Рішення

від 23.01.2025 по справі 357/13210/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13210/24

Провадження № 2/357/530/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючого судді Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) Маловільшанської сільської ради; 2) ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про скасування рішення органу виконавчої влади та державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: 1) скасувати рішення Маловільшанської сільської ради від 24.12.2021 № 13-797/2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 », яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3220489201:03:009:0005 площею 0,1700 га, з цільовим призначенням 01.03. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області; 2) скасувати державну реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220489201:03:009:0005 площею 0,1700 га, з цільовим призначенням 01.03. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 51475209 від 17.08.2023, власник ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач з третьою особою по справі є рідними сестрами. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,1762 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка належала померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку Чупирянської сільської ради від 06.11.2006. Вказану земельну ділянку спадкодавець заповів позивачу. Позивач з третьою особою прийняли спадщину після батька, однак отримати свідоцтво про право власності на землю позивач не може, оскільки при оформленні спадщини з`ясувалось, що на місці розташування даної земельної ділянки знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3220489201:03:009:0005, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, власник ОСОБА_2 , зареєстрована в НКС на підставі рішення Маловільшанської сільської ради від 23.06.2021. Земельна ділянка позивача та ОСОБА_2 перетинаються у площині, площа співпадає на 96,4175%. Вказане рішення Маловільшанської сільської ради та державна реєстрація порушує її права та підлягають скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

17.10.2024 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

27.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

23.01.2025 представник позивача - адвокат Дульдієр О.П., звернувся до суду з заявою про розгляд справи без позивача та його представника за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує, просить стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір.

Відповідачі в судові засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином за зареєстрованою адресою місця проживання (фізична особа) та юридичною адресою (юридична особа), з відзивом (запереченнями) на позов до суду не звертались, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_4 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 72.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 04.

ОСОБА_6 за життя на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Чупирянської сільської ради від 18.10.2006 № 3-35 належала земельна ділянка з кадастровим номером 3220489201:03:009:0007 площею 0,1762 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_2 , що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 699206 від 06.11.2006.

Вказаний державний акт зареєстровано Білоцерківським райвідділом земельних ресурсів 06.11.2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на права власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 010601000086.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 16.09.2015, реєстровий № 25, яким заповів належну йому земельну ділянку позивачу та належний йому будинок позивачу та ОСОБА_7 (третя особа).

13.05.2022 у Третій білоцерківській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 153/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на підставі поданих ними заяв про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори № 2045/02-31 від 15.11.2023 відмовлено ОСОБА_1 у оформленні спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1762 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Вказана постанова обґрунтована тим, що в Національній кадастровій системі земельна ділянка зареєстрована з іншим кадастровим номером за іншим власником.

Так, при оформленні спадщини з`ясувалось, що рішенням Маловільшанської сільської ради від 24.12.2021 № 13-797/2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 » передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3220489201:03:009:0005 площею 0,1700 га з цільовим призначенням 01.03. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220489201:03:009:0005 площею 0,1700 га з цільовим призначенням 01.03. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, здійснено в державному реєстрі прав, номер запису про право 51475209 від 17.08.2023, власник ОСОБА_2 .

З листа Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Київській області № 1336/19_23 від 09.11.2023 вбачається, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_4 , оскільки в архіві відділу наявна технічна документація по оформленню державних актів на право власності на землю, а також видано державний акт на право власності на землю від 06.11.2006, однак в Національній кадастровій системі відсутні відомості про дану земельну ділянку. Згідно НКС на місці розташування даної земельної ділянки знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3220489201:03:009:0005, власник ОСОБА_2 . Рекомендовано звернутись до суду для вирішення спірного питання.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.10.2023 № РВ-0500226592023, ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, перетинається з іншою земельною ділянкою 3220489201:03:009:0005, площа співпадає на 96,4175%.

В матеріалах справи також міститься протокол № ПП-0500046842023 від 09.10.2023 та інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.10.2023.

За заявою ОСОБА_1 від 02.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42023112030000392 за фактом службової недбалості посадових осіб Маловільшанської сільської ради та ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області при погодженні відведення в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки в АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (частини перша, друга, третя статті 116 ЗК України).

Частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає в порядку її відведення, після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право; приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності на землю посвідчується державним актом, який видається і реєструється, зокрема, сільською радою (статті 2, 4, 8, 12-14, 19, 48, 49, 51, 55 Закону України «Про власність», статті 3, 6, 7, 17, 19, 22-24, 39, 43, 44 ЗК України 1990 року в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Судом встановлено, що батькові позивача ОСОБА_4 з 2006 року належала спірна земельна ділянка, що підтверджується державним актом, який є дійсним, ніким не оспорений та не скасований, а право зареєстровано Білоцерківським райвідділом земельних ресурсів 06.11.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на права власності на землю.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, у відповідності до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1261 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно іч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 131 ЗК України також передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.

З матеріалів справи також вбачається, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спірну земельну ділянку та позивач звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, однак вона не має можливості реалізувати своє право на спадкування, оскільки розташування земельної ділянки, яку вона спадкує, перетинається з іншою земельною ділянкою 3220489201:03:009:0005, право на яку зареєстровано за ОСОБА_2 за рішенням Маловільшанської сільської ради від 24.12.2021 № 13-797/2021.

Отже станом на час прийняття оспорюваного рішення Маловільшанської сільської ради, частина вказаної ділянки (96,4175%) була розміщена на території, яка вже належала на праві приватної власності батькові позивачу.

Відповідно до ст. 317 ЦК України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Статтею 319 цього Кодексу визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а ст. 321 ЦК України визначено непорушність права власності. Крім того, відповідно до ст. 386 ЦК України власник має право на захист права власності.

Згідно зі ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Стаття 393 ЦК України передбачає, що правовий акт органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями частини 2 статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 та ст. 391 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 422,40 (1 211,20 х 2) грн підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у повному обсязі, тобто по 1 211,20 грн з кожного.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати рішення Маловільшанської сільської ради від 24.12.2021 № 13-797/2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 », яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3220489201:03:009:0005 площею 0,1700 га, з цільовим призначенням 01.03. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Скасувати державну реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220489201:03:009:0005 площею 0,1700 га, з цільовим призначенням 01.03. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 51475209 від 17.08.2023, власник ОСОБА_2 .

Стягнути з Маловільшанської сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач-1 Маловільшанська сільська рада, адреса: вул. Перемоги, буд. 24, С. Мала Вільшанка, Білоцерківський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 04358619.

Відповідач-2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні підписано лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 29.01.2025.

Суддя А. Ю. Цуранов