Постанова

від 28.01.2025 по справі 491/48/25

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/48/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Надєр Л.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 27 серпня 2007 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої, протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 3 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно матеріалів справи, 13 січня 2025 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст.150 СК України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній в АДРЕСА_1 висловлювався на адресу ОСОБА_3 грубо нецензурною лайкою.

За вказаним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 17 січня 2025 року серії ВАД №611583 за ст.184 ч.1 КУпАП.

Після надходження до суду справу, з урахуванням того, що ОСОБА_1 була сповіщена належним чином про дату, час та місце розгляду справи в протоколі про адміністративне правопорушення, було призначено до розгляду на 28 січня 2025 року.

28 січня 2025 року ОСОБА_1 не з`явилася до суду, причину неявки не повідомила.

При цьому, з урахуванням наведених вище обставин, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно неї вище вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, та вона ознайомлена з датою та місцем розгляду справи, а також їй відомо, що розгляд справи за вище зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення здійснюється Ананьївським районним судом Одеської області, оскільки в протоколі зазначена інформація про те, що розгляд справи відбудеться у Ананьївському районному суді Одеської області 28 січня 2025 року, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Ананьївського районного суду Одеської області за адресою в мережі Інтернет https://an.od.court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz/.

Суд приймає до уваги положення ч.2 ст.38 КУпАП, якою визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

З диспозиції частини 1 статті 268 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 184 КУпАП, не віднесено до категорії справ, розгляд яких має здійснюватись за обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Станом на 28 січня 2025 року від ОСОБА_1 будь-яких заяв або клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, не надходило.

Враховуючи викладене, а саме наявність відомостей про належне сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, відсутність клопотань ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, з урахуванням положень частин 1 та 2 статті 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.184 ч.1 КУпАП.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення від 17 січня 2025 року серії ВАД №611583 року складено відносно ОСОБА_1 за ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо належного виховання її сина та її дії працівником поліції кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.

Стаття 184 КУпАП за змістом складається з вичерпної кількості частин, які відповідають певному складу адміністративного правопорушення, вчиненого особою.

Так, ч.1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність батьків за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

До протоколу додано витяг з ІПС «Армор», згідно кого 28 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №№102342, 102220 за ч.3 ст.184 КУпАП та 26 червня 2024 року протокол серії ВАД №102219 за ч.1 ст.184 КУпАП.

Перевіркою відомостей у АБД «Д3» було встановлено, що постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винною та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.184 КУпАП протоколи серії ВАД №№102342, 102220 від 28 червня 2024 року та протокол серії ВАД №102219 від 26 червня 2024 року.

Частиною 2 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Таким чином ОСОБА_1 13 січня 2025 року на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП була такою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.184 КУпАП.

На підставі викладеного встановлено, що дії ОСОБА_1 , які мали місце 13 січня 2025 року, та за які відносно неї складено вище зазначений протокол про адміністративне правопорушення, підпадають під склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.184 КУпАП, а саме - ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Також суд звертає увагу на те, що суд не вправі самостійно змінювати кваліфікацію дій ОСОБА_1 на ч.2 ст.184 КУпАП, оскільки така кваліфікація буде погіршувати її становище.

Суд, враховуючи вищезазначені обставини, вважає, що адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , було безпідставно кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.

Так, згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість особи поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд зазначає, що діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду змінювати правову кваліфікацію вчиненого правопорушення.

Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 283-284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення від 17січня 2025року серіїВАД №611583 за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 27 серпня 2007 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , мешканкою АДРЕСА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: Надєр Л.М.

Постанова вступила в законну силу „___

---

20___ року та може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців "__"

---

20___ року.