Рішення

від 29.01.2025 по справі 186/2081/24

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/2081/24

Номер провадження № 2/0186/232/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м.Шахтарське.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2024 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначив, що між Першотравенським МЖКП та відповідачем встановлені фактичні цивільно-правові відносини з приводу надання комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку. Боржник не відмовлялася від споживання послуг у встановленому порядку, але не виконує зобов`язання з оплати.

Відповідач у справі зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг, які надаються Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством.

10 листопада 2017 року відповідач зверталася до позивача із заявою про реструктуризацію боргу, було укладено договір №134 від 10 листопада 2017 року, на термін 48 місяців, однак умови договору реструктуризації відповідачем були порушені, борг за комунальні послуги сплачувався несвоєчасно та не в повному обсязі.

Згідно даних бухгалтерського обліку абонентського відділу позивача сума заборгованості на 01 грудня 2024 року становить 32 704,87 гривень, з яких: за централізоване опалення 28 180,66 гривень, за централізоване водопостачання та водовідведення 3 526,55 гривень, за поводження з ТПВ - 153,82 гривень, за абонентське обслуговування - 843,84 гривень.

Послуги були надані в повному обсязі та належної якості. Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідача на адресу підприємства не надходило. Отже, споживач зобов`язаний оплатити спожиті послуги, а виконавець має право вимагати від боржника виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до вимог статті 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з положеннями статті 68 Житлового кодексу України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Позивачем неодноразово здійснювались заходи досудового врегулювання спору: щомісячно на адресу відповідача надсилається рахунок з детальним поясненням нарахувань за поточний місяць, де зазначена сума накопиченої відповідачем заборгованості. Вказані заходи не дали жодних результатів. Відповідач продовжує ігнорувати свої зобов`язання.

Просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за спожиті комунальні послуги в розмірі 32704,87 гривень та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не сповістила, відзив на позовну заяву не надала, заяви про розгляд справи в її відсутність на адресу суду не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.

За правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1).

Дійсно, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрована на даний час - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №5034 від 21 жовтня 2024 року.

Затрати на утримання та обслуговування вказаного будинку по наданню відповідачу комунальних послуг, а саме: централізованої подачі питної води, централізованого опалення, водовідведення та вивіз ТПВ несе Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство.

Розрахунком по абоненту - квартири АДРЕСА_2 підтверджується, що заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг становить: за централізоване опалення за період з 01 листопада 2017 року по 01 грудня 2024 року становить 28 180,66 гривень, за централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01 жовтня 2023 року по 01 грудня 2024 року - 3 526,55 гривень, за поводження з ТПВ за період з 01 липня 2021 року по 01 грудня 2024 року - 153,82 гривень, за абонентське обслуговування за період з 01 травня 2022 року по 01 грудня 2024 року - 843,84 гривень, а всього: 32 704,87 гривень.

Відповідач не відмовлялася від споживання вказаними послугами у встановленому порядку, доказів зворотного не надано.

Крім того, відповідач періодично сплачувала за надані комунальні послуги, що підтверджується розрахунком боргу, тобто прийняла умови Типового Індивідуального Договору про надання комунальних послуг позивачем.

10 листопада 2017 року відповідач зверталася до позивача із заявою про реструктуризацію боргу, було укладено договір №134 від 10 листопада 2017 року, на термін 48 місяців, однак умови договору реструктуризації відповідачем були порушені, борг за комунальні послуги сплачувався несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, збору та вивозу твердих побутових відходів за місцем проживання відповідачів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ч.1 ст. 6 Закону).

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (пп. 1, 5, 11).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином Законом України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов`язок укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наведені приписи закону свідчать про обов`язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі N 646/834/17.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають з дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.

Відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року по справі №463/6799/18. Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, в силу ч.ч. 1,3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Встановлення тарифів на комунальні послуги відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.

Індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до Закону України «Про житлово - комунальні послуги»споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.

Згідно зіст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу.

Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що послуги позивачем в зазначеному будинку надаються постійно та за тарифами, які встановлені уповноваженими органами, в той же час відповідач від надання зазначених послуг не відмовлялася, будь-яких актів/претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг не надсилала. Таким чином, об`єкт забезпечується діями позивача відповідними послугами, а відповідач, яка зареєстрована в зазначеному житловому приміщенні, користується житлово-комунальними послугами, наданими позивачем, є їх споживачем.

Виходячи з викладеного, відповідач повинні виконувати обов`язок по оплаті наданих послуг, а тому суд погоджується з доводами позивача.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані житлово-комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг Першотравенським МЖКП підтверджений матеріалами справи.

В зв`язку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір по справі в розмірі 3 028 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 258, 263, 264, 280-283 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 256, 257, 267 ЦК України, ЗУ " Про житлово - комунальні послуги", - суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Першотравенського міського житлово-комунального підприємства борг за спожиті комунальні послуги:

- за централізоване опалення за період з 01 листопада 2017 року по 01 грудня 2024 року 28 180,66 гривень,

- за централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01 жовтня 2023 року по 01 грудня 2024 року 3 526,55 гривень,

- за поводження з ТПВ за період з 01 липня 2021 року по 01 грудня 2024 року 153,82 гривень,

- за абонентське обслуговування за період з 01 травня 2022 року по 01 грудня 2024 року 843,84 гривень,

а всього стягнути: 32704 (тридцять дві тисячі сімсот чотири) гривні 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Першотравенського міського житлово-комунального підприємства в розмірі 3 028 (трьох тисяч двадцяти восьми) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи.

Позивач: Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство, код ЄДРПОУ 32598423, місцезнаходження юридичної особи: вул.Молодіжна, буд.12, м.Шахтарське, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 29 січня 2025 року.

Суддя: С.А.Янжула.