Рішення

від 20.11.2024 по справі 911/2089/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2089/24

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.

розглянувши справу № 911/2089/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт Інтернешнл»,

м. Кагарлик Київської області

доПриватного підприємства Приватна Науково-виробнича фірма «Юніс»,

с. Великі Єрчики Київської області

простягнення 47 820,18 грн

представники у часників справи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт Інтернешнл» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом (вх. № 1112/24) до Приватного підприємства Приватна Науково-виробнича фірма «Юніс» (далі-відповідач) про стягнення 47 820,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № АЕІ-142-1312/22 від 12.12.2021 та укладеної до нього Додаткової угоди № 1 від 09.02.2023 щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 47 820,18 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2024 відкрито провадження у справі № 911/2089/24, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 04.09.2024.

Ухвалою суду від 04.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 02.10.2024.

17.09.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10113/24), в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, відповідач стверджує про те, що відповідачем повною мірою виконані взяті на себе за умовами договору зобов`язання. Що ж стосується нарахування позивачем заборгованості на підставі додатково угоди, то відповідач зазначає про невизначеність її умов, оскільки при підготовці її позивачем не була конкретизована валюта перерахунку (долар), а отже й здійснення перерахунку саме у доларах США не є вірним. Разом з цим, відповідач зауважував про те, що директором підприємства Додаткова угоди від 09.02.2023 а також Акт коригування договірної ціни відвантаженого товару № 1 до специфікації № 1 від 24.12.2021 до договору не підписувались.

01.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 10767/24) про проведення судового засідання за відсутності його повноважного представника.

Ухвалою суду від 02.10.2024 підготовче засідання було відкладено на 23.10.2024.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/2089/24 та призначено її до розгляду по суті на 20.11.2024.

18.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 12997/24), в якій останній підтримав позовні вимоги та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Представник позивача в засідання суду 04.09.2024, 02.10.2024, 23.10.2024 та 20.11.2024 не з`явився, однак надав заяви (вх. № 10767/24 від 01.10.2024 та вх. № 12997/24 від 18.11.2024), в яких підтримав позовні вимоги та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача в засідання суду 04.09.2024, 02.10.2024, 23.10.2024 та 20.11.2024 не з`явився, однак 17.09.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем був наданий відзив на позовну заяву (вх. № 10113/24), в якому відповідач заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Суд зауважує, що згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвали суду від 12.08.2024, 04.09.2024, 02.10.2024, 23.10.2024 були внесені до АСДС та автоматично направлені в електронні кабінеті позивача і відповідача та доставлені до їх електронних кабінетів, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач та відповідач були повідомлені про судові засідання належним чином, а матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт Інтернешнл» (позивач/постачальник) та Приватним підприємством Приватна Науково-виробнича фірма «Юніс» (відповідач/покупець) укладений Договір поставки № АЕІ-142-1312/22, за умовами п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах визначених цим договором та додатків до нього.

Товаром за цим договором є насіння та/або засоби захисту рослин, а також інший асортимент, який буде визначатись в додатках-специфікаціях до цього договору (п. 1.2 договору). Кількість одиниці виміру, асортимент, упаковка, ціна, вартість товару (партії товару), що поставляється постачальником на адресу покупця, умови його поставки, прийняття та оплати, визначаються у додатках-специфікаціях на кожну партію товару, що є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціни на товар визначаються у додатках-специфікаціях. Ціна товару включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується згідно із законодавством України.

Загальна орієнтовна ціна договору залишається відкритою, а остаточна сума договору складає суму всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснюється поставка товару (п. 2.2 договору).

Ціна (вартість) окремих товарів може змінюватись після поставки товару за погодженням сторін (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору основні умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати), визначаються у додатках-специфікаціях до договору з урахування положень, визначених цим розділом договору.

Пунктом 5.1 договору обумовлено, що приймання товару покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Покупець зобов`язується після прийняття товару підписати видаткову накладну та передати її постачальнику (п. 5.2 договору).

Будь-які зміни і доповнення до договору є дійсними лише за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками (п. 11.1 договору).

Умовами п. 12.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та завірення печатками сторін і діє до 31.12.2022.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт Інтернешнл» та Приватним підприємством Приватна Науково-виробнича фірма «Юніс» підписаний Додаток-Специфікація № 1 від 24.12.2021 до Договору поставки № АЕІ-142-1312/22 від 13.12.2021, за умовами якої між сторонами досягнуто згоди, що постачальником здійснюється поставка товару - Яра Міла NPK 12-24-12+Мікроелементи, добриво гранульоване (Бігбег 600 кг) у кількості 5,4 т, загальною вартістю 191 154,04 грн.

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди, що оплата здійснюється шляхом перерахування 30 % вартості товару, що становить 57 346,21 грн до 31.12.2021 та 70 % вартості товару, що становить 133 807,83 грн до 20.10.2022 (п. 5 додатку-специфікації).

Сторони погоджуються застосувати при визначені ціни товару курс продажу долару до гривні за курсом закриття продажу міжбанківської валюти біржі на дату, що передує даті підписання додатку-специфікації (п. 3 додатку-специфікації).

Сторони домовились вважати, що на дату укладення цього додатку-специфікації середній міжбанківській валютний курс продажу долара до гривні дорівнює 27,23 грн/1 долар (п. 4 додатку-специфікації).

У випадку, якщо курс гривні щодо середнього міжбанківського валютного курсу продажу долара, який діяв на дату підписання цього додатку-специфікації (п. 4) збільшиться більше ніж на 2 % відносно курсу гривні щодо середнього міжбанківського валютного курсу продажу долара, який буде передувати даті оплати частини платежу (п. 5), то постачальником може бути здійснений перерахунок вартості товару в гривнях, пропорційно до зміни середнього міжбанківського валютного курсу продажу долару. Такий перерахунок має бути погоджений сторонами (п. 6 додатку-специфікації).

Так, як підтверджується матеріалами справи, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар - Яра Міла NPK 12-24-12+Мікроелементи, добриво гранульоване (Бігбег 600 кг) у кількості 5,4 т, загальною вартістю 191 154,04 грн., про що свідчить підписана в двосторонньому порядку представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб видаткова накладна № 57 від 27.01.2022.

Претензій щодо якості чи кількості товару матеріали справи не містять.

Позивачем здійснена оплата отриманого товару 30.12.2021 в сумі 57 346,20 грн та 09.02.2023 в сумі 133 807,84 грн., про що свідчить наявні в матеріалах справи виписки по особовому рахунку позивача.

Разом з цим, звертаючись до господарського суду із відповідним позовом позивач твердить про неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № АЕІ-142-1312/22 від 12.12.2021 в частині повної оплати товару з посиланням на укладену між позивачем та відповідачем Додаткову угоду № 1 від 09.02.2023 до договору та зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем на підставі такої угоди становить 47 820,18 грн.

Так, в матеріалі справи наявна копія Додаткової угоди № 1 від 09.02.2023 до Договору поставки № АЕІ-142-1312/22 від 13.12.2021, за умовами якої визначена сума додаткового коригування (збільшення) ціни та вартості товару, що був відвантажений згідно з специфікацією № 1 від 24.12.2021 до Договору № АЕІ-142-1312/22 від 13.12.2021 по курсу, узгодженому з покупцем, який становить 36,9343 грн/дол. У відповідності до наведеного у таблиці розрахунку.

У пункті 2 додаткової угоди зазначено, що загальна сума додаткового коригування (збільшення) вартості товару становить 47 820,18 грн.

В матеріалах справи наявна копія Акту коригування договірної ціни відвантаженого товару № 1 від 09.02.2023 до Специфікації № 1 від 24.12.2021 до Договору № АЕІ-142-1312/22 від 13.12.2021, за яким коригування (збільшення) вартості товару становить 47 820,18 грн.

Позивач зазначає, що станом на день звернення позивача до суду, відповідачем не виконані свої зобов`язання за договором в частині здійснення оплати за отриманий товар, з урахуванням збільшення вартості товару, у зв`язку із чим позивач зазначає про наявну за відповідачем заборгованість в сумі 47 820,18 грн, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 12.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт Інтернешнл» та Приватним підприємством Приватна Науково-виробнича фірма «Юніс» укладений Договір поставки № АЕІ-142-1312/22, за умовами п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах визначених цим договором та додатків до нього.

Також, між сторонами був підписаний Додаток-Специфікація № 1 від 24.12.2021 за умовами якої досягнуто згоди щодо поставки товару - Яра Міла NPK 12-24-12+Мікроелементи, добриво гранульоване (Бігбег 600 кг) у кількості 5,4 т, загальною вартістю 191 154,04 грн.

З укладеного договору та додатку-специфікації вбачається, що сторони чітко погодили назву товару, строк поставки та строки його оплати, при цьому визначивши, що договір поставки діє до 31.12.2022.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв та повністю виконав взяті на себе за договором зобов`язання. Дана обставина підтверджується наданими до матеріалів справи виписками по особовому рахунку позивача за 30.12.2021 в сумі 57 346,20 грн та за 09.02.2023 в сумі 133 807,84 грн.

Однак, позивач за змістом позову, зазначає про те, що на відповідача відповідно до умов Додаткової угоди № 1 до Договору поставки № АЕІ-142-1312/22 від 13.12.2021 покладено обов`язок оплати товару за скоригованою (збільшеною) ціною, що був відвантажений згідно з специфікацією № 1 від 24.12.2021 до Договору № АЕІ-142-1312/22 від 13.12.2021 по курс, узгодженому з покупцем - 36,9343 грн/дол, що становить 47820,18 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки.

Отже, у разі якщо договір не припинив дію у встановленому законодавством порядку та зобов`язання прийняті сторонами не виконані, виконання зобов`язань має здійснюватись з дотриманням законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання має остаточний характер, чинне цивільне законодавство не передбачає можливості відновлення вже припиненого зобов`язання.

За загальними нормами цивільного законодавства зміна договору допускається тільки за існуючим правовідношенням.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

При цьому, суд зазначає, що додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. Тобто, за його допомогою сторони можуть вносити зміни до діючого договору, тим самим змінюючи свої попередні домовленості.

Разом із тим, як встановлено судом, строк дії Договору поставки № АЕІ-142-1312/22 від 13.12.2021 визначено до 31.12.2022, умов щодо продовження строку його дії сторонами в договорі не узгоджено. Тобто строк дії договору закінчився, що унеможливлює внесення змін до цього договору, в даному випадку це стосується Додаткової угоди № 1 від 09.02.2023.

Відповідач в особі керівника Чмирь М.М. зазначав, що не погоджував позивачу перерахунок вартості товару в гривнях пропорційно до змін середнього міжбанківського валютного курсу продажу долару, Додаткову угоду від 09.02.2023 та Акт коригування договірної ціни відвантаженого товару № 1 не підписував, хоча зазначено, що вказані документи підписані директором відповідача Чмирь М.М.

Враховуючи встановлені вище обставини, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт Інтернешнл» про стягнення з Приватного підприємства Приватна Науково-виробнича фірма «Юніс» 47 820,18 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт Інтернешнл» в задоволенні позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт Інтернешнл» до Приватного підприємства Приватна Науково-виробнича фірма «Юніс» про стягнення 47 820,18 грн відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 27.01.2025.

Суддя О.О. Христенко