Рішення

від 29.01.2025 по справі 294/2152/24

ЧУДНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 294/2152/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.01.2025 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Дьячук Н.В. в інтересах ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Житомирського району про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2024 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красний Луч (на даний час Хрустальний) помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 28.07.2005 Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області зроблено відповідний актовий запис №1046 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті батька відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно спадкодавець фактично прийняв після смерті свої матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя відповідних документів на нерухоме майно не оформив та право власності на житловий будинок в органах БТІ не нареєстрував.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 24.12.2021 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а саме три місяця з дня набрання рішенням законної сили, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05.04.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Журбей І.Л., однак остання відмовила у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю на житловий будинок правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця.

З вказаних підстав змушена звернутись до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024, головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою суду від 17.12.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.12.2024.

У підготовче судове засідання представник позивача та позивач не з`явились, представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 30.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Однак судом враховано, що відповідачем 27.12.2024 було подано заяву про розгляд справи без його участі та вирішення справи за наявними у ній матеріалами.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11.02.1992 Трощанською сільською радою Чуднівського району, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , мати спадкодавця ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 28.07.2005 серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно.

Відповідно до виписки з погосподарських книг Трощанського старостинського округу Вільшанської сільської ради Житомирського району № 506 від 23.11.2020, до лютого 1992 року за ОСОБА_3 , а з березня 1992 року за ОСОБА_2 значився житловий будинок, що знаходився по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,44 га.

Згідно з довідкою Трощанського старостинського округу Вільшанської сільської ради Чуднівського (Житомирського) району № 435 від 23.09.2020, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 , а саме будинком по АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою, виданою Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації № 1905 від 16.10.2020, станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в БТІ не зареєстроване.

Відповідно до технічного паспорту на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , він має наступну характеристику: житловий будинок А-1, сараї Б1, В1, Г1, погріб г1, колодязь №1, рік побудови 1950. Відомості щодо самочинного будівництва відсутні.

Позивач є дочкою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10.03.1961 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 25.01.1985, згідно з яким позивач ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище « ОСОБА_5 » на шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Відповідно до змісту спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Житомирмького районного нотаріального округу Журбей І.Л., що надійшла у відповідь на запит суду, після смерті ОСОБА_2 подано заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори від імені ОСОБА_1 .

Інформація про інших спадкоємців, які претендують на спадщину, в матеріалах спадкової справи та за даними Спадкового реєстру відсутня.

Водночас постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Журбей І.Л. від 05.04.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги спадкування, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подання відповідної заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, оскільки правовстановлюючі документи на нього відсутні.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, підлягають з`ясуванню та оцінюються судом записи у погосподарських книгах, технічний паспорт на будівлі, документи БТІ та інші.

Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як достовірні.

Згідно зі ст.380 ЦК України житловий будинок є об`єктом права власності.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23.01.2013 у справі №6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає встановленим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 об`єктивно існує як об`єкт нерухомого майна, має технічні характеристики житлового будинку та має визначену вартість, спадкодавець позивача правомірно набув право власності на цей будинок, однак не зареєстрував його за життя. ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 шляхом подання відповідної заяви у встановлений рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 24.12.2021 строк, однак не може оформити свої спадкові права у позасудовому порядку через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, у зв`язку з чим її право власності підлягає судовому захисту шляхом задоволення заявленого позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача адвоката Дьячук Н.В. в інтересах ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Житомирського району про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І. В. БІЛЕРА