Рішення

від 29.01.2025 по справі 489/9269/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/9269/24 провадження №2/489/771/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засіданняКоростієнко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інгульського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Інгульський ВДВС) про зняття арешту з нерухомого майна

встановив:

У листопаді 2024 року представник позивача адвокат Хорошев В.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом в якому просить скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, код 34993225, зареєстрований 20.05.2010, реєстраційний номер обтяження 9846393.

Як на підставу позовних вимог вказано, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано в державному реєстрі 21.03.2008 за № 371.

У вересні 2024 року позивач випадково дізнався про те, що на належне йому нерухоме майно накладено арешт постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ Омельченко С.І. від 12.02.2009, реєстраційний номер обтяження 9846393.

02.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив повідомити підстави накладення арешту на майно та його зняти.

У відповіді від 16.10.2024 № 144426 Інгульський ВДВС повідомив, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 за 2009 рік відсутня інформація щодо відкритих виконавчих проваджень, тому відсутні підстави для вилучення обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Таким чином між сторонами виник спір з приводу зняття арешту з майна позивача, у зв`язку із чим останній вимушений звернутися до суду із даним позовом.

03.12.2024 через систему «Електронний суд» відповідач Інгульский ВДВС надав до суду відзив на позов в якому просить відмовити задоволенні позовних вимог через їх безпідставність та необґрунтованість.

У відзиві вказано, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , внесено обтяження: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9846393, зареєстрований 20.05.2010. Підстава обтяження: постанова, б/н, 12.02.2009, Ленінський ВДВС ММУЮ, державний виконавець Омельченко С.І. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно. Власник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 . Обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції. Заявник: Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Також перелічено всі виконавчі провадження, які перебували на виконанні у відділі жодне з яких не стосується обтяження, внесеного до державного реєстру 20.05.2010 постановою державного виконавця Омельченко С.І. від 12.02.2009.

Посилаючись на положення статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та пункт 16 розділу VІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, представник відповідача вважає, що державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про зняття арешту з майна боржника та вилучення обтяження № 9846393 зареєстрованого в державному реєстрі обтяжень 20.05.2010.

Також вважає, що визначення Інгульского ВДВС відповідачем у справі є помилковим.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва суду від 26.11.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Цією ухвалою витребувано з Інгульського ВДВС інформацію щодо підстав накладення державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції арешту на нерухоме майно Філіпцева В.Г., зареєстрованого 20.05.2010 за реєстраційним номером обтяження 9846393.

У судове засідання представники сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник позивача 27.01.2025 через систему «Електронний суд» надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, в якій просив позов задовольнити.

Враховуючи, що сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи та свої доводи і заперечення виклали в письмових заявах, поданих до суду через систему «Електронний суд», а також те, що в справі не змагається обов`язкової участі сторін, суд вважає за можливе розгляд прави здійснити за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.

Згідно вимогстатті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів від 24.10.2024 № 400752636, ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.03.2008 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , внесено обтяження: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9846393, зареєстрований 20.05.2010. Підстава обтяження: постанова, б/н, 12.02.2009, Ленінський ВДВС ММУЮ, державний виконавець Омельченко С.І. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно. Власник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 . Обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції. Заявник: Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Із змісту позову слідує, що про наведене вище обтяження позивачу стало відомо у вересні 2004 року та він відразу звернувся до Інгульського ВДВС, який є правонаступником Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, для з`ясування підстав накладення арешту на його нерухоме майно.

У відповіді від 16.10.2024 № 144426 Інгульський ВДВС повідомив, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 за 2009 рік відсутня інформація щодо відкритих виконавчих проваджень, а тому відсутні підстави для вилучення обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У відзиві на позов Інгульський ВДВС підтвердив наявність зареєстрованого державним виконавцем Омельченко С.І. в реєстрі обтяження від 20.05.2010, але не зміг підтвердити в якому саме виконавчому провадженні накладено арешт на майно позивача та хто був стягувачем.

Із обтяження за реєстраційним номером 9846393 від 20.05.2010 вбачається, що його внесено на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ, від 12.02.2009; обтяжувачем та заявником вказано Ленінський ВДВС ММУЮ.

Отже матеріали справи не містять відомостей щодо виконавчого провадження в якому державним виконавцем відповідача 20.05.2010 накладено арешт на майно позивача за реєстраційним номером обтяження 9846393 та стягувача у такому провадженні. Такі відомості відсутні і у відповідача Інгульского ВДВС, державним виконавцем попередника якого накладено обтяження.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За статтями 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 59Закону України«Про виконавчепровадження» особа,яка вважає,що майно,на якенакладено арешт,належить їй,а неборжникові,може звернутисядо судуз позовомпро визнанняправа власностіна цемайно іпро зняттяз ньогоарешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За правилами частини четвертої наведеної статті Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбаченіпунктом 1-2тапідпунктом 2пункту 10-4розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

За положеннями частини третьої статті 12, частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено,що обтяження нанерухоме майно позивачанакладено 20.05.2010 постановою державного виконавця від 12.02.2009 та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заявником і обтяжувачем зазначено Ленінський ВДВС ММУЮ, правонаступником якого є Інгульський ВДВС, який не надав суду належних і допустимих доказів щодо виконавчого провадження, що в даному випадку є його обов`язком, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити підстави відкриття виконавчого провадження та з`ясувати стягувача у ньому.

У зв`язку із цим, суд вважає, що звернення позивача до суду з позовом про скасування накладеного державним виконавцем арешту нерухомого майна, є правомірним.

Позивач правильно визначився із відповідачем, що спростовує доводи представника Інгульського ВДВС, наведені у відзиві щодо неналежного відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, з огляду на положення частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», є ефективним.

При цьому, суд звертає увагу, що подальше збереження обтяження, зареєстрованого 20.05.2010 за відсутності доказів здійснення виконавчого провадження, неможливості встановлення сторін такого провадження та підстав накладення арешту на майно позивача, є порушенням прав останнього, як власника нерухомого майна.

За такого, враховуючи встановлені обставини та оцінюючи наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволенню.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.05.2010 за реєстровим номером обтяження 9846393.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Інгульського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 34993225, місцезнаходження: м.Миколаїв, пр.Миру, 54В, копр. 4.

Повний текст судового рішення складено 29.01.2025.

Суддя І.В.Коваленко