Рішення

від 29.01.2025 по справі 279/292/25

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/292/25

Провадження № 2/279/569/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/292/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Ушомирської сільської області Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом у виді житлового будинку АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належав матері спадкодавця, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та був успадкований ОСОБА_2 . Вона спадщину після смерті батька прийняла, як неповнолітня, звернуласья до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

При зверненні до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва на спадщину за законом їй було відмовлено, так як свідоцтво про право власності на будинок було видано після смерті ОСОБА_3 .

Просить визнати за нею право власності на спадкове майно у виді житлового будинку з надвірними будівлями. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплат судового збору.

Представник позивача ОСОБА_4 в заяві до суду клопотав про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, клопотав про розгляд справи за відсутності його представника, проти задоволення позову не заперечує, про що вказав в заяві до суду.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом у виді житлового будинку АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належав матері спадкодавця, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухломе майно від 04.11.2004 року, виданого на підставі рішення виконкому Веселівської сільської ради №36 від 06.10.2004 року та був успадкований ОСОБА_2 .

Після смерті батька позивач прийняла спадщину за законом, як неповнолітня, відповідно до положень ст.1268 ЦК України.

Звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як свідоцтво про право власності на житловий будинок було видано після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

До складу спадщини може входити нерухоме майно спадкодавця, право власності на яке належним чином не зареєстроване, проте набуття такого права власності відбулося з дотриманням чинного законодавства (Постанова КЦС ВС від 30 жовтня 2019 року в справі № 289/1818/16-ц).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Як убачається з ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що правовстановлюючий документ був виданий після смерті спадкодавця, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на спадщину, із яким закон пов`язує здійснення права спадкування на нерухоме майно.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі ст.8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Неналежне оформлення правовстановлюючих документів майнових прав за особою й неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому за наявності правовстановлюючого документу на земельну ділянку спадкодавця, ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України), є саме визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем в порядку спадкування за законом.

Оскільки батько позивача ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_3 , у вигляді житлового будинку, якій їй належав на підставі свдоцтва про право власності, однак за життя не оформив своїх спадкових прав, позивач прийняла спадшину після смерті батька, відтак, за нею слід визнати право власності спадковий на житловий будинок за законом. Вказане є достатнім для захисту порушеного права позивачки.

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відтак, заявлене позивачкою право підлягають визнанню, а пред`явлений позов - задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача сплаченого судового збору, суд зазначає що відповідач - Територіальна громада в особі Ушомирської сільської області Коростенського району Житомирської області, не вчиняла жодних дій, які б призвели до порушення прав позивача і які, як наслідок, призвели до звернення останньої до суду з позовом.

Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останньою судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст.328, 1217, 1218, 1268, 1299 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.11.2004 року, виданого на підставі рішення виконкому Веселівської сільської ради за №36 від 06.10.2004 року.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач територіальна громада в особі Ушомирської сільської громади Коростенського району Житомирської області, місце знаходження: 11571, с. Ушомир, вул. Березюка, 15, Коростенський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 04348131.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом