Рішення

від 28.01.2025 по справі 155/320/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/320/24

Провадження №2/155/25/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2025 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєв Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2024 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі у якому у низ народилося п`ятеро дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач вказує, що відповідачі самоусунулись від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, веде аморальний спосіб життя. Не утримує ніякого підсобного господарства. Не виконує ніякої чоловічої роботи по дому. Авторитетом серед односельців, сусідів, жителів громади не користується. Обробкою городу не займається. ОСОБА_2 ніде не працює та не працювала, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, так як не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, виховання, підготовку до самостійного життя. До порад та настанов працівників Служби у справах дітей, фахівців із соціальної роботи ЦНСП не дослухається. Має низький виховний потенціал відносно дітей. Не вміє налаштувати належний побут сім`ї. Не приділяю належну увагу навикам гігієни дорослих та дітей. Батьки часто змушують старших дітей жебракувати. Сім`я перебуває на профілактичному обліку Служби у справах дітей з вересня 2022 року. Позивач вважає, що своїми діями, а також бездіяльністю відповідачі створюють загрозу життю та здоров`ю дітей, жорстоко з ними поводяться, залишаючи голодними та недоглянутими, без належного лікування, вдаються до експлуатації дітей, ставлячи їх в такі умови, що вони вимушені просити елементарного - їжі, не займаються вихованням дітей, не готують їх до самостійного життя. В подальшому рішенням виконавчого комітету було вирішено питання про відібрання малолітніх дітей від батьків та доцільність позбавлення їх батьківських прав.

На підставі викладеного просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнути з відповідачів аліменти на користь особи або рахунок закладу де вони будуть утримуватися на утримання дітей у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 05.02.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 20.08.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилися, однак від подала до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. ОСОБА_1 будь яких заяв, клопотань чи заперечень не подавав, правом на відзив на позов не скористався. ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву в якій просить судове засідання проводити у її відсутності, щодо задоволення позове не заперечує.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши додані до неї письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19 жовтня 2012 року зареєстрували шлюб відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

За час перебування у шлюбі у сім`ї відповідачів народилось п`ятеро дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11-15).

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб №35 від 01.02.2024 року відповідачі та їх діти проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Відповідно до характеристики на сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконавчого комітету Берестечківської міської ради №207 від 06.09.2022 року багатодітна сім`я проживає в старому будинку, в занедбаному стані, в антисанітарних умовах, не працюючі, живуть за рахунок соціальних виплат, підсобного господарства не ведуть (а.с.22).

ОСОБА_5 є вихованцем ЗДО «Сонечко» с. Зелене, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 навчаються у 3 та 5 класі відповідно ЗЗСО Зеленська гімназія.

Згідно довідок виданих КП «Берестечківська міська лікарня Берестечківської міської ради від 08.12.2023 року малолітні діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 - здорові (а.с.30-33).

Рішенням виконавчого комітету Берестечківської міської ради №44 від 05.09.2022 було визнано неналежним виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по відношенню до малолітніх дітей. Батьку дітей було рекомендовано зайнятися, пошуком роботи з подальшим працевлаштуванням, а матір, зобов`язано створити належні житлово-побутові та санітарні умови для повноцінного та духовного розвитку малолітніх (а.с.78).

Наказами служби у справах дітей Берестечківської міської ради №28, 29, 30, 31, 32 від 07.09.2022 року малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 взято на облік як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та заведено відповідні обліково-статистичні картки дитини (а.с.80-94).

Питання неналежного виконання батьківських обов`язків відповідачами, відносно п`яти малолітніх дітей неодноразово розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Берестечківської міської ради, що підтверджується відповідними протоколами засідань: №6 від 03.05.2022 року, № 15 від 18.08.2022року, №05 від 09.02.2023року, №28 від 07.07.2023 року, на яких батькам неодноразово були надані чіткі роз`яснення та рекомендації, щодо налаштування належного побуту сім`ї, створення належних умов для проживання, навчання, виховання дітей. Особливу увагу наголошено про стан виконання ними батьківських обов`язків відносно дітей (а.с.59-65).

14 червня 2023 року наказом центру надання соціальних послуг Берестечківської міської ради №22 наказано здійснювати соціальний захист сім`ї ОСОБА_2 (а.с.77).

Із актів обстеження проведених 03.08.2022 року, 30.08.2022 року, 21.09.2022 року, 28.09.2022 року, 05.10.2022 року, 06.12.2022 року, 13.03.2023 року, 13.04.2023 року 30.05.2023 року, 04.07.2023 року, 09.08.2023 року, 20.09.2023 року, 24.10.2023 року, 29.01.2024 року встановлено, що у помешканні було не прибрано, виявлено велику кількість сміття та бруду, посуд та інше приладдя часто було не вимите, речі дорослих та дітей не складені, у дітей відсутній чистий одяг та взуття, який відповідав би їх віку та сезону. Малолітні діти не забезпечені окремими спальними та ігровими місцями, письмові столи, канцелярське приладдя, іграшки книги у дітей відсутні, у будинку немає ванної кімнати. Дітям не прививають навичок гігієни та догляду за тілом. Діти занедбані та недоглянуті, про що свідчить вигляд їх волосся, тіла, одягу Будинок у якому проживає сім`я, перебуває у аварійному стані, потребує негайного ремонту. Продуктами харчування родина забезпечена у мінімальній кількості (а.с.40-48).

При медичному огляді малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , місцевим фельдшером Берестечківської міської лікарні у останніх, виявлено педикульоз (акт обстеження від 29.01.2024року (а.с.38).

Інспектором сектору ювенальної превенції ВП №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області на ОСОБА_2 29 січня 2024 року складено адміністративний матеріал за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.39).

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дітей, який проводився 29.01.2024 року зроблено висновок про дуже небезпечний рівень безпеки дітей та негайне відібрання дітей. Малолітніх дітей вилучено із умов, які загрожують їх життю та здоров`ю для надання необхідної медичної допомоги та влаштування у притулок для дітей ССД ВОДА (а.с.54-58).

Рішенням виконавчого комітету Берестечківської міської ради від 29.01.2024 року №12 малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 відібрано від батьків та тимчасово поміщено у притулок для дітей служби у справах дітей Волинської ОДА (м. Рожище) про що службою у справах дітей зроблено відповідні направлення від 29.01.2024 року №01, 02, 03, 04 (а.с.95-102).

Листом притулку для дітей ССД Волинської ОДА від 30.01.2024 року №34 підтверджується факт перебування дітей у притулку (а.с.103).

У матеріалах справи також наявні фотоматеріали будинку сім`ї Залевських, на яких зображено спальні місця дітей, місця приготування та прийому їжі, які знаходяться у занедбаному, не прибраному, неохайному стані (а.с.105-109).

Окрім того вищевказаним рішенням виконавчого комітету Берестечківської міської ради від 29.01.2024 року №12 малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , тимчасово влаштовано до КП «Горохівська багатопрофільна лікарня», з подальшим переведенням його у Будинок дитини Волинської ОДА (м. Луцьк), а також затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 по відношенню до їх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у відповідності до якого, позбавлення батьківських прав Відповідачів відносно п`яти дітей - вважати доцільним.

21 жовтня 2024 року представник позивача подав клопотання №321 від 18.10.2024 року, яким просив долучити до матеріалів справи наказ служби у справах дітей Берестечківської міської ради №15 від 20.05.2024 року відповідно до якого наказано тимчасово влаштувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як таких що залишись без батьківського піклування на підставі вилучення дітей із сім`ї біологічних батьків, перебування у якій загрожувало їх життю та здоров`ю на період з 21.05.2024 року по 20.11.2024 року у дитячий будинок сімейного типу подружжя ОСОБА_10 , що створений та функціонує на території Нововолинської міської ради Волинської області (а.с.147).

Представник позивача також долучив до матеріалів справи довідки щодо ОСОБА_2 , відповідно до якої остання перебуває на обліку у УСЗН РДА відділення №1 Горохів 1 і отримує допомогу на дітей, які виховуються у багатодітній сім`ї та щомісячну одноразову допомогу при народженні першої дитини. Довідки надані за період з січня по грудень 2023 року (а.с.151).

Відповідно до акту передачі дитини з комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» в комунальне підприємство «Волинський обласний будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки» Волинської обласної ради від 08.02.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 переданий в КП «Будинок дитини» на підставі рішення виконавчого комітету Берестечківської міської ради від 29.01.2024 року №11 (а.с.152).

Відповідно до довідки притулку для дітей служби у справах дітей Волинської ОДА №90 від 04.04.2024 року встановлено, що за час перебування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у притулку мати та батько дітей відвідували їх 07.02.2024 року, 21.02.2024 року та 27.03.2024 року (а.с.153).

Із довідки комунальне підприємство «Волинський обласний будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки» Волинської обласної ради №148/70/2-24 від 04.04.2024 року за час перебування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у закладі матір дитини відвідувала його 22 лютого 2024 року, 23 лютого 2024 року та 28 березня 2024 року. Батько дитини жодного разу сина не відвідував (а.с.154).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19).

Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше) є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, законом визначено, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо та є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19).

Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше) є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, законом визначено, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо та є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналізуючи наведені факти та обставини, суд приходить до переконання, що обставини, на які посилається позивач у своєму позові, є достовірними та такими, що не викликають у суду сумніву.

Відповідачами порушено право їх дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, яке гарантоване ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" і яке підлягає захисту на підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України.

Відповідачі байдужі до життя та здоров`я своїх дітей, самоусунулися від їх виховання, не цікавиться їх життям, матеріальної допомоги не надають, що підтверджується наданими суду доказами.

Суд наголошує, що постійні зміни умов проживання в негативну сторону, відсутність піклування, неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки негативно впливають на фізичне та психологічне здоров`я дітей.

Водночас, позбавлення батьківських прав носить також превентивний характер, що дає змогу іншим батькам переосмислити відносини з дітьми і стати на шлях виправлення задля збереження повноцінної сім`ї.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідачі є здоровими та працездатними особами, хоча й відвідували дітей за місцем їх перебування, однак не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, матеріально не підтримують, не дотримуються санітарних та гігієнічних норм у вихованні, харчуванні та побуті, проживають у занедбаному і неохайному будинку, та не здійснюють жодних заходів для належного його облаштування та для налагодження емоційних здорових сімейних стосунків із дітьми. Відповідачі тривалий час перебувають на супроводі служби у справах дітей, на неодноразові зауваження та вказівки щодо покращення житлових умов та забезпечення дітей жодним чином не реагують, висновків не роблять.

З урахуванням найкращих інтересів дітей, оскільки беззаперечним є факт свідомого нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками по відношенню до дітей, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст.182 СК України, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платників аліментів, наявність чи відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини. При цьому, відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, необхідним є стягнути аліменти з відповідачів на користь особи або на рахунок закладу, де будуть утримуватись діти, а отже на утримання малолітніх дітей: слід стягувати аліменти у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до вимог ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Стягнення аліментів слід розпочати з дня звернення позивача із позовом до суду, а саме з 16 лютого 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, з відповідачів необхідно стягнути в рівних частинах на користь позивача сплачений ним відповідно до платіжної інструкції №224 від 13 лютого 2024 року судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру подану юридичною особою в розмірі 3028,00 грн., а також стягнути з кожного відповідача на користь держави судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про стягнення аліментів в розмірі по 1211,20 грн.

На підставі ст.170, 180-182, 190, 191 СК України, ст.1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов виконавчого комітету Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_14 , щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Передати неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Берестечківської міської ради Волинської області для подальшого влаштування.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь особи або на рахунок закладу, де вони будуть утримуватися у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повнолітня.

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь особи або на рахунок закладу, де вони будуть утримуватися у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повнолітня.

Стягнення аліментів розпочати з 16 лютого 2024 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в сумі платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області 3028,00 грн. сплаченого судового збору в рівних частинах по 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь держави судовий збір за позовну вимогу майнового характеру в розмірі по 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Виконавчий комітет Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області, місцезнаходження: 45765, м. Берестечко, вул. Шевченка, 2, Луцький район, Волинська область, (код ЄДРПОУ 04051262);

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення в повному обсязі складено 28 січня 2025 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв