Рішення

від 24.01.2025 по справі 468/1310/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1310/23

2/468/36/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Серака Д.В., представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу №468/1310/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . На обґрунтування вимог позивач в позовній заяві зазначив, що позивач мав договірні відносини з ОСОБА_4 та наприкінці лютого 2023 року він дізнався про смерть ОСОБА_4 . Для приведення відповідних договорів у відповідність позивач почав з`ясовувати коло осіб, які прийняли спадщину після померлої, та отримав відомості про складення померлою на його користь заповіту. 09.05.2023 року позивач отримав дублікат заповіту ОСОБА_4 .

Зі змісту заповіту слідує, що ОСОБА_4 заповіла позивачу належні їй земельні ділянки площею 7,6645 га з кадастровим номером 4820682200:02:000:0089, площею 0,8301 га з кадастровим номером 4820682200:02:000:0312, площею 4,01 га з кадастровими номерами 4820682200:02:000:0313 та 4820682200:02:000:0090.

На думку позивача, строк для звернення до нотаріуса був пропущений з поважних причин, оскільки він не знав про складення на його користь заповіту спадкодавцем і йому нотаріус після відкриття спадкової справи не повідомляв про вказаний факт.

Посилаючись на викладене, позивач просив про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 тривалістю в три місяці.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов надійшов до суду 13.06.2023 року.

13.07.2023 року відкрите провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

08.09.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти задоволення позову, оскільки необізнаність позивача про наявність заповіту не є поважною причиною для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того відповідач вважає, що такий заповіт є удаваним правочином, оскільки з ОСОБА_4 домовилась з батьком позивача ОСОБА_5 про продаж вказаних земельних ділянок, але у зв`язку з відповідним мораторієм ОСОБА_4 склала вказаний заповіт на користь позивача.

19.09.2023 року ухвалою суду у приватного нотаріуса витребувана копія спадкової справи після смерті ОСОБА_4

15.01.2024 року ухвалою суду провадження у справі зупинене до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №468/2254/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

30.10.2024 року провадження у справі поновлене.

12.12.2024 року підготовче провадження закрите та справа призначена до судового розгляду.

При розгляді справи в суді представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

Сторона відповідача до суду не з`явилась, про час та місце судового розгляду представник відповідача повідомлявся вчасно та належним чином. Від сторони відповідача не надходили заяви про відкладення розгляду справи.

Оскільки належним чином повідомлена сторона відповідача до суду не з`явилась та на підготовчому провадженні сторони завершили обмін заявами по суті справи, а також зібрані всі наявні у сторін доказів, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторони відповідача відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали (копію заповіту ОСОБА_4 від 26.09.2017 року; копію заяви ОСОБА_2 від 22.03.2023 року; копію повідомлення приватного нотаріуса Нікітіна Р.В. від 23.03.2023 року; копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.05.2023 року; копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 ; копію рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 22.05.2024 року по справі №468/2254/23 з ЄДРСР; копію постанови Миколаївського апеляційного суду від 17.09.2024 року по справі №468/2254/23 з ЄДРСР), суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

За свого життя 26.09.2017 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельяновою Н.В., відповідно до якого заповіла ОСОБА_2 належні їй земельні ділянки площею 7,6645 га з кадастровим номером 4820682200:02:000:0089, площею 0,8301 га з кадастровим номером 4820682200:02:000:0312, площею 4,01 га з кадастровими номерами 4820682200:02:000:0313 та 4820682200:02:000:0090, підтвердивши при цьому те, що такий заповіт не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину.

Відповідач ОСОБА_3 постійно проживав зі спадкодавцем, отже прийняв спадщину після неї.

Позивач ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців за законом після померлої ОСОБА_4 та пропустив визначений законом строк подання заяви про прийняття спадщини як спадкоємець за заповітом.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 1269 ч.1; 1270 ч.1; 1272 ч.3 ЦК України, із змісту яких слідує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але не проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року по справі №686/5757/23, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

За обставин даної справи позивач не є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 за законом, не знав про складення на його користь заповіту, а нотаріус після відкриття спадкової справи його про це не повідомив, про наявність заповіту та його зміст позивач дізнався вже після спливу визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За такого, строк для подання заяви про прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин.

При цьому сторона відповідача заперечувала щодо поважності підстав пропуску позивачем строку подання відповідної заяви, проте заперечень проти заявленого позивачем строку, який має бути визначений позивачу для подання заяви про прийняття спадщини, та становить три місяці, сторона відповідача заперечень не висловлювала.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд вважає можливим визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Костичі Баштанського району Миколаївської області, визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві Миколаївської області, тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 29.01.2025 року.

суддя: