Рішення

від 06.01.2025 по справі 925/627/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/627/24(925/747/24)

Вх.суду № 9444/24 від 11.06.2024

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

у судове засідання не з`явились: представники від позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 05.06.2024 №16

позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське насіння",

до відповідача, Фермерського господарства "Вектор-агро плюс",

про стягнення 239 400,00 грн.

яку автоматизованою системою розподілено для розгляду у межах справи №925/627/24 за заявою

ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Агросвіт"

до боржника, Фермерського господарства "Вектор-агро плюс"

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "Українське насіння" подано позовну заяву від 05.06.2024 №16 з вимогами: стягнути з Фермерського господарства "Вектор-агро плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Українське насіння" заборгованість у розмірі 180 000,00 грн., 27 000,00 грн. штрафу у розмірі 15% вартості товару, 32 400,00 грн. 30% річних за користування чужими грошовими коштами, 3 591,00 грн. судового збору.

2. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Учасники справи були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

4. Позивач у позовній заяві від 05.06.2024 №16 (а.с.1 т.3) на обґрунтування заявлених вимог пояснив,

що 03.03.2023 між ТОВ агрофірма "Українське насіння" та ФГ "Вектор-агро плюс" був укладений договір купівлі-продажу №-УС06000000055 на підставі ч.1 ст.694 ЦК України;

що позивач свої господарські зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, поставивши Покупцю товар (насіння);

що натомість відповідач свої зобов`язання у визначений договором строк не виконав;

що відповідно до п.4.2. договору та п.4.1.2. специфікації відповідач зобов`язався оплатити придбаний товар у строк до 01.11.2023 включно, однак в обумовлений строк розрахунок не здійснив;

що згідно з п.4.6. договору при здійсненні покупцем оплати після строку, зазначеного у п.4.2., покупець у порядку ч.5 ст.694 ЦК України зобов`язаний сплатити відсотки за користування коштами у розмірі 30% річних від простроченої суми;

що загальна сума нарахованих процентів за договором становить 32 400,00 грн. за період з 02.11.2023 до 05.06.2024 (219 днів) ;

що п.6.1. договору передбачено майнову відповідальність за порушення строків оплати у розмірі 15% від вартості товару;

що оскільки строк оплати настав 01.11.2023, то розмір штрафу за прострочення оплати становить 27 000,00 грн.;

що таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу 180000,00 грн. за отриманий товар, 32400,00 грн. 30% річних за користування коштами, 27000,00 грн. 15% штрафу.

5. Відповідач правом подати відзив на позовну заяву до суду не скористався.

6. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

7. Дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

03.03.2023 ТОВ агрофірма "Українське насіння" (далі Продавець) та ФГ "Вектор-агро плюс" (далі Покупець) уклали договір купівлі-продажу №-УС06000000055 (далі Договір, а.с.5 т.3), згідно з умовами якого:

п.1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію насіннєвий матеріал в асортименті, іменований надалі Товар;

п.1.2. Асортимент, ціна, кількість і строк поставки Товару обумовлюється сторонами в Специфікації на кожну партію Товару, що є невід`ємною частиною Договору (додаток №1);

п.4.1. Загальна вартість Товару складається із загальної суми Товарів, поставлених відповідно до Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору. Сторони дійшли згоди, що ціна на Товар та загальна сума Товару по договору буде визначатися у додатку (додатках) Специфікації до даного Договору у національній валюті України (гривня);

підп.4.1.1., 4.1.2. п.4.1. На підставі діючих цін Продавця визначається ціна Товару на дату підписання Специфікацій (Додатків). Ціна за одиницю та загальна вартість Товару, а також еквівалент вартості Товару в валюті (Долар США) та курс гривні до Долара США, згідно якого розраховувався еквівалент вартості Товару, визначаються в Специфікації до цього Договору;

п.4.2. Оплату в грошовій формі у розмірі загальної вартості Товару, що складається із загальної суми Товарів, поставлених відповідно до Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору, Покупець зобов`язаний виконати наступним чином: остаточний розрахунок за поставлений за Договором Товар у строк по 01.11.2023 року включно;

п.4.4. При здійсненні Покупцем оплати за поставлений Товар в строк, встановлений п.4.2. Договору, Покупець вважається таким, що виконав зобов`язання по оплаті повністю та належним чином;

п.4.6. При здійсненні Покупцем оплати Товару після строку, зазначеного в п.4.2. даного Договору Покупець у порядку ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити відсотки за користування коштами в розмірі 30% річних від простроченої суми, що підлягає до оплати згідно п.4.1. Договору. Відсотки нараховуються від дня, коли Товар повинен бути оплачений (п.4.2.) і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за весь період прострочення;

п.4.7. Оплата відсотків, передбачена п.4.6. даного Договору, є оплатою за користування чужими коштами, що визначена ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України;

п.4.8. Оплата Покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця;

п.4.9. Оплата, здійснена в зазначений даним Договором строк, вважається своєчасною. При проведенні оплати після строку, зазначеного п.4.2. даного Договору, вважається простроченою;

п.6.1. У випадку, якщо Покупець не зробить оплату в строки згідно п.4.2. Договору, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 15% від вартості Товару;

п.6.2. Покупець зобов`язаний відшкодувати Продавцеві збитки, заподіяні неналежним виконанням зобов`язань за Договором. Сплата штрафу й відшкодування збитків не звільняє Покупця від обов`язку виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі;

п.6.4. Сторони домовилися, що у відповідності до ст.259 ЦК України до вимог щодо нарахування та стягнення пені, штрафів та інших видів неустойки/штрафних санкцій за цим Договором застосовується трирічний строк позовної давності.

Згідно з додатком до Договору "Специфікація №1 від 03.03.2023" Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець прийняти й оплатити на умовах основного Договору Товар (насіння гібриду соняшника НС Х 2649 NEW ОР7 Екстра Плюс (F1)) на загальну суму 180 000,00 грн.; строки поставки партії Товару до 25.04.2023 включно (а.с.7 т.3).

18.04.2023 по видатковій накладній №60000151 за довіреністю типової форми №М-2 від 18.04.2023 №5 через свого представника Тригуб О.І. відповідач отримав від позивача Товар (насіння гібриду соняшника НС Х 2649 NEW ОР7 Екстра Плюс (F1)) на загальну суму 180 000,00 грн. (а.с.8,9 т.3).

Відповідач оплату поставленого Товару не здійснив.

11.06.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФКТН агро плюс".

11.06.2024 за вх.№9444/24 до суду надійшла позовна заява, яка розглядається.

8. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;

ч.1 і 3 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

ч.1 і 2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 і 2 ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна (...).

Згідно з Цивільним кодексом України:

ч.1, п.1 ч.2 ст.11. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1 і 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ч.1 ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

ст.536. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства;

ч.1 ст.625. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання;

ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

ч.1-3 ст.692. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами;

ч.5 ст.694. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (...);

ст.712. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

9. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

9.1. Відповідач свої зобов`язання за договором купівлі-продажу від 03.03.2023 №-УС06000000055 не виконав і станом на час розгляду спору за отриманий товар не розрахувався, заборгованість відповідача перед позивачем склала 180 000,00 грн.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строк, встановлений п.4.2. Договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у розмірі 180 000,00 грн. у примусовому порядку.

9.2. Відповідно до п.6.1. Договору у разі нездійснення відповідачем оплати товару в установлений строк, позивач має право на стягнення штрафу у розмірі 15% від вартості товару.

Розрахунок позивача на суму 27 000,00 грн. є вірним і відповідачем не оспорюється.

9.3. Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Тобто, як неодноразово зауважувала Велика Палата Верховного Суду, термін «користування чужими грошовими коштами» (стаття 536 ЦК України) використовується у двох ситуаціях: 1) одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу; 2) прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 ЦК України) ( постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 (пункти 6.20-6.24)).

Припис абзацу другого частини п`ятої статті 694 ЦК України про виплату процентів до дня повернення сплати суми боргу може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку оплати (тобто за період правомірного користування грошовими коштами). Після спливу такого строку право Продавця нараховувати проценти припиняється. Права та інтереси Продавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 4.6 договору при здійсненні Покупцем оплати товару після строку, зазначеного в п.4.2. даного договору, Покупець у порядку ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити відсотки за користування коштами в розмірі 30% річних від простроченої суми, що підлягає до оплати згідно п.4.1 договору. Відсотки нараховуються від дня, коли товар повинен бути оплачений (п.4.2.) і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за весь період прострочення.

Отже правомірне користування коштами у Покупця, за які могли бути нараховані 30% річних, у Покупця було до 01.11.2023. Після цього строку настає прострочення і відповідальність, передбачена як ст.625 ЦК України так і п.6.1 Договору у вигляді сплати штрафу в розмірі 15% від вартості Товару.

При цьому суд наголошує, що у п.4.9 Договору чітко висловлено волю сторін про те, що оплата, здійснена в зазначений даним Договором строк, вважається своєчасною. При проведенні оплати після строку, зазначеного п.4.2. даного Договору, вважається простроченою.

Позивач (Продавець) просить стягнути з Відповідача за користування чужими коштами 30 % річних за період з 02.11.2023 по 05.06.2024, тобто за період прострочення (неправомірного користування коштами).

Оскільки між сторонами у справі виникло зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу, тому у позивача не виникло право нараховувати відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами на підставі ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України.

Правова природа процентів за користування чужими коштами на підставі ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України відрізняється від процентів річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 73-74) зазначено:

"73. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу."

Отже, передбачені статтею 536 та частиною третьої статті 693 Цивільного кодексу України проценти мають зовсім іншу правову природу, ніж неустойка (пеня, штраф), виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції. При цьому до моменту пред`явлення покупцем вимоги до продавця про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, користування продавцем грошовими коштами попередньої оплати як сумою позики буде вважатися правомірним, на які покупець як кредитор може правомірно нараховувати проценти за користування. Натомість після пред`явлення покупцем продавцю такої вимоги (про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України) за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, а користування продавцем цими коштами буде неправомірним. У такому випадку покупець втрачає право на нарахування продавцю на суму цих коштів процентів, передбачених частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, та разом з цим набуває право на нарахування та стягнення з продавця процентів, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що нараховуються внаслідок прострочення боржником (у даному випадку - продавцем) грошового зобов`язання (з повернення попередньої оплати) та які є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання на відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима.

Тому, вимогу позивача про стягнення з відповідача 32400,00 грн за користування чужими коштами у розмірі 30 % річних за період з 02.11.2023 по 05.06.2024 на підставі пункту 4.6 договору суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

10. При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3 591,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 05.06.2024 №468.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.129 ГПК України сплачений судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 106,22 грн. понесених витрат на сплату судового збору (207000 х 100 / 239400 = 86,5%; 3 591,00 х 86,5 / 100 = 3 106,22 грн.).

Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Вектор-агро плюс" (20726, Черкаська область, Смілянський район, с.Ротмистрівка, вул.Шевченка, 34А, ідентифікаційний код 39022770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Українське насіння" (64032, Харківська область, Кегичівський район, с.Красне, ідентифікаційний код 30773793) 180 000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу, 27 000,00 грн. штрафу у розмірі 15% від вартості товару, 3 106,22 грн. судового збору, разом 210 106,22 грн. (двісті десять тисяч сто шість гривень двадцять дві копійки).

У решті вимог відмовити.

Рішення суду набрало законної сили 28.01.2025. Рішення суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 28.01.2025.

Направити це судове рішення сторонам.

С у д д я Хабазня Ю.А.