Рішення

від 29.01.2025 по справі 468/2063/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/2063/24

2/468/33/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.01.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Баштанка цивільну справу № 468/2063/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Інгульської сільської ради Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання на нього права власності в порядку спадкування. На обґрунтування вимог позивачка в заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , який за свого життя 15.02.2001 року придбав у ОСОБА_2 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена угода була укладена в письмовій формі на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі. Сторонами була досягнута домовленість по всім істотним умовам договору і угода фактично виконана. На виконання угоди покупець передав продавцю обумовлену ними суму вартості будинку та отримав взамін будинок. Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був. На підставі вказаного договору за ОСОБА_3 було зареєстроване право власності на даний будинок. Оскільки договір не був посвідчений нотаріально і позивачка не може оформити право власності на вказаний будинок в порядку спадкування, позивачка просила визнати договір дійсним та визнати за позивачкою право власності на нього в порядку спадкування.

Від представника позивача до суду надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач Інгульська сільська рада Миколаївської області не забезпечила участь в судовому розгляді свого представника, про дату та час розгляду повідомлявся через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, відзив на позов до суду не подавав.

Відповідачка ОСОБА_2 до суду не з`явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялась вчасно та належним чином шляхом публікації оголошення про виклик на веб-порталі судової влади України.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідачі не з`явилися в судове засідання та не подали відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали в електронному виді (висновок про вартість від 05.10.2024 року; витяг зі Спадкового реєстру від 07.03.2024 року; довідку Інгульської сільської ради Миколаївської області від 25.09.2024 року; довідку-характеристику від 26.08.2024 року; договір купівлі-продажу від 15.02.2001 року №3007-Л; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2024 року; постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.09.2024 року; свідоцтво про смерть ОСОБА_3 ; свідоцтво про укладення шлюбу; технічний паспорт на будинок; копію спадкової справи №15/2024 після смерті ОСОБА_3 ), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 15.02.2001 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена угода була укладена в письмовій формі на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі. Сторонами була досягнута домовленість по всім істотним умовам договору і угода фактично виконана. На виконання угоди покупець передав продавцю обумовлену ними суму вартості будинку та отримав взамін будинок. Договір купівлі-продажу був укладений на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі 15.02.2001 року. За вимогами закону договір підлягав нотаріальному посвідченню. Проте в подальшому договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був, оскільки продавець ухилився від його нотаріального посвідчення.

На підставі вказаного договору за ОСОБА_3 20.02.2001 року було зареєстроване право власності на даний будинок.

Покупець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому позивачка є спадкоємцем за законом першої черги після покупця ОСОБА_3 , прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину на належні спадкоємцю земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки позивачка надала нотаріусу договір купівлі-продажу будинку, який не був нотаріально посвідчений.

Разом з ти судом встановлено, що при укладені угоди було порушене право покупця на належне оформлення договору купівлі-продажу житлового будинку, який потребував нотаріального посвідчення відповідно до ст. 227 ЦК УРСР.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.47 ЦК УРСР (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), із змісту якої слідує, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Оскільки в судовому засіданні достеменно встановлено, що сторони угоди купівлі-продажу домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, а саме: договором купівлі-продажу №3007-Л від 15.02.2001 року, укладеним на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі та реєстраційним написом від 20.02.2001 року про реєстрацію за покупцем ОСОБА_3 придбаного ним будинку. Крім того, відбулося повне виконання договору, але продавець ухилився від нотаріального посвідчення угоди, а в подальшому покупець помер - зазначене в даному конкретному випадку, виходячи з принципу розумності та справедливості, є підставою для визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку.

Що стосується вимоги про визнання за позивачкою права власності на будинок в порядку спадкування, то зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 1268; 1269 ч.1; 1270 ч.1 ЦК України, зі змісту яких слідує, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За правилами ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншими особами.

Оскільки судом вирішено про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним, за спадкодавцем за його життя у передбаченому законом порядку було зареєстроване право власності на відповідний будинок, але нотаріус відмовив спадкоємцю у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок), то вимоги позивачки про визнання за нею права власності на будинок в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 15 лютого 2001 року між ОСОБА_3 (покупцем), з одного боку, та ОСОБА_2 (продавцем), з другого боку, та зареєстрований на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі 15 лютого 2001 року за №3007-Л.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який складається з житлового будинку А загальною площею 54,9 кв. м., житловою площею 38,9 кв. м., літньої кухні Б, погребу Дпб, сараю О, огорож №1, 2, 3, басини №4, веранди а, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідачі: ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий);

Інгульська сільська рада Баштанського району Миколаївської області (вул. Травнева, 41 с. Інгулка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 04376498).

Повне судове рішення складене 29.01.2025 року.

суддя: