Рішення

від 28.01.2025 по справі 910/11648/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2025Справа № 910/11648/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.-Транс" (02004, місто Київ, вулиця Леонтовича, будинок 6А, офіс 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Енергоальянс" (03680, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, офіс 1401)

про стягнення 643 448 грн 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

24.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.-Транс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Енергоальянс" про стягнення 643 448 грн 47 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг по організації перевезення вантажів від 19.04.2021 № 1904 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманих послуг, у зв`язку із чим в останнього виникала заборгованість у розмірі 430 100 грн 99 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 36 799 грн 14 коп. 3 % річних та 176 548 грн 34 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/11648/24, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 28.01.2025 відповідачем вимог ухвали суду від 27.09.2024, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 28.09.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Енергоальянс" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Енергоальянс" (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.С.-Транс" (виконавець за договором, позивач у справі) був укладений договір №1904 про надання послуг по організації перевезення вантажів, відповідно до умов якого виконавець від свого імені та за рахунок замовника зобов`язується виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, що є предметом цього договору.

Відповідно до пункту 1.3. договору тарифи, вид транспортних засобів, маршрут (у т.ч. пункт відправлення та пункт призначення, тощо) за яких буде здійснення перевезення вантажу, та можливе завантаження вантажу, визначаються у спецопераціях до цього договору. Оговорені тарифи в специфікаціях передбачають заправлення транспортних та спеціальних технічних засобів за рахунок виконавця.

Відповідно до статей. 627, 628 Цивільного кодексу України, цей договір є змішаним договором, що містить у собі елементи як договору перевезення, виконання робіт так і договору транспортного експедирування. У відносинах Сторін застосовуються як положення актів цивільного законодавства про Договори, елементи яких викладені у цьому Договорі, так і інші домовленості, стосовно істотних й інших вимог цього Договору, узгоджених між Сторонами (пункт 1.4 договору).

Згідно підпункту 2.1. договору зазначено, що умовами організації перевезень виконавець подає в узгоджений Сторонами час автотранспортний засіб в пункт, зазначений у додатках до договору.

Підпунктами 2.2. та 2.3 пункту 2 договору зазначено, що підставою для перевезення є подорожний лист, завірений печаткою виконавця, пред`явлений водієм, або іншим представником виконавця, та документ, що посвідчує особу. На підтвердження наданих виконавцем замовнику послуг за цим договором сторони складають відповідні акти.

Порядок розрахунків між позивачем та відповідачем передбачені пунктом 6 вищевказаного договору. Позивач після виконання,зазначених послуг, надає відповідачу Акти приймання наданих послуг до 5 числа місяця, наступного за звітним. Вказані акти повинні бути складені у відповідності зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України". Сторони підписують акти впродовж 3-х днів, або в цей же строк складають належним чином оформленні товарно-транспортні накладні.

Згідно пункту 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7. договору розрахунки за надані виконавцем послуги, що є предметом цього договору, замовник здійснює на підставі актів приймання наданих послуг не пізніше 5-ти днів з моменту підписання акту. Підставою для складання актів приймання наданих послуг є дані товарно-транспортних накладних, завірені замовником, а також відмітки замовника в супровідних документах.

Пунктом 6.3 договору визначено замовник зобов`язується сплатити надані послуги не пізніше 5-ти днів з моменту складання необхідних документів: Рахунок-фактура, акт приймання наданих послуг, податкова накладна.

Згідно з пунктом 6.5. договору додаткові платежі, необхідність яких об`єктивно може виникнути при виконанні договору, узгоджуються сторонами заздалегідь та підлягають відшкодуванню замовником окремо за наявності відповідних документів, які підтверджують, що ці платежі були здійсненні з метою якнайшвидшого виконання умов договору.

Сторони зобов`язуються проводити звірення взаєморозрахунків після припинення (розірвання) цього договору, а також поквартально, або за вимогою будь-якої сторони, на підставі чого, підписуються акти звірення ( пункт 6.6. договору).

Крім цього, між позивачем та відповідачем узгоджено, що відповідно до пункту 7.1. договору № 1904 від 19.04.2021, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, визначеному цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно пункту 7.3. договору замовник відшкодує виконавцю збитки, завдані у зв`язку з порушенням про надання інформації та документів щодо перевезення вантажу.

Також, факт належного виконання робіт (послуг) підтверджується Актом виконаних робіт (послуг), який складається виконавцем, підписується сторонами та скріплюється печатками. Акт виконаних робіт (послуг) оформлюється в двох примірниках. Один примірник Акту виконаних робіт (послуг) залишається у замовника, другий - у виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що до договору № 1904 про надання послуг по організації перевезення вантажів були складені та підписані сторонам додатки (специфікації), а саме: додаток № 5 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ - 600,00 грн; Додаток №4 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-240,00 грн; Додаток №13 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-625,00 грн; Додаток №9 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-648,00 грн; Додаток №14 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-238,00 грн; Додаток №3 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів,ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-420,00 грн; Додаток №6 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-120,00 грн; Додаток №15 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-280,00 грн; Додаток №16 до договору №1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-1012,00 грн; Додаток №14 до договору № 1904 від 19.04.2021 щодо узгодження ціни на перевезення вантажів, ціна в грн за 1 тону, з урахуванням ПДВ-1012,00 грн.

Жодних претензій щодо якості наданих послуг за договором № 1904 від 19.04.2021 відповідачем не заявлялось.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.С.-Транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Енергоальянс" за період з 01.01.2021 по 11.09.2024 за договором про надання послуг з перевезення вантажів від 19.04.2021 № 1904, загальні обороти становлять 1 923 281 грн 39 коп. Відповідач сплатив за надані послуги 1 493 180 грн 40 коп. внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 430 100 грн 99 коп.

У платіжних дорученнях, де відповідач є платником, а позивач - отримувачем, зазначено, що кошти перераховуються за послуги перевезення відповідно до договору №1904, але не вказано конкретні акти здачі-приймання робіт або рахунок на оплату, тому розрахунок заборгованості буде проведено на основі останніх несплачених актів наданих послуг, які наведені в акті звірки взаємних розрахунків за вказаний період.

Відповідач здійснив оплату наданих послуг по договору № 1904 від 19.04.2021, що підтверджується платіжними дорученнями та випискою з банку наявними в матеріалах справи.

Визначивши спосіб оплати по договору №1904 від 19.04.2021 без зазначення певних рахунків на оплату, позивач вважає, що неоплаченими є наступні акти надання послуг:

Акт надання послуг № 463 від 19.11.2021 - 5 502 грн 64 коп. (З акту надання послуг №463 від 19.11.2021, який становить 19 274 грн 88 коп., буде враховано лише частину суми-5 502 грн 64 коп. Це відповідна різниця, оскільки ця сума вже була сплачена раніше)

Акт надання послуг № 471 від 18.11.2021 - 24 571 грн 26 коп.

Акт надання послуг № 457 від 15.11.2021 - 21 924 грн 86 коп.

Акт надання послуг № 456 від 13.11.2021 - 19 412 грн 38 коп.

Акт надання послуг № 455 від 12.11.2021 - 49 729 грн 49 коп.

Акт надання послуг № 454 від 11.11.2021 - 51 672 грн 52 коп.

Акт надання послуг № 452 від 09.11.2021 - 19 049 грн 88 коп.

Акт надання послуг № 451 від 08.11.2021 - 3 816 грн 00 коп.

Акт надання послуг № 450 від 08.11.2021 - 20 374 грн 87 коп.

Акт надання послуг № 440 від 05.11.2021 - 16 063 грн 37 коп.

Акт надання послуг № 453 від 04.11.2021 - 19 516 грн 75 коп.

Акт надання послуг № 439 від 04.11.2021 - 19 187 грн 38 коп.

Акт надання послуг № 436 від 04.11.2021 - 17 046 грн 16 коп.

Акт надання послуг № 438 від 02.11.2021 - 19 312 грн 38 коп.

Акт надання послуг № 435 від 02.11.2021 - 8 691 грн 07 коп.

Акт надання послуг № 434 від 01.11.2021 - 14 640 грн 00 коп.

Акт надання послуг № 433 від 01.11.2021 - 19 474 грн 87 коп.

Акт надання послуг № 426 від 29.10.2021 - 19 149 грн 88 коп.

Акт надання послуг № 425 від 28.10.2021 - 20 224 грн 87 коп.

Акт надання послуг № 413 від 25.10.2021 - 11 942 грн 40 коп.

Акт надання послуг № 412 від 25.10.2021 - 7 785 грн 60 коп.

Акт надання послуг № 411 від 25.10.2021 - 21 012 грн 36 коп.

Судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем за надані послуги у розмірі 430 100 грн 99 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг у розмірі 430 100 грн 99 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених договорів, суд дійшов до висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором про надання послуг з фасування продукції переробки від 31.014.2020 № 447/НПФ/2020 та договором надання послуг від 31.01.2020 № 448, та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 40 247 грн 70 коп., вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 001 грн 81 коп. пені, 2 218 грн 84 коп. штрафу, 254 грн 72 коп. 3 % річних та 1 006 грн 19 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення 27.09.2022 по 12.12.2022.

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договорів.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині штрафу, пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення інфляційних втрат та процентів річних судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та процентів річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 176 548 грн 34 коп. інфляційних втрат та 36 799 грн 14 коп. процентів річних визнаються судом обґрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Енергоальянс" (03680, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, офіс 1401, ідентифікаційний код 35237530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.-Транс" (02004, місто Київ, вулиця Леонтовича, будинок 6А, офіс 5, ідентифікаційний код 37755498) 430 100 (чотириста тридцять тисяч сто) грн 99 коп. заборгованості, 176 548 (сто сімдесят шість тисяч п`ятсот сорок вісім) грн 34 коп. інфляційне збільшення, 36 799 (тридцять шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн 14 коп. 3 % річних, 7 721 (сім тисяч сімсот двадцять один) грн 38 коп. судовий збір.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяН.Плотницька