Постанова

від 20.01.2025 по справі 405/729/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2025 року м. Кропивницький

справа № 405/729/19

провадження № 22-ц/4809/385/25

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2024 року у складі судді Шевченко І. М. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст скарги

В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою та просив:

-визнати незаконною бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та державного виконавця Пісної В. С. щодо перевірки фактів сплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 07.02.2023 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її картковий рахунок (картка № НОМЕР_1 ) в АТ «Акцент-Банк»;

-зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) провести вищевказану перевірку на протязі 10 днів після набрання законної сили рішення суду по скарзі.

Скарга мотивована тим, що в провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда знаходиться скарга заявника на незаконні дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по виконанню рішення суду по справі № 405/729/19 про стягнення аліментів, в якій ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними дії державного виконавця, яка нарахувала заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.02.2019 по 07.02.2023 в двох сумах: 115 444,19 грн та 96 567,42 грн.

Під час розгляду вказаної скарги суд в судовому засіданні від 08.06.2023 визнав незаконними відмови державного виконавця Пісної В. С. щодо задоволення клопотань ОСОБА_1 про проведення відповідної перевірки по банківському рахунку доньки ОСОБА_3 і зобов`язав державного виконавця негайно провести таку перевірку по картковому рахунку доньки в АТ «Акцент-Банк», а заявника суд зобов`язав надати до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) письмову заяву про проведення такої перевірки.

Заявник подав до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідну заяву від 09.06.2023.

08.08.2023 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження і встановив, що в цих матеріалах відсутній письмовий запит державного виконавця до АТ «Акцент-Банк» про надання відповідної довідки про отримання його донькою ОСОБА_3 на свій картковий рахунок від нього сум аліментів.

Заявник вважав, що така бездіяльність державного виконавця свідомо та грубо порушує вимоги суду, грубо порушує законодавство про виконання судових рішень і свідчить про участь державного виконавця у кримінальному злочині по вимаганню від нього грошових коштів у великій сумі, який організувала стягувач ОСОБА_2 .

Листом Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.01.2023 заявнику було відмовлено від витребування від АТ «Акцент-Банк» довідки про надходження на картковий рахунок ОСОБА_3 в період з 01.01.2019 по 01.02.2023 грошових сум від нього, оскільки донька ОСОБА_3 не є стороною у виконавчому провадженні з посиланнями на норми ЗУ «Про виконавче провадження», які не можна використовувати, враховуючи специфіку виконання про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Оскільки протиправні дії посадових осіб по вищевказаному виконавчому провадженню свідчать про примус заявника вдруге платити аліменти, що є кримінальним злочином, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною скаргою.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2024 року скаргу ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на незаконні дії державного виконавця залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що нормою частиною 3 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавцю надано вичерпний перелік повноважень - прав , які він може вчиняти з метою повного виконання рішення, згідно якої відсутня законна можливість звертатись до будь яких установ організацій про отримання інформації, у тому числі конференційної стосовно третіх осіб, які не є сторонами виконавчого провадження у розумінні ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що державний виконавець надаючи відповідь на звернення ОСОБА_1 від 21.06.2023 розглянув його у відповідності до законодавчих вимог та правильно зазначив про відсутність законної можливості вчиняти дії та отримувати інформацію щодо осіб, які не є сторонами виконавчого провадження.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги на незаконну бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваною ухвалою було порушено матеріальні та процесуальні права заявника.

Суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі скарги ОСОБА_1 , відсоторнився від перевірки правомірності дій Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зосередився включно на розгляді всіх цивільно-правових відносин, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що свідчить про особисту зацікавленість суду в результатх розгляду скарги.

Заявник тричі заявляв письмові відводи судді Шевченко І. М. та йому безпідставно було відмовлено в їх задоволенні, що призвело до ухвалення направомірної ухвали.

Суд першої інстанції, отримавши від АТ «Акцент-Банк» довідку про те, що за період з 01.01.2019 по 01.02.2023 ОСОБА_1 щомісячно вносив грошові кошти на картку доньки, приховав вказану письмову інформацію від заявника та не повідомив його про її надходження до суду першої інстанції.

Суддею було проігноровано заяву ОСОБА_1 від 29.01.2024 про відвід судді Шевченко І. М., а також три клопотання про зупинення виконавчого провадження № 71198523.

Суд першої інстанції не дослідив надані заявником довідки квартального комітету та покази свідка ОСОБА_4 , які свідчать про факт проживання ОСОБА_3 разом із заявником та, порушуючи процесуальний порядок розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця та виконавчої служби, розпочав проводити незаконні допити ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Відзиви на апеляційну скаргу

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, державний виконавець Пісна В. С., ОСОБА_2 та її представник адвокат Москаленко Ю. В. заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 71198523 від 07.03.2023 з примусового виконання виконавчого листа № 405/729/10 2/405/110/19, виданого 03.03.2023 Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.02.2019 по 05.04.2024.

Відповідно до постанови заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пісної В. С. від 22.03.2023, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження № 71198523, звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що провадженні Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 71198523 від з примусового виконання виконавчого листа № 405/729/10 2/405/110/19, виданого 03.03.2023 Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.02.2019 по 05.04.2024 (том 1 а. с. 13).

09 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою, в якій просив провести первірку перерахування ним грошових сум за період з 01.01.2019 по 01.02.2023 на банківську картку ОСОБА_3 за номером НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк» (том 1 а. с. 7).

Листом від 21.06.2023 начальник Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на заяву ОСОБА_1 про надання інформації повідомила, що перевірка руху коштів по рахунку ОСОБА_3 не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» (том 1 а. с. 9).

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження № 71198523 з примусового виконання виконавчого листа № 405/729/10 2/405/110/19, виданого 03.03.2023 Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів, не здійснив письмовий запит до АТ «Акцент-Банк» на отримання відповідної довідки про отримання його донькою ОСОБА_3 на свій картковий рахунок від боржника сум аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Обов`язки та права виконавців визначені ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Зокрема, частиною 1 зазначеної статті передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснюватизаходи примусовоговиконання рішеньу спосібта впорядку,які встановленівиконавчим документомі цимЗаконом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Виконавець підчас здійсненнявиконавчого провадженнямає право: проводитиперевірку виконанняборжниками рішень,що підлягаютьвиконанню відповіднодо цьогоЗакону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 1, 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 2 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у виконавчому провадженні № 71198523 з примусового виконання виконавчого листа № 405/729/10 2/405/110/19, виданого 03.03.2023 Ленінським районним судом м. Кіровограда, є стягувач ОСОБА_2 та боржник ОСОБА_1 .

Аналіз зазначених вище законодавчих норм дає підстави вважати, що державний виконавець в межах повноважень, наданих ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», вживає передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень що стосуються сторін відповідного виконавчого провадження.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_3 не є стороною виконавчого провадження № 71198523 з примусового виконання виконавчого листа № 405/729/10 2/405/110/19, виданого 03.03.2023 Ленінським районним судом м. Кіровограда, у державного виконавця були відсутні підстави для проведення первірки перерахування боржником грошових сум за період з 01.01.2019 по 01.02.2023 на банківську картку ОСОБА_3 за номером НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк».

На подану ОСОБА_1 заяву від 09.06.2023 Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у встановлені законом строки було надано мотивовану та обгрунтовану відповідь про відсутність підстав для вказаної перевірки.

За таких обставин, встановивши, що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 .

Суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі скарги ОСОБА_1 , здійснивши з`ясування обставин нарахування ОСОБА_1 коштів на картковий рахунок доньки, оскільки вказані обставини не є предметом поданої боржником скарги, разом з тим, зазначені процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, на правильні по суті висновки за наслідками розгляду скарги не вплинули.

Доводи апеляційноїскарги проупередженість тазаінтересованість суддіШевченко І.М.у розглядіскарги єбезпіставними татакими,що непідтвердженні належнимимта допустимимдоказами,а судомпершої інстанціїу відповідностідо нормпроцесуального законодавстварозглянуто заявлені ОСОБА_1 відводи.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив надані заявником довідки квартального комітету та покази свідка ОСОБА_4 , які свідчать про факт проживання ОСОБА_3 разом із заявником, оскільки вказані обставини не підлягають з`ясуванню в межах поданої скарги, що є предметом розгляду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 27.01.2025.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник