Справа № 358/390/20 Провадження № 2/358/26/25
УХВАЛА
29 січня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, клопотання представника позивача про встановлення додаткового строку на подання доказів та долучення письмових доказів, заяву представника позивача про виклик свідка, заяву представника відповідача про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, заяву представника відповідача про виклик свідків, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПОСП «ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Богуславського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ПОСП «ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_3 в своєму позові просить стягнути з ПОСП «ім. Т.Г. Шевченка» на його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 157 714 (сто п`ятдесят сім тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 55 копійок, завдану моральну шкоду в розмірі - 28 338 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень 00 копійок, та судові витрати по справі в розмірі 3 258 (три тисячі двісті п`ятдесят вісім) гривень 75 копійок.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.06.2008 між ОСОБА_4 , який є батьком позивача, та ПОСП «ім. Т.Г. Шевченка» було укладено договір оренди землі, предметом якого була земельна ділянка, площею 2,7399га, кадастровий номер:3220684400:04:004:0005, що розташована на території Михайлівської сільської ради Богуславського району Київської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Однак, до закінчення дії строку вказаного договору оренди ОСОБА_4 помер ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), спадщину після якого успадкував його син ОСОБА_3 . 12.10.2017 позивач звернувся до ПОСП «ім. Т.Г. Шевченка» з листом в якому повідомив, що не буде продовжувати договір оренди землі, оскільки оброблятиме сам належну йому спадкову земельну ділянку. ПОСП «ім. Т.Г. Шевченка» проігнорували його заяву. При цьому, на початку березня 2018 року позивач на вказаній земельній ділянці провів необхідні роботи для підготовки грунту та засіяв на ній пшеницю, яку мав намір зібрати. Та, 23 квітня 2018 року відповідач самовільно всупереч повідомленню позивача передискував засіяну позивачем пшеницю та засіяв на вказаній земельній ділянці сою, чим спричинив позивачу матеріальні збитки, про що позивачем було повідомлено правоохоронні органи, а також подано до суду позовом про відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди та упущеної вигоди.
До початку розгляду справи по суті представник позивача 12.12.2024 подав до суду заяву про виклик та допит свідка ОСОБА_5 та 17.12.2024 подав клопотання про долучення доказів.
До початку розгляду справи по суті представник відповідача 04.12.2024 подав до суду заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до якої додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції та додаткову угоду №1 до договору №1 від 22.11.2020 про надання правничої допомоги. Крім того, 04.12.2024 подано заяву про виклик свідків.
Вирішуючи заяви, клопотання учасників справи суд враховує наступне.
Щодо заяви представника позивача про виклик та допит свідка ОСОБА_5 , то суд вважає, що така заява підлягає задоволенню, оскільки про допит вказаного свідка було зазначено в позовній заяві та окрім того 24.03.2020 була подана аналогічна заява про допит свідка ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 23).
Щодо клопотання представника позивача про встановлення додаткового строку для подання доказів та долучення доказів, а саме: копія заяви начальнику Богуславського відділення поліції від 14.05.2019 року; копія Акту державного виконавця від 24.01.2019 року; копія відповіді ОСОБА_3 з Богуславського відділення поліції № 1588 від 27.04.2018 року; копія відповіді ОСОБА_3 з Богуславського відділення поліції № 1676 від 23.05.2019 року; копія відповіді ОСОБА_3 з Богуславського відділення поліції № 728/Д-90 від 24.02.2020, копія висновку від 26.04.2018, суд вважає, що таке клопотання про долучення доказів може бути задоволене лише в частині долучення копії відповіді ОСОБА_3 з Богуславського відділення поліції № 728/Д-90 від 24.02.2020, оскільки всі інші копії доказів були додані до позовної заяви.
При цьому суд враховує, що дану відповідь згідно пояснень позивача він отримав після подачі позовної заяви, а тому не міг подати її як додаток до позову.
Представник відповідача висловив заперечення щодо задоволення клопотання представника позивача про долучення доказу копії відповіді ОСОБА_3 з Богуславського відділення поліції № 728/Д-90 від 24.02.2020, оскільки такий доказ мав бути поданий на стадії підготовчого провадження.
Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).
Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника позивача про поновлення строку та долучення до справи вищевказаного доказу, суд приходить до висновку про можливість поновлення представнику позивача процесуального строку для подання доказу та долучення до матеріалів справи відповіді ОСОБА_3 з Богуславського відділення поліції № 728/Д-90 від 24.02.2020.
Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.
Щодо клопотання представника відповідача про виклик та допит свідків, суд вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 91 ЦПК України, заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що відсутні докази належного повідомлення відповідача про проведення підготовчого судового засідання, а тому сторона відповідача була позбавлена можливості подати заяву про виклик свідків на стадії підготовчого провадження.
Щодо заяви про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, то така заява подана не у процесуальний спосіб та могла бути подана разом із відзивом на позов відповідно до вимог ст.ст. 134, 178 ЦПК України.
Разом з тим, сторона відповідача згідно положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України не позбавлена можливості подати докази на підтвердження витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 53, 83, 126, 127,353-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Поновити позивачу ОСОБА_3 процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів цивільної справи № 358/390/20 копію відповіді ОСОБА_3 з Богуславського відділення поліції № 728/Д-90 від 24.02.2020.
Задовольнити заяву позивача ОСОБА_3 про виклик та допит свідка ОСОБА_5 .
Задовольнити заяву представника відповідача ОСОБА_2 про виклик та допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відмовити представнику відповідача у прийнятті заяви про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов
Суд | Богуславський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124756284 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші справи |
Цивільне
Богуславський районний суд Київської області
Тітов М. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні