Рішення

від 27.01.2025 по справі 127/23046/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23046/24

Провадження № 2/127/3264/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Поляруш І.О.,

представника позивача адвоката Базалицького Романа Валерійовича,

представника відповідача ГУ НПУ у Вінницькій області - Дмитрук Юлії Дмитрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа Перша вінницька державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 із заявою до суду звернулася ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 , яка просила звільнити з-під арешту 1/6 частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами (будинковолодіння), адреса: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Першою державною нотаріальною конторою 14.08.2007 р. за реєстровим № 7-1130, номер запису про обтяження 8586609. Мотивована заява тим, що у 2009 році постановою слідчого ОСОБА_4 накладено арешт на належну ОСОБА_3 1/6 частку житлового будинку з прибудовами АДРЕСА_1 . Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочинів засуджено до позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вирок змінено виключено з нього конфіскацію усього майна, що належить ОСОБА_3 . У 2023 році ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/6 частки житлового будинку. Проте отримати та розпоряджатися спадковим майном після смерті батька ОСОБА_1 не може оскільки на нього накладено арешт.

Ухвалою суду від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у спрощеному позовному провадженні.

Відповідач ГУНП надав відзив на позовну заяву, у якій назвав позов безпідставним з наступних підстав. Відповідач вважає, що вказаний позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, адже арешт накладався в рамках кримінального провадження, тому і скасування арешту має розглядатися в такому же провадженні. Також відповідач звертає увагу суду на те, що він не є належним відповідачем, оскільки арешт накладено СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, яке було ліквідовано. Відповідач не є правонаступником УМВС України у Вінницькій області. Тому жодного відношення до позивача та його майна немає, прав позивача не порушував.

Позивач надав уточнену позовну заяву у якій залучив у справу належного відповідача Головне управління ДПС у Вінницькій області, яку судом прийнято.

Відповідач Головне управління ДПС у Вінницькій області надав відповідь на відзив у якому зазначив, що він є неналежним відповідачем.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити із підстав наведених у позовній заяві, судові витрати залишити за позивачем.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у судовому засіданні проти позову заперечила, підтримала обставини викладені у відзиві.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та представник Головного управління ДПС у Вінницькій області у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник Першої вінницької державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд дослідивши надані докази встановив, у провадженні СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області перебувало кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 (постанова а.с. 8).

В рамках вказаного кримінального провадження слідчим Собком В.А. накладено арешт на 1/6 частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами (будинковолодіння), адреса: АДРЕСА_1 (постанова а.с. 8).

Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочинів передбачених ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України та засуджено до позбавлення волі з конфіскацією майна (вирок а.с. 22-29).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вирок змінено виключено з нього конфіскацію усього майна, що належить ОСОБА_3 (ухвала звор. стор. а.с. 29-33).

ОСОБА_3 належала 1/2 частка житлового будинку по АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину (свідоцтво а.с. 10).

У жовтні 2023 ОСОБА_3 помер, після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді частки на житловий будинок по АДРЕСА_1 (свідоцтво про смерть а.с. 20).

ОСОБА_1 звернувся до Першої вінницької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину після смерті батька, проте постановою нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Відмова мотивована тим, що на 1/6 частку спадкового майна по АДРЕСА_1 накладено арешт, який перешкоджає видачі свідоцтва (постанова а.с. 11).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Арешт майна в кримінальному провадженні це захід забезпечення кримінального провадження, який полягає в тимчасовому позбавленні права користуватись, володіти та розпоряджатись майном.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику. Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Позови про зняття арешту з майна можуть бути пред`явлені, зокрема, коли накладено арешт на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі постанова КМУ № 1200) визначено утворити Державну податкову службу України (далі ДПС) та ДМС, реорганізувавши ДФС шляхом поділу.

Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови КМУ № 1200 ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок).

ДПС та ДМС є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності (абзац четвертий пункту 2 постанови КМУ № 1200).

Відповідно до абзацу шостого пункту 2 постанови КМУ № 1200 ДФС продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення ДПС, ДМС та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі постанова КМУ № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС за переліком згідно з додатком 2. Зокрема, утворено ГУ ДПС у Вінницькій області шляхом приєднання до нього ГУ ДФС у Вінницькій області.

Отже, ГУ ДПС у Вінницькій області є належним відповідачем у вказаній справі.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяження,) накладеного на майно позивача, порушується його право власності, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, оскільки суду не надано відомостей щодо правомірності накладення арешту на майно позивача, або ж наявності стосовно нього виконавчого провадження, в якому він є боржником.

З огляду на те, що представник позивача виявила бажання, щоб понесенні судові витрати залишити за нею суд вважає, що ст. 141 ЦПК України слід не застосовувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.ст.16, 19, 76-89, 247, 263, 264, 274-279 ЦПК України, ст.ст.16, 316-317, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст.56, 59, 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Звільнити з-під арешту 1/6 частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами (будинковолодіння), адреса: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Першою державною нотаріальною конторою 14.08.2007 р. за реєстровим №7-1130, номер запису про обтяження 8586609.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Законний представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, адреса: вул. Театральна, 10, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672.

Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, адреса: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979858.

Головне управління ДПС у Вінницькій області, адреса: вул. Хмельницьке шосе, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150.

Третя особа: Перша вінницька державна нотаріальна контора, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02885735.

Повний текст рішення складено 27.01.2025

Суддя