Рішення

від 28.01.2025 по справі 910/13558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2025Справа № 910/13558/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Буревісник-4"

до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Промтехнік"

про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття приміщення в розмірі 83 677,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Житлово-будівельний кооператив «Буревісник-4» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Промтехнік» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття приміщення в розмірі 83 677,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 02 про надання послуги з технічного обслуговування інженерного обладнання у багатоквартирному будинку від 03.04.2023, в зв`язку з чим відбулось залиття місць загального користування у 14-му під`їзді з 9 по 1 поверх.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

18.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.20224 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13558/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

09.12.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що 09.06.2024 за адресою АДРЕСА_1, мешканцями під`їзду 14 на 9-му поверсі була виявлена аварія на центральному стояку водовідведення (каналізації кухні), а саме: внаслідок зносу верхньої частини труби центрального водовідведення (кухонної каналізації) вода з каналізації кухонь потрапляла неодноразово до квартир мешканців 8 - 5 поверху та на стіни під`їзду. На виконання умов договору працівник ТОВ КВФ «Промтехнік» 17.06.2024 прибув з відповідним обладнанням для продовження роботи, за адресою АДРЕСА_1, що можна побачити на записі з камери відеоспостереження, який позивач долучив до позову, для усунення аварії та відповідно до Актів №ОУ-0000116 №ОУ-0000233 здачі-приймання робіт (надання послуг) було проведено певний обсяг робіт. Оцінивши пошкодження, представником ТОВ КВФ «Промтехнік» було зроблено висновок, що сантехнічні роботи потребують укладання окремого договору підряду, як це передбачено договором №02 (поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку за окремими договорами підряду), а тому ТОВ КВФ «Промтехнік» запропоновано ЖБК «Буревісник-4» укласти договір №01 на виконання ТОВ КВФ «Промтехнік» сантехнічних робіт (розбивка отвору в стіні (без зворотнього відновлення), часткову заміну кухонної каналізації в 14-му під`їзді, біля квартири НОМЕР_5 у будинку №30 по проспекту Романа Шухевича в м. Києві, вартість таких робіт повинна була становити 9870,00 грн. однак така пропозиція не сподобалась позивачу, в результаті чого ТОВ КВФ «Промтехнік» отримало претензію, а в подальшому і даний позов. Відповідач зазначає, що надані позивачем фото підтверджують, що працівник ТОВ КВФ «Промтехнік» виконував лише роботу, а відео підтверджує лише факт затоплення, а не факт пошкодження саме працівником ТОВ КВФ «Промтехнік» труби, тим більше позивачем не надано відео в якому стані були стіни до того як прибув працівник ТОВ КВФ «Промтехнік», а отже це відео і фото на думку сторони відповідача, не може слугувати як підтвердження завдання шкоди працівником ТОВ КВФ «Промтехнік» позивачу, а лише факт виконання певної роботи. Відповідач зазначає, що жодних доказів того, що саме з вини працівника ТОВ КВФ «Промтехнік» сталася аварія позивачем так і не надано, з урахуванням того, що будинок 30 по проспекту Романа Шухевича в місті Києві введений в експлуатацію у 1980 році, тобто 44 роки назад, документів які б підтверджували, що заміна труб центрального водовідведення проводилась з часу експлуатації будинку також стороною позивача не надано, а отже труби в даному будинку перебувають в неналежному стані. Як зазначає відповідач, контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку належить саме ЖБК «Буревісник-4», а отже саме на ЖБК «Буревісник-4» покладено обов`язок утримання внутрішньо-будинкових мереж, в тому числі і внутрішньо-будинкової мережі водопостачання. В свою чергу, відповідач зазначає, що складений акт комісією ЖБК «Буревісник-4» від 17.06.2024 р. на думку ТОВ КВФ «Промтехнік» є недопустимим доказом залиття приміщення, оскільки він складений не за формою зазначеною у Правилах №76, не містить всі істотні відомості: характер залиття та його причини, інформації про завдану матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень, квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість), висновку комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття та підпису мешканців квартир які постраждали. Також звертаємо увагу, що у вказаному акті зазначено «....В процесі усунення аварії працівником обслуговуючої компанії ОСОБА_1 була пошкоджена труба центрального гарячого водопостачання на 9 поверсі.....», не зрозуміло чому в акті не зазначено прізвище Євгена, не зазначено чим саме ним начебто пошкоджена труба. ТОВ КВФ «Промтехнік» повністю не погоджується з твердженнями позивача, що вказаний Акт є належним та допустимим доказом, що саме з вини працівника ТО В КВФ «Промтехнік» сталась аварія на системі центрального опалення, гарячого водопостачання від 17.06.2024 та крім того, сторона відповідача вважає, що працівники КГІ «Київтеплоенерго» також мали бути залучені до складання вказаного акту, оскільки надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює саме КП «Київтеплоенерго», оскільки Правила №76 також встановлюють, що присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Крім того, щодо наданого позивачем Звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого під`їзду №14, будинку 30, що розташований за адресою: місто Київ, проспект Романа Шухевича суб`єкта оціночної діяльності ФОП Закір`янова Валентина Василівна» від 04 липня 2024 року, як допустимого доказу вини відповідача, відповідач зазначає, що у наданому позивачем Звіті про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого під`їзду АДРЕСА_1 суб`єкта оціночної діяльності ФОП «Закір`янова Валентина Василівна» від 04 липня 2024 року, не вказано, що оцінювач обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, то він є неналежним та недопустимим доказом, а також, вищевказаний Звіт про незалежну експертну оцінку, не є належним доказом на підтвердження розміру майнової шкоди, завданої саме внаслідок залиття, що сталось через невиконання ГОВ КВФ «Промтехнік» зобов`язання з надання послуги щодо ремонту на центральному стояку водовідведення, адже причини, що призвели до відповідних пошкоджень не були предметом оцінки, оскільки оцінювачем лише було проведено збір даних про вартість витратних матеріалів і вартості ремонтних робіт, необхідних для визначення ринкової вартості розміру відшкодування шкоди. Таким чином, відповідач зазначає, що можна зробити висновок, що затоплення, яке призвело до завдання майнової шкоди, відбувалось неодноразово, з урахуванням того, що в жовтні 2023 року в під`їзді 14 вже проводились ремонтні роботи. При цьому, відповідач також зазначає, що позивачем не було проведення будівельно-технічної експертизи центрального стояку водопостачання у зв`язку із яким, відбулося затоплення. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до журналу обліку заявок на технічне (аварійне) обслуговування квартир (будинку) по АДРЕСА_1 ТОВ КВФ «Промтехнік»:

« 09.06.2024 р. з кв. АДРЕСА_2 , була заявка: тече вода по стіні на кухні. Проведено чистку каналізаційних труб. Обстежено квартиру АДРЕСА_3 - мокро за мийкою. В квартирі АДРЕСА_4 все сухо. Враховуючи, що труби проходять «приховано» і немає можливості візуального огляду - протікання, після чистки, припинились. Роботи виконав ОСОБА_5

10.06.2024 по зверненню голови правління ЖБК «Буревісник-4», проведено чистку каналізації з 8 поверху 14-го під`їзду.

12.06.2024 в підвалі 14-го під`їзду обірвався трубопровід дощової каналізації. Причина - прогнила та відпала труба.

13.06.2024 була заявка: зробити огляд каналізаційного стояка. Квартира АДРЕСА_5 в доступі відмовила. Потрібен доступ - розбивати будівельні конструкції. 15.06.2024. Зроблено дефектний акт по трубопроводу дощової каналізації. Виконав ОСОБА_5 Розпочато роботи по ремонту каналізаційного стояка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Заявка з квартири АДРЕСА_2 «На кухні постійно тече по трубі вода» Майстер ОСОБА_5 Зверху топить квартира АДРЕСА_5 , в якій повністю прогнила каналізаційна труба.

17.06.2024 - 18.06.2024 - продовжено роботи по кухонному стояку квартири АДРЕСА_5 . Виконано: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

19.06.2024 Не зливається вода в мийки квартири НОМЕР_5. ОСОБА_4 , ОСОБА_2 прочистили стояк каналізації на 7,8,9 поверхах 14-го під`їзду».

У зв`язку з викладеним відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що ТОВ КВФ «Промтехнік» з 09.06.2024, коли відбулась аварія за адресою АДРЕСА_1 на центральному стояку водовідведення (каналізації кухні) по 17.06.2024, не вчинялись жодні дії, щодо усунення вказаної аварії, не відповідають дійсності, та спростовуються письмовими доказами. Відповідач зазначає, що ТОВ КВФ «Промтехнік» повністю заперечує свою вину, тим більше, що ТОВ КВФ «Промтехнік» пропонувало позивачу провести відповідні роботи, але оскільки ці роботи не були предметом договірних зобов`язань, пропонували укласти додатковий договір та сплатити за цю послугу додатково, але це не сподобалось позивачу, тому і виник цей позов. Відтак, відповідач зазначає, що на думку сторони відповідача, позивачем не надано суду жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував факт наявності у відповідача вини у залитті (аварії) яка сталась 17 червня 2024 року.

Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, за результатами розгляду якого, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Промтехнік" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

16.12.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що актів здачі приймання робіт, якщо вони дійсно виковувалися, не надано разом з відзивом на позовну заяву. Позивач зазначає, що саме працівник підрядника перфоратором пробив трубу центральною гарячого водопостачання і спричинив пошкодження майна про що свідчи Акт залиття, фото та відео докази використання перфоратора під час виконання аварійно-відновлювальних робіт, і як наслідок, фото отворів в трубі водопостачання, при цьому, рік введення в експлуатації будинку та наявність або відсутність документації щодо заміни труб центрального водовідведення (каналізації) абсолютно ніяким чином не спростовує та не відміняє факт пошкодження перфоратором труби гарячого центрального водопостачання працівником підрядника, який навіть не перекрив водопостачання під час проведення аварійно-відновлювальних робіт, та до моменту пошкодження труби гарячого центрального водопостачання нарікань щодо стану, зносу та функціонування гарячого водопостачання від мешканців та від підрядника в ході оглядів будинку не надходило. Позивач зазначає, що аварія, яка сталася внаслідок зносу верхньої частини груби центрального водовідведення (каналізації) тривала з 09 червня 2024 року, мешканці та правління кооперативу неодноразово телефонували підряднику, який повідомляв, що немає інструментів та вільних працівників для початку аварійно-відновлювальних робіт та представники підрядника для ремонту аварії прибули лише 17 червня 2024 року о 15.00, що підтверджується записами з камери відеоспостереження (відео файл саm01), та по-друге, не маючи відповідного обладнання для різки стін, працівником підрядника перфоратором (файл фото1, фото2, фото3, фото4) була пошкоджена труба центрального гарячого водопостачання на 9 поверсі, що спричинило витік води під тиском і подальше затоплення місць загального користування 14 під`їзду з 9 по 1 поверх. При здійсненні відповідних робіт працівником ТОВ КВФ «Промтехнік» не було перекрито воду на ділянці проведення робіт та в подальшому пошкоджену трубу заварили (файл фото5), свідками чого були члени правління будинку, мешканці та працівники підрядника особисто.

25.12.2024 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Промтехнік» (далі - підрядник, відповідач) та Житлово-будівельним кооперативом «Буревісник-4» (далі - замовник, позивач) укладено Договір № 02 про надання послуги з технічного обслуговування інженерного обладнання у багатоквартирному будинку (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язується надавати замовнику послугу з технічного обслуговування інженерного обладнання у багатоквартирному будинку, що розташований за адресою: проспект Романа Шухевича, 30, під`їзди 12, 13, 14 (далі - будинок), а замовник зобов`язуються оплачувати підряднику послуги з обслуговування згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2 Договору послуга з технічного обслуговування полягає у забезпеченні належних умов проживання і задоволення господарського-побутових потреб мешканці будинку шляхом технічного обслуговування інженерного обладнання будинку.

Послуга з обслуговування включає: обслуговування внутрішньо будинкових електричних систем, систем центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення; витрати на аварійно-відновлювальні роботи; обслуговування ОДЗ; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку за окремими договорами підряду.

Пунктом 3 Договору зокрема визначено, що замовник має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуги з обслуговування та незаконного проникнення в житло (інший об`єкт нерухомого майна).

В свою чергу, згідно з п. 6 Договору підрядник зобов`язаний, зокрема своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отримання замовником послуги з обслуговування, що виникли з його вини; інформувати замовника про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.

У відповідності до п. 15 Договору підрядник несе відповідальність: за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору; за шкоду, заподіяну спільному майну, права та законним інтересам замовника внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків; за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок невиконання або неналежного виконання ним своїх обов`язків.

Згідно з п. 16 Договору у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з обслуговування замовник має право викликати підрядника для перевірки її якості.

За результатами перевірки якості послуги з обслуговування складається акт-претензія, який підписується замовником та підрядником.

Підрядник (його представник) зобов`язаний прибути на виклик замовника не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення замовника.

Акт-претензія складається підрядником (його представником) та замовником і повинен містити інформацію про ненадання чи надання неналежної якості послуги з обслуговування із зазначенням причини, дату (строк) її ненадання чи надання неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує її ненадання чи надання неналежної якості.

У разі неприбуття підрядника (його представника) в установлений Договором строк або необґрунтованості відмови підписати акт-претензію такий акт підписується замовником, а також не менш як двома іншими співвласниками, які проживають (розташовані) у сусідніх приміщеннях, і надсилається підряднику рекомендованим листом.

Підрядник протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, зокрема шляхом здійснення перерахунку вартості послуги, або видає (надсилає) замовнику обґрунтовану письмову відмову у задоволенні його претензії. У разі ненадання підрядником відповіді в установлений строк претензії замовника вважаються виконаними пдірдяником.

Цей Договір набирає чинності з 03.04.2023 та укладається строком на один рік (п. 23 Договору).

17 червня 2024 року комісією ЖБК «Буревісник-4» складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання).

Відповідно до означеного Акту, 17.06.2024 о 17 год. 30 хв. в будинку № 30 на проспекті Романа Шухевича у місті Києві у під`їзді № 14 з 09.06.2024 була аварія на центральному стояку водовідведення (каналізації кухні), а саме внаслідок зносу верхньої частини труби центрального водовідведення (кухонної каналізації). Мешканці і правління ЖБК неодноразово звертались до ТОВ КВФ «Промтехнік» протягом 7 днів з повідомленням, що є аварія та вода затікає в квартири та на стіни і сходи під`їзду, але аварійно-відновлювальні роботи розпочалися лише 17.06.2024 приблизно о 16:00. В процесі усунення даної аварії працівником обслуговуючої компанії Євгеном була пошкоджена труба центрального водопостачання на 9 поверсі, що спричинило витік води під тиском і подальше затоплення 14-го під`їзду з 9 по 1 поверх. В результаті даної аварії були пошкоджені місця загального користування (під`їзд) з 9 по 1 поверх, а саме пошкоджено лакофарбове покриття на стінах (сліди протікання, жовто-бурі іржаві плями, здуття та відшарування фарби, тріщини).

Відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого під`їзду № 14, будинку № 30, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича (генерала Ватутіна), складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Закір`ярова В.В. 04.07.2024, на замовлення ЖБК «Буревісник-4», оцінювач дійшов висновку про те, що розмір матеріального збитку, з урахуванням фізичного зносу становить 83 677,00 грн. з ПДВ.

09 серпня 2024 року позивач звернувся до відповідача із Претензією № 1 від 08.08.2024, згідно якої просив відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 83 677,00 грн. та витрати пов`язані з звітом про оцінку розміру матеріального збитку у сумі 7 000,00 грн., на яку відповідач надав Відповідь, якою відмовив у відшкодуванні збитків, в зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Пункт 3 ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов`язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності виконавця у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

В даному випадку, позивач має довести, серед іншого, протиправність поведінки відповідача та те, що саме протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною завдання збитків, які виникли у власника нежитлового приміщення, як безумовний наслідок такої протиправної поведінки.

17 червня 2024 року комісією ЖБК «Буревісник-4» складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання).

Відповідно до означеного Акту, 17.06.2024 о 17 год. 30 хв. в будинку № 30 на проспекті Романа Шухевича у місті Києві у під`їзді № 14 з 09.06.2024 була аварія на центральному стояку водовідведення (каналізації кухні), а саме внаслідок зносу верхньої частини труби центрального водовідведення (кухонної каналізації). Мешканці і правління ЖБК неодноразово звертались до ТОВ КВФ «Промтехнік» протягом 7 днів з повідомленням, що є аварія та вода затікає в квартири та на стіни і сходи під`їзду, але аварійно-відновлювальні роботи розпочалися лише 17.06.2024 приблизно о 16:00. В процесі усунення даної аварії працівником обслуговуючої компанії Євгеном була пошкоджена труба центрального водопостачання на 9 поверсі, що спричинило витік води під тиском і подальше затоплення 14-го під`їзду з 9 по 1 поверх. В результаті даної аварії були пошкоджені місця загального користування (під`їзд) з 9 по 1 поверх, а саме пошкоджено лакофарбове покриття на стінах (сліди протікання, жовто-бурі іржаві плями, здуття та відшарування фарби, тріщини).

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що висновки позивача про наявність вини відповідача є передчасними та помилковими, оскільки Акт про залиття від 17.06.2024 є неналежним доказом наявності правопорушення з боку відповідача.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207 затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила).

Пунктом 2.3.6 вказаних Правил визначено, що заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов`язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.

У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, примірна форма якого викладена Додатком 4 до даних Правил.

Як встановлено судом, за винятком відмови представників виконавця послуг від підпису означеного Акта, Акт про залиття від 17.06.2024 відповідає Додатку № 4 до Правил.

Разом з тим, Акт про залиття від 17.06.2024, може підтверджувати факт залиття приміщення, проте не є належним доказом в підтвердження наявності вини відповідача у залитті означеного приміщення.

Зокрема, означений Акт про залиття нежитлового приміщення не містить жодної конкретизації події, внаслідок якої сталося залиття, як конкретних обставин щодо порушення саме відповідачем своїх зобов`язань, як і наявності дій відповідача або ж бездіяльності, внаслідок яких відбулось залиття приміщення.

Як вбачається з означеного Акту, останній містить інформацію як про залиття стін і сходів під`їзду внаслідок зносу верхньої частини труби центрального водовідведення (кухонної каналізації), без дати такої події, так і інформацію про залиття 17.06.2024, в процесі усунення даної аварії працівником обслуговуючої компанії Євгеном та пошкодження труби центрального водопостачання на 9 поверсі, 14-го під`їзду з 9 по 1 поверх.

Як вже зазначалось судом, позивач має довести, серед іншого, протиправність поведінки відповідача та те, що саме протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною завдання збитків, які виникли у власника нежитлового приміщення, як безумовний наслідок такої протиправної поведінки.

Суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки алгоритму розгляду спорів викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17 та від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Однак, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність поведінки відповідача та те, що саме протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною завдання збитків, які виникли в під`їзді, як безумовний наслідок такої протиправної поведінки, матеріали справи не містять, а позивачем не надано, як і не заявлено клопотань про призначення судової експертизи, з метою визначення причин такого залиття.

Більше того, як вже зазначалось судом, причини залиття під`їзду, як вказано самим позивачем в Акті про залиття, містять дві самостійні події: 1) знос верхньої частини труби центрального водовідведення (кухонної каналізації); 2) пошкодження труби центрального водопостачання на 9 поверсі.

Також, статтею 623 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Положення ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України кореспондує положенням ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого під`їзду № 14, будинку № 30, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича (генерала Ватутіна), складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Закір`ярова В.В. 04.07.2024, на замовлення ЖБК «Буревісник-4», оцінювач дійшов висновку про те, що розмір матеріального збитку, з урахуванням фізичного зносу становить 83 677,00 грн. з ПДВ.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що Звіт не є належним та допустимим доказом, оскільки у ньому не зазначено, що представник суб`єкта оціночної діяльності обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Частина 1 ст. 98 ГПК України визначає, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

В свою чергу, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

З наявного у матеріалах справи Звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого під`їзду № 14, будинку № 30, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича (генерала Ватутіна), складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Закір`ярова В.В. 04.07.2024, на замовлення ЖБК «Буревісник-4», не вбачається, що Закір`ярова В.В. є судовим експертом та попереджена про кримінальну відповідальність.

При цьому, як вже зазначалось судом, оскільки самим позивачем в Акті про залиття, зазначено дві самостійні події: 1) знос верхньої частини труби центрального водовідведення (кухонної каналізації); 2) пошкодження труби центрального водопостачання на 9 поверсі, означений Звіт не розмежовує вартість збитків по означеним подіям.

За вищевказаних обставин, наданий позивачем звіт, не може бути прийнятий судом у якості доказу.

Позивачем в свою чергу, як особою, на яку покладено обов`язок довести розмір збитку, клопотань про призначення судової експертизи, як і висновку судового експерта, до матеріалів справи не надано.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 та ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова (господарсько-правова) відповідальність не настає. При цьому, у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, на кредитора покладений обов`язок доведення факту неправомірності (протиправності) поведінки відповідача, прямого (безпосереднього) причинного зв`язку між неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду, і самою завданою шкодою та обґрунтування його розміру. Тобто, відшкодування шкоди включає в себе не тільки поняття "шкоди", але й покладення обов`язку на потерпілу сторону щодо доведення її розміру.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то:

протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

шкідливий результат такої поведінки (збитки);

причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками;

вина правопорушника.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

За висновками суду, всупереч наведеним вимогам процесуальних норм, позивачем не було доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів, що саме внаслідок дій або бездіяльності Товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Промтехнік» відбулось затоплення під`їзду, та як наслідок, наявності відповідальності відповідача за завдання збитків, а також розміру таких збитків, що свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 28.01.2025

Суддя О.А. Грєхова