Рішення

від 27.01.2025 по справі 916/5062/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5062/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Бордея О. Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 916/5062/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал енерджі солюшен"

до відповідача: Одеської обласної прокуратури

про стягнення 73 465, 09 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Пустовоя В. С.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал енерджі солюшен" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської обласної прокуратури заборгованості в розмірі 73 465,09 грн, а також судових витрат, які складаються із судового збору у розмірі 2422, 40 грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 500 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

25.11.2024 господарський суд постановив ухвалу, якою прийняво позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал енерджі солюшен" до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 23.12.2024.

09.12.2024 за вх.№ 43932/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 23.12.2024 за участю представника відповідача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 27.01.2025 об 11:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

17.01.2025 за вх.№1678/25 господарським судом одержано письмові пояснення відповідача.

У судовому засіданні 27.01.2025, за участю представника відповідача, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач добросовісно та в повному обсязі виконував умови Договору № ГЕС-01/2024/26 про закупівлю електричної енергії у постачальника від 18.12.2023 (далі договір) та у липні 2024 року на об`єкти відповідача поставив електричну енергію обсягом 82 701 кВт/год на загальну суму 442 473,84 грн з ПДВ.

Згідно з платіжною інструкцією № 2092 від 05.10.2024 відповідач перерахував позивачеві 369 008,75 грн, тим самим частково оплатив електричну енергію за Актом прийому-передачі електричної енергії №1111 від 31.07.2024.

Частина поставленої електричної енергії за Актом прийому-передачі електричної енергії №1111 від 31.07.2024 у розмірі 73 465,09 грн залишилась не оплаченою.

Розмір витрат позивача на отримання професійної правничої допомоги в межах справи становить 6 000,00 грн, що підтверджується Договором №5/24 від 01.05.2024 про надання правничої допомоги; Додатковою угодою №3/24 від 21.10.2024 до Договору №5/24 від 01.05.2024; Детальним описом наданої професійної правничої допомоги; Актом про прийняття-передачі наданих послуг №1/03/24 від 15.11.2024.

У разі задоволення позовних вимог позивач вважає, що судові витрати у вигляді витрат на отримання професійної правничої допомоги в межах зазначеної справи в сумі 7 500,00 грн слід покласти на відповідача.

Стислий виклад позиції відповідача

Обласна прокуратура визнає факт споживання електроенергії, однак інші твердження про невиконання договірних фінансових зобов`язань та вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Залишок, що перевищує остаточну договірну суму про закупівлю електричної енергії Одеською обласною прокуратурою у постачальника у розмірі 73465,09 грн позбавляє обласну прокуратуру можливості провести остаточні розрахунки з товариством за липень 2024 року.

Враховуючи фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, виплата витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн є неспівмірними зі складністю справи, витраченого часу, обсягу наданих послуг та виконаних робіт.

Обставини справи встановлені судом

18.12.2023 між ТОВ "Глобал енерджі солюшен" (Постачальник) та Одеською обласною прокуратурою (Споживач) укладений договір про закупівлю електричної енергії у постачальника.

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії у споживачу є договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживач) постачальником електричної енергії та укладається сторонами за взаємною згодою Сторін, з урахуванням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і посли для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнною стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Згідно з п. 2.1 договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію, за кодом СРV ДК 021:2015 код 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії.

Кількість електричної енергії на 2024 рік визначено в обсязі 1100000 кВт*год відповідно до додатку 3 Договору «Орієнтовні обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу».

Строк постачання електричної енергії: до 31.12.2024 року (п.2.3. договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 5.5. договору).

Згідно з п. 5.7. договору споживач здійснює 100 % оплату вартості обсягу електричної енергії за розрахунковий період до кінця 2024 року з моменту отримання підписаного рахунку на оплату та підписаного акут прийому-передачі електричної енергії.

Відповідно до п. 13.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2024 року, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання.

Додатком №1 до договору є заява-приєднання Одеської обласної прокуратури до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Додатком №2 до договору є Індивідуальна комерційна пропозиція (далі комерційна пропозиція), відповідно до якої:

- ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором складена з урахуванням вартості послуги з передачі електричної енергії в становить 5,29812 грн за 1 кВт*год;

- нерегульована частина ціни 3,93 грн, за 1 кВт*год без урахування ІІДВ;

- регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,485 10 грн, за 1 кВт*год без урахування ПДВ;

- маржа (ціпа на послуги Постачальника) встановлюється Постачальником самостійно та не змінюється протягом усього строку дії Договору 0 грн, за 1 кВт*год без урахування ПДВ - ПДВ 0,88302грн4

- розрахунки Споживача за електричну енергію здійснюються протягом 7 банківських днів від дня отримання від Постачальника електричної енергії рахунку та акту приймання-передачі товарної продукції (електричної енергії);

- термін дії комерційної пропозиції до 31.12.2024 року та може бути продовжено в відповідності до діючого законодавства;

- оператором системи розподілу є АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та АТ «Укрзалізниця».

Додаток №3 до договору визначає орієнтовні обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживача 1100000 тис.кВт*год за рік.

Додаток №4 до договору визначає місце постачання електричної енергії - ЕІС коди точки обліку відповідача згідно переліку.

У Додатковій угоді №1 від 29.02.2024 до договору сторони узгодили вартість електричної енергії на рівні 5,350284 грн з ПДВ за 1 кВт/год з 01.01.2024 року та внесли зміни в орієнтовні обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживача 1089275,26 тис.кВт*год за рік.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору у липні 2024 позивач передав, а відповідач використав електричну енергію 82701,00 кВт*год, на загальну суму 442 473, 84 грн в т.ч. ПДВ 73 745, 64 грн, про що свідчить підписаний з боку позивача акт №1111 прийому-передачі електричної енергії від 31.07.2024.

Зазначений Акт був направлений позивачем відповідачу 21.09.2024, що підтверджується описом вкладення до листа № 0504036603389 та отриманий відповідачем 23.08.2024, про що свідчить трекінг відстеження поштового відправлення за №0504036603389.

Оплату за спожиту у липні 2024 електричну енергію відповідач здійснив частково на суму 369 008,75 грн, що підтверджується квитанцією від 04.10.2024.

Борг у сумі 73 465, 09 грн відповідачем не сплачений та підписаний акт №1111 прийому-передачі електричної енергії від 31.07.2024 не повернутий позивачу.

Додатково обсяг спожитої відповідачем електричної енергії підтверджується листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 04.11.2024 №21/686.

Несплата відповідачем вартості спожитої електричної енергії за період липня 2024 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 73 465, 09 грн.

Відповідачем в свою чергу надано до суду, зокрема, Додаткову угоду № 3 від 31.07.2024 до договору № ГЕС-01/2024/26 від 18.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, якою сторони з ініціативи постачальника дійшли згоди припинити дію договору про постачання електричної енергії споживачу з 01.08.2024 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник послуг комерційного обліку - суб`єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону.

За вимогами п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

На території місцезнаходження об`єктів відповідача до яких в межах договору постачалась електрична енергія, оператором системи розподілу електричної енергії та постачальником послуг комерційного обліку є АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ч.1 ст. 530 ЦК України визначено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як встановлено господарським судом на підставі наданих позивачем доказів, а саме: договору № ГЕС-01/2024/26 про закупівлю електричної енергії у постачальника від 18.12.2023 з додатками; акту прийому передачі електричної енергії №1111 від 31.07.2024 та листа АТ ДТЕК Одеські електромережі від 04.11.2024 №21/686, відповідач повністю не оплатив позивачу спожиту у період липня 2024 року електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 73465,09 грн.

При цьому, у відзиві на позов відповідач визнав факт споживання електроенергії.

Також судом враховується факт припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу з 01.08.2024 року на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди № 3 від 31.07.2024 до договору № ГЕС-01/2024/26 від 18.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, що передбачає у тому числі зобов`язання відповідача в частині розрахунків до їх повного виконання.

В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статей 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги викладене, з огляду на обґрунтованість і правомірність заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖІ СОЛЮШЕН», господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Разом з тим, позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 500,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат до матеріалів справи надано:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія №4409/10 від 23.12.2010, видане на ім`я Невструєва Л. Б.;

- договір №5/24 про надання правничої допомоги від 01.05.2024 укладений між адвокатом Невструєвим Л. Б. та ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖІ СОЛЮШЕН», предметом якого є, зокрема, представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами;

- додаткову угоду від 21.10.2024 №03/24 до Договору №5/24 від 01.05.2024р. про надання правничої допомоги, предметом якої є зокрема, взяття адвокатом на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту у господарському провадженні у справі по стягненню заборгованості з Одеської обласної прокуратури перед Клієнтом, яка утворилась на дату укладання цієї Додаткової угоди та/або до дати закінчення розгляду справи в суді. У п. 2.1. додаткової угоди сторони погоджують розмір погодинної ставки Адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2 500,00 грн за 1 (одну) годину;

- детальний опис наданої професійної правничої допомоги;

- Акт №1/03/24 про прийняття-передачі наданих послуг від 15.11.2024, згідно з яким загальна вартість послуг професійної правничої допомоги наданій в межах справи про стягнення з Одеської обласної прокуратури становить 7 500,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч.1-6 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо, випливає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому, таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95), від 26.02.2015 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 у справі №9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовленої та поданої до суду позовної заяви та доданих до неї матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖІ СОЛЮШЕН» не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Окрім того, господарський суд наголошує, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Господарський суд також враховує позицію Верховного Суду про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 19.04.2023 у справі №911/2410/13).

За таких обставин, керуючись принципами справедливості, пропорційності, розумності судових витрат та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду а також враховуючи заперечення відповідача, господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача в розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (вул. Італійська, буд. 3, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код 03528552 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖІ СОЛЮШЕН» (вул. Новокостянтинівська, будинок 13/10, офіс 309, місто Київ, 04080, ідентифікаційний код 44823241) заборгованість в розмірі 73 465,09 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 28 січня 2025 р.

Суддя Т.Г. Деркач