Ухвала

від 28.01.2025 по справі 991/14216/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/14216/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/83/25

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2025 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,

захисниці ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2025 року про обрання відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000305,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі розпочато згідно з надходженням до суду 20.01.2025 від захисника апеляційної скарги, поданої відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, на ухвалу слідчого судді від 14.01.2025, постановлену згідно зі ст. ст. 183, 194, ч. 6 ст. 193 КПК (т. 3 а. с. 183, 186-198; т. 4 а. с. 1-19, 23, 68-69).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчого судді обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №52023000000000305 проводиться розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України /далі - КК/, стосовно того, що службові особи, посади яких відносяться до категорії «А» державної служби, за попередньою змовою зі службовими особами державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» /далі - ДП «Державний будівельний комбінат»/, службовими особами приватного суб`єкта господарської діяльності та іншими невстановленими особами, вчинили закінчений замах на зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам державного підприємства; (2) ОСОБА_8 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; (3) описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК, і наданих суду доказів достатньо для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ; (4) ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук; (5) існують ризики, наведені в п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК.

ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скарг ою

4. В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

4.1. Апеляційна скарга захисниці мотивована тим, що: (1) слідчий суддя не дослідив докази, якими надалі обґрунтував оскаржувану ухвалу; (2) підозра необґрунтована; (3) ОСОБА_8 належним чином не повідомлений про підозру; (4) розмір шкоди документально не підтверджений; (5) всупереч вимогам ч. 1 ст. 281 КПК ОСОБА_8 належним чином не викликали до детектива, а оголошення його у міжнародний розшук суперечить вимогам процесуального закону, про що свідчить відмова Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України в організації його міжнародного розшуку; (6) ризики відсутні.

4.2. Захисниця у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити з мотивів, наведених у ній.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що (1) підозра обґрунтована, (2) ризики наявні, (3) ОСОБА_8 належним чином повідомлений про підозру, та (4) належним чином оголошений в міжнародний розшук.

V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

6. В ході апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції виходить із такого.

(§1) Щодо набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні

7. В оскаржуваній ухвалі зазначено про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного.

7.1. Сторона захисту вказала, що повідомлення про підозру належним чином здійснено не було, зокрема в межах міжнародного співробітництва, оскільки стороні обвинувачення відоме місце проживання ОСОБА_8 за кордоном.

7.2. Прокурор, заперечуючи проти наведених доводів, зазначив, що повідомлення про підозру здійснено у належний спосіб усіма можливими засобами і методами, а тому особа набула статус підозрюваного.

7.3. Під час оцінки зазначеного доводу колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_8 набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні №52023000000000305.

7.4. Надаючи саме таку оцінку, колегія суддів ураховує, що правила, які визначають кого у кримінальному провадженні вважати підозрюваним, зазначені у ст. 42 КПК.

7.4.1. Так, підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, чи (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

7.4.2. Тобто кримінальний процесуальний закон визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

7.4.3. За змістом оскаржуваного рішення вбачається, що у ситуації з ОСОБА_8 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК (підозрюваним є особа, щодо якого складено повідомлення про підозру, однак його не вручено йому внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень).

7.5. Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким у третьому, зазначеному в ч. 1 ст. 42 КПК, випадку може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов`язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про ненабуття такою особою відповідного процесуального статусу.

7.6. Елементами, наявність яких слугує критеріями за якими перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 278 КПК).

7.7. Так, якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення повідомлення про підозру їй можливо вручити таке повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.

7.8. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК).

7.9. За загальним правилом повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).

7.9.1. Зазвичай особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду через вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсом, здійснення виклику по телефону чи телеграмою (абз. 1 ч. 1 ст. 135 КПК).

7.9.2. Але у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК). Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 Цивільного кодексу України /далі - ЦК/).

7.9.3. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК).

7.9.4. Таким чином, під «вжиттям заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень» слід вважати вчинення стороною обвинувачення таких документально підтверджених дій, за наслідками яких особа об`єктивно мала можливість дізнатися про початок її кримінального переслідування.

7.10. Застосовуючи наведений підхід до оцінки «набуття особою статусу підозрюваної у кримінальному провадженні», колегія суддів ураховує нижченаведене.

7.10.1. 10.03.2023 детективом Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ у кримінальному провадженні №52023000000000305, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК, а саме: у скоєнні за попередньою змовою групою осіб незакінченого замаху на зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави (т. 1 а. с. 118-131);

7.10.2. у відповідності до даних особової картки, станом на 12.03.2023 ОСОБА_8 проживає за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 117);

7.10.3. згідно з відомостями з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «АРКАН» 27.02.2022 ОСОБА_8 на автомобілі марки «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Дзвінкове» на кордоні з Республікою Угорщина (т. 1 а. с. 162-163);

7.10.4. 10.03.2023 зазначене повідомлення про підозру вручене директору державного підприємства «Управління житловими будинками Управління справами Апарату ВРУ» /далі - ДП «УЖБ УСА ВР»/ ОСОБА_9 , як представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_8 у м. Київ, та направлено поштовим зв`язком за адресами місць реєстрації та попередньої реєстрації проживання підозрюваного у м. Київ і м. Дніпро (т. 1 а. с. 131-133);

7.10.5. 17.12.2024 органом досудового розслідування на адресу ДП «УЖБ УСА ВР», як житлово-експлуатаційної організації за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_8 у м. Києві, ОСББ «РОТОНДА», як житлово-експлуатаційної організації за останнім місцем його проживання у м. Дніпро, а також ТОВ «ГРАДМАРТ», як адміністрації за місцем роботи підозрюваного, були направлені для вручення ОСОБА_8 повістки про виклик у НАБУ на 23.12.2024 для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (т. 1 а. с. 259-263);

7.10.6. повістка про виклик ОСОБА_8 до НАБУ на 23.12.2024 була опублікована у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (т. 1 а. с. 265-266).

7.10.7. 23.12.2024 детективом НАБУ у кримінальному провадженні №52023000000000305, складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (т. 1 а. с. 267-283);

7.10.8. офіційні відомості про те, що ОСОБА_8 змінив своє місце проживання у встановленому законодавством України порядку та про його місце проживання за кордоном у матеріалах кримінального провадження відсутні.

7.11. Отже, зважаючи на неможливість з об`єктивних причин вручити ОСОБА_8 повідомлення про підозру особисто у сторони обвинувачення виникла необхідність вжиття заходів для вручення його у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

7.12. Як вважає колегія суддів, сторона обвинувачення вжила достатньо необхідних заходів, направлених на інформування ОСОБА_8 про початок його переслідування у кримінальному провадженні №52023000000000305, оскільки повідомлення про підозру і повістки про виклик були йому (1) направлені за адресами відомих НАБУ місць його проживання, (2) вручені житлово-експлуатаційній організації за місцем останнього відомого місця проживання особи. А повістка про виклик для вручення підозри про виклик ОСОБА_8 була опублікована у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр».

7.13. Те, що ОСОБА_8 вже після повідомлення його про підозру став на тимчасовий консульський облік у Посольстві України в Республіці Вірменія не спростовує зазначені висновки колегії суддів, зокрема враховуючи, що він виїхав за кордон не на постійне проживання, а у відрядження, яке за своїм змістом є тимчасовою поїздкою для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи (п. 1 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998) (т. 1 а. с. 144-145, 150).

7.14. Ураховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді стосовно набуття ОСОБА_8 із дотриманням вимог КПК статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52023000000000305.

(§2) Щодо обґрунтованості підозри

8. Слідчий суддя вказав про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК.

8.1. Захисник зазначив, що повідомлена підозра є необґрунтованою, оскільки: (1) на засіданні балансової комісії Управління справами Апарату Верховної ради України 14.08.2020 буди присутні й інші особи, які були вищі за посадою ніж ОСОБА_8 , та підтримали його висловлювання; (2) затвердження ОСОБА_8 статуту ДП «Державний будівельний комбінат» не завдало шкоди інтересам держави та було обумовлено положеннями Закону України «Про управління об`єктами державної власності»; (3) твердження сторони обвинувачення стосовно організації пасивної участі Управління справами Апарату Верховної ради України у судовому процесі за позовом ТОВ «Альтіс Констракшн» щодо оскарження результатів аукціону та визнання інвестиційного договору недійсним є необґрунтованим; (4) завдання шкоди інтересам держави та її розмір документально не підтверджуються.

8.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши, що твердження захисниці про необґрунтованість підозри спростовуються матеріалами справи, які були досліджені слідчим суддею.

8.3. За наслідками перевірки доводів сторони захисту та заперечень сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.

8.4. Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/.

8.5. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

8.6. Стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

8.7. Отже, під час перевірки чи слідчий суддя не безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 злочину, про який йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення.

8.8. В ході оцінки вагомості доказів, які можуть вказувати на наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуються наступні факти:

(1) відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, ОСОБА_8 підозрюється в тому, що він протягом 2020 - 2021 років, обіймаючи посаду з 12.05.2020 по 04.09.2020 заступника керуючого справами Управління справами Апарату Верховної Ради України /далі - УСА ВР/, з 04.09.2020 по 03.09.2021 - першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України, з 03.09.2021 по 06.01.2022 керівника УСА ВР, тобто посаду, яка відноситься до категорії «А» державної служби, за попередньою змовою групою осіб вчинив незакінчений замах на зловживання своїм службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб, що входять до групи компаній «Perfect Group», в яку входить ТОВ «Ніка» ЛТД, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави в розмірі 331 265 436,08 млн грн (т. 1 а. с. 267-282).

(2) причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується тим, що він:

(а) взяв участь 14.08.2020 в засіданні балансової комісії УСА ВРУ, на якому до порядок денний було включено питання про розгляд стратегічного плану розвитку ДП «Державний будівельний комбінат» на 2020 - 2025 роки, в ході якого заступник керуючого справами - керівник відділу бухгалтерського обліку, фінансів та планування УСА ВР ОСОБА_10 і заступник керуючого справами ОСОБА_11 вказали на недоліки запропонованого стратегічного плану, але під впливом ОСОБА_8 його визнали обґрунтованим і рекомендували затвердити (т. 1 2 а. с. 72-74);

(б) сприяв виключенню необхідності виконання положень Статуту та п. 4-2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» щодо отримання погодження уповноваженого органу управління на вчинення підприємством значного господарського зобов`язання, яким є укладення інвестиційного договору стосовно передачі земельної ділянки площею 8,1131 га за адресою: АДРЕСА_2, під забудову, шляхом затвердження нової редакції статуту, в якій п. 2.2 Статуту підприємства доповнено будівництвом господарським або підрядним способом об`єктів житлової інфраструктури з метою забезпечення житлом працівників Апарату ВР, а також виключено із повноважень Уповноваженого органу управління, зазначених в п. 8.1 Статуту, а саме погодження підприємству: вчинення значного господарського зобов`язання на суму від 500 000 грн; договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном у порядку, визначеному законодавством; виконання функцій замовника за рішенням органів державної влади або місцевого самоврядування на будівництво, реконструкцію і ремонт об`єктів державної або комунальної власності (т. 2 а. с. 40-56);

(в) видав розпорядження по УСА ВР №15/1-104 і №15/1-105 від 10.12.2020 про закріплення за ДП «Державний будівельний комбінат» на праві господарського відання будівель, споруд, передавальних пристроїв, інженерних мереж та інфраструктурних об`єктів, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, належних державі в особі Апарату ВР (т. 2 а. с. 57-59);

(г) впливав на працівників відділу юридичного забезпечення, які представляли інтереси УСА ВР щодо їх пасивної участі у судовому процесі за позовом ТОВ «Альтіс-Констракшн» до ДП «Державний будівельний комбінат» і ТОВ «Ніка» ЛТД про визнання протоколу №1 проведення аукціону від 11.12.2020 та договору №126 від 21.12.2020 недійсними, а також сприяв ТОВ «Ніка» ЛТД у легітимізації результатів аукціону та укладенні інвестиційного договору № 126 від 21.12.2020 (т. 2 а. с. 132-133, 147-148);

(ґ) спілкувався з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та з іншими особами, під час якого вони підтверджували наявність у них домовленостей щодо спільного вчинення кримінального правопорушення, обговорювали обставини, що мали місце, та шляхи приховання слідів злочину, доведення задуму до кінця й уникнення кримінальної відповідальності (т. 2 а. с. 223-246, 268-275, 284-298);

(3) свідок ОСОБА_15 в ході допиту підтвердив наявність домовленостей між ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_8 , які стосувалися вчинення злочину (т. 2 а. с. 310-319);

(4) в під час допиту свідок ОСОБА_13 підтвердив наявність домовленостей між ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , а також окреслив роль ОСОБА_8 у вчиненні злочину (т. 2 а. с. 299-304);

(5) свідок ОСОБА_16 повідомив про роль ОСОБА_8 у підготовці та підписанні протоколу №1 засідання балансової комісії УСА ВР від 14.08.2020 її членами (т. 2 а. с. 305-309, 320-323).

8.9. Із наведених обставин вбачається, що вище зазначено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив незакінчений замах на зловживання своїм службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб, що входять до групи компаній «Perfect Group», до якої входить ТОВ «Ніка» ЛТД, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави в розмірі понад 331 265 436,08 млн грн.

8.10. Доказів, які б спростовували висновки експертів щодо розміру можливої шкоди інтересам держави суду не надано, а наведені заперечення не дають підстав для сумнівів у правильності таких висновків.

8.11. Таким чином, вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується.

8.12. Вказане спростовує доводи сторони захисту про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 .

8.13. Але вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочину, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.

(§3) Щодо наявності/відсутності ризиків

9. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.

9.1. Захисниця не погодилася із висновками слідчого судді, зазначивши про відсутність ризиків, оскільки: (1) перетин ОСОБА_8 державного кордону відбувся більше чим за рік до складання повідомлення про підозру, а саме 27.02.2022; (2) підзахисний перебуває на території Республіки Вірменія на тимчасовому консульському обліку, сам виховує трьох малолітніх дітей; (3) виїзд був пов`язаний з збройною агресією російської федерації проти України; (4) неможливість повернутися в Україну обумовлена тим, що він немає на кого залишити дітей, повернення яких в умовах воєнного стану є небезпечним; (5) матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій /далі - НС(Р)Д/ не підтверджують спроб впливу ОСОБА_8 чи будь-кого іншого на експертів чи інших осіб; (6) перебуваючи за кордоном ОСОБА_8 не зможе знищити, сховати чи спотворити будь-які з речей чи документів або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (7) поведінка інших учасників кримінального провадження не може братися до уваги при обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 ; (8) ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і підозр в інших кримінальних провадженнях немає; (9) вказаним кримінальним правопорушенням не завдано будь-якої шкоди.

9.2. Прокурор вказав на наявність ризиків.

9.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про доведеність існування ризиків, які правильно встановив слідчий суддя.

9.4. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

9.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

9.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

9.7. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

9.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», який є нижчим за стандарти доведення «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом» (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №11-132сап21).

9.9. Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких повинно бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

9.10 У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

9.10.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) виїздом ОСОБА_8 за межі території України разом із дружиною ОСОБА_17 і дітьми, що в сукупності вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного на території України (т. 1 а. с. 162-163); (2) перебуванням згідно з виправленою щорічною декларацією за 2022 рік у власності ОСОБА_8 з 2012 квартири у Вірменії (т. 3 а. с. 74); (3) наявністю в підозрюваного достатніх майнових ресурсів для життя в умовах переховування за кордоном ( т. 3 а. с. 53-138).

9.10.2. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується: (1) встановленою КПК процедурою отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК); (2) характером та обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , а саме за попередньою змовою із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Це свідчить про можливість підозрюваного впливати на свідків кримінального правопорушення самостійно або через інших осіб, що негативним чином може відобразитися на їх намірі та можливості давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування та у подальшому в суді.

9.10.3. Про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, свідчить те, що: (1) ОСОБА_8 через свої особисті зв`язки та зв`язки ОСОБА_12 з метою уникнення кримінальної відповідальності та приховування слідів вчинення злочину намагався впливати на посадових осіб органів прокуратури для того, щоб вони, використовуючи своє службове становище, вилучали оригінали документів, у яких зафіксовані відомості про осіб і обставини вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, 08.06.2021 ОСОБА_12 у розмові з ОСОБА_13 зазначав, що він домовився із службовими особами Київської міської прокуратури, щоб цим органом було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом протиправних дій, що є предметом досудового розслідування, з подальшим прийняттям рішення про закриття провадження через відсутність складу злочину (т. 2 а. с. 268-275); (2) ОСОБА_12 у розмові зазначав, що планує домовитися з посадовими особами Київської міської прокуратури, щоб ті вилучили оригінали документів, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, та навмисно їх «загубили» (т. 2 а. с. 268-275); (3) з метою приховування, знищення чи спотворення речей та документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, ОСОБА_8 14.07.2021 звернувся до Київської міської прокуратури із зверненням про кримінальне правопорушення щодо можливих протиправних дій службових осіб ДП «Державний будівельний комбінат», у тому числі під час укладення і виконання умов інвестиційного договору від 21.12.2020 (т. 3 а. с. 139-140); (4) в рамках відкритого кримінального провадження №42021100000000461 02.08.2021 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку офісних приміщень ТОВ «Ніка» ЛТД з метою відшукання та вилучення документів, які стосуються укладення та реалізації умов інвестиційного договору від 21.12.202 № 126 (т. 3 а. с. 141-143).

9.11. Тому, ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими нею доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

9.11.1. Однак вказане не свідчить, що ОСОБА_8 поза всяким сумнівом, крім ризику переховування, здійснюватиме інші відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано.

9.11.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.

(§4) Щодо оголошення підозрюваного в міжнародний розшук

10. Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.

10.1. Проте сторона захисту в апеляційній скарзі стверджує, що оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук відбулося з порушеннями, про що свідчить відмова Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва в розшуку.

10.2. Прокурор погодився із висновками слідчого судді та зазначив, що підставою для відмови в розшуку була відсутність рішення суду про обрання запобіжного заходу.

10.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок про те, що підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.

10.3.1. Порядок оголошення особи в розшук (внутрішньодержавний, міждержавний чи міжнародний) урегульовує ст. 281 КПК.

10.3.2. Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (ч. 1 ст. 281 КПК).

10.3.3. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до ЄРДР (ч. 2 ст. 281 КПК).

10.3.4. Згідно з п. 3 розділу 2 Положення про ЄРДР /далі - Реєстр/, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 /далі - Положення/, до Реєстру вносяться відомості про оголошення розшуку підозрюваного (ст. 281 КПК). Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК та цим Положенням, а саме про: оголошення розшуку (ст. 281 КПК) - протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови (підп. 1 п. 3 Положення).

10.3.5. Єдиним елементом, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді: (а) окремої постанови, якщо досудове розслідування не зупиняється; (б) постанови про зупинення досудового розслідування, якщо досудове розслідування зупиняється (в ній зазначається про оголошення особи у розшук).

10.4. Ураховуючи наявність у матеріалах цієї справи копії постанови про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук (т. 1 а. с. 247-253), за стандартом доказування «достатні підстави» цього достатньо для висновку, щоб вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.

10.5. Із огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 є особою, яка оголошена у міжнародний розшук, що надавало слідчому судді підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

(§5) Висновки

11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

11.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

11.2. Із огляду на відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисниці залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2025 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4