Ухвала

від 27.01.2025 по справі 916/51/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"27" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/51/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви вх. № 56/25 від 09.01.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег Україна (вул. Желябова, 4-В, м. Одеса, 65033) до "CREATOY" M?hdud M?suliyy?tli C?miyy?ti (AZ1108, BAKI S?H?RI BIN?Q?DI RAYONU, ?C?MI NAXCIVANI, ev 7, m. 24) про стягнення 11397,61 доларів США,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стратег Україна звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до "CREATOY" M?hdud M?suliyy?tli C?miyy?ti, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 11397,61 доларів США, з яких: основний борг в сумі 10437,61 доларів США та штрафні санкції в сумі 960 доларів США.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами контракту від 15.04.2024 № 1504 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег Україна залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків. Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 15.01.2025 о 21:01.

20.01.2025 від позивача до суду надійшла заява з додатками, згідно з якими останній недоліки позовної заяви усунув.

Так, статтею 7 ГПК України встановлено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (п.1); в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України (п.12).

Згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 1 ст. 176 ГПК України вбачається, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що позивач усунув недоліки, які спричинили винесення ухвали про залишення позову без руху, у встановлений судом строк, а також враховуючи відсутність підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд, згідно з ст.176 ГПК України, вважає необхідним відкрити провадження у справі № 916/51/25.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 статті 247 ГПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, частиною 4 статті 247 ГПК визначено що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги обсяг та характер доказів у справі, а також враховуючи, що дана справа не відноситься до категорії справ, визначених ч.4 ст. 247 ГПК України, суд вважає необхідним розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Водночас, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач є резидентом Азербайджанської Республіки, місцезнаходженням якого є: AZ1108, BAKI S?H?RI BIN?Q?DI RAYONU, ?C?MI NAXCIVANI, ev 7, m. 24 (вул. Аджамі Нахчівані, 7, кв. 24, Бінагадінський р-н, м. Баку, Азербайджанська Республіка, 1108).

Відповідно до ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

19 жовтня 2000 року Україна приєдналася до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція), стороною якої також є Азербайджанська Республіка.

Статтею 2 Конвенції визначено, що кожна договірна держава призначає центральний орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших договірних держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує центральний орган згідно із своїм правом.

Згідно з ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої держави, направляють центральному органу запитуваної держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ст. 7 Конвенції типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов`язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої держави. Відповідні пробіли заповнюються або мовою запитуваної держави, або французькою чи англійською мовами.

За умовами ст. 15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна договірна держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної держави. Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

Відповідно до п. 1.7., 1.8., 1.9. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54, суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через міжрегіональні управління та Міністерство юстиції України. Міжрегіональні управління взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України). Мін`юст відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" забезпечує дотримання та виконання в Україні зобов`язань, взятих за міжнародними договорами з питань надання правової допомоги у цивільних справах; стежить за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами вказаних міжнародних договорів їхніх зобов`язань.

Згідно з п. 6.3., 6.5. Інструкції відповідно до статті 7 Конвенції про вручення формуляр обов`язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов`язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов. Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках.

З огляду на те, що матеріали справи не місять відомостей щодо наявності на території України офіційного представництва або уповноваженого представника відповідача, суд дійшов висновку про необхідність повідомлення відповідача про розгляд справи в порядку, передбаченому ст. 367 ГПК України та Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Згідно з п. 1.11. Інструкції міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, зокрема, готують роз`яснення та надають методичні рекомендації судам України щодо надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним звернутись до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за роз`ясненнями щодо порядку вручення відповідачу у справі документів, пов`язаних з розглядом справи відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Згідно з п.2.2. Розділу ІІ Інструкції у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв`язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Приймаючи до уваги необхідність повідомлення судом відповідача про судовий розгляд, час та місце проведення судового засідання, суд вважає, що провадження у справі слід зупинити в порядку статті 228 ГПК України.

Керуючись ст. 12, 120, 165, 166, 167, 171, 176, 228, 234, 235, 247, 250, 367 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

3. Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на "15" липня 2025 р. об 11:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області, за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 4 (1 поверх), тел.: (0482)307-951.

4. Викликати представників сторін у засідання суду.

5. Визначити дату наступного засідання суду - "09" вересня 2025 року об 11:00.

6. Повідомити сторін, що у випадку забезпечення представництва сторін у більш стислі строки, останні не позбавлені можливості звернутись до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі та призначення засідання суду на іншу дату.

7. Зобов`язати позивача надати до суду належним чином засвідчений переклад у 2-х примірниках на англійську або азербайджанську мову в оригіналі: ухвали про відкриття провадження у справі № 916/51/25 від 27.01.2025; копії позовної заяви з додатками; після отримання роз`яснень від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та заповнення судом документів згідно з додатками до Конвенції.

8. Запропонувати відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Повідомити відповідачу, що згідно з ч. 5 ст. 165 ГПК України копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

9. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України п`ять днів з дня отримання відзиву від відповідача.

10. Встановити відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог ст.167 ГПК України п`ять днів з дня отримання відповіді позивача на відзив.

11. Зобов`язати сторін надати суду докази (відомості) чи є кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі позивача/відповідача (відповідно) 10 і більше відсотків, Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

12. Звернутись до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за роз`ясненнями щодо порядку вручення відповідачу у справі документів, пов`язаних з розглядом справи відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

13. Направити відповідачу документи, пов`язані з розглядом справи відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

14. Справу розглядати (формувати та зберігати) у змішаній формі, залежно від наявних у суді можливостей.

15. Провадження у справі № 916/51/25 зупинити.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили 27.01.2025 та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля