Ухвала

від 29.01.2025 по справі 397/97/25

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 397/97/25

н/п : 2/397/217/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29.01.2025 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., перевіривши матеріали позовної заяви по цивільній справі №397/97/25

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області (місцезнаходження: 27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, селище Олександрівка, вул. Незалежності України, 87, код ЄДРПОУ - 04364035)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - не відомо)

Предмет позову: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка, на підставі ст. 1261, 1268, 1270, 1272, 1276 ЦК україни, звернулася до суду з позовом в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що лишилася після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 та складається з 1/5 частини будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_4 .

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 3, частини 6 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Як роз`яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Позивач посилається на отримання відповіді від нотаріуса про пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини, проте належним чином оформленої відмови не подав (постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій).

Крім того, згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, суди відкривають провадження в такій справи у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особи відповідальних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).

Отже, відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності спадкоємців або неприйняття ними спадщини чи відмови від неї - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, якою є Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області.

З огляду на наведене вище, суд до відкриття провадження у справі про визначення особі додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, має перевірити в матеріалах позовної заяви наявність інформації про місце відкриття спадщини, заведення спадкової справи, інших спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі їх наявності встановити відсутність їх письмової згоди на подання позивачем заяви про прийняття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб`єктний склад відповідачів.

Подана позовна заява таких відомостей не містить і до неї не додано відповідних доказів про це, хоча із змісту позовних вимог вбачається наявність інших спадкоємців.

Відсутність такої інформації свідчить про передчасність звернення до суду, а у разі наявності такої інформації - про необхідність надання її суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.

У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву позивача слід залишити без руху та надати їй строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, зазначених вище.

Залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України , суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доОлександрівської селищноїради Кропивницькогорайону Кіровоградськоїобласті,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини-залишити безруху,надавши позивачустрок дляусунення вказанихв ухвалінедоліків протягомп`ятиднів з дня вручення копії даної ухвали.

У випадку не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Максимович