Постанова

від 12.12.2024 по справі 910/10055/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2024 р. Справа№ 910/10055/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 12.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.05.2024 (повний текст складено та підписано 07.06.2024)

у справі №910/10055/20 (суддя О.В. Марченко)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврогрупмаш"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - Філія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" (далі - Товариство) про визнання недійсним договору поставки від 27.11.2017 №Л/НХ-171426/НЮ, укладеного Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця" і Товариством за результатами проведення процедури закупівлі №UA-2017-10-18-001059-b (далі - Договір).

Позов мотивовано тим, що Договір укладено з порушенням антиконкурентного законодавства, оскільки процедура закупівлі, за результатами якої укладено Договір, супроводжувалася антиконкурентими узгодженими діями відповідача і Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврогрупмаш" (далі - ТОВ "Еврогрупмаш"), що встановлено у рішенні Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (правонаступником якого є Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України; далі - Відділення АМК) від 23.12.2019 №63/112-р/к у справі №3-01-11/2018 (далі - рішення №63/112-р/к).

Історія справи, короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 зі справи №910/10055/20 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Мальченко А.О. і Агрикова О.В.), позовні вимоги задоволено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №910/10055/20 (головуючий суддя Малашенкова Т.М., судді Колос І.Б. і Селіваненко В.П.) рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 скасовано, а справу направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 зі справи №910/10055/20 (суддя Картавцева Ю.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 (головуючий суддя Руденко М.А., судді Пономаренко Є.Ю. і Кропивна Л.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №910/10055/20 (головуючий суддя Булгакова І.В., судді Бенедисюк І.М. і Малашенкова Т.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суд міста Києва.

Підставами для скасування рішення першої та постанови апеляційної інстанцій стало те, що суди належним чином:

- не з`ясували обставин пов`язаності учасників процедури закупівлі між собою та не дослідили їх на предмет наявності ознак, передбачених пунктом 16 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та всупереч вимогам статей 73, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не дослідили та не надали належної правової оцінки доказам, на які посилався позивач для підтвердження цих обставин;

- не досліджували та не встановлювали обставини у справі №910/11625/21, які є підставою позову у даній справі, зокрема, щодо пов`язаності учасників закупівлі та вчинення ними інших антиконкурентних узгоджених дій; посилання судів попередніх інстанцій в порядку преюдиціальності на такі судові рішення без самостійного дослідження і встановлення обставин, які виступають підставою позову у справі №910/10055/20, суперечить вимогам статті 75 ГПК України;

- не дослідили фактичні обставини, зокрема, встановлені судовими рішеннями у справі №914/938/20, що набрали законної сили; при цьому, фактичні обставини мають преюдиційне значення у даній справі (вони не підлягають доказуванню), а отже, їм має бути надана належна правова оцінка, в тому числі щодо порушення Товариством норм Закону України "Про публічні закупівлі" (що тягне недійсність правочину, укладеного за результатом проведення процедури закупівлі).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також звернула увагу на те, що під час розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визнання недійсним Договору без одночасного застосування наслідків недійсності правочину не призведе до поновлення майнових прав сторін, що свідчить, на думку суду, про неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах. Однак вирішуючи питання про ефективність обраного позивачем способу захисту суд апеляційної інстанції не враховував, що під час виникнення спірних правовідносин, а також під час вирішення спору в судовому порядку позивач не сплатив на користь відповідача кошти, які є вартістю товару за Договором; отже, Договір зі сторони позивача щодо сплати вартості товару не виконаний, а відтак, правові підстави для пред`явлення позовної вимоги про стягнення цих коштів відсутні.

За наслідками розгляду нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції покладено на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Львівська залізниця".

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" 3 153 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 4 204 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив, зокрема, з того, що сам лише факт вчинення ТОВ "Укрінтросервіс" та ТОВ "Еврогрупмаш" порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Отже, підстав для визнання недійсним договору судом не встановлено, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 27.05.2024 у справі №910/10050/20 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, прийнятим місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без урахування висновків Верховного Суду у цій справі та інших судових справах у подібних правовідносинах. При цьому скаржник стверджував, що:

- місцевим господарським судом безпідставно застосовано норми ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 208 ГК України, так як доводи позивача, викладені в позовній заяві не ґрунтувалися на даних нормах, позовні вимоги про визнання недійсним договору поставки були заявлені на підставі його укладення всупереч вимог законодавства, яке регулює спірні відносини, а не у зв`язку з тим, що даний договір суперечить інтересам держави і суспільства, тому застосуванню підлягали норми ч. 1 ст. 203, ч. 1.3 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України;

- рішення АМКУ від 23.12.2019 № 63/112-р/к та судові рішення у справі № 914/938/20 встановлюють факт усунення конкуренції та спотворення результатів торгів внаслідок вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій в розумінні ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів у спосіб усунення конкуренції та змагальності між учасниками свідчить про одночасне порушення й вимог законодавства, яке регулює порядок здійснення публічних закупівель, в частині дотримання такого принципу здійснення закупівель, як добросовісна конкуренція (здійснення конкурентного відбору) і поряд з фактом пов`язаності також є підставою для визнання договору недійсним. Відтак, пов`язаність учасників та вчинення ними антиконкурентних узгоджених дій є проявами недобросовісної конкуренції в розумінні ч. 1 ст. 32 ГК України, не відповідає суті конкурсу та є порушенням вимог ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 4, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ч. 4 ст. 42 Конституції України, ч. 5 ст. 13 ЦК України та ч. 2 ст. 5 ГК України;

- висновки суду про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо інших потенційних учасників процедури закупівлі, а також про необхідність доведення наявності на ринку інших цінових пропозицій поза межами процедури закупівлі, ґрунтуються виключно на припущеннях, які всупереч вимог ст. 1, 28, 29 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 1 розділу IV Тендерної документації позивача не відповідають встановленому порядку проведення тендеру та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції;

- підстави позову у цій справі ґрунтуються на пов`язаності учасників торгів та вчиненні ними антиконкурентних узгоджених саме під час, процедури закупівлі, яку проводив позивач, тому правових підстав для застосування до спірних правовідносин п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону немає;

- посилаючись на судові рішення у справах № 910/10784/18, № 910/12037/19 судом першої інстанції не враховано, що обставини у цих справах пов`язані виключно з виконанням сторонами зобов`язань за договором, що не має відношення до предмета спору у цій справі, який ґрунтується на обставинах порушення порядку укладення цього договору, тобто які передували його виконанню.

Узагальнені доводи та заперечення сторін

05.11.2024 2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

У відзиві відповідач наголошував на тому, що:

- суд правомірно зробив висновки щодо того, чи суперечить договір поставки інтересам держави і суспільства, а також окремо дослідив питання щодо відповідності договору поставки нормам законодавства у сфері публічних закупівель та захисту економічної конкуренції;

- доводи апелянта стосовно не з`ясування місцевим судом обставин щодо пов`язаності учасників торгів, суперечать змісту рішення місцевого господарського суду, в якому зроблено висновок про те, що "окрім того, ні Відділенням АМК під час розгляду антимонопольної справи, ані Господарським судом Львівської області під час розгляду справи №914/938/20 про визнання недійсним рішення №63/112-р/к, не було встановлено фактів вчинення фізичними особами, через яких Товариство і ТОВ "Еврогрупмаш" визнано пов`язаними, дій, які вплинули на проведення торгів";

- щодо вчинення учасниками публічної закупівлі антиконкурентних узгоджених дій, як підстави для визнання недійсним договору поставки, то дане питання досліджувалося під час розгляду справи № 910/11625/21 за позовом АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Укрінтросервіс" про визнання недійсним результату публічної закупівлі;

- дії АТ "Українська залізниця", яке протягом 2018-2024 років не виконує умови договору поставки, свідчать лише про намагання ухилитися від виконання умов договору, шляхом подання до суду позовних заяв, однорідних за своїм змістом, але відмінних за заявленими позовними вимогами (розірвання договору поставки, визнання недійсними результатів публічної закупівлі, визнання недійсним договору поставки).

08.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній заперечив доводи відповідача наведені у відзиві та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі.

18.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, якій тотожній змісту відзиву, що надійшов до суду 05.11.2024.

20.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань сторін

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 апеляційну скаргу у справі №910/10055/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

05.09.2024 матеріали справи №910/10055/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/10055/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

02.10.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10055/20.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.10.2024, справу №910/10055/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/10055/23. Судове засідання призначено на 26.11.2024.

23.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

26.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розгляд справи відкладено на 12.12.2024.

У судовому засіданні 12.12.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 12.12.2024, з`явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по справі. Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом направлення поштової кореспонденції та шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується відповідною довідкою.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

18.10.2017 Філією опубліковано на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівлі "Prozorro" (https://prozorro.gov.ua/) оголошення про проведення відкритих торгів UA-2017-10-18-001059-b, згідно з яким предмет закупівлі: "Екскаватор" (Код ДК 021:2015: 43260000-3 - Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка) у кількості 1 шт.; місце поставки товару: вул. Промислова, буд. 4, м. Самбір, Львівська область, 81400; строк поставки товару: до 29.12.2017; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 2 797 600 грн; розмір мінімального кроку пониження ціни: 27 976 грн; математична формула, яка буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки: відсутня; кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 09.11.2017 о 17:00 год.; дата та час розкриття тендерних пропозицій: 10.11.2017 о 15:10 год. після завершення електронного аукціону; дата та час проведення електронного аукціону: 10.11.2017 о 14:49 год.

Тендерну документацію за закупівлею затверджено протоколом засідання тендерного комітету від 18.10.2017 №26 (зі змінами, затвердженими протоколом засідання тендерного комітету від 02.11.2017 №3).

Реєстр отриманих тендерних пропозицій свідчить про те, що свої пропозиції для участі у закупівлі №UA-2017-10-18-001059-b подали учасники ТОВ "Еврогрупмаш" (ідентифікаційний код 39883361; дата та час подання тендерної пропозиції: 09.11.2017 о 14:40 год.) та Товариство (ідентифікаційний код 38390976; дата та час подання тендерної пропозиції: 09.11.2017 о 16:53 год.) та відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій, а також протоколу розгляду тендерних пропозицій від 14.11.2017 №17, найбільш економічно вигідною визнано пропозицію учасника - Товариства, із ціною пропозиції після закінченого аукціону - 2 742 000 грн з ПДВ.

Замовником 14.11.2017 в системі публічних закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем.

27.11.2017 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець) і Товариством (постачальник) укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2017 році поставити покупцю товар, зазначений у специфікації №1 (додаток №1 до Договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: "Екскаватор, код УКТЗЕД 8429590000 (Код ДК 021:2015: 43260000-3 - Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка)".

Судом встановлено, що у серпні 2018 року Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Залізниці про зобов`язання останньої виконати обов`язки за Договором:

- прийняти від Товариства поставлений товар - екскаватор АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску, серійний номер 1101024 вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття товару (в тому числі і щодо підписання акта приймання-передачі товару);

- щодо оплати вартості поставленого товару, яка становить 2 742 000 грн, після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/10784/18 позов Товариства задоволено; зобов`язано Залізницю виконати обов`язки за Договором, а саме: прийняти від Товариства поставлений товар - екскаватор АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття товару (в тому числі і щодо підписання акта приймання-передачі товару); зобов`язано Залізницю виконати обов`язки за Договором щодо оплати вартості поставленого товару, яка становить 2 742 000 грн, після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначеним рішенням було встановлено, зокрема, таке:

- 22.12.2017 Товариством отримано письмову заявку на поставку товару, в цей же день укладено договір на перевезення вантажу №22/12/17 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Грузовик транссервіс" та подано замовлення №02 про надання автотранспорту для перевезення вантажу - екскаватору АТЕК- 881 за маршрутом м. Київ - м. Самбір Львівської області на 25.12.2017;

- відповідно до товарно-транспортної накладної від 25.12.2017 №Р384 товар був прийнятий відповідальною особою вантажоодержувача - Структурним підрозділом "Служба матеріально-технічного забезпечення" Філії;

- разом з поставкою товару Залізниці були надані товаросупроводжувальні документи: видаткова накладна від 25.12.2017 №384; рахунок на оплату від 25.12.2017 №474; сертифікат якості; декларація постачальника про відповідність поставленого товару; товарно-транспортна накладна від 25.12.2017 №Р384;

- у зв`язку з відмовою представників Залізниці розвантажити товар, 28.12.2017 на адресу начальника Структурного підрозділу "Служба матеріально-технічного забезпечення" Філії Сенишина I.A. надіслано лист за вихідним №525 з проханням дотримуватися умов Договору та здійснити дії щодо розвантаження поставленого товару, так як він протягом трьох днів знаходився у місці поставки на напівпричепі, але представники Залізниці відмовлялися його розвантажувати;

- таким чином, 25.12.2017 товар був переданий Залізниці, тобто, після спливу трьох днів з моменту отримання заявки на його поставку, у термін, передбачений пунктом 5.2 Договору;

- факт поставки товару підтверджується листом начальника Структурного підрозділу "Служба матеріально-технічного забезпечення" Філії Сенишина I.A. від 29.12.2017 вих. №НХЛьв.1/8752, в якому останнім підтверджується факт поставки товару до місця поставки, передбаченого Договором, в той час, останній просив направити представника Товариства для врегулювання питань щодо виявлених недоліків товару;

- про виявлені недоліки поставленого товару було складено акт про усунення недоліків товару згідно з умовами Договору; акт складено у присутності представника Товариства Крисенко С.А., представника Залізниці Катинського В.Я. та представника перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю "Грузовик транссервіс" Новака І.І. про те, що під час приймання товару були виявлені недоліки у вигляді тріщини зварювальних швів екскаватора АТЕК-881;

- разом з тим, Товариство зазначає, що не дивлячись на те, що товар повністю відповідав умовам ТУ 00240112.023-094 (15.09.1994, від 08.07.1996 №1, від 14.03.2004 Зм. №2), і така підстава, як тріщини зварювальних швів не могла рахуватися як постачання неякісного товару, Товариством було прийнято рішення виправити виявлені недоліки товару за власний рахунок;

- на підтвердження якості товару були надані декларація про відповідність від 08.11.2017 №026 та сертифікат якості відповідно до пункту 2.2 Договору;

- на адресу Залізниці було надіслано лист від 17.01.2018 №17 про те, що недоліки товару усунені і Товариство просить направити свого представника за адресою: м. Самбір, вул. Промислова, 4 для отримання товару;

- таким чином, Товариство повністю виконало умови Договору щодо усунення виявлених під час прийомки товару недоліків, як це передбачено пунктом 7.4 Договору, тобто, у термін не більше 20 днів усунув недоліки за власний рахунок, повернувши товар Залізниці 18.01.2018, тобто на двадцятий день після складання акта про усунення недоліків товару згідно з умовами Договору;

- відповідно до товарно-транспортної накладної від 18.01.2018 №Р11 товар було завантажено і відправлено у пункт призначення;

- 18.01.2018 на адресу Залізниці та її структурних підрозділів надіслані вимоги №18, №19 та №21 про виконання зобов`язань щодо прийняття товару і проведення оплати вартості товару згідно з умовами Договору.

У травні 2019 року Залізницею було подано до Господарського суду міста Києва заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/10784/18 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/10784/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020, відмовлено Залізниці у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/10784/18; рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/10784/18 залишено в силі.

Вказаними судовими рішеннями були встановлені такі обставини, що не потребують доказування:

- відповідно до пункту 2.6 Договору поставки вхідний контроль товару здійснюється кінцевим одержувачем - виробничим підрозділом залізниці, згідно з вимогами ГОСТ 24297-87;

- пунктом 3.2 ГОСТу 24297-87 передбачено, що під час проведення вхідного контролю необхідно: перевірити супровідні документи, підтверджуючи якість продукції, і зареєструвати продукцію в журналах обліку результатів вхідного контролю; проконтролювати відбір складськими працівниками проб, перевірити комплектність, упаковку, маркування, зовнішній вигляд та заповнити акт відбору проб; провести контроль якості продукції по технологічному процесу вхідного контролю або передати у відповідний підрозділ проби для випробувань;

- відтак, працівники Залізниці, уповноважені на прийомку екскаватора АТЕК-881, повинні були перевірити комплектність, маркування, зовнішній вигляд екскаватора, зареєструвати його в журналі обліку вхідного контролю; після чого, згідно з пунктом 4.1 ГОСТу 24297-87 за результатами вхідного контролю скласти висновок про відповідність продукції встановленим вимогам та заповнити журнал обліку результатів вхідного контролю;

- відповідно до пункту 4.3 ГОСТу 24297-87 у разі відповідності продукції встановленим вимогам підрозділ вхідного контролю приймає рішення про передачу її у виробництво; при виявленні в процесі вхідного контролю невідповідності встановленим вимогам продукція бракується і повертається постачальнику з пред`явленням рекламації;

- пунктами 2.7 - 2.9 Договору передбачений порядок дій в разі виявлення недоліків постановленого товару, який передбачає обов`язкову участь представника постачальника для складання двостороннього акта; також передбачено, що протягом гарантійного терміну експлуатації постачальник за свій рахунок усуває недоліки або замінює невідповідний товар на якісний, і лише в разі виявлення істотних порушень вимог щодо якості товару покупець має право розірвати Договір та вимагати повернення сплаченої за товар суми грошей; згідно з пунктом 7.4 Договору при постачанні неякісного товару постачальник у погоджений термін але не більше 20 днів з моменту складання відповідного акта проводить заміну цього неякісного товару або усуває недоліки за власний рахунок;

- приймання товару за кількістю і якістю відповідно до пункту 5.5 Договору здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція №П-7);

- пунктами 17 - 22, 29 - 32 Інструкції №П-7 передбачений порядок дій покупця в разі виявлення дефектів поставленої продукції під час її експлуатації; дані норми також передбачають складання акта виявлених недоліків разом з представником продавця продукції, порядок повідомлення продавця про необхідністю участі в складанні даного акта; пункти 35 - 42 Інструкції №П-7 передбачають право продавця опротестувати висновки експертів та фахівців щодо неналежної якості товару, а також регламентують порядок предявлення претензій щодо якості товару;

- в той час, як про це вказується Товариством та чого, у свою чергу, не спростовано Залізницею, останньою не дотримано норми, які регламентують прийомку товару за якістю, хоча дотримання даних норм чітко передбачено умовами Договору і їх виконання є обовязковим для сторін Договору;

- крім того, зі змісту поданої заявником заяви вбачається, що єдиним доказом того, що поставлений Залізниці екскаватор АТЕК-881 є товаром неналежної якості є лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 №13-13/1863, в якому зазначено, що виробником екскаватора є не ЗАТ "АТЕК", і потужність екскаватора зазначена у свідоцтві про реєстрацію не відповідає заявленій;

- однак, жодного висновку, наданого відповідним фахівцем, Залізницею до заяви не долучено;

- при цьому, Товариство вказує, що було порушено процедуру оформлення факту виявлення недоліків товару, яка крім іншого передбачає присутність постачальника товару підчас складання акту виявлених недоліків;

- такі дії Залізниці, як про це вказує Товариство, не тільки суперечать умовам Договору, а й позбавляють Товариство можливості спростувати доводи Залізниці щодо наявності недоліків у поставленому екскаваторі АТЕК-881, зокрема, скористатися правом оскарження висновку відповідного фахівця щодо виявлених недоліків;

- в той час, суд вказує, що таких тверджень Товариства Залізницею спростовано не було, доказів протилежного також не надано;

- таким чином, на даний час відсутній жодний доказ того, що поставлений екскаватор АТЕК-881 не відповідає умовам ТУ 00240112.023-94 (15.09.1994, від 08.07.1996 Зм. №1, від 14.03.2004 Зм. №2), посиланням Залізниці на те, що даний екскаватор не вироблявся ЗАТ "АТЕК" і це є суттєвою обставиною для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства не є обґрунтованим, так як виробництво даного екскаватору саме ЗАТ "АТЕК" не було істотною умовою Договору, тому порушення даної умови не є підставою для невиконання умов Договору;

- підтвердженням того, що виробник екскаватора не мав суттєвого значення при укладанні Договору поставки та подальшому його виконанні є тендерна документація, яка подавалася Залізницею для проведення відкритих торгів з купівлі екскаватора і міститься на сайті публічних закупівель "Рrozzoro";

- відповідно до тендерної документації для учасників процедури закупівлі, щодо підготовки тендерних пропозицій для участі в процедурі відкритих торгів на закупівлю наступного: (Екскаватор) Код ДК 021:2015 - 43260000-3 (Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка), затвердженої протоколом засідання тендерного комітету від 18.10.2017 №26, замовником торгів - Філією ставилися технічні вимоги до предмета закупівлі, які визначені у технічній специфікації (додаток №5 до тендерної документації) серед даних вимог не має жодного посилання на те, що виробником даного екскаватора має бути ЗАТ "АТЕК";

- у поданій заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами Залізниця посилається на лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 №13- 13/1863, в якому зазначено, що в реєстрації екскаватора АТЕК-881 відмовлено, так як документи на реєстрацію подано з порушенням закону; в даному листі Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області посилається на підпункт 2 пункту 10 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694, зазначаючи, що документи подано з іншим порушенням закону;

- в той же час, екскаватор АТЕК-881 поставлений відповідачу згідно з Договором до його реалізації був поставлений на облік ГУ Держпроджспоживслужби в м. Києві, жодних зауважень щодо невідповідності документів на момент його постановки на облік не було, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію машини Серія ЕЕ №186120;

- разом з тим, сертифікатом відповідності серії ТМС №001057, виданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Тестметрстандарт", підтверджується відповідність екскаватора ATEК-881 вимогам ГОСТ 30067-93;

- отже, як на доказ наявності нововиявлених обставин Залізниця посилається, зокрема, на лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 №13-13/1863, в якому за твердженнями заявника найшли відображення обставини щодо перегляду рішення від 28.11.2018 за нововиявленими обставинами;

- проте лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 №13-13/1863 про відмову в реєстрації екскаватора не свідчить про невідповідність його умовам Договору, а Залізниця не позбавлена права оскаржити такі дії щодо відмови в визначеному законом порядку;

- також судом не приймається посилання Залізниці на наявність кримінального провадження №42019101070000078, оскільки останнім не надано вирок суду, що набрав законної сили;

- наданими Залізницею доказами, з якими вона пов`язує наявність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, не підтверджено невідповідність вказаного екскаватора умовам Договору та ГОСТу 30067-93.

У вересні 2019 року Залізницею було подано до Господарського суду міста Києва позов до Товариства про розірвання Договору. Підстави позову є аналогічними підставам, вказаним Залізницею у заяві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/10784/18 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №910/12037/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020, у задоволенні позову Залізниці відмовлено.

23.12.2019 Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято рішення №63/112-р/к, яким:

- визнано дії ТОВ "Еврогрупмаш" і Товариства щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю "Екскаватор" "Код ДК 2021-2015 (CPV): 43260000-3 - Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка", (ідентифікатор закупівлі UA-2017-10-18-001059-b, оголошення від 18.10.2017) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів (пункт 1 резолютивної частини рішення №63/112-р/к);

- за вчинене порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення №63/112-р/к, накладено на ТОВ "Еврогрупмаш" штраф у сумі 68 000 грн (пункт 2 резолютивної частини рішення №63/112-р/к);

- за вчинене порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини рішення №63/112-р/к, накладено на Товариство штраф у сумі 68 000 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення №63/112-р/к).

17.04.2020 Товариством подано до Господарського суду Львівської області позов до Відділення АМК, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Еврогрупмаш", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Філія, про визнання недійсним рішення №63/112-р/к.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.09.2020 у справі №914/938/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказаним рішенням встановлено, зокрема, що:

- для участі у закупівлі пропозиції конкурсних торгів подали такі суб`єкти господарювання: Товариство і ТОВ "Еврогрупмаш" з ціновими пропозиціями 2 742 000 грн та 2 784 000 грн відповідно;

- відповідно до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів найбільш економічно вигідною визнано пропозицію Товариства;

- за результатами аналізу інформації та матеріалів, отриманих Відділенням АМК під час розслідування справи №3-01-11/2018, спеціалісти Відділення АМК виявили обставини, які свідчать, що ТОВ "Еврогрупмаш" та Товариство узгодили між собою умови участі в торгах на закупівлю;

- ТОВ "Еврогрупмаш" та Товариство на час проведення торгів знаходились за однією адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2, відповідно до інформації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також яка зазначена на офіційних бланках товариств та в деклараціях постачальника про відповідність, що є сприятливою умовою для обміну інформацією між учасниками відкритих торгів;

- Відділенням АМК встановлено, що між вказаними товариствами існують договірні відносини, а саме: договір суборенди нежитлових приміщень від 01.11.2016 №16, згідно з яким суборендар Товариство передає суборендарю в тимчасове використання нежитлове приміщення (ангар №2) площею 100 кв.м, що створює певні умови для узгодженої поведінки між відповідачами та, як наслідок, усувають конкуренцію між ними при участі у конкурсних торгах;

- за інформацією, наданою Державним підприємством "Prozorro" листом від 29.03.2018 №206/750/03, ТОВ "Еврогрупмаш" початкову пропозицію для участі в аукціоні подало з авторизованого електронного майданчика "Е-ТЕНДЕР" (04119. м. Київ. вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. Л), Товариство початкову пропозицію для участі в аукціоні подало з авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz (02140, м. Київ. вул. Є. Чавдар, 5, оф.212);

- надалі ТОВ "Е-ТЕНДЕР" і ТОВ "Смарттендер" надали інформацію про те, що ТОВ "Еврогрупмаш" подало пропозицію для участі у торгах 09.11.2017 з ІР-адреси: НОМЕР_1 о 14:39:56 год., Товариство подало пропозицію для участі у торгах 09.11.2017 з ІР-адреси НОМЕР_1 о 16:53:21 год. Тобто, відповідачі подавали свої тендерні пропозиції з однієї ІР-адреси;

- Відділенням АМК встановлено, що Товариство і ТОВ "Еврогрупмаш" пов`язані між собою через спільних працівників; так, листом від 18.02.2019 №31898/06 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало перелік застрахованих осіб, які упродовж листопада - грудня 2017 року (на час проведення торгів) одночасно перебували у трудових відносинах з ТОВ "Еврогрупмаш" та Товариством, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- крім цього, згідно з наказом від 25.09.2017 №1к ОСОБА_3 25.09.2017 призначений на посаду директора Товариства. Тобто, на час підготовки та подання тендерних пропозицій директор Товариства ОСОБА_3 одночасно перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату у Товариства та ТОВ "Еврогрупмаш", які були конкурентами у торгах;

- у свою чергу, власник та директор Товариства ОСОБА_4 значиться контактною особою на сайті Товариства, зокрема, на одному з них представлений як "менеджер відділу автозапчастин";

- отже, встановлено, що Товариство і ТОВ "Еврогрупмаш" пов`язані між собою через фізичних осіб, які протягом здійснення господарської діяльності відповідачів (як до проведення торгів, так і під час та після їх проведення) були їх працівниками, займали ключові посади (директор, заступник директора, менеджер), що сприяло обміну інформацією між відповідачами та створило умови для узгодження поведінки під час підготовки участі у Торгах;

- також встановлено схожість в оформленні документів, яка простежується у поданих учасниками довідках: довідка в довільній формі про відсутність підстав для відмови у процедурі закупівлі (відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"), довідка в довільній формі, що відносно нього не відкрито ліквідаційну процедуру, довідка-гарантія в довільній формі, яка засвідчує, що учасник протягом останніх 3-х років не притягався до відповідальності за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, довідка у довільній формі про відсутність відомостей про юридичну особу, яка є учасником внесених до Єдиного держаного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, документи про наявність антикорупційної програми та уповноваженого і антикорупційної програми юридичної особи;

- відповідачі в антимонопольній справі у своїх тендерних пропозиціях надали відповідну інформацію у вигляді інформаційної довідки, яка є ідентична за оформленням та змістом. Однакове оформлення та представлення інформації не може пояснюватися випадковим збігом, що свідчить про те, що Товариство та ТОВ "Еврогрупмаш" спільно (узгоджено) готували свої інформаційні довідки, відповідно у відповідачів була змога обмінюватися інформацією на стадії підготовки своїх пропозицій конкурсних торгів;

- ТОВ "Еврогрупмаш" у своїй тендерній пропозиції не надало довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, що свідчить про його незацікавленість у перемозі у торгах;

- відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі підприємств та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Еврогрупмаш", в графі "інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою" вказано номер телефону НОМЕР_3 і такий самий номер телефону вказано Товариством на сайті ukrintrozapchast.com.ua як контактний номер телефону;

- крім того, ТОВ "Еврогрупмаш" і Товариство у своїй діяльності використовують ще один спільний контактний номер телефону: НОМЕР_2 ;

- під час участі у торгах відповідачі в антимонопольній справі реалізували продукцію (екскаватор АТВК 881) одного виробника ЗАТ "АТЕК" і цінові пропозиції відповідачів несуттєво відрізняються (1.5%). Крім цього, під час проведення: аукціону TOB "Еврогрупмаш" та Товариство не намагалися конкурувати під час проведення конкурсних торгів, так як під час аукціону в усіх раундах не знижували своїх цінових пропозицій;

- також Відділенням АМК встановлено, що документи, подані учасниками торгів, мають однакові властивості, що свідчить про спільну підготовку своїх тендерних пропозицій. Аналіз тендерних пропозицій, поданих відповідачами під час участі у торгах, свідчить про те, що документи, подані ними, мають однакові властивості, зокрема у параметрах "Програма творець", "Програма виробник" та "Версія програми PDF" ;

- на підставі аналізу дій учасників торгів ТОВ "Еврогрупмаш" та Товариства Відділення АМК встановило, що на стадії підготовки своїх тендерних пропозицій учасники конкурсних торгів були обізнані щодо конкурсних пропозицій один одного, що дозволило забезпечити перемогу у торгах певному суб`єкту господарювання, а саме: Товариству, а інший учасник - ТОВ "Еврогрупмаш" бере участь у торгах як технічний учасник;

- отже, відповідачі в антимонопольній справі під час підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов?язковою умовою участі в конкурентних процедурах закупівель. Внаслідок узгодженості поведінки відповідачів в антимонопольній справі право на укладання договору за результатом торгів одним з учасників (Товариством) одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати цих торгів;

- таким чином, за висновком Відділення АМК дії ТОВ "Еврогрупмаш" та Товариства щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю екскаватора є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

У серпні 2021 року Залізницею в особі Філії подано до Господарського суду міста Києва позов до Товариства про визнання недійсним оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.20217 №17 рішення тендерного комітету Філії у закупівлі №UA-2017-10-18-001059-b про визнання пропозиції учасника Товариства переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/11625/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Так, зазначеним рішенням встановлено, зокрема, таке:

- дізнавшись про факт порушення учасниками торгів законодавства про захист економічної конкуренції, Філія 19.07.2021 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.20217 №17 рішення тендерного комітету Філії у закупівлі №UA-2017-10-18-001059-b, про визнання пропозиції учасника Товариства переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір;

- судом не встановлено наявності на момент прийняття рішення тендерного комітету Філії у закупівлі №UA-2017-10-18-001059-b про визнання пропозиції учасника Товариства переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.20217 №17, доказів, які б свідчили про притягнення відповідача протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене пунктом четвертим частини 2 статті 6, пункту першого частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

- посилання Філії на рішення №63/112-р/к, яким визнано дії ТОВ "Еврогрупмаш" і Товариства щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю екскаватора порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом четвертим частини 2 статті 6 та пунктом першим частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів, суд відхиляє, оскільки вказаного рішення не існувало на момент прийняття замовником рішення про визнання пропозиції учасника Товариства переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.20217 №17;

- також суд звертає увагу, що рішенню №63/112-р/к не надається преюдиційна сила в розумінні частини четвертої статті 75 ГПК України; судом лише встановлено юридичну силу рішення №63/112-р/к на підставі частини 12 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", та зазначає, що воно є обов`язковим для виконання особами, яких вони стосуються, що є відмінним від преюдиційності обставин, визначених частиною четвертою статті 75 ГПК України;

- тендерним комітетом Філії було розглянуто тендерну пропозицію Товариства на відповідність вимогам тендерної документації, однак ним не було встановлено підстав для її відхилення, внаслідок чого і було прийнято рішення про визнання пропозиції учасника Товариства переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.2017 №17;

- позовна вимога про визнання недійсним оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.2017 №17 рішення тендерного комітету Філії у закупівлі №UA-2017-10-18-001059-b, про визнання пропозиції учасника Товариства переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір не може бути спрямована до Товариства, оскільки останнє не проводило та не могло проводити вказану публічну закупівлю та не виносило оспорюване рішення.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правовими підставами даного позову позивач визначив частину першу статті 203 і частину першу статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Суд звертає увагу, що у законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

Частиною третьою статті 5 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до статті 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Касаційний господарського суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 зі справі №922/1391/18 вказав, що здійснивши правовий аналіз частини третьої статті 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до частини першої та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Згідно з пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Статтею 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення №63/112-р/к, яким визнано дії ТОВ "Еврогрупмаш" і Товариства щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю "Екскаватор" "Код ДК 2021-2015 (CPV): 43260000-3 - Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка", (ідентифікатор закупівлі UA-2017-10-18-001059-b, оголошення від 18.10.2017) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів (пункт 1 резолютивної частини рішення №63/112-р/к).

Встановлені названим судовим рішенням обставини щодо вчинення вказаними товариствами порушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, в силу частини 4 статті 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Однак, як зазначив місцевий суд і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, сам лише факт вчинення вказаними товариствами порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не може бути безумовною підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд зауважує, що не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Крім того, як правильно наголошено місцевим судом, що відповідачем понесено відповідальність за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Метою господарського судочинства є відновлення порушених прав. Чинне законодавство не містить прямої норми, відповідно до якої вчинене відповідачемпорушення антиконкурентного законодавства тягне за собою автоматичне визнання договору недійсним. У цьому випадку слід уникати формального підходу та враховувати баланс інтересів сторін, адже не всі порушення антиконкурентного законодавства можуть бути підставою для визнання договору недійсним. Врахуванню підлягають конкретні обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, адже може існувати ситуація, коли порушення антиконкурентного законодавства не призвело до матеріальних або інших втрат замовника процедури публічної закупівлі, а сторони договору отримали бажаний для кожного результат.

Колегія суддів, серед іншого, вважає, що допущені учасником торгів порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не можуть бути підставою для застосування до порушника майнових санкцій, передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК України, адже положеннями спеціального законодавства чітко унормовано порядок притягнення такого суб`єкта до відповідальності у вигляді накладення штрафу (ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Крім того норми Закону України "Про публічні закупівлі" (стаття 17) встановлюють заборону участі суб`єкта господарювання у торгах в разі, якщо він протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення антиконкурентного законодавства.

Тобто у вказаний спосіб держава гарантує розвиток добросовісної конкуренції, забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, прозорість процедур. Позбавлення можливості взяти участь в конкурсі згідно положень названої норми є запобіжним заходом, за допомогою якого держава усуває недобросовісність суб`єктів господарювання від можливості мати доступ до публічних коштів.

Разом з цим, згідно з частинами 1 і 2 статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм. А отже позивач, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону "Про захист економічної конкуренції".

Застосування негативних майнових наслідків, визначених частиною 3 статті 228 ЦК України, у зв`язку із порушенням антиконкурентного законодавства порушуватимуть критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини.

Також суд першої інстанції правильно наголосив, що у торгах UA-2017-10-18-001059-b брали участь лише два суб`єкта господарювання: Товариство і ТОВ "Еврогрупмаш" з ціновими пропозиціями 2 742 000 грн та 2 784 000 грн відповідно. При цьому тендерна пропозиція Товариства (2 742 000 грн) була нижчою за очікувану замовником вартість предмета закупівлі (2 797 600 грн).

Поряд з цим, матеріали справи не містять відомостей про наявність інших потенційних учасників спірної закупівлі, які б могли задовольнити потреби замовника за менші кошти, та позивачем не надано доказів наявності на ринку на час проведення спірної закупівлі більш вигідних для замовника цінових пропозицій.

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі про те, що висновки суду про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо інших потенційних учасників процедури закупівлі, а також про необхідність доведення наявності на ринку інших цінових пропозицій поза межами процедури закупівлі, ґрунтуються виключно на припущеннях, є безпідставними, оскільки відсутність відповідних доказів не є припущенням суду, а є встановленою судом обставиною, яка підтверджена матеріалами справи.

Окрім того, судом враховано, що ні Відділенням АМК під час розгляду антимонопольної справи, ані Господарським судом Львівської області під час розгляду справи №914/938/20 про визнання недійсним рішення №63/112-р/к, не було встановлено фактів вчинення фізичними особами, через яких Товариство і ТОВ "Еврогрупмаш" визнано пов`язаними, дій, які вплинули на проведення торгів.

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували притягнення Товариства до відповідальності за порушення антиконкурентного законодавства, як і відсутня така інформація на сайтах АМК і його Відділень.

За положеннями пункту 7 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.

Однак, на момент проведення спірних торгів не було встановлення пов`язаності учасників торгів.

Крім того, суд першої інстанції вірно наголосив, що з моменту укладення сторонами договору позивач намагається ухилитися від його виконання, що підтверджується судовими справами №910/10784/18 та №910/12037/19.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі про необхідність дослідження у даному процесі поведінки учасників торгів на предмет її відповідності принципу добросовісної конкуренції, колегія суддів зазначає про їх необгрунтованість, оскільки встановлення рішенням АМК антиконкурентних узгоджених дій відповідача та третьої особи-2, на які посилається апелянт, не входить до предмету дослідження у даному спорі та не є автоматичною підставою для визнання договору недійсним відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України та Закону України "Про захист економічної конкуренції", що опосередковано підтверджено Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі № 922/3393/17.

Щодо доцільності посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 27.03.2019 у справі №905/1250/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 20.02.2018 у справі №925/550/17, слід зазначити таке.

Кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах:

- чи є правовідносини подібними;

- чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів?

Як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права.

При цьому під "судовими рішеннями в подібних правовідносинах" розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, мас місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до усіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду у кожній конкретній справі (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц).

Колегія суддів, проаналізувавши судові рішення, висновки у яких, на думку скаржника, підлягають застосуванню у цій справі, вказує на те, що такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки зроблені за інших, ніж у цій справі, обставин та доказів. Позаяк стосуються ситуацій, коли особи були визнані пов`язаними за наявності таких обставин, як перебування у родинних відносинах учасників товариства; участь у закупівлі коммунального підприємтсва, засновником якого є замовник закупівлі тощо.

Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 27.05.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/10055/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі його Регіональної філії "Львівська залізниця".

Матеріали справи №910/10055/20 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27.01.2025 після виходу з відпустки судді Тарасенко К.В.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко