Ухвала

від 28.01.2025 по справі 534/2762/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/2762/24

Провадження №2/534/817/24

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження та залишення позовної заяви без руху

28 січня 2025 року м. Горішні Плавні

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності (відмови) органу приватизації щодо приватизації квартири незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, встановлення факту, який має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. 04.11.2024 до Комсомольського міського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі відповідач, Горішніплавнівнівська міська рада), у якій позивач просить:

- встановити факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації в період часу із 08.04.2003 по 22.10.2004;

- визнати бездіяльність (відмову) органу приватизації Горішньоплавнівської міської ради щодо приватизації квартири АДРЕСА_2 незаконною, зобов`язати орган приватизації вчинити певні дії, а саме, передати ОСОБА_1 квартиру у власність шляхом приватизації квартири АДРЕСА_2 .

2. Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.11.2024 означеній судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер: 534/2762/24, номер провадження: 2/534/817/2024, головуючим суддею у справі визначено Морозова В.Ю.

3. 25.11.2024 Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозова В.Ю. постановив ухвалу, якою прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради про визнання бездіяльності (відмови) органу приватизації щодо приватизації квартири незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, встановлення факту, який має юридичне значення. Судом визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначити на 21.01.2025.

4. Ухвалою від 21.01.2025 Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозова В.Ю. задоволено заяву представника відповідача про відвід головуючого судді, відведено суддю Комсомольського міського суду Полтавської області Морозова В.Ю. від розгляду означеної справи, справу передано в канцелярію суду для визначення судді в порядку статті 33 ЦПК України.

5. У відповідності до вимог частини першої статті 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.01.2025 для розгляду справи № 534/2762/24 визначено головуючого суддю Малюк М.В.

7. Перевіривши матеріали означеної цивільної справи, суддя доходить висновку про прийняття цієї справи до свого провадження та залишення позовної заяви без руху. Зокрема,

ІІ. НОРМИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА.

8. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (частина12 статті 33 ЦПК України).

9. Згідно з вимогами частини 11 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.

10. При вирішенні питання про додержання позивачем вимог цивільного процесуального закону при поданні позовної заяви, суд ураховує такі норми та прецеденти.

11. Згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

12. Відповідно до частини другоїстатті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

13. Устатті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

14. Реалізуючи передбаченестаттями 55 Конституції України,4 ЦПК Україниправо на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

15. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

16. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.

17. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

18. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

19. Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

20. Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

21. Відповідно до пункту 4 частини 3статті 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: «4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.»

22. Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

23. Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

24. Відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

IІІ. МОТИВИ СУДУ.

25. Зважаючи на вимоги статей 33, 41 ЦПК України суддя доходить висновку про необхідність прийняття цієї справи до свого провадження.

26. Перевіривши позовну заяву суддею встановлено, що її подано без додержання вимог, встановлних статтею 175 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.

27. Із позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати бездіяльність (відмову) органу приватизації Горішньоплавнівської міської ради щодо приватизації квартири АДРЕСА_2 незаконною, зобов`язати орган приватизації вчинити певні дії, а саме, передати ОСОБА_1 квартиру у власність шляхом приватизації квартири АДРЕСА_2 плавні Кременчуцького району Полтавської області.

28. Тобто позовна заява не містить чіткого й зрозумілого визначення способу захисту, про що свідчить означене формулювання предмета позову.

29. Фактично в прохальній частині позову міститься альтернативне викладення змісту позовних вимог як-то визнати бездіяльність органу приватизації незаконною або відмову органу приватизації незаконною.

30. Водночас бездіяльність та відмова є суперечливими вимогами, позаяк бездіяльність пов`язується із пасивною поведінкою особи, а відмова є наслідком активної поведінки особи.

31. Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, вирішення питання про те, який визначити спосіб захисту та які саме докази подавати для підтвердження своїх вимог, належить до прав позивача.

32. Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.

33. Зважаючи на викладене, суд зазначає, що формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положеннямЦПК України.

34. Дійшовши таких висновків суд посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23, провадження № 11-192заі23. У цій постанові ВП ВС зазначив, що: «Зміст позовних вимог це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Іншими словами зміст позовних вимог це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

35. Щодо вимоги позивача про встановлення факту, що має юридичне значення, суд зауважує, що за загальним правилом цивільного процесуального закону, встановленим для означеної категорії справ у статті 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема мету, з якою заявник просить встановити певний факт (частина перша).

36. Натомість, заявляючи вимогу про встановлення факту проживання за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації в період часу із 08.04.2003 по 22.10.2004, позивачем не зазначено з якою метою останній просить встановити цей факт.

37. Означена невідповідність формулювання позовних вимог є підставою для залишення позову без руху та надання позивачеві строку на усунення недоліків у спосіб: - уточнення позовних вимог із зазначенням конкретних вимог до суду відповідно до способів захисту порушеного права й відповідним їх обґрунтуванням (якщо предметом спору є бездіяльність, у чому вона полягає, тощо); - зазначення мети, з якою позивач просить встановити факт, що має юридичне значення.

38. Європейський суд з прав людини у пункті 27 рішення від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

39. У даному випадку залишення судом позовної заяви без руху є наслідком недодержання позивачем означених вимог цивільного процесуального закону до позовної заяви. Отже це рішення зумовлене недодержанням позивачем процесуальних вимог закону щодо змісту позовної заяви.

40. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частини 12, 13 статті 187 ЦПК України).

41. Зважаючи на викладене, керуючись стст. 33, 41, 175, 187 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

42. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності (відмови) органу приватизації щодо приватизації квартири незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, встановлення факту, який має юридичне значення прийняти до свого провадження.

43. Позовну заяву ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності (відмови) органу приватизації щодо приватизації квартири незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, встановлення факту, який має юридичне значення залишити без руху.

44.Встановити позивачуп`ятиденний строкз днявручення ухвали прозалишення позовноїзаяви безруху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

45. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, позовна заява залишиться без розгляду.

46. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Малюк