Рішення

від 28.01.2025 по справі 276/2719/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/2719/24

Провадження по справі №2/276/100/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно. Звернувшись до нотаріуса, їй було роз`яснено про пропуск строку для прийняття спадщини і тому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Позивач зазначає, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважної причини, оскільки тривалий час хворіла, що призвело до того, що починаючи з 23.11.2018 року 20.12.2018 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні у «Консультативно-діагностичному центрі» Дарницького району м. Києва, діагноз «ускладений гіпертонічний криз», окрім того її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 має захворювання, що було причиною того, що вона не могла залишити його на тривалий час, та враховуючи відділеність її місця проживання від місця відкриття спадщини. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати її чоловіка ОСОБА_4 , а тому необхідно було займатися спільно з чоловіком похованням та іншими супутними проблемами, що зайняло тривалий час. Вказані обставини змушують її звернутись до суду.

Позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 протягом 2 місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 26.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 15.01.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначеного справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, не прибула, у позовній заяві просить розглянути справу без її участі.

Представник відповідача, Новоборівської селищної ради, в судове засідання не з`явився,селищний голова подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, зазначив, що позов визнають.

Згідно ч.3ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Родинні відносини позивача зі спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджуються копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с. 7-19).

Згідно копії довідки виконавчого комітету Новоборівської селищної ради від 07.08.2024 року №466/08-10, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За шість місяців до смерті, на день смерті, шість місяців після смерті разом з померлим ніхто не був зареєстрований ( а.с.13).

Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 16.08.2024 року виготовлено на ім`я ОСОБА_1 ( а.сп.14-16).

Із довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради №438 від 24.09.2024 року слідує, що право власності на нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано за гр. ОСОБА_5 ( а.сп.13).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_1 ( а.с.17).

Відповідно до копії виписки №4587-4 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Консультативно-діагностичний центр» Дарницького району м. Києва, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 23.11.2018 по 20.12.2018 року з діагнозом ускладений гіпертонічний криз ( а.с.18-19).

Як слідує із медичного висновку №17 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Подільського району м. Києва від 19.03.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має захворювання опорно-рухової системи ( а.с.20).

Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть №76 від 30.10.2018 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.21-22).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_4 є матір`ю її чоловіка ОСОБА_6 (а.с.23).

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , позивач 17.10.2024 року звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу, проте отримала роз`яснення про те, що свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути видано, так як вона не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини згідно ст.1268 ЦК України, а тому їй рекомендовано звернутись до суду (а.с. 11).

Статтею 15 Цивільного кодексу Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустила строк встановлений ст. 1270 ЦК України для подачі заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на доказах з яких можливо зробити висновок про наявність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновоквикладений упостановах ВерховногоСуду від17червня 2020року усправі №520/10377/17,від 11серпня 2021року усправі №720/1079/19,від 22січня 2020року усправі №592/18695/18, від 17 березня 2021 року у справі N 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі N 361/8259/18 та багатьох інших.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Позивачем не надано доказів, що стан її здоров`я, внаслідок наявних у неї хвороб, не дозволяв їй у період від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, подати заяву до нотаріуса.

Надані позивачем копії медичних документів не доводять поважність причин пропуску строку для подання нею заяви про прийняття спадщини, оскільки відомості в них охоплюють період лікування з 23.11.2018 по 20.12.2018 роком, тоді як до нотаріуса заявник могла звернутись з 29 червня по 29 грудня 2018 року.

Окрім того, суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, оскільки така заява могла бути направлена до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв`язку, що узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) та від 27 червня 2022 року в справі № 202/1188/19 (провадження № 61-11828св21).

Крім того, із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач звернулася лише у жовтні 2024 року, більш як через п`ять років після закінчення встановленого законом строку для прийняття спадщини з часу смерті спадкодавця ОСОБА_2 , що є досить тривалим проміжком часу та суперечить принципу правової визначеності .

Таким чином, враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивач не довела, що протягом строку для прийняття спадщини і надалі протягом усьогоперіоду до звернення з заявою до нотаріуса безперервно існували обставини, що об`єктивно створювали істотні труднощі для прийняття спадщини.

Статтею 81 ЦПК України визначено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 76-80 ЦПК України визначені основні положення про докази, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність суб`єктивних, непереборних істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини, а наведені позивачем причини пропуску строку визнано судом неповажними, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.1218, 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Відповідач: Новоборівська селищна рада, адреса місця знаходження: с-ще Нова Борова вул. Незалежності, буд. 9-А Житомирського району Житомирської області; код ЄДРПОУ 04344601.

Головуючий суддя: А.М.Збаражський