Рішення

від 23.01.2025 по справі 925/1214/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Справа № 925/1214/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Кириченко М.О. - адвокат,

від відповідача Чорноіваненко Д.О. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Грінер, м. Сміла,

Черкаської області

до приватного підприємства АМТ-Групп, м. Черкаси

про стягнення 1 406 497 грн. 63 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Грінер до приватного підприємства АМТ-Групп про стягнення з відповідача 1 406 497 грн. 63 коп. заборгованості, а саме: 1 148 966 грн. 00 коп. основного боргу, 172 344 грн. 90 коп. штрафу, 70 193 грн. 66 коп. пені, 6 893 грн. 80 коп. інфляційних втрат та 8 099 грн. 27 коп. 3% річних, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору №07-05 від 07 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 31 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 31 жовтня 2024 року, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 10 год. 30 хв. 05 грудня 2024 року.

Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 00 хв. 09 січня 2025 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу від 09 січня 2025 року, суд відклав розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 23 січня 2025 року.

Клопотання відповідача від 23 січня 2025 року про відкладення розгляду справи суд залишив без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з тих підстав, що позивач в односторонньому порядку змінив умови договору та демонтував поставлене обладнання.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Судом враховано, що згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас, ч. 4 ст. 165 ГПК України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

В судовому засіданні, яке відбулося 23 січня 2025 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1214/24.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки №07-05 від 07 травня 2024 року поставив відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач не виконав, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 1 148 966 грн. 00 коп. основного боргу, 6 893 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 8 099 грн. 27 коп. 3% річних, а також неустойку 242 538 грн. 56 коп. (172 344 грн. 90 коп. штрафу та 70 193 грн. 66 коп. пені).

Судом встановлено, що 07 травня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю АМТ-Групп (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Грінер (постачальник) було укладено договір №07-05.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов`язався поставити покупцю товар зазначений у Специфікації (додаток №1) до даного договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом у сумі, визначеній відповідно до умов договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з умовами договору позивачем було передано, а відповідачем було прийнято у власність товар - Стельовий підйомник Molift Air 350, загальна вартість якого на момент підписання договору і його поставки становила 1 148 966,00 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 27 червня 2024 року № 91.

Відповідно до 4.1. договору оплата за товар за цим договором здійснюється протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної, у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника.

Оплата здійснюється на підставі рахунку та видаткової накладної (п. 4.3. договору).

Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4. договору).

Водночас, відповідачем не було оплачено поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим останнім заявлено вимогу про стягнення 1 148 966 грн. 00 коп. боргу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, умовами договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Отже, строк оплати товару настав 02 липня 2024 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання на підставі умов договору розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Щодо заперечень відповідача судом враховано, що згідно ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як вже зазначалося вище, свій обов`язок передати товар покупцю позивач виконав.

На даний час власником товару є відповідач.

Згідно ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з моменту передачі товару відповідачу до останнього перейшли всі ризики пов`язані зі знищенням або пошкодженням товару (обладнання).

У випадку безпідставного демонтажу обладнання власник товару (відповідач) не позбавлений права на звернення до суду з віндикаційним позовом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 1 148 966 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6 893 грн. 80 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період липень-серпень 2024 року та 8 099 грн. 27 коп. 3% річних, нарахованих за період з 03 липня 2024 року по 26 вересня 2024 року на суму боргу.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних, судом встановлено, що розмір річних та інфляційних нараховано вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 6 893 грн. 80 коп. інфляційних втрат та 8 099 грн. 27 коп. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п.7.2. договору покупець за затримку оплати товару (або його частини (партії)) сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості неоплаченого товару (або його частини (партії)) за кожен день затримки оплати. За прострочення оплати товару (або його частини (партії)) понад 30 (тридцяти) днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару (або його частини (партії)).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 70 193 грн. 66 коп. пені, нарахованої за період з 03 липня 2024 року по 26 вересня 2024 року на суму боргу та 172 344 грн. 90 коп. штрафу.

Розрахунок пені та штрафу є вірним, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства АМТ-Групп, пров. Грузевича, 8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32584007 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Грінер, вул. Шевченка, 77, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 36746304 1 148 966 грн. 00 коп. основного боргу, 172 344 грн. 90 коп. штрафу, 70 193 грн. 66 коп. пені, 6 893 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 8 099 грн. 27 коп. 3% річних та 21 097 грн. 46 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 28 січня 2025 року.

Суддя А.В.Васянович