Рішення

від 15.01.2025 по справі 916/3227/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3227/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/3227/24

за позовом: Керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів: 1. Акціонерного товариства Укртелеком

2. Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області

про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва та зобов`язання повернути майно

за участю представників:

від прокуратури: Пустовой В.С.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Оборотова Ю.Р. /ордер від 22.01.2024, довіреність №9238 від 09.01.2024/

від відповідача-2: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Керівник Березівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «Укртелеком» та Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області з позовом, в якому просить суд:

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області №1 від 28.01.2004 «Про визнання за Любашівським центром електрозв`язку №6 Одеської облдирекції ВАТ «Укртелеком права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 ВАТ «Укртелеком» за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна,53 Одеської області»;

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА №513335 виданого виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області від 22.03.2004 Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, з часткою 72/100, позначену на плані літ. А, тамбур літ «а», «al», «а2», підвал літ. «аЗ», спуск в підвал літ «Б», вбиральня літ «В», склад літ. «Г», зварювальна літ. «Р», ганок, сходини, приямки, ворота, ворота з хвірткою, огорожа №1-27, мощення ЦІ, адреса об`єкта: Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд.53;

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерне товариство «Укртелеком» повернути державі в особі Фонду державного майна України приміщення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56154, площею 101,3 кв.м, що розташоване за адресою: вул. В.Карпішина (колишня вул.Калініна), буд.53, смт. Миколаївка, Березівського (колишнього Миколаївського) району, Одеської області;

- стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укрити №56154, що розташоване за адресою: вул. В. Карпішина (колишня вул. Калініна), буд.53, смт. Миколаївка, Березівського району Одеської області, в силу закону відноситься до об`єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю, приватизація яких заборонена законом, а тому набуття його у приватну власність є протиправним.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.09.2024.

08.08.2024 за вх.№29591/24 господарським судом одержано від відповідача-1 відзив на позовну заяву.

19.08.2024 за вх.№30571/24 господарським судом одержано від прокуратури відповідь на відзив.

19.08.2024 за вх.№30573/24 господарським судом одержано від позивача пояснення.

У підготовчому засіданні 04.09.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.10.2024.

У підготовчому засіданні 14.10.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 11.11.2024.

У судовому засіданні 11.11.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 02.12.2024.

У судовому засіданні 02.12.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 15.01.2025.

У судовому засіданні 15.01.2025, за участю представників прокуратури та відповідача-1, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Позивач та відповідач-2 у судове засідання 15.01.2025 не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронного документа.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, необхідністю забезпечення можливості учасникам процесу реалізації відповідних процесуальних прав, з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, господарським судом розглянуто дану справу у розумний строк відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стислий виклад позиції прокуратури:

- Враховуючи, що уповноваженим суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах не вжиті заходи щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з цим позовом у Березівської окружної прокуратури наявні підстави для здійснення заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави у визначеним законодавством спосіб. На виконання абз. З ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Березівською окружною прокуратурою за № 54-1990ввих-24 від 07.06.2024 скеровано повідомлення до Фонду державного майна України про звернення до суду з зазначеним позовом. Таким чином, Фондом Державного майна України відповідного позову заявлено не було, що свідчить про не здійснення ним відповідних повноважень і зумовлює виникнення в прокурора обов`язку звернутися до суду з позовом до захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

- Саме Фонд державного майна України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати право власності держави на спірну захисну споруду цивільного захисту та здійснювати захист інтересів держави у даних правовідносинах.

- Оформлення права власності на об`єкт цивільної оборони - захисну споруду цивільного захисту ПРУ 56154 відбулося всупереч вимогам законодавства, діючого на час передачі у власність та реєстрації права власності на оспорюване нерухоме майно та спричинило фактичне відчуження об`єкту державної власності на користь (у власність) товариства внаслідок чого порушені інтереси держави і суспільства в цілому у вигляді протиправного вибуття з державної власності захисної споруди цивільної оборони.

- Спірне нерухоме майно захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укрити

№ 56154, що розташоване за адресою: вул. В. Карпішина (колишня вул. Калініна), буд.53, смт. Миколаївка, Березівського району Одеської області, в силу закону відноситься до об`єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю, приватизація яких заборонена законом, а тому набуття його у приватну власність є протиправним.

- Рішення, у якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним у цілому (постанова Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 260/433/19).

- Оскільки рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради від 28.01.2004 № 1 «Про визнання права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху № 15 ВАТ «Укртелеком» за адресою: смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53, Одеської області має бути визнане незаконним, то й документи, якими оформлюється відповідне право - свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.03.2004 серія САА № 513335, має бути визнане недійсним.

- Прокурором надано суду належні та допустимі докази щодо перебування на обліку об`єктів фонду захисних споруд -протирадіаційного укриття №56154.

- На час оформлення права на спірне майно та під час володіння ним, відповідачу не могло бути не відомо, що спірний об`єкт є спорудою цивільного захисту, який має спеціальний статус та не міг передаватися у приватну власність. Враховуючи вимоги закону про те, що споруди цивільної оборони не можуть відчужуватися у приватну власність, відчуження спірного майна та оформлення права приватної власності АТ «Укртелеком» є незаконним, а тому держава має право на повернення вказаного майна (захисної споруди цивільного захисту) з володіння особи, за якою на даний час зареєстроване спірне майно.

- Заволодіння захисними спорудами цивільного захисту з порушенням норм діючого законодавства треба розглядати як не пов`язане з позбавленням законного володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути майно слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця. Позовна давність до негаторних позовів не застосовується.

Стислий виклад позиції позивача:

- До переліку приватизованого майна ВАТ «Укретелеком» фактично включений об`єкт цивільної оборони - захисна споруда цивільного захисту, сховище № 56154, що знаходиться за адресою: вул. Карпішина (Калініна), 53, смт. Миколаївка, Березівський (колишній Миколаївський) район, Одеська область, яке приватизації не підлягало та перебуває у державній власності. Разом з цим, відсутні відомості, що свідчать про волевиявлення держави на зміну форми власності споруди цивільного захисту з державної на іншу, а також про передачу державного майна у статутний фонд товариства (ВАТ «Укртелеком).

- З огляду на відсутність згоди держави в особі Фонду державного майна України на передачу спірного сховища у приватну власність ПАТ «Укртелеком» (правонаступником якого виступає АТ «Укртелеком»), державна реєстрація права приватної власності на таке майно за останнім є незаконною, чим спростовується презумпція права власності означеного товариства на сховище.

Стислий виклад заперечень відповідача-1:

- У прокурора відсутні матеріально-правові підстави заявляти про порушення права власності та відсутні підстави звертатися за захистом цього права.

- На момент (в 2004 році) винесення рішення виконавчим комітетом, видачі свідоцтва про право власності не була проведена Фондом інвентаризація майна АТ «Укртелеком», не було виділено майно, яке не підлягає приватизації, були відсутні будь-які документи про спірну ЗСЦЗ, а саме ії місцезнаходження, площу та вартість, як окремого об`єкту нерухомого майна що підтверджується як доданими до матеріалів справи документами так і самим позивачем.

- До позовної вимоги Прокурора про визнання недійсним свідоцтва та про скасування державної реєстрації є неналежними способами захисту, крім того вимога прокурора стосується усього майнового комплексу, в той час як спірним є лише майно площею 101,3 кв.м.

- В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази будівництва та введення в експлуатацію захисної споруди, а також відсутня інформація щодо перебування даної споруди в системі обліку захисних споруд ДСНС.

- Підвальні приміщення за адресою: Одеська область, смт Миколаївка, вул. Калініна 53. в складі яких відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту облаштовано протирадіаційне укриття, як підсобні приміщення є невід`ємною частиною будівлі, а разом є єдиними конструктивними елементами, складовою частиною будівлі, що утворюють разом єдине ціле, що дає змогу їх використання за призначенням.

- Вимога прокурора про визнання недійсним свідоцтва про право власності стосуються всього майнового комплексу АТ «Укртелеком», площею 1596,5 кв.м проте спірною є лише площа укриття 101,3 кв.м., що становить лише 6 % від загальної площі приміщень, на які видано свідоцтво про право власності та зареєстровано право власності. Зважаючи, що набуття права власності на іншу частину цієї будівлі, а також інше майно прокуратурою не оскаржується, тому відповідач вважає позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на все нерухоме майно площею 1596,5 кв.м. такими, які не відповідають принципам виправданості та пропорційності.

- Задоволення позовних вимог не може вважатися виправданим, а втручання держави в право власності відповідача-1 пропорційним, по відношенню до нерухомого майна, на які відсутній предмет спору.

- Позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, визнання не дійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту не являються негаторними вимогами власника, який є фактичним володільцем майна, про усунення перешкод у користуванні чи розпорядженні відповідним майном, а є іншими самостійними способами захисту права власності.

- Відповідач заявляє про сплив позовної давності у справі, що розглядається, та просить суд застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог прокурора у разі встановлення, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушені.

Обставини справи, встановлені судом

Відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств» Державним комітетом зв`язку та інформатизації України видано наказ від 27.12.1999 № 155, яким на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» створено ВАТ «Укртелеком» та затверджено його статут.

Наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 25.11.2003 №230 передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Одеській дирекції станом на 01.07.99, у власність ВАТ «Укртелеком». Затверджено Перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ «Укртелеком» по Одеській дирекції.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради від 28.01.2004 №1 «Про визнання права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 ВАТ «Укртелеком», розглянувши клопотання Любашівського центру електрозв`язку №6 Одеської облдирекції ВАТ "Укртелеком" про визнання права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 смт. Миколаївка, вул.Калініна, 53, вирішено:

- визнати за Любашівським центром електрозв`язку № 6 Одеської облдирекції ВАТ «Укртелеком» право колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху № 15 смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53;

- видати Любашівському центру електрозв`язку № 6 Одеської облдирекції ВАТ «Укртелеком» свідоцтво на право колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху № 15 смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53.

На підставі вказаного рішення 22.03.2004 Миколаївською селищною радою видано свідоцтво серія САА №513335 про право колективної власності ВАТ «Укртелеком» на нерухоме майно - нежитлову будівлю, 72/100 позначену на плані літ. А, тамбур літ «а», «а 1», «а2», підвал літ. «аЗ», спуск в підвал літ «Б», вбиральня літ «В», склад літ «Г», зварювальна літ «Р», ганок, сходини, приямки, ворота, ворота з хвірткою, огорожа №1-27, мощення І,II, загальною площею 1596,5 кв.м. за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53.

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3140187 від 22.03.2004 72/100 нерухомого майна реєстраційний номер 5182984, яке складається з: нежитлової будівлі, позначену на плані літ. А, тамбуру літ «а», «а 1», «а2», підвалу літ. «аЗ», спуску в підвал літ «Б», вбиральні літ «В», складу літ «Г», зварювальної літ «Р», ганку, сходин, приямків, воріт, воріт з хвірткою, огорожи №1-27, мощення І,II, за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53, належить на праві колективної власності ВАТ «Укртелеком».

Рішенням Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області від 16.02.2016 № 49-УІІ перейменовано вул. Калініна в смт. Миколаївка на вул. В. Карпішина.

Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-ІХ ліквідовано Миколаївський район Одеської області та утворено в Одеській області Березівський район (з адміністративним центром у місті Березівка) у складі територій Андрієво- Іванівської сільської, Березівської міської, Великобуялицької сільської, Знам`янської сільської, Іванівської селищної, Коноплянської сільської, Курісовської сільської, Миколаївської селищної, Новокальчевської сільської, Петровірівської сільської, Раухівської селищної, Розквітівської сільської, Старомаяківської сільської, Стрюківської сільської, Чогодарівської сільської, Ширяївської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У листі від 18.08.2023 №54-2422ВИХ-23 Березівська окружна прокуратура звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та повідомила, що за інформацією Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області за адресою: Березівський район, Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Карпішина,53 у підвалі будівлі, балансоутримувачем якої є ДМД № 351/3 «смт. Миколаївка» ПАТ «Укртелеком» розташована захисна споруда цивільного захисту № 56154 загальною площею 101,3 кв.м. місткістю на 100 осіб, проте у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня будь-яка інформація щодо вказаного об`єкту нерухомого майна. З огляду на викладене, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, прокуратура просила у найкоротший строк надати інформацію про власника, користувача та балансоутримувача споруди цивільного захисту № 56154, розташованої за адресою: Березівський район, Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Карпішина,53 та про причини відсутності такої інформації в державному реєстрі нерухомого майна, а також належним чином завірені копії документів про право власності на вказане нерухоме майно, копії рішень, розпоряджень, договорів купівлі-продажу із зазначенням переліку об`єктів нерухомості за вказаною адресою, які передані у приватну власність та перебувають у державній (комунальній) власності, документи про передачу на баланс фактичному користувачу об`єкту нерухомості - захисної споруди цивільною захисту ПРУ № 56154.

У відповідь на вказаний лист прокуратури Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у листі від 21.08.2023 №10-10-03262 повідомлено, що захисна споруда цивільного захисту № 56154, розташована за адресою: Березівський район, смт. Миколаївка, вул. Карпі шина, 53 на обліку та у сфері управління Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях не перебуває.

У листі від 08.09.2023 №54-2619ВИХ-23 Березівська окружна прокуратура звернулась до Березівської районної військової адміністрації Одеської області та просила надати на адресу окружної прокуратурі належним чином завірені копії документів на підставі, яких перебуває на обліку захисна споруда цивільного захисту ПРУ №56154, зокрема облікову картку, паспорт та технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 56154.

Вказані документи надані Березівською районною військовою адміністрацією Одеської області супровідним листом від 12.09.2023 №01/08-06/23/5081.

У листі від 21.09.2023 №54-2737ВИХ-23 Березівська окружна прокуратура звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та просила надати інформацію: коли та на підставі яких документів здійснено корпоратизацію шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у ВАТ «Укртелеком» та приватизацію нерухомого майна по вул. Карпішина (Калініна),53, смт. Миколаївка, Миколаївського району, Одеської області, у тому числі захисної споруди цивільного захисту № 56154, з наданням копій підтверджуючих документів; яким органом здійснювалося формування статутного капіталу Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у процесі його корпоратизації та чи включено захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 56154 до статутного капіталу підприємства; яким органом та коли передавалися до Регіонального відділення матеріали з корпоратизації Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» та чи містять такі матеріали відомості стосовно об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою по вул. Карпішина (Калініна),53, смт. Миколаївка, Миколаївського району, Одеської області; надати перелік державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Укртелеком» та перебуває на його балансі і яке відноситься до сфери управління Фонду державного майна України та інформацію щодо вкл ення до такого переліку захисної споруди цивільного захисту № 56154; чи підлягали приватизації захисні споруди цивільного захисту, у тому числі протирадіаційні укриття на час приватизації підприємства; які заходи претензійно-позовного характеру вживалися Регіональним відділенням щодо вищевказаної захисної споруди цивільного захисту, а також чи зверталося Регіональне відділення до суду з позовом про витребування захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття № 56154) з чужого незаконного володіння.

У відповідь на вказаний лист прокуратури Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у листі від 06.10.2023 №10-10-04036 повідомлено, що Регіональним відділенням не здійснювалась корпоратизація шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у ВАТ «Укртелеком». В Регіональному відділенні відсутні документи про корпоратизацію Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком». На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 902-р, Фондом державного майна України та Адміністрацією державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації було підготовлено переліки державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком» та перебуває на його балансі та яке відноситься до сфери управління Фонду державного майна України, що затверджені спільними наказами.

У листі від 25.09.2023 №54-2775ВИХ-23 Березівська окружна прокуратура звернулась до Фонду державного майна України та просила з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді в найкоротший строк надати інформацію про наступне: у якому році та на підставі яких документів здійснено корпоратизацію шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у ВАТ «Укртелеком» та приватизацію нерухомого майна по вул. Карпішина (Калініна),53, смт. Миколаївка, Миколаївського району. Одеської області, у тому числі захисної споруди цивільного захисту № 56154, з наданням копій підтверджуючих документів; яким органом здійснювалося формування статутного капіталу Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у процесі його корпоратизації та чи включено захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 56154 до статутного капіталу підприємства; яким органом та коли передавалися до Фонду державного майна України або його Регіонального відділення матеріали з корпоратизації Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» та чи містять такі матеріали відомості стосовно об`єкта нерухомого майна, шо знаходиться за адресою по вул. Карпішина (Калініна),53, смт. Миколаївка, Миколаївського району, Одеської області; надайте перелік державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Укртелеком» та перебуває на його балансі і яке відноситься до сфери управління Фонду державного майна України та інформацію щодо включення до такого переліку захисної споруди цивільного захисту № 56154; чи підлягали приватизації захисні споруди цивільного захисту, у тому числі протирадіаційні укриття на час приватизації підприємства; які заходи претензійно-позовного характеру вживалися Фондом державного майна України або його Регіональним відділенням щодо вищевказаної захисної споруди цивільного захисту, а також щодо звернення до суду з позовом про витребування захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття № 56154) з чужого незаконного володіння.

У відповідь на вказаний лист Фонд державного майна України повідомив, серед іншого, що Фондом не вживалися заходи претензійно- позовного характеру щодо зазначеної споруди цивільного захисту, у тому числі щодо витребування її із чужого незаконного володіння, та просив за необхідне розглянути можливість здійснення захисту Березівською окружною прокуратурою прав та законних інтересів Держави.

У листі від 11.04.2024 №54-1264ВИХ-24 Березівська окружна прокуратура звернулась до КП «Миколаївське районне бюро технічної інвентаризації» та просила з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді, у найкоротший строк надати на адресу прокуратури копії наступних документів: засвідчені копії свідоцтва САА № 523 3 3 5 від 22.03.2004 про право власності ВАТ «Укртелеком» на нерухоме майно; копію технічного паспорту про право власності ВАТ «Укртелеком» на нерухоме майно - нежитлова будівля, позначена на плані літ. «А», тамбур літ. «а», «al», «а2», підвал літ «аЗ», спуск в підвал літ. «Б», вбиральня літ. «В», склад літ. «Г», зварювальна літ. «Р», ганок, приямки, огорожа, ворота, ворота з хвірткою №1-27, мошення І-ІІ за адресою: Березівський район, Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Карпішина (Калініна),53 та документи на підставі яких його виготовлено (заяви, рішення тощо); копію інвентаризаційної справи (план-схему, експлікацію, зведений акт, акт поділу майна або інший документ, з якого видно в якій частині та яке майно належить кожному власнику, тощо) на нерухоме майно за адресою: Березівський район, Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Карпішина (Калініна),53; копію технічного паспорту (план-схему, експлікацію, зведений акт) на захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 56154 за вказаною адресою та документи на підставі яких його виготовлено (заяви, рішення тощо); копію рішення про перейменування вулиці Калініна на вул. Карпішина в смт. Миколаївка Березівського (колишнього Миколаївського) району.

У відповідь на вказаний лист прокуратури КП «Миколаївське районне бюро технічної інвентаризації» листом від 22.04.2024 №72 надіслано копії витребуваних документів.

У листі від 11.04.2024 №54-1271ВИХ-24 Березівська окружна прокуратура звернулась до Фонду державного майна України та просила з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді просила надати інформацію: у якому році та на підставі яких документів здійснено корпоратизацію шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» (далі - ВАТ «Укртелеком») та приватизацію нерухомого майна по вул. Карпішина (Калініна),53, смт. Миколаївка. Миколаївського району, Одеської області, у тому числі захисної споруди цивільного захисту № 56154, з наданням копій підтверджуючих документів; яким органом здійснювалося формування статутного капіталу Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у процесі його корпоратизації та чи включено захисну споруду цивільного захисту 11РУ № 56154 до статутного капіталу підприємства; перелік нерухомого майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Укртелеком» та перебуває на його балансі і яке відноситься до сфери управління Фонду державного майна України та інформацію щодо включення до такого переліку захисної споруди цивільного захисту № 56154; у якому році та на підставі яких документів перетворено ВАТ «Укртелеком» у Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (далі- ПАТ «Укртелеком») та надайте перелік нерухомого майна, яке не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком» і перебувало на його балансі і яке відноситься до сфери управління Фонду державного майна України та чи включено до такого переліку майна захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 56154; чи є Акціонерне товариство «Укртелеком» (далі - АТ «Укртелеком») правонаступником ПАТ «Укртелеком», а також надайте перелік нерухомого майна, яке не увійшло до статутного капіталу АТ «Укртелеком» та відноситься до сфери управління ФДМ; які заходи претензійно-позовного характеру вживалися Фондом державного майна України або його Регіональним відділенням щодо вищевказаної захисної споруди цивільного захисту, а також щодо звернення до суду з позовом про витребування захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття №56154) з чужого незаконного володіння.

У відповідь на вказаний лист Фонд державного майна України листом від 07.05.2024 №10-33-12505 повідомив, що листом від 26.10.2023 № 10-33-27717 Фонд в межах своєї компетенції надав Берегівській окружній прокуратурі вичерпну наявну інформацію з порушених у листі питань. При цьому, надано копію витягу з переліку державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі (нерухоме майно), який був складений за результатами інвентаризації станом на 30.09.2011 по Одеській області, та наданий до Фонду ПАТ «Укртелеком».

У листі від 12.04.2024 Березівська окружна прокуратура звернулась до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та просила з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді надати інформацію: у якому році та на підставі яких документів здійснено корпоратизацію шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» (далі - ВАТ «Укртелеком») та приватизацію нерухомого майна по вул. Калініна,53, смт. Миколаївка, Миколаївського району, Одеської області, у тому числі захисної споруди цивільного захисту № 56154, з наданням копій підтверджуючих документів; копію наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 25.11.2003 № 230, яким передано ВАТ «Укртелеком» нерухоме майно, що знаходилось на балансі Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком», зокрема щодо передачі нерухомого майна по вул. Калініна,53, смт. Миколаївка, Миколаївського району, Одеської області; перелік нерухомого майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Укртелеком» та перебуває на його балансі і яке відноситься до сфери управління Фонду державного майна України та інформацію щодо включення до такого переліку захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 56154; у якому році та на підставі яких документів перетворено ВАТ «Укртелеком» у Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (далі- ПАТ «Укртелеком») та у подальшому перетворено на Акціонерне товариство «Укртелеком» (далі - АТ «Укртелеком»), а також щодо включення захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 56154 до статутного капіталу АТ «Укртелеком»; чи вживалися раніше заходи претензійно-позовного характеру та чи планує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України самостійно звертатися до суду з відповідною позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності в частині та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 56154.

У відповідь на вказаний лист Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України у листі від 17.05.2024 №9001/16/24 повідомлено, що ВАТ «Укртелеком» створено шляхом корпоратизації Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» відповідно до наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 року № 155 «Про створення відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та затвердження його статуту». Засновником створеного відкритого акціонерного товариства є Державний комітет зв`язку та інформатизації України. У Мінінфраструктури відсутня інформація та документи щодо порушених у запиті прокуратури питань.

У листі від 13.05.2024 №54-1603ВИХ-24 Березівська окружна прокуратура звернулась до Миколаївської селищної ради Березівського району про надання належним чином засвідченої копії рішення про перейменування вулиці Калініна на вул. Карпішина в смт. Миколаївка Березівського (колишнього Миколаївського) району.

Вказані документи надано на вимогу прокуратури Миколаївською селищною радою Березівського району супровідним листом від 16.05.2024 №01-16/1305.

У листі від 13.05.2024 №54-1602ВИХ-24 Березівська окружна прокуратура звернулась до КП «Миколаївське районне бюро технічної інвентаризації» про надання: копію технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту № 56154 за адресою: Березівський район, Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Калініна,53; копії технічної документації (технічний паспорт, план-схеми, експлікації, зведений акт тошо) про право власності Українського державного підприємства поштового зв`язку «УКРПОШТА» на нерухоме майно - нежитлову будівлю, за адресою: Березівський район, Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Калініна,53, зокрема на об`єкти нерухомості позначені на плані - підвал літ «аЗ», спуск в підвал літ. «Б»; копії свідоцтва та рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради № 40 від 26.12.2008 про право власності Українського державного підприємства поштового зв`язку «УКРПОШТА» на об`єкт нерухомості за адресою: Березівський район, Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Калініна,53; чи є одним і тим самим нерухомим майном захисна споруда № 56154, за адресою: Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд. 53 та об`єкт нерухомого майна за вказаною адресою, позначений на плані підвал літ. аЗ, спуск в підвал літ. Б.; площі у кв.м. об`єктів нерухомого майна за адресою: Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд. 53, позначених на плані як підвал літ. аЗ, спуск в підвал літ. Б, що належать на праві власності ВАТ «Укртелеком» та окремо площу у кв.м. зазначеного майна, що належить Українському державному підприємству поштового зв`язку «УКРПОШТА»; площі захисної споруди цивільного захисту № 56154 належить на праві власності Українському державному підприємству поштового зв`язку «УКРПОШТА».

У відповідь на вказаний лист КП «Миколаївське районне бюро технічної інвентаризації» у листі від 24.05.2024 №117 повідомлено прокуратуру, що за вказаною адресою розташований об`єкт нерухомості нежитлова будівля літ. «А»,тамбур «а», «аі», «а2»,підвал літ. «аЗ» загальною площею 231.1 кн.м.,спуск в підвал літ. «Б»,вбиральня літ. «В»,склад літ. «Г»,зварювальна літ. «Р», ганок, приямки, огорожа, ворота, ворота з хвірткою №1- 27,мощення I-II. Згідно інвентаризаційних даних КП «Миколаївське РБТІ» приміщення підвалу літ. «а3»:2,3,4 (сходини, коридор, кладовка) площею 21.7 кв.м. належить Українському державному підприємству поштового зв`язку «УКРПОШТА» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.12.2008 р. виданого виконавчим комітетом. Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області рішення №40 від 31.03.2008 (реєстраційний номер в РПВНМ 25956415). ВАТ «Укртелеком» належить приміщення підвалу літ. «аЗ»,спуск в підвал літ. «Б» загальною площею-209.4 кв.м. в тому числі:приміщення захисної споруди-1а,1,5,6,7,8,9 площею 101.3 кв.м.та приміщення підвалу -2.3,10 18 площею 108.1 кв.м., на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 2.2.03.2004, виданого виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Миколаївською району Одеської області рішення №1 від 28.01.2004 (реєстраційний номери РПВНМ 5152984) Захисна споруда цивільною захисту №56154 загальною площею 101.3 кв.м.(приміщення 1а,1,5 9), яка розташована в частині підпала літ.аЗ .спуск в підвал літ. «Б» за адресою Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вулиця Калініна,бул.53 за Українським державним підприємством поштового зв`язку «УКРПОШТА» станом на 1 січня 2013 року КП «Миколаївським РБТІ» не зареєстровано.

У листі від 01.07.2024 №54-2286ВИХ-24 Березівська окружна прокуратура просила Миколаївську селищну раду Березівського району надати інформацію чи перебувало у комунальній власності нерухоме майно - нежитлова будівля за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53 та про підстави прийняття рішення про визнання права власності на таке майна за ВАТ «Укртелеком» та видачу свідоцтва про право власності на нього.

У відповідь на вказаний лист прокуратури Миколаївська селищна рада Березівського району у листі від 03.07.2024 №04-15/1690 повідомила, що нерухоме майно - нежитлова будівля розташована за адресою селище Миколаївка, вул. В.Карпішина, 53 не перебувала у комунальній власності. Рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради від 28.01.2004 року №1 «Про визначення права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 ВАТ «Укртелеком»» було прийнято на підставі «Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб» затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 р. №56, а саме - бюро технічної інвентаризації на підставі зібраних матеріалів, а також матеріалів, поданих заявником, складає мотивований висновок про те, кому належить об`єкт, подає його органу державної виконавчої влади або місцевого самоврядування, який виносить Лрішення щодо видачі заявнику свідоцтва про право власності. Додатково повідомлено, шо згідно додаткової угоди про розподіл на баланс співкористувача нерухомого майна від 1 січня 1995 року чітко вбачається, що співкористувачами є «Миколаївський районний вузол зв`язку» та «Миколаївський районний вузол елетрозв`язку». Відповідно до пункту 7 тимчасових Правил спільного користування будинками нежитлового фонду вищевказане нерухоме майно є загальнодержавною власністю і знаходиться в сфері управління міністерства зв`язку України.

У повідомленні від 07.06.2024 №54-1990ВИХ-24 Березівська окружна прокуратура повідомила Фонд державного майна України за виявленим фактом порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту населення, Березівською окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Фонду державного майна, Регіонального відділення ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях до АТ «Укртелеком» про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності та повернення державі захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 56154. Позовна заява найближчим часом буде скерована до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

У листі від 21.06.2024 №10-07-02428 Фонд державного майна України повідомив Березівську окружну прокуратуру, що самостійно звернутися до Господарського суду Регіональне відділення з зазначеним позовом не мало можливості у зв`язку з відсутністю фінансування на судові збори.

У листі від 15.07.2024 Фонд державного майна України просив Березівську окружну прокуратуру розглянути питання щодо можливості вжиття заходів прокурорського реагування стосовно зазначеної захисної споруди цивільного захисту згідно з вимогами законодавства.

В матеріалах справи також наявні:

- Інформація з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №34553791 від 06.09.2023, з якої вбачається, що за Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» 22.03.2004 зареєстроване право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, позначену на плані літерою А, тамбур літ «а», «аі», «а2», підвал літ. «аЗ», спуск в підвал літ «Б», вбиральня літ «В», склад літ «Г», зварювальна літ «Р», ганок, сходини, приямки, ворота, ворота з хвірткою, огорожа №1-27, мощения І,II, розташоване за адресою: Одеська обл., Миколаївський р-н, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд.53, на підставі свідоцтва про право власності САА № 513335 від 22.03.2004 виданого виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Одеської області, (частка власності 72/100, загальною площею 1596.5 кв.м).

- Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційне укриття №56154 2012 року, згідно з яким захисна споруда вбудована та розташована у підвальному приміщенні 3-поверхового будинку, у мирний час укриття використовується як складське приміщення.

- Зведений акт вартості будівель і споруд на протирадіаційне укриття за адресою: смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд.53, підвал позначений літерою а3, спуск у підвал літерою Б.

- Паспорт протирадіаційного укриття № 56154, згідно з яким протирадіаційне укриття за адресою: смт. Миколаївка, Миколаївського району, вул. Калініна, 53, прийнято в експлуатацію 01.01.1991, міскістю 100 осіб, загальна площа 108 кв.м., загальний об`єм 324, вбудовано в 3-поверхову будівлю, у мирний час укриття використовується як складське приміщення.

- Облікова картка сховища (протирадіаційного укриття №56154) на 10 осіб, адреса: смт. Миколаївка, Миколаївського району, вул. Калініна, 53,, належить Миколаївський ЦТП №18 Одеської філії Пат «Укртелеком».

- Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 16.05.2022, згідно з яким за результатами проведеної оцінки встановлено: загальна характеристика захисної споруди ПРУ V групи місткістю 100 осіб, загальною площею 101,3 кв.м., вбудована в 3-и поверхову будівлю. Загальний стан: технічний стан не визначався, санітарний задовільний. Станом на 16.05.2022 протирадіаційне укриття №56154 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.

- Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 12.06.2024, згідно з яким за результатами проведеної оцінки встановлено: загальна характеристика захисної споруди ПРУ V групи місткістю 100 осіб, загальною площею 101,3 кв.м., вбудована в 3-и поверхову будівлю. Загальний стан: технічний стан не визначався, санітарний задовільний. Станом на 12.06.2024 протирадіаційне укриття №56154 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.

- Акт перевірки захисної споруди ПРУ №2 від 20.07.2010, згідно з яким здійснено перевірку захисної споруди за адресою: смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53. Відомча належність: Міністерство транспорту та зв`язку. Використання захисної споруди: складське приміщення. Тип і клас сховища: ПРУ. Корисна площа та ємність сховища: 108м2, 100 осіб.

- Зведений акт вартості будівель та споруд за адресою: смт. Миколаївка, Миколаївський р-н, вул. Калініна, 53.

- Перелік державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі.

Висновок суду

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Предметом спору у даній справі є:

- усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області №1 від 28.01.2004 «Про визнання за Любашівським центром електрозв`язку №6 Одеської облдирекції ВАТ «Укртелеком права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 ВАТ «Укртелеком» за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна,53 Одеської області»;

- усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА №513335 виданого виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області від 22.03.2004 Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, з часткою 72/100, позначену на плані літ. А, тамбур літ «а», «al», «а2», підвал літ. «аЗ», спуск в підвал літ «Б», вбиральня літ «В», склад літ. «Г», зварювальна літ. «Р», ганок, сходини, приямки, ворота, ворота з хвірткою, огорожа №1-27, мощення ЦІ, адреса об`єкта: Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд.53;

- усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерне товариство «Укртелеком» повернути державі в особі Фонду державного майна України приміщення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56154, площею 101,3 кв.м, що розташоване за адресою: вул. В.Карпішина (колишня вул.Калініна), буд.53, смт. Миколаївка, Березівського (колишнього Миколаївського) району, Одеської області.

Отже між сторонами у справі наявний спір щодо об`єкту нерухомого майна частининежитлової будівлі, за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53, площею 101,3 кв.м, яка набута відповідачем-1 у власність у 2004 році в процесі перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у ВАТ «Укртелеком».

Для з`ясування правомірності володіння спірним приміщенням, господарський суд вважає за необхідне, перш за все, з`ясувати правовий статус даного приміщення як об`єкта цивільно-правових відносин та дослідити функціональне призначення приміщення станом на дату набуття його у власність відповідачем-1.

Як вище встановлено господарським судом з Інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №34553791 від 06.09.2023 вбачається, що за Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» 22.03.2004 зареєстроване право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, позначену на плані літерою А, тамбур літ «а», «аі», «а2», підвал літ. «аЗ», спуск в підвал літ «Б», вбиральня літ «В», склад літ «Г», зварювальна літ «Р», ганок, сходини, приямки, ворота, ворота з хвірткою, огорожа №1-27, мощення І,II, розташоване за адресою: Одеська обл., Миколаївський р-н, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд.53, на підставі свідоцтва про право власності САА № 513335 від 22.03.2004 виданого виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Одеської області, (частка власності 72/100, загальною площею 1596.5 кв.м).

Відповідно до п.2.35 Державних будівельних норм А.3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання", затверджених Наказом Держбуду України від 2000-10-13 №229 (чинних станом на час виникнення спірних правовідносин), прийняття закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони оформлюється актом державної приймальної комісії. У звітність про введення в дію захисних споруд (постановка на облік) включаються тільки ті об`єкти, по яким затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію та за наявності гарантійного паспорта - сертифіката на об`єкт, який видається генеральним підрядником. На підставі цих документів оформляється облікова картка і паспорт захисної споруди.

Отже наявність, зокрема, паспорту та облікової картки свідчить про введення в дію захисної споруди (постановку на облік).

Правовий статус підвал літ. «аЗ», спуск в підвал літ «Б», розташованих за адресою: Одеська обл., Березівський р-н, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд.53, як захисної споруди (протирадіаційного укриття) підтверджено наявними матеріалами справи, зокрема:

- Технічним паспортом на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційне укриття №56154 2012 року, згідно з яким захисна споруда вбудована та розташована у підвальному приміщенні 3-поверхового будинку, у мирний час укриття використовується як складське приміщення;

- Зведеним актом вартості будівель і споруд на протирадіаційне укриття за адресою: смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд.53, підвал позначений літерою а3, спуск у підвал літерою Б;

- Паспортом протирадіаційного укриття № 56154, згідно з яким протирадіаційне укриття за адресою: смт. Миколаївка, Миколаївського району, вул. Калініна, 53, прийнято в експлуатацію 01.01.1991, міскістю 100 осіб, загальна площа 108 кв.м., загальний об`єм 324, вбудовано в 3-поверхову будівлю, у мирний час укриття використовується як складське приміщення;

- Обліковою карткою сховища (протирадіаційного укриття №56154) на 10 осіб, адреса: смт. Миколаївка, Миколаївського району, вул. Калініна, 53,, належить Миколаївський ЦТП №18 Одеської філії Пат «Укртелеком»;

- Актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 16.05.2022 та від 12.06.2024;

- Актом перевірки захисної споруди ПРУ №2 від 20.07.2010.

Водночас згідно з абз.1 ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Відповідно до п.в) абз.2 ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, загальнодержавне значення мають, зокрема, протирадіаційні споруди.

Відповідно до п.17 Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України №26-92 від 31.12.1992 також включено і захисні споруди.

Згідно з п.1.3 постанови Верховної Ради України «Про Державну програму приватизації майна державних підприємств» від 07.07.1992 №2545, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають приватизації, зокрема, протирадіаційні споруди.

Відповідно до п.13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017, у разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

Внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу, забороняється.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі №920/1077/16, від 28.03.2018 у справі №925/792/17, від 08.05.2018 у справі №925/875/17, від 22.05.2018 у справі №915/1021/16, від 30.05.2018 у справі №915/825/16, від 05.07.2018 у справі №915/826/16, від 11.10.2018 у справі №906/916/16, від 06.11.2018 у справі №925/473/17, від 20.03.2019 у справі №927/735/16, від 13.11.2019 у справі №916/665/18, від 10.09.2020 у справах №923/197/18 і №923/576/18, від 01.10.2020 у справах №924/647/18, №912/1672/18, від 18.03.2021 у справі №924/592/20, від 12.10.2021 у справі №924/1431/20, проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися, як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що до переліку об`єктів, які у процесі перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» передано у власність ВАТ «Укртелеком», було неправомірно включено спірне майно, яке є захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям №56154, оскільки такі споруди відносилися до об`єктів державної власності, що не підлягали приватизації, і відповідно, не передбачали можливості зміни їх власника.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що уповноваженим органом держави, а саме Фондом державного майна України або його регіональним відділенням рішення щодо приватизації чи іншого відчуження нерухомого державного майна - захисної споруди цивільного захисту №56154 не приймалось, господарський суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно на час приватизації маючи статус державного, перебувало у володінні, користуванні та розпорядженні держави, від імені якої реалізацію функцій здійснював саме Фонд державного майна України.

Так, постановою Верховної Ради України №2558-XII від 07.07.1992 затверджено Тимчасове положення про Фонд державного майна України.

Відповідно до п.1 Тимчасового положення, в редакції станом на час приватизації спірного нерухомого майна, Фонд є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Згідно з п.4 Тимчасового положення, в редакції станом на час приватизації спірного нерухомого майна, основними завданнями Фонду, серед іншого, визначено здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств; здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності.

Відповідно до п.6 Тимчасового положення, в редакції станом на час приватизації спірного нерухомого майна, Фонд має право: одержувати інформацію від органів державної виконавчої влади, необхідну для виконання передбачених цим Положенням завдань і функцій; проводити інвентаризацію загальнодержавного майна, що відповідно до Державної програми приватизації підлягає приватизації, а також здійснювати аудиторські перевірки ефективності його використання.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють зокрема такі основні повноваження: продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об`єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств.

Отже, з огляду на викладене, саме Фонд державного майна України та його представництва мали на час приватизації спірного нерухомого майна самостійні функції у процесі приватизації та здійснювали повноваження з урядування від імені держави у даній сфері.

Водночас в матеріалах справи наявне рішення Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради від 28.01.2004 №1 «Про визнання права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 ВАТ «Укртелеком», яким вирішено:

- визнати за Любашівським центром електрозв`язку № 6 Одеської облдирекції ВАТ «Укртелеком» право колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху № 15 смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53;

- видати Любашівському центру електрозв`язку № 6 Одеської облдирекції ВАТ «Укртелеком» свідоцтво на право колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху № 15 смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,6,10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції чинній станом на 28.01.2004 дату прийняття оскаржуваного рішення Виконавчого комітету, Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові ід 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зауважила, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення).

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду 19.01.2022 у справі №592/10260/16, вимога про визнання рішення органів місцевого самоврядування незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 260/433/19, наслідком установлення невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано та без неї оскаржуваний акт в іншій частині / частинах не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, у якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним у цілому.

Між тим, матеріали справи не містять жодних доказів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради від 28.01.2004 №1 «Про визнання права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 ВАТ «Укртелеком».

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області №1 від 28.01.2004 «Про визнання за Любашівським центром електрозв`язку №6 Одеської облдирекції ВАТ «Укртелеком права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 ВАТ «Укртелеком» за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна,53 Одеської області».

При цьому господарським судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

Отже, враховуючи, що спірне протирадіаційне укриття не могло бути приватизовано, тобто право власності держави на нього не могло бути передано приватній особі, поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах могло відбутися внаслідок заявлення саме негаторного позову, тобто вимоги про усунення перешкод у користуванні майном.

Аналогічні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 922/221/24, від 12.07.2024 у справі № 918/744/23 та від 11.12.2024 у справі №927/1089/23.

Щодо решти позовних вимог господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вище встановлено господарським судом на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради від 28.01.2004 №1 Миколаївською селищною радою 22.03.2004 видано свідоцтво серія САА №513335 про право колективної власності ВАТ «Укртелеком» на нерухоме майно - нежитлову будівлю, 72/100 позначену на плані літ. А, тамбур літ «а», «а 1», «а2», підвал літ. «аЗ», спуск в підвал літ «Б», вбиральня літ «В», склад літ «Г», зварювальна літ «Р», ганок, сходини, приямки, ворота, ворота з хвірткою, огорожа №1-27, мощення І,II, загальною площею 1596,5 кв.м. за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна, 53.

За приписами статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, є свідоцтво власності на будівлю (частину будівлі), споруду.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.05.2021 у справі №361/953/16-ц та від 11.12.2024 у справі №927/1089/23, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, що його отримала, щодо нерухомого майна, отже доводить дієвість та ефективність такого способу захисту.

За таких обставин, враховуючи, що визнання свідоцтва про право власності недійсним є похідним від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яке є правовою підставою набуття самого права власності, вимога щодо визнання недійсним зазначеного вище свідоцтва, є обґрунтованою, відповідає наведеній вище правовій позиції Верховного Суду, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно з ч.1 ст.167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

При цьому саме Фонд державного майна України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати право власності держави на спірну захисну споруду цивільного захисту та здійснювати захист інтересів держави у даних правовідносинах.

Згідно з ч.1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Господарський суд зазначає, що цивільний обіг спірного об`єкта нерухомого майна є обмеженим, та регулюється відповідними правилами, особливим обліком таких об`єктів та контролем з боку державних органів, що здійснюють функції держави у сфері цивільного захисту населення. Виведення зі складу об`єктів цивільного захисту даної захисної споруди можливе лише за участю компетентних органів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» повернути державі в особі Фонду державного майна України приміщення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56154, площею 101,3 кв.м, що розташоване за адресою: вул. В.Карпішина (колишня вул.Калініна), буд.53, смт. Миколаївка, Березівського (колишнього Миколаївського) району, Одеської області підлягає задоволенню.

При цьому, щодо різниці в площі укриття господарський суд зазначає наступне.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, постанова Верховного Суду від 12.07.2024 у справі № 918/744/23, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

За таких обставин, враховуючи пред`явлення прокурором у даній справі саме негаторного позову, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності наразі відсутні.

Посилання відповідача-1 на те, що заявлені позовні вимоги порушують критерій «пропорційності», а також на неправомірне втручання держави у право відповідача-1 на мирне володінні спірним майном, господарський суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оцінюючи зазначені критерії в контексті обставин цієї справи, господарський суд зазначає, що задоволення позову не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та неправомірного втручання у право власності відповідача-1 на спірне майно, оскільки таке втручання відповідає вимогам закону, оскільки набуття відповідачем-1 права власності на спірне майно суперечить приписам законодавства щодо імперативної заборони приватизації захисних споруд цивільної оборони, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільного інтересу в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, та є пропорційним, враховуючи доведену недобросовісну поведінку набувача майна у приватну власність через те, що немає жодних підстав вважати, що перед тим, як вчиняти дії, спрямовані на набуття спірного майна в процесі приватизації, у відповідача-1 були перешкоди ознайомитися із зазначеними вище вимогами законодавства та зробити висновки щодо режиму цього об`єкта та неможливості набуття на нього права приватної власності, а повернення власникові майна від недобросовісної особи не може становити для останньої індивідуальний і надмірний тягар.

Посилання відповідача-1 на те, що прокурором не доведено належними і допустимими доказами, на підставі яких документів саме Фонд державного майна України є органом, уповноваженим здійснювати управління захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56154, площею 101,3 кв.м, що розташоване за адресою: вул. В.Карпішина (колишня вул.Калініна), буд.53, смт. Миколаївка, Березівського (колишнього Миколаївського) району, Одеської області, господарський суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Таким чином, саме Фонд державного майна України є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, а отже і їх задоволення.

При цьому господарським судом враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №927/1089/23.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задовольнити.

2.Усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області №1 від 28.01.2004 «Про визнання за Любашівським центром електрозв`язку №6 Одеської облдирекції ВАТ «Укртелеком права колективної власності на частину будівлі Миколаївського цеху №15 ВАТ «Укртелеком» за адресою смт. Миколаївка, вул. Калініна,53 Одеської області».

3.Усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА №513335 виданого виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області від 22.03.2004 Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, з часткою 72/100, позначену на плані літ. А, тамбур літ «а», «al», «а2», підвал літ. «а3», спуск в підвал літ «Б», вбиральня літ «В», склад літ. «Г», зварювальна літ. «Р», ганок, сходини, приямки, ворота, ворота з хвірткою, огорожа №1-27, мощення І, ІІ, адреса об`єкта: Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд.53.

4.Усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) повернути державі в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) приміщення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56154, площею 101,3 кв.м, що розташоване за адресою: вул. В.Карпішина (колишня вул.Калініна), буд.53, смт. Миколаївка, Березівського (колишнього Миколаївського) району, Одеської області.

5.Стягнути з Акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн.

6.Стягнути з Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області (67000, Одеська обл., Березівський р-н, смт. Миколаївка, вул. Незалежності,71, код ЄДРПОУ 04380146) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 27.01.2025

Суддя Г.Є. Смелянець