Ухвала

від 27.01.2025 по справі 924/923/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Хмельницький

"27" січня 2025 р. Справа № 924/923/24

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., розглянувши матеріали

за позовом Фермерського господарства "Віста-К", м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області

до Ізяславської міської ради, м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області

про:

- визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:05:023:0012 площею 13,4002 га;

- визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:05:005:0645 площею 34,6764 га

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Ящук Т.І. - згідно розпорядження №6-к від 13.01.2021.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суть спору. 14.10.2024 до суду області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фермерського господарства "Віста-К", м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області до Ізяславської міської ради, м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області про:

- визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:05:023:0012 площею 13,4002 га, що знаходиться на території Сошненської сільської ради строком на 10 років з ФГ "Віста К" до 01.04.2034 року, у відповідності до додаткової угоди доданої до листа повідомлення №32 від 05.02.2024 року;

- визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:05:005:0645 площею 34,6764 га, що знаходиться на території Сошненської сільської ради строком на 10 років з ФГ "Віста К" до 01.04.2034 року, у відповідності до додаткової угоди доданої до листа повідомлення №31 від 05.02.2024 року.

Ухвалою суду області від 28.10.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/923/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

15.01.2025 у підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою, відповідно до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.01.2025.

Відповідач в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Суд бере до уваги, що позивач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 27.01.2025, згідно якої ухвала від 16.01.2025 в електронному вигляді по справі №924/923/24 була надіслана позивачу - ФГ "Віста - К" в його електронний кабінет 17.01.2025.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення" №11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ст. 3 ГПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Враховуючи викладене, та те, що представник позивача не з`явився в судове засідання 27.01.2025, попередньо не повідомивши суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без розгляду через неявку представника позивача, роз`яснивши йому, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду він має право звернутися до суду повторно.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України".

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України та ч.4 ст.202 ГПК України, судовий збір сплачений позивачем за звернення із даним позовом до суду поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 226, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фермерського господарства "Віста-К", м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області до Ізяславської міської ради, м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:05:023:0012 площею 13,4002 га; визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:05:005:0645 площею 34,6764 га залишити без розгляду.

Ухвала підписана та набрала законної сили 27.01.2025, а також може бути оскаржена в порядку статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.01.2025.

Суддя С.І. Крамар