Рішення

від 12.12.2024 по справі 922/2932/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 м. ХарківСправа № 922/2932/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТОЙ" (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1-а; ідент. код 33658865)

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 34861610)

про стягнення 4 264 394,40 грн

за участю представників:

позивача Бочаров Д.Є.

відповідача Кітченко М.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТОЙ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якій просить стягнути з останнього заборгованість за Договором про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 у розмірі 4 264 394,40 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2024 позовну заяву ТОВ "РОСТДОРСТОЙ" було залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі № 922/2932/24, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено у справі проведення підготовчого засідання на 26 вересня 2024 року о 13:00.

24 вересня 2024 року представником позивача надані до суду додаткові пояснення по справі, в яких останній повідомляє про проведення судової будівельно-технічної та судової економічної експертизи у справі № 922/2932/24, розпочатої за зверненням ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ".

У підготовчому засіданні 26.09.2024 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 08.12.2024 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 24 жовтня 2024 року о 12:30 год.

24 жовтня 2024 року відповідач звернувся до суду із клопотанням (вх. 26884) про призначення комплексної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи з Капітального ремонту просп. Гагаріна 176, к. 10, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари). Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач наполягає, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи № 922/2932/24 необхідні спеціальні знання, оскільки замовником огляд та прийняття робіт за договором про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 не здійснювався, а отже неможливо встановити якість, обсяги та вартість ремонту об`єкта, відповідність виконаних робіт будівельним нормам та правилам, матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам, з метою забезпечення надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У наданому на адресу суду 24.10.2024 року відзиві на позовну заяву (вх. 26885) відповідач проти позову заперечував повністю, зокрема, посилався на те, що умовами договору, укладеного між сторонами у цій справі, не передбачено авансові чи поетапні проміжні платежі; договором підряду не передбачено обов`язок замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт зі сплатою вартості таких робіт, а обов`язок щодо сплати виконаних робіт у замовника виникає після виконання підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття. А відтак, оскільки роботи, передбачені в акті приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 264 394,40 грн є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1., 1.2., 5.3. договору № 785 від 07.10.2021, тому позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач відповідно не є таким, що зобов`язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт. Одночасно відповідач наголошує, що у наданих позивачем документах відсутні дати проставлення відміток уповноважених за договорами осіб, що здійснювали контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єктів, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам. Також, для підтвердження виконання робіт, матеріали справи не містять документів з проведення випробування якості асфальтобетонного покриття та Загальний журнал робіт з будівництва об`єкта Капітального ремонту просп. Гагаріна, 176, к. 10, 11. При цьому, ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" впродовж дії Договору про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021, так і після закінчення його дії, до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради акти виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3) не надавав, щодо виконання будь-яких робіт та їх оплати не звертався. А отже, у Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради відсутнє підтвердження факту виконання робіт за Договором про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 «Капітальний ремонту просп. Гагаріна, 176, к. 10, 11». Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, та взагалі будь-які докази, підтверджуючи, що відповідач здійснював приймання виконаних робіт на виконання умов договору про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021. Також у матеріалах справи відсутні докази одержання замовником повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, що є підставою для негайного початку прийняття робіт. Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог, позивач наголошує, що з метою контролю та стану виконання робіт за договором по закупівлю робіт від 07.10.2021 № 785, Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради було направлено лист від 29.12.2023 № 2522/0/66-23 до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та лист від 10.09.2024 № 1867/0/66-24 до Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради (як правонаступника Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради). Проте, документів щодо здійснення технічного нагляду за договором від 25.10.2021 № 828, актів виконаних робіт з технічного нагляду до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради не надходило. Рахунки не надсилалися, оплата відповідно не здійснювалася. Звіт про виконання робіт згідно п. 5.1.5 Договору № 515 не надавався. Натомість, уповноваженими представниками позивача було здійснено комісійне візуальне обстеження об`єкту Капітальний ремонт просп. Гагаріна 176, к. 10, 11 за договором № 785 від 07.10.2021, у ході якого, було виявлено недоліки виконання будівельних робіт, а саме: лущення асфальтобетонного покриття проїжджої частини та складено акт обстеження № 2/30-08 від 30.08.2024. Зазначені обставини, на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ростдорстрой".

У підготовчому засіданні 24.10.2024 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 14 листопада 2024 року о 13:00 год.

01.11.2024 позивачем до суду подано відповідь на відзив (вх. 27511), в якій позивач наголошує, що жодним із пунктів 4.7, 6.1.1., 6.1.3.1, 6.1.2 договору № 785, як і жодним іншим пунктом договору не передбачено прийняття замовником виключно робіт виконаних у повному обсязі, натомість передбачено обов`язок замовника прийняти фактично виконані підрядником роботи, згідно з актом виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) та своєчасно і в повному обсязі оплатити їх. При цьому, надане позивачем листування, за твердженнями позивача, свідчить про визнання відповідачем факту реального виконання ТОВ "Ростдорстрой" обумовленого договором № 785 робіт та категоричного ігнорування взятих на себе обов`язків щодо прийняття і оплати фактично виконаних позивачем за договором робіт, у зв`язку з чим позивачем 29.12.2023 були складені, підписані зі свого боку та направлені до відповідача на підписання і оплату Акт виконаних робіт форми КБ-2в № 1 від 29.12.2023 на суму 4 264 394,40 грн та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 за жовтень 2021 - грудень 2023 року від 29.12.2023. Від підписання вказаних документів замовник безпідставно відмовився. Разом з тим позивач наголошує, що умовами п. 5.5 договору № 758 безпосередньо на замовника або на залучену ним особу покладено обов`язок по здійсненню контролю та технічного нагляду за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам. А відтак, неотримання від технічного нагляду документів стосовно прийняття виконаних робіт, не відноситься до сфери впливу позивача та не являються підставою для відмови виконавцю у прийнятті та оплаті фактично виконаних останнім робіт.

Крім того, у наданих до суду письмових запереченнях від 12.11.2024 зареєстрованих за вх. № 28478, позивач просить залишити без задоволення клопотання представника Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та дорожньо-технічної експертизи по справі № 922/2932/24, наполягаючи на фіктивному характері проведеного представниками відповідача «огляду» проведених позивачем робіт, що був здійснений з метою ухилення від прийняття належно виконаних ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ", згідно договору № 785 від 07.10.2021 робіт, а також підкреслюючи, що безпідставна та необґрунтована відмова Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від прийняття, як замовником, виконаних ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" згідно договору № 785 від 07.10.2021 робіт, не може являтися необхідною та достатньою підставою для призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та дорожньо-технічної експертизи.

У підготовчому засіданні 14.11.2024 р. постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, оскільки відповідачем не доведено наявності сукупності умов, передбачених статтею 99 ГПК України, які можуть слугувати підставою для призначення експертизи, оскільки спір у даній справі стосується наявності чи відсутності обов`язку сплати вартості виконаних робіт за договором про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 (що не потребує спеціальних знань), а не виник з приводу недоліків виконаних робіт за договором між замовником та підрядником, суд в силу вимог процесуального закону в змозі самостійно надати оцінку всім документальним доказам, які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору. Одночасно судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 28 листопада 2024 року о 12:00 год.

У підготовчому засіданні 28.11.2024 р. постановлено: протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на12 грудня 2024 року о 13:30 год.

04 грудня 2024 року представником позивача до суду подано клопотання (вх. 30526, 30539) про долучення до матеріалів справи будівельно-технічної експертизи № 91/09/24 від 10.10.2024 та судової економічної експертизи № 02/09-24 від 02.11.2024; актів прихованих робіт по пр. Гагаріна, 176 в м. Харкові.

У судовому засіданні, враховуючи принципи справедливості та добросовісності, приймаючи до уваги те, що сторонам спору повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, було постановлено протокольну ухвалу про визнання поважними причини пропуску строку для подання доказів позивачем та подані докази залучені до матеріалів справи. Разом з тим, суд наголошує, що подані позивачем висновки експертної установи, не є висновками, за результатами проведеної судової експертизи, а приймаються судом до уваги на рівні з іншими доказами по суті спору поданими сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, наполягаючи на порушенні відповідачем умов договору про закупівлю товарів № 785 від 07.10.2021 в частині оплати за поставлений товар, чим порушені майнові права позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов.

Враховуючи викладене, доводи сторін, розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи у розумні строки та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 12.12.2024 р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

07.10.2021 між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ" (підрядник, позивач) було укладено договір про закупівлю робіт № 785 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов`язався виконати роботи з Капітального ремонту просп. Гагаріна, 176, к. 10, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.

Пунктом 1.2., 1.3 договору передбачено, що кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

У п. 2.5 договору сторонами узгоджено, що у разі виявлення, в термін гарантійного строку, у закінчених роботах або в об`єкті ремонту недоліків (дефектів) підрядник, за письмовою вимогою замовника зобов`язаний усунути за свій рахунок недоробки, що виникли протягом гарантійного строку і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов договору. Перелік недоробок і дефектів визначається дефектним актом, що укладається сторонами. В акті в обов`язковому порядку фіксується дата виявлення дефектів і строк їх усунення. При відмові підрядника брати участь у складанні дефектного акту він може складатись з залученням спеціалістів незаінтересованих органів (спеціалістів архбудконтролю).

Згідно з п. 3.1. ціна договору становить 5 397 247,20 грн., в тому числі ПДВ-899 541,20 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 днів з моменту підписання документів, зазначених у п. 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника.

Згідно з п. 4.7. договору замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін та відповідного документу проведення якості асфальтобетонного покриття. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника.

Відповідно до п. 4.8. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в міру надходження коштів. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Пунктом 5.1. договору встановлено строк виконання робіт до 31 грудня 2022. Початок робіт: жовтень 2021. Завершення робіт: грудень 2022, згідно графіка виконання робіт.

Відповідно до п. 5.3. договору підрядник зобов`язаний виконувати роботи у відповідності з вимогами будівельних норм та правил, графіків виконання робіт та положень Загальних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668.

Замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.

Згідно з п. 5.7. договору приймання-передача в експлуатацію закінчених робіт (об`єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об`єктів в експлуатацію.

Відповідно до п. 6.1.3.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що замовник має право, зокрема, зменшувати обсяги виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього Договору (п. 6.2.3).

Згідно з п. 6.3. Договору Підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 6.4. Договору Підрядник має право, зокрема: на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника (п. 6.4.2); своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ- 3) (п. 6.4.4.1).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 11.2 договору зміни до договору здійснюються згідно з діючим законодавством України з обов`язковим складанням письмової додаткової угоди.

Відповідно до п. 11.3 договору замовник сплачує підряднику за виконані роботи у разі розірвання договору у зв`язку з припиненням ремонту, у т.ч. шляхом консервації або ліквідації незавершеного ремонту.

Додатковою угодою № 1 від 15.12.2021 до договору про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 внесені зміни зокрема, у розділ IV «Порядок здійснення оплати» викладено у новій редакції: «Фінансування робіт здійснюється у 2021 році згідно «Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2025 рр.», затвердженою рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 року № 328/10 (зі змінами) і складає 0,00 грн., в т.ч. ПДВ - 0,00 грн. за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади».

Додатковою угодою № 2 від 01.11.2022 до договору про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 внесені зміни, зокрема, у розділ V. Виконання робіт, п. 5.1 викладено у новій редакції «5.1. Строк виконання робіт: до 31 грудня 2023 р. Початок робіт: жовтень 2021 року. Завершення робіт: грудень 2023 року, згідно графіка виконання робіт.» та у розділ X. Строк дії Договору, п. 10.1. викладено у новій редакції: «10.1. Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим Договором.»

Додатком № 2 до додаткової угоди № 2 від 01.11.2022 до Договору «Календарний графік виконання робіт» передбачено виконання робіт протягом 2023 року на загальну кошторисну вартість - 5 397 247,20 грн.

Як вбачається зі змісту Договору, між сторонами склалися правовідносини з договору будівельного підряду. Спір стосується питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості за договором підряду.

Як свідчать матеріали справи, роботи по договору виконані на суму 4264394,40 грн, що підтверджується: Актом виконаних робіт форми КБ-2в № 1 від 29 грудня 2023 року на суму 4 264 394,40 грн (з ПДВ) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за жовтень 2021 року грудень 2023 року від 29 грудня 2023, які були вручені безпосередньо замовнику для підписання та оплати; відсутністю протягом тривалого строку будь-яких заперечень на вказаний акт; актами надання послуг (виконання робіт); накладними на придбання товарів для проведення робіт по договору.

Позивач стверджує, що жодних недоліків якості у виконаних підрядником протягом жовтня 2021 року грудня 2023 року робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів по проспекту Гагаріна, 176, к. 10,11 (дорожні роботи, тротуари, перевлаштування горловин оглядових колодязів на тротуарі), що виключає можливість використання результатів робіт для вказаної у Договорі про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 року мети та які неможливо було б усунути, Замовником (Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) виявлено не було, використання результатів виконаних ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», згідно вказаного договору будівельних робіт, що свідчить про досягнення цілі договору. Проте відповідач, як замовник, безпідставно відмовився від підписання Акту виконаних робіт форми КБ-2в № 1 від 29 грудня 2023 року на суму 4 264 394,40 грн (з ПДВ) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за жовтень 2021 року грудень 2023 року від 29 грудня 2023 та оплати виконаних ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" робіт. А відтак у ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" наявні усі передбачені чинним законодавством України підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за виконані в рамках Договору № 785 роботи, оскільки відповідач протягом тривалого часу будь-яких заперечень на такі акти не надав, виконані позивачем роботи не оплатив, в зв`язку із чим наведені обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Відповідач, заперечуючи проти позову, наполягає на тому, що у нього не виник обов`язок приймати окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання позивачем всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплати вартості таких робіт. Також відповідач зазначає, що позивачем виконані не всі роботи. Окрім цього, відповідач посилається на те, що позивач не звертався до відповідача з повідомленням про готовність до передання робіт в порушення норм ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до положень статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З урахуванням встановлених судом обставин та підстав позову, до предмету дослідження у цій справі належить виконання позивачем робіт за Договором, зокрема, обставини прийняття виконаних робіт замовником (відповідачем), у тому числі і наявність зауважень у замовника щодо якості, обсягів та вартості робіт виконаних підрядником, надання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт та її своєчасність, обставини наявності недоліків у виконаних підрядником роботах.

Суд зазначає про те, що правова позиція щодо застосування частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою та послідовною в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших (у т.ч. і постанова Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Таких висновків також дотрималася і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

Наведене вище дає підстави дійти висновку про те, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за Договором, останній повинен направити замовнику визначені умовами пункту 4.7. Договору документи, зокрема, акти здавання виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

З матеріалів справи вбачається, що акти здавання виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3 за жовтень 2021 - грудень 2023 року датовані 29.12.2023 року. Позивач наполягає, що вони були передані замовнику для підписання та оплати. Проте відповідач безпідставно відмовився від підписання поданих акту та довідки; будь-яких актів фіксації виявлених при прийомі виконаних підрядником будівельних робіт недоробок або дефектів, представниками замовника не складалось; жодних документів на підтвердження існування обставин, що перешкоджають замовнику здійснити з підрядником розрахунки за фактично виконані останнім, згідно акту виконаних будівельних робіт № 1 від 29 грудня 2023 року на суму 4 264 394,40 грн. (з ПДВ) роботи, останнім не складалися та підряднику не вручалися.

При цьому, строк дії договору сторонами визначено до 31 грудня 2023 року (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.11.2022 року).

Відповідач своїм листом від 13.11.2023 року № 2231/0/66-23 відмовився від пропозиції позивача про продовження дії договору № 785, з посиланням на відсутність підтвердження виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили необхідність продовження строку дії договору.

Листами від 08.09.2023, 15.11.2023 року позивач з посиланням на умови укладеного між сторонами договору, просив відповідача, як особу якій надано таке право та покладено відповідний обов`язок, забезпечити явку представників технічного нагляду на об`єкт виконання будівельних робіт, окрема, за договором № 785.

Доказів вчинення відповідачем дій направлених на прийняття виконаних позивачем будівельних робіт, як реакцію на відповідні листи позивача (08.09.2023, 15.11.2023), так і після закінчення дії договору (31.12.2023 року), до матеріалів справи не надано. Разом з тим, з наданих листів-відповідей Департаменту будівництва та шляхового господарства ХМР вбачається, що останній був обізнаний як щодо факту виконання робіт позивачем, такі і щодо закінчення дії договору та необхідності прийняття завершених позивачем робіт. При цьому умовами п. 5.5. 6.1.2 договору на відповідача покладено обов`язок прийняти виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) та забезпечити здійснення контролю та технічного нагляду за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта.

Натомість, відповідач здійснення контролю та технічного нагляду за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта не здійснив, отримані документи зі своєї сторони не підписав, обґрунтованих заперечень щодо прийняття виконаних робіт та підписання документів не надав, про можливі виявлені недоліки робіт не заявляв.

Твердження відповідача в обґрунтування своєї правової позиції про те, що акти зі сторони представника технічного нагляду не підписувались та звіти щодо здійснення технічного нагляду, суд вважає помилковими, оскільки мовами договору саме на відповідача покладено обов`язок забезпечити здійснення такого нагляду.

Підпунктом 6.1.2. пункту 6.1. договору передбачений обов`язок замовника приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Матеріалами справи, зокрема листуванням між учасниками спірних правовідносин підтверджено, що відповідач був обізнаний про виконання ТОВ "Ростдорстрой" будівельних робіт за договором про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021, строк дії якого закінчився 31.12.2023 року. А відтак відповідач повинен був розпочати прийняття виконаних робіт, проте, такі докази наразі відсутні в матеріалах справи.

Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем було виконано лише частину робіт і у нього не виник обов`язок щодо сплати виконаних позивачем робіт, адже відповідно до пункту 3.3. договору структура договірної ціни є динамічною, крім того, відповідна ціна є меншою, а не більшою.

Таким чином, суд вважає доведеним та встановленим, що замовник Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради у спірних підрядних правовідносинах не виконав обов`язку заявити позивачу (підряднику) про недоліки протягом тривалого часу до моменту звернення ТОВ "Ростдорстрой" з даним позовом до господарського суду.

При цьому судом враховані висновки викладені ТОВ "Науково-практичне східне бюро судових експертиз" за результатами проведення експертиз, виконаних на замовлення адвоката Бочарова Дмитра Євгеновича.

Так, висновком експертів № 91/09/24 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 10.10.2024 року надано відповідь, що обсяг та вартість фактично виконаних робіт з будівництва об`єкту: "Капітальний ремонт проспект Гагаріна, 176, к. 10, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом СЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)", відповідають обсягам та вартості, зазначеним в акті приймання виконаних протягом жовтня 2021 року - грудня 2023 року будівельних робіт ф. № КБ-2в № 1 від 29 грудня 2023 року за договором про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 в сумі 4264394,40 грн та додатків до нього з урахуванням ціноутворюючих чинників що визначені вказаним договором - ринковим цінам на внутрішньому ринку України (з урахуванням впливу ціноутворюючих чинників які визначені договором про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021). Вартість фактично виконаних робіт з "Капітальний ремонт проспект Гагаріна, 176, к. 10, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари)" становить 4 264 394,40 грн.

Висновком судового експерта Аніщенко Ольги Вікторівни № 02/09-24 за результатами проведення економічної експертизи від 02.11.2024 року надано відповідь, що в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта - економіста з урахуванням висновку експерта № 91/09/24 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 10.10.2024 року заборгованість Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради за фактично виконані ТОВ "РОСТДОРСТОЙ" роботи з будівництва об`єкту "Капітальний ремонт проспект Гагаріна, 176, к. 10, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом СЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)" за договором про закупівлю робіт № 785 від 07.10.2021 станом на 01.08.2024 року наданими на дослідження документами підтверджується в сумі 4 264 394,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України передбачений обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, а саме замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, виходячи з діючої норми статті передбачено, що замовник повинен заявити негайно про недоліки допущених у роботі та відступів від умов договору, а в разі якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки.

Як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з відповідною заявою про недоліки.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наявність чи відсутність недоліків у виконаних позивачем підрядних роботах, а так само й інші відступи від умов Договору (у тому числі щодо повноти виконання робіт) не мають значення для вирішення спору, адже відповідно до приписів статті 853 ЦК України, відповідач втратив право посилатися на такі недоліки, оскільки не заявив про них позивачу (підряднику) у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСІІЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

Беручи до уваги факт закінчення дії договору, не виконання відповідачем обов`язку щодо забезпечення здійснення контролю та технічного нагляду за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відсутність вмотивованої відмови від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт, відсутністю повідомлення підрядника про причини відмови підписати акт приймання виконаних будівельних робіт, а також відсутність заперечень щодо факту виконання робіт чи їх якості зі сторони відповідача, суд дійшов до висновку про те, що роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 264 394,40 грн вважаються виконаними позивачем та прийнятими відповідачем, в зв`язку із чим вимоги позивача є обґрунтованими.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними документальними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом враховується також, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, господарський суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача через те, що спір по справі виник саме з його вини.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Згідно з ст. 26 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

За таких обставин, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, а також у зв`язку з відпусткою судді Шатернікова М.І. з 17.12.2024 до 17.01.2025 року, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТОЙ" (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1-а; ідент. код 33658865) 4264 394,40 грн заборгованості за договором про закупiвлю робiт № 785 вiд 07.10.2021 та 51 172,73 грн. судового збору сплаченого при подачі позову.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "27" січня 2025 р.

СуддяМ.І. Шатерніков