Рішення

від 22.01.2025 по справі 916/4789/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4789/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" (код ЄДРПОУ 43249137, 65026, м. Одеса, Приморський бульвар, буд. 14, оф. 5)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ-КРАСНАЯ" (код ЄДРПОУ 37350005, 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 15)

про стягнення 2286456,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Анастасія Притула

від відповідача: не з`явився

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ-КРАСНАЯ" про стягнення 2286456,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору про постачання електричної енергії споживачу №433 від 09.07.2021.

Ухвалою суду від 11.11.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

10.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду; постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням наступних вимог: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ-КРАСНАЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" 2186456,21 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію; відкладено підготовче засідання на 25.12.2024.

Ухвалою суду від 25.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; закрито підготовче провадження у справі №916/4789/24; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 22.01.2025.

У судове засідання 22.01.2025 з`явилася представник позивача, яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Ухвали суду у справі направлені відповідачу на адресу, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отримані уповноваженою особою відповідача, що підтверджено повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Також, додатково ухвали суду були направлені на наявну у позовній заяві електронну адресу відповідача: negbrjd80@gmail.com.

За наведеного суд констатує, що судом було вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання від відповідача не надходили.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.01.2025, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.01.2020 №103, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

09.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ-КРАСНАЯ" (далі-споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №433 (5239 Центральний РЕМ ОСР).

Відповідно до п. 1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами п. 3.1. договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

За змістом п. 5.1.- 5.6. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на рахунок постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Згідно з п. 5.9. договору, порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору, письмового попередження (вимоги) постачальника про припинення або обмеження постачання електроенергії.

Згідно з п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 13.1. договору, він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком №1 до цього договору, та/або сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплено печатками.

Додатком №1 до договору є заява-приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ-КРАСНАЯ" до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій, зокрема, визначено адреси об`єктів, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку та вказано, що: датою приєднання вважається дата оплати споживачем першого рахунку, наданого постачальником; договір вважається укладеним з дати підписання споживачем цієї заяви-приєднання до договору, яка повертається споживачем на адресу електропостачальника; початком постачання є 01.08.2021.

Додатком №2 до договору сторонами погоджено комерційну пропозицію позивача, на умовах якої відповідач приєднався до договору, в якій визначено формулу визначення ціни за електричну енергію, що поставляється за договором, спосіб та порядок оплати, термін дії комерційної пропозиції, наслідки невиконання умов договору, строк дії договору тощо.

Зокрема, у комерційній пропозиції сторони погодили, що оплата здійснюється на рахунок із спеціальним режимом використання. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором через: банківську платіжну систему; в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється в строк до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом, у передбачених законом випадках), на підставі отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.

Сторони у комерційній пропозиції визначили термін дії комерційної пропозиції з 01.08.2021 по 31.12.2021.

Також, сторонами у комерційній пропозиції погоджено, що договір набирає чинності з дня підписання заяви-приєднання та діє до 31.12.2021. Договір вважається автоматично продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 день до дня його закінчення.

Окрім цього, у комерційній пропозиції передбачено, що інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну дії, зміну тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами договору, строки їх оплати, про відключення, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін або може бути корисною для споживача, може здійснюватися шляхом направлення відповідної інформації: засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану у договорі; СМС-повідомленням на номер, який зазначений у договорі, тощо.

Комерційну пропозицію підписано між сторонами без будь-яких зауважень.

Позивачем у позові наголошено, що від відповідача на адресу позивача не надходило жодних повідомлень щодо його непогодження з умовами комерційної пропозиції, між сторонами не погоджено іншу комерційну пропозицію, а тому, з огляду на діюче законодавство та умови договору, позивач вважає, що вище вказана комерційна пропозиція була пролонгована на 2022, 2023 та 2024 роки.

Додатком №3 договору сторони погодили обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії споживачу.

У додатку №4 до договору затверджені відомості про розрахункові засоби обліку активної електричної енергії відповідача.

В матеріалах справи наявний договір №185 електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

21.10.2024 АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" повідомило позивача про обсяги споживання відповідачем електричної енергії за спірний період, а саме: у травні 2024 року - 45094 кВт.*год.; у червні 2024 року - 62325 кВт.*год.; у липні 2024 року - 62073 кВт.*год.; у серпні 2024 року - 88364 кВт.*год.; у вересні 2024 року - 80137 кВт.*год.

На підставі даних оператора системи розподілу позивачем були сформовані та направлені відповідачу (з урахуванням сальдо за минулий місяць) рахунки за спожиту електричну енергію:

-№433240519 від 04.06.2024 на суму 1942768,94 грн. з ПДВ;

-№433240619 від 04.07.2024 на суму 2270402,68 грн. з ПДВ;

-№433240719 від 02.08.2024 на суму 2560209,30 грн. з ПДВ;

-№433240819 від 05.09.2024 на суму 2533242,90 грн. з ПДВ;

-№433240919 від 07.10.2024 на суму 2536456,21 грн. з ПДВ.

В матеріалах справи також наявні акти купівлі-продажу електричної енергії за період травень-вересень 2024 року.

Вище вказані рахунки та акти позивач направляв відповідачу засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану у договорі.

Акти купівлі-продажу електричної енергії за період травень-липень 2024 року підписані відповідачем.

При цьому, акти купівлі-продажу електричної енергії за період серпень-вересень 2024 року відповідачем не підписані. Обсяги споживання відповідачем електричної енергії у цьому періоді підтверджені рахунками, складеними за спірний період на підставі даних АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про обсяги споживання відповідачем електричної енергії.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача з повідомленими оператором системи розподілу обсягами спожитої електричної енергії та нарахованими позивачем до сплати сумами.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати спожитої електроенергії виконав частково. На підтвердження обставин часткової оплати відповідачем заборгованості у спірному періоді позивачем надано платіжні інструкції на загальну суму 250000,00 грн.

Несплата відповідачем решти вартості спожитої електричної енергії за спірний період стала підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі ПРРЕЕ), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання. Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення електронних документів під час укладання, виконання, зміни та розірвання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії та використання електронної ідентифікації при укладанні договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації здійснюється з урахуванням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Початок виконання умов договору, передбаченого цими Правилами, може встановлюватися за погодженням сторін. Порядок створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення електронних документів, у тому числі під час укладання, зміни, виконання та розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, визначається в угоді про електронний документообіг, укладеній між споживачем та іншим учасником роздрібного ринку електричної енергії. Угода про електронний документообіг має містити інформацію щодо інформаційно-комунікаційної системи та/або засобу електронної комунікації, які використовуються учасником роздрібного ринку електричної енергії для електронної взаємодії зі споживачем. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та розірвання договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктами 3.1.7., 3.1.8. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та цими Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

За умовами п. 4.3. ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.13. ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п.4.14. ПРРЕЕ, платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається: 1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); 2) дата його отримання від кур`єра; 3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; 4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; 5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії; 6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом). Вимоги щодо порядку та форми надання інформації в платіжних документах (рахунках) електропостачальника встановлені розділом ІХ цих Правил.

Положеннями п. 5.2.1. Правил встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів та на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

Пункт 3 ч.1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. 1, 7 ст.193 ГК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).

Отже, приймаючи до уваги встановлення судом під час розгляду справи обставин наявності у відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу у розмірі 2186456,21 грн., враховуючи, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті цих коштів, суперечить вищевказаним нормам права та договору, а також те, що в установленому порядку відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ-КРАСНАЯ" (код ЄДРПОУ 37350005, 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ" (код ЄДРПОУ 43249137, 65026, м. Одеса, Приморський бульвар, буд. 14, оф. 5) - 2186456 (два мільйони сто вісімдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн. 21 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 26237 (двадцять шість тисяч двісті тридцять сім ) грн. 47 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч. ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 28 січня 2025 р.