Справа № 199/945/25
(2-о/199/122/25)
РІШЕННЯ
Іменем України
28.01.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді Кошлі А.О.
за участю секретаря судового засідання Кахикало А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку окремого провадження справу № 199/945/25 (провадження № 2-о/199/122/25) за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Черкавський Юрій Сергійович, про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),-
ВСТАНОВИВ:
24.01.2025 року представник заявника, адвокат Черкавський Ю.С., звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою, у якій просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Нововасилівка Запорізької області внаслідок застійної серцевої недостатності, хронічної ішемічної хвороби серця.
На обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 07 квітня 2024 року на тимчасово окупованій території України, а саме у смт Нововасилівка Запорізької області, на якій неможливо отримати документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», померла бабуся заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок застійної серцевої недостатності, хронічної ішемічної хвороби серця.
Селище міського типу, в якому померла ОСОБА_2 , згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Змін до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» № 221 від 02.08.2022 року перебуває в тимчасовій окупації.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Нововасилівка Запорізької області в судовому порядку необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документусвідоцтва про смерть згідно чинного законодавства України.
Заявниця та її представник за довіреністю у судове засідання не з`явились, просили суд розглянути заяву без їх участі.
Представник заінтересованої особи Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вимогами ч. 3 ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану`державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Нововасилівска Приазовського району Запорізької області, що вбачається з паспорта громадянина України номер НОМЕР_1 (а.с. 6).
Згідно відповіді на запит на цифрові копії документів від 04.12.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 26.09.2020 року зареєстрували шлюб у Харківському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Ххарків), про що складено відповідний актовий запис № 3173. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини- ОСОБА_5 (а.с. 8).
З копії виданого Виконкомом Нововасилівської селищної Ради Приазовського району свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно Нововасилівською сільрадою 19.08.1966 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 10).
Відтак, доданими до заяви документами підтверджується факт сімейних відносин між заявницею та померлою, а саме, що ОСОБА_1 є онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 у смт Нововасилівка Запорізької області ОСОБА_9 .
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2025 року, яку Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) отримав в електронному кабінеті 24.01.2025 року о 18:52:28 годин, про що в матеріалах справи свідчить відповідна довідка (а.с. 27), було витребувано з Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію щодо наявності в державному реєстрі актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Шемонаїха Шемонаїхінського району Північно-Казахстанської області. Однак, станом на 28.01.2025 року відповідь не була надана.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала у смт Нововасилівка Запорізької області.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами від 29.11.2024 № 415) затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до яких відноситься і Нововасилівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області. Зокрема, в Наказі зазначено, що з 25.02.2022 року Нововасилівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області, до якої відноситься смт Нововасилівка, є тимчасово окупованою територією.
З копії лікарського свідоцтва про смерть, виданого 08.04.2024 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 06.00 годин померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною смерті вказано застійну серцеву недостатність, хронічну ішемічну хворобу серця (а.с. 19-20).
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 09.04.2024 року Територіальним відділом РАЦС Приазовського району Управління РАЦС Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Нововасилівка Приазовського району Запорізької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09.04.2024 року складено запис акту про смерть №170249900001100196001 (а.с. 21).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України`тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
За положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа про смерть встановленої форми, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Отже, оскільки заявниця не має можливості надати до відділу ДРАЦС документи, передбачені законодавством України, та які необхідні їй для отримання свідоцтва про смерть, суд приходить до висновку, що з метою захисту законних прав та інтересів заявника ОСОБА_1 , необхідно встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент смерті проживала у смт Нововасилівка Запорізької області.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
Виходячи із вищевикладеного, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надані в якості доказів довідка про причину смерті, видане медичним закладом та свідоцтво про смерть які, хоча і не є документами встановленої форми про смерть, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме у смт Нововасилівка Запорізької області, оскільки судом не встановлено іншого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
З огляду на вищевикладене, заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Черкавським Ю.С., про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 259, 263, 264, 273, 293, 315, 317 ЦПК України,ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Черкавський Юрій Сергійович, про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 у смт Нововасилівка Запорізької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Шемонаїха Шемонаїхінського району Північно-Казахстанської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.О. Кошля
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124760204 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
КОШЛЯ А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні