Рішення

від 28.01.2025 по справі 545/5014/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/5014/24

Провадження № 2/545/318/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретар судового засідання Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову- державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Любов Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася досуду звищевказаним позовом,в обґрунтуванняякого зазначила,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померлаїї мати- ОСОБА_3 .Спадкоємцями після смерті матері є позивачка та її рідний брат ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги у померлої ОСОБА_3 немає. На час смерті мати була зареєстрована та проживала сама у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за № 829/02-25 від 15.10.2014 року та довідкою про зміну назви вулиці за № Б01-02-01-13/461/273 від 02.04.2024 року Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради. 30.04.2009 року Державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л.В. відкрито спадкову справу № 286/2009 за заявою мого ОСОБА_2 про прийняття спадщини. 05.05.2009 позивач також подала заяву про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріальної контори за оформленням спадкових прав їй була надана інформація про те, що мати залишила заповіт на ім`я ОСОБА_2 , який посвідчено 21.09.1992 року Абазівською сільською радою, Полтавського району Полтавської області, за реєстровим № 31. Оскільки час смерті матері ОСОБА_1 була пенсіонеркою і непрацездатною особою за законом, то вона подала заяву на прийняття спадщини у вигляді обов`язкової долі відповідно до ст. 1261 ЦК України. Відповідач ОСОБА_2 являється громадянином Росії і постійно із 1983 року проживає у Росії. Після відкриття спадкової справи мій останній жодних інших дій, направлених на оформлення спадщини не вчиняв і по цей день до спадкового будинку не приїжджав. В свою чергу, ОСОБА_1 неодноразово усно зверталась до нотаріальної контори про отримання свідоцтва про право на спадкове майно, однак отримувала роз`яснення, що за отриманням необхідно звертатись із правовстановлювальними документами та удвох її братом, тобто колом спадкоємців що прийняли спадщину. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.05.2024 року за вих. № 288/02-31 відмовлено у видачі Свідоцтва про спадщину за законом.

Просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 на обов`язкову частку на підставі статті 1241 Цивільного кодексу України 1/4 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 02.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судове засіданні сторони не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шидловська Н.М. надала заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , в судові засідання не з`являвся, про час, місце і дату слухання справи повідомлявся належним чином, у тому числі- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада». Відзиву на позов не надав, причини неявки суду невідомі.

Третя особа- державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л.В. надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

За таких обставин, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України, передбачено що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до частини 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Виходячи з положень ч.ч. 1-2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах- уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пленумом Верховного Суду України у п. 23 постанови від 30травня 2008 року №7«Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 (а.с. 10, 11). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9). Після смерті останньої відкрилася спадщина, до складу якої також входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житловий будинок (а.с. 12), листом Полтавського БТІ «Інвентаризатор» № 3790 від 22.04.2024 року (а.с. 13). На час смерті мати була зареєстрована та проживала сама у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за № 829/02-25 від 15.10.2014 року (а.с. 22). 30.04.2009 року Державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л.В. відкрито спадкову справу № 286/2009 за заявою мого ОСОБА_2 про прийняття спадщини. 05.05.2009 позивач також подала заяву про прийняття спадщини (а.с. 55). ОСОБА_3 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_2 , який посвідчено 21.09.1992 року Абазівською сільською радою, Полтавського району Полтавської області, за реєстровим № 31 (а.с. 56).

Відповідно до частини 1 статті 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Судом встановлено, що час смерті матері ОСОБА_1 була пенсіонеркою і непрацездатною особою за законом (а.с. 23).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 має право обов`язкову частку на підставі статті 1241 Цивільного кодексу України, а саме на 1/4 частку житлового будинку.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.05.2024 року за вих. № 288/02-31 відмовлено у видачі Свідоцтва про спадщину за законом (а.с. 21).

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Статтею 86 ЦК УРСР та той час було визначено, що право власності- це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року за № 1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, таким як Інструкція Держплану УРСР і Міністерства юстиції УРСР від 29 липня 1959 року «Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP» (втратила чинність на підставі наступної Інструкції).

Проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Наразі питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до п. 42 якої для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 p., подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Отже, для визнання права власності в порядку спадкування слід встановити, що будинок (домоволодіння) не є самочинним будівництвом та може спадкуватись як об`єкт права власності на нерухоме майно.

Позивачем надано технічну документацію на вищевказаний будинок, з якої вбачається, що він був введений в експлуатацію у 1960 році, а погосподарські споруди- з 1966р. по 1968р. (а.с. 14-18).

Пунктом 9 частини 1 ст.27Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , обґрунтовані, знайшли підтвердження наданими суду письмовими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову- державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Любов Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на обов`язкову частку на підставі статті 1241 Цивільного кодексу України 1/4 частку житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами, що позташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається: із житлового будинку- «А-1» житловою площею 26,4 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м.; літньої кухні «літ. Г,г», сараю «літ. Д».

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб