивача.

Відповідно до пункту 6.1. договору іпотеки, позивач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення відповідачем-1 та/або відповідачем-3 умов кредитних договорів чи договору, порушення справи про банкрутство відповідача-3 та/або відповідача-1, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 6.10. договору іпотеки, позивач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення відповідачем-1 та/або відповідачем-3 умов кредитних договорів чи договору, порушення справи про банкрутство відповідача-3 та/або відповідача-1, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Сторони домовилися, що у випадку неможливості або значного ускладнення звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із порушенням відповідачем-3 умов договору, недостовірністю поданої відповідачем-3 інформації, втратою відповідачем-3 права власності на предмет іпотеки, визнання недійсною іпотеки, встановленою на підставі договору тощо відповідач-3 зобов?язується нести відповідальність за виконання основного зобов`язання у їх повному обсязі як солідарний з відповідачем-1 боржник на умовах поруки. У такому випадку до відносин сторін застосовуються умови договору в частині, що не суперечать вимогам законодавства щодо поруки та договору поруки.

Договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє протягом усього часу дії ліміту строку кредитування та до моменту, який наступить пізніше: припинення дії рамкової угоди, належного виконання основних зобов`язань, задоволення вимог позивача. Протягом усього часу дії ліміту строку кредитування виконання усіх чи частини основних зобов`язань не тягне за собою припинення договору(пункт 9.1. договору іпотеки).

В подальшому, 15.11.2021 між відповідачем-3 та відповідачем-4 укладено договір № 2210/284/000095 добровільного страхування майна (поліс), за умовами якого відповідач-4 зобов`язався здійснити добровільне страхування майна та провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку позивачу/відповідачу-3, а відповідач-3 зобов`язався сплатити страховий платіж. Застраховане майно знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Ломоносова, 24-36, літ «І Я».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач стверджує, що у зв`язку з припиненням відповідачем-1 належної сплати платежів, які визначені графіком повернення кредиту та належної сплати процентів за кредитним договором, що в свою чергу є порушенням умов зазначеного договору, у Акціонерного товариства «Прокредит Банк» виникло право стягнення з відповідача-1 існуючої заборгованості. Крім того, на переконання позивача, враховуючи наявність укладених договорів поруки з відповідачем-2 та іпотеки з відповідачем-3, а також, викладених умов у цих правочинах, у останнього виникло право солідарного стягнення існуючої кредитної заборгованості з відповідача-1, з відповідача 2 та відповідача 3. Крім того, позивач стверджує, що у нього є право стягнути заборгованість і з відповідача 4, враховуючи наступне. Позивач зазначає, що між відповідачем-4 та відповідачем 3 було укладено договір страхування предмету іпотеки на виконання умов договору іпотеки. Разом із тим, на момент звернення із позовом до суду зазначене застраховане майно - предмет іпотеки є знищеним. Враховуючи вищенаведене, відповідач-3 09.05.2023 звернувся до відповідача-4 із заявою про виплату страхового відшкодування, у задоволенні якої відповідач - 4 відмовив. З огляду на зазначене у сукупності, позивач стверджує, що вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 3 245 200,00 грн. повинна бути спрямована саме до відповідача - 4.

В свою чергу відповідачами 1 та 3 відзиви суду не надано та позовні вимоги не заперечено.

Відповідач-2 позовні вимоги заперечив, стверджуючи, що матеріали справи не містять належних доказів того, що договір поруки укладено в забезпечення рамкової угоди та кредитного договору. Зазначені обставини, на думку відповідача-2 свідчать про об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним правочином забезпечені порукою, у зв`язку із чим вимоги позивача до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Відповідачем-4 також заперечено позовні вимоги, з посиланням на наступне. За твердженнями відповідача-4, подія, яка спричинила знищення предмету договорів іпотеки та страхування, виникла внаслідок бойових дій на території України. В свою чергу умовами договору добровільного страхування заявлена подія є виключенням настання страхового випадку і тому страхове покриття предмету договору згідно його умов - відсутнє. Зазначені обставини свідчать про відсутній обов`язок з боку страхової компанії щодо здійснення страхового відшкодування відповідачу-3/позивачу і, як наслідок, відсутнє правопорушення з боку відповідача-4.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частинами 1-3 статі 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява, окрім іншого, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Стаття 48 Господарського процесуального кодексу України передбачає право суду першої інстанції за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Наразі, суд зазначає, що позивач звернувся до суду із позовним вимогами до відповідачів 1 та 2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.10.2021 у розмірі 4 232 649,03 грн. В подальшому, 08.03.2024 та 11.03.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів, зокрема, відповідача - 3 та відповідача - 4 відповідно. Також, 08.03.2024 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути солідарно з відповідачів 1, 2 та 3 заборгованість за кредитним договором від 21.10.2021 у розмірі 4 232 649,03 грн.

Господарський суд міста Києва (суддя Мельник В.І.) ухвалою суду від 08.04.2024 залучив до участі у справі відповідачів 3 та 4.

В подальшому, 11.04.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача - 4, в прохальній частині якої позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 3 245 200,00 грн. з відповідача-4.

Відповідно до частин 2 - 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Господарський суд міста Києва звертає увагу позивача на те, що з урахуванням всіх наявних заяв останнього по суті справи, на розгляді у суду є позовні вимоги позивача до відповідачів 1, 2 та 3 про стягнення з останніх солідарно заборгованості за кредитним договором від 21.10.2021 у розмірі 4 232 649,03 грн.

В той же час, жодної заяви, як-то позовної заяви, заяви про залучення співвідповідача - 4 або іншої заяви, яка має відповідати вимогам норм Господарського процесуального кодексу, а саме: статтям 42, 46, 48, 162, з викладеними позовними вимогами про стягнення з відповідача 4 разом із іншими відповідачами солідарно заборгованості за кредитним договором від 21.10.2021 у розмірі 4 232 649,03 грн. матеріали справи не містять.

При цьому, як вже зазначено судом вище, позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача - 4, зі змісту якої вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача - 4 не заборгованість за кредитним договором від 21.10.2021 у розмірі 4 232 649,03 грн. солідарно зі всіма іншими відповідачами, а суму страхового відшкодування за договором № 2210/284/000095 добровільного страхування майна (поліс) від 15.11.2021 у розмірі 3 245 200,00 грн.

Отже, позивач не ставить до відповідача - 4 первісних позовних вимог, з якими він звернувся до Господарського суду міста Києва в позовній заяві. А, фактично, у прохальній частині відповіді на відзив відповідача - 4, позивач виклав нові позовні вимоги одного й того самого позивача до іншого відповідача.

Разом із тим, суд не може розцінити відповідь на відзив відповідача-4, як нову позовну заяву та клопотання позивача про об`єднання в одне провадження декількох справ за позовами одного позивача до різних відповідачів, з огляду на не відповідність зазначеної заяви по суті справи, в якості нової позовної заяви, вимогами статей 42, 46, 48, 162 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд наголошує, що об`єднання справ в одне провадження допускається тільки до початку підготовчого засідання.

З огляду на вищенаведене у сукупності, на розгляді у Господарського суду міста Києва знаходяться позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача - 1, відповідача - 2 та відповідача - 3 заборгованості за кредитними договором від 21.10.2021 у розмірі 4 232 649,03 грн.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046 - 1053 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу-1 кредит у загальному розмірі 4 200 000,00 грн. (підтверджується меморіальним ордером № 401248023/435573936/1229093088/5158 від 21.10.2021 та випискою по особовому рахунку за період з 21.10.2021 по 21.10.2021).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач-1 (позичальник) взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість відповідача-1 перед позивачем, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за період часу з 21.10.2021 по 08.08.2023.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача-2 про відсутність належних доказів того, що кредитний договір є невід`ємною частиною рамкової угоди та його укладено на виконання рамкової угоди, з огляду на наступне.

У пункті 1 рамкової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем-1 зазначено, що ця угода застосовується до таких кредитних послуг, в тому числі, строковий кредит. Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу позивача і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення (окремо - «кредити і договір», разом - «кредитні договори»).

В подальшому, позивачем та відповідачем-1 укладено кредитний договір № 115.52179/FW115.2153. В даному правочині зазначено, що відповідач-1 та позивач уклали саме рамкову кредитну угоду № FW115.2153 від 21.10.2021, а терміни, не визначені у цьому кредитному договорі, вживаються у значенні, присвоєному їм у рамковій угоді.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також, в силу принципу свободи договору сторонами були визначені на власний розсуд та узгоджені між ними без заперечень умови як рамкової угоди так і кредитного договору, а тому заперечення відповідача-2 визнаються судом юридично неспроможними.

Відповідно до пункту 16 рамкової угоди, позивач може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань у разі, окрім іншого, якщо позичальник прострочив належні до сплати платежі більше ніж на 30 календарних днів.

Позивач звернувся до відповідача-1 з досудовою вимогою № 16-02-23/1/44 від 16.02.2023, в якій просив достроково повернути кредит у розмірі 2 968 915,21 грн, борг за кредитними коштами у розмірі 820 344,29 грн., борг по процентам у розмірі 443 389,53 грн., а також сплатити проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 14 535,20 грн. (вимога та докази направлення наявні у матеріалах справи).

Зазначена вимога відповідачем-1 залишена без задоволення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем-1 (позичальником) були порушені зобов`язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем-1, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення існуючої заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Умовами пункту 3.2 договору поруки № 247741-ДП2 встановлено, що відповідач-2 зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позивача у випадку та з моменту виникнення заборгованості відповідача-1 у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).

Позивач може вимагати від відповідач-2 дострокового виконання усіх зобов`язань відповідача-1 за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів.

Позивач звернувся до відповідача-2 з досудовою вимогою № 16-02-23/1/45 від 16.02.2023, в якій просив достроково повернути кредит у розмірі 2 968 915,21 грн, борг за кредитними коштами у розмірі 820 344,29 грн., борг по процентам у розмірі 443 389,53 грн., а також сплатити проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 14 535,20 грн. (вимога та докази направлення наявні у матеріалах справи).

Зазначена вимога відповідачем-2 залишена без задоволення.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача-2 про відсутність належних доказів того, що договір поруки укладений саме в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із тим, що зі змісту вказаного правочину неможливо встановити, які саме первинні зобов`язання забезпечені цією порукою, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору поруки № 247741-ДП2, укладеного між позивачем та відповідачем-2, на підставі договору відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання усіх зобов`язань відповідача-1 у їх повному обсязі як солідарний із відповідачем-1 боржник. Розмір зобов`язань відповідача-1 визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається із врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування.

В розділі «визначення термінів» договору поруки сторонами визначено, що позичальник - це Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна столиця»; рамкова угода - рамкова кредитна угода № FW115.2153 від 21.10.2021; кредитні договори - наступні договори з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них; зобов`язання відповідача-1 - усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання відповідача-1 перед позивачем, термін виконання яких настав, або настане у майбутньому, враховуючи зобов`язання, пов`язані із порушення кредитних договорів, що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії рамкової угоди на підставі діючих чи які будуть укладені у майбутньому кредитних договорів.

Згідно до пункту 2.3 договору поруки, порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання відповідача-1 із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.

Умовами пункту 3.2 договору поруки встановлено, що відповідач-2 зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позивача у випадку та з моменту виникнення заборгованості відповідача-1 у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).

Враховуючи вищенаведене, Господарський суд міста Києва встановив, що договір поруки № 247741-ДП2 був укладений безпосередньо в забезпечення належного виконання всіх зобов`язань відповідачем-1 за кредитними договорами, які укладені в межах дії рамкової угоди № FW115.2153 від 21.10.2021. Отже, виконання зобов`язань за спірним кредитним договором забезпечено договором поруки № 247741-ДП2, який укладено між позивачем та відповідачем-2.

Одночасно, як вже було зазначено судом вище, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Правовий режим регулювання забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, а також правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань визначається Законами України "Про іпотеку" та "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (частина 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку").

Як встановлено судом раніше, в забезпечення рамкової угоди та кредитного договору, 21.10.2021 між позивачем та відповідачем-3 укладено договір іпотеки № 233844-ІД1. За змістом даного правочину сторони узгодили, що позичальником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна столиця»; рамкова угода - це рамкова угода №FW115.2153 від 21.10.2021 року, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до неї; кредитні договори - наступні договори з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них: рамкова угода, договори про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, гарантії та усі інші договори, які укладені та/або будуть укладені на підставі та в межах рамкової угоди які є її невід`ємні частини.

Умовами підпункту 5.3.3. пункту 5.3. договору іпотеки встановлено, що відповідач-3 зобов`язаний у разі втрати відповідачем-3 прав на предмет іпотеки, пошкодження, знищення, зменшення вартості, втрати ліквідності чи іншого погіршення стану предмета іпотеки - не пізніше як протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги позивача - відновити стан предмета іпотеки або надати у іпотеку інше майно, на умовах договору, яке б відповідало вимогам позивача.

Судом встановлено, що 18.01.2024 відповідач-3 звернувся до позивача із письмовою вимогою про припинення обтяження щодо предмету іпотеки, з метою отримання страхового відшкодування, у зв`язку із настанням страхового випадку - знищення майна в наслідок пожежі. На підтвердження зазначених обставин відповідачем-3 долучено довідку про знищення/знесення майна № 2887 від 16.01.2024.

В свою чергу, позивачем складено 30.01.2024 вимогу до відповідача-3 про надання у іпотеку іншого майна № 30-01-24/1/97, яку відповідач-3 отримав нарочно 31.01.2024. В зазначеній вимозі позивач вимагав від відповідача-3, посилаючись на підпункт 5.3.3 пункту 5.3 договору іпотеки, надати іпотекодержателю у іпотеку замість знищеного житлового будинку, інше нерухоме майно.

Зазначену вимогу відповідачем-3 не задоволено, інше майно по договору іпотеки в забезпечення кредитного договору не передано.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.10. договору іпотеки, сторони домовилися, що у випадку неможливості або значного ускладнення звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із порушенням відповідачем-3 умов договору, недостовірністю поданої відповідачем-3 інформації, втратою відповідачем-3 права власності на предмет іпотеки, визнання недійсною іпотеки, встановленою на підставі договору тощо відповідач-3 зобов?язується нести відповідальність за виконання основного зобов`язання у їх повному обсязі як солідарний з відповідачем-1 боржник на умовах поруки. У такому випадку до відносин сторін застосовуються умови договору в частині, що не суперечать вимогам законодавства щодо поруки та договору поруки.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт знищення предмету іпотеки, а також, з огляду на те, що відповідачем-3 не здійснено заміну предмету іпотеки договору іпотеки № 233844-ІД1, як того вимагають умови зазначеного правочину, Господарський суд міста Києва встановив, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду із позовними вимогами до відпоіадча-3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідає нормам чинного законодавства, а також, умовам укладеного між сторонами правочину.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В пункті 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням статті 238 ГПК України.

Отже, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача-1, відповідача-2 та відповідча-3 заборгованості за кредитом в розмірі 3 789 259,50 грн та 443 389,53 грн заборгованості за процентами заявлені позивачем правомірно, обґрунтовано та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Враховуючи висновки Господарського суду міста Києва щодо відсутності заявлених позовних вимог до відповідача - 4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 232 649,03 грн, а також, з огляду на не оформлення позивачем позовних вимог до відповідача - 4 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 3 245 200,00 грн., шляхом подання відповідної заяви, яка має відповідати нормам Господарського процесуального кодексу України та бути поданою в межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України, судом не здійснюється правовий аналіз наявності чи відсутності прав у позивача про стягнення з відповідача-4 страхового відшкодування у розмірі 3 245 200,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1, 2 та 3 відповідно.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця» (01042, місто Київ, вулиця Філатова, будинок 10-А, офіс 3/49; ідентифікаційний код 33300207), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Прокредит Банк» (03115, місто Київ, проспект Перемоги, 107 А; ідентифікаційний код 21677333) 3 789 259,50 грн. основного боргу та 443 389,53 грн. відсотків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця» (01042, місто Київ, вулиця Філатова, будинок 10-А, офіс 3/49; ідентифікаційний код 33300207) на користь Акціонерного товариства «Прокредит Банк» (03115, місто Київ, проспект Перемоги, 107 А; ідентифікаційний код 21677333) 21 163,25 грн. витрат зі сплати судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Прокредит Банк» (03115, місто Київ, проспект Перемоги, 107 А; ідентифікаційний код 21677333) 21 163,25 грн. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Прокредит Банк» (03115, місто Київ, проспект Перемоги, 107 А; ідентифікаційний код 21677333) 21 163,25 грн. витрат зі сплати судового збору.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.01.2025.

Суддя Т.Ю. Кирилюк