Рішення

від 23.01.2025 по справі 541/4634/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/4634/24

Номер провадження 2-о/541/41/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2025 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Миргородська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_4 26 травня 1998 року вона склала заповіт, яким заповіла все майно онуку ОСОБА_1 . До складу спадкового майна входить земельна ділянка площею 2,62 га, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 14 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 226, та земельна ділянка площею 2,0000 га, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 20 червня 1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 57. В державних актах допущено помилку, а саме неправильно зазначено ім`я спадкодавиці « ОСОБА_5 » замість правильного « ОСОБА_6 », що створює для нього перешкоди в оформленні документів на земельні ділянки. Просив встановити факт належності ОСОБА_4 державних актів на право приватної власності на землю, виданих 14 березня 2001 року, 20 червня 1996 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив задовільнити вимоги в повному обсязі, встановити факт належності ОСОБА_4 правовстановлюючих документів.

Представник заявника підтримав заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи не заперечувала проти задоволення заяви.

Заслухавши пояснення заявника, його представника, представника заінтересованої особи, свідків, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Суд встановив, що 26 травня 1998 року ОСОБА_4 , яка мешкала в с. Порскалівка Шишацького району Полтавської області, склала заповіт на користь онука ОСОБА_1 , який посвідчено секретарем Михайлівської сільської ради Костенко А.А. (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21 лютого 2003 року (а.с. 13).

Відповідно до акту про фактичне проживання осіб від 21 січня 2025 року № 53/03-24 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2001 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (а.с. 31).

В державному акті на право приватної власності на землю, виданому на підставі рішення Михайликівської сільської ради народних депутатів від 25 листопада 1993 року, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 57, площею 2,0000 га, розташовану на території с. Порскалівка Михайликівської сільськи ради, призначену для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства, ім`я власника зазначено як ОСОБА_5 (а.с. 11).

В державному акті на право приватної власності на землю, виданому на підставі рішення 16-ї сесії 23 скликання Михайликівської сільської ради народних депутатів від 14 березня 2001 року, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 226, площею 2,62 га, розташовану на території Михайликівської сільськи ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ім`я власника зазначено як ОСОБА_5 (а.с. 12).

У вказаних вище документах є розбіжності в написанні імені ОСОБА_4 , які не дають можливості достовірно підтвердити належність їй державних актів на землю, що позбавляє заявника змоги реалізувати своє право на оформлення спадщини. ОСОБА_4 помела, тому в досудовому порядку встановити факт належності їй правовстановлюючих документів неможливо.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_7 онук, ОСОБА_8 невістка, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сусіди померлої пояснили, що ОСОБА_4 , яка проживала в с. Порскалівка, називали ОСОБА_5 , але повне ім`я її ОСОБА_6 . Їм відомо, що вона мала у власності земельні ділянки (паї), які розташовані на території Михайликівської сільськи ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 року за № 735/16751, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. До того ж, відповідно до п.п. 9, 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалася з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалося у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

На даний час виправити помилку у зазначених державних актах є неможливим, у зв`язку з цим факт належності правовстановлюючих документів ОСОБА_4 необхідно встановити у судовому порядку відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України

Судом беззаперечно встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі рішення Михайликівської сільської ради народних депутатів від 25 листопада 1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 57, площею 2,0000 га, розташовану на території с. Порскалівка Михайликівської сільськи ради, призначену для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства; державний акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі рішення 16-ї сесії 23 скликання Михайликівської сільської ради народних депутатів від 14 березня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 226, площею 2,62 га, розташовану на території Михайликівської сільськи ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належать ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цей факт має юридичне значення, для заявника, оскільки дозволяє реалізувати право на прийняття спадщини за заповітом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів, а саме:

державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення Михайликівської сільської ради народних депутатів від 25 листопада 1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 57, площею 2,0000 га, розташовану на території с. Порскалівка Михайликівської сільськи ради, призначену для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства;

державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 16-ї сесії 23 скликання Михайликівської сільської ради народних депутатів від 14 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 226, площею 2,62 га, розташовану на території Михайликівської сільськи ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 28 січня 2025 року.

Суддя: О. М. Вірченко