Постанова

від 21.01.2025 по справі 740/3262/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 740/3262/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Винник О.О. посв.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Федоровська І.О., Вольвак О.М. орд.;

від третьої особи: не з`явися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2024 про залишення позову без розгляду

у справі №740/3262/20 (суддя Белов С.В.)

за позовом керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області (змінено назву на Ніжинську окружну прокуратуру Чернігівської області) в інтересах держави в особі Вертіївської сільської ради Ніжинського району

до 1) Ніжинської районної державної адміністрації,

2) ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Агрофірма "Кладьківка",

про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди землі,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24 жовтня 2024 року позов залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Чернігівської області.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки у судовому засіданні 17.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 01.10.2024; у судовому засіданні суд перейшов до стадії розгляду справи по суті, перейшов до стадії підготовчого провадження для розгляду клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання, задовольнив вказане клопотання та відклав підготовче провадження на 24.10.2024; прокурором 21.10.2024 було подана до суду заява про залишення позовної заяви без розгляду і оскаржуваною ухвалою заява прокурора була задоволена; згідно п.5 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; у даній справі суд перейшов до стадії розгляду справи по суті, проте безпідставно повернувся до стадії підготовчого провадження; жодна із сторін не заявляла про повернення до стадії підготовчого судового провадження, а ініціатива суду щодо повернення на стадію підготовчого судового провадження нічим не обґрунтоване, крім того, підготовче судове засідання було закрите і клопотання відповідача 2 стосувалось перенесення розгляду судового засідання на стадії розгляду справи по суті; оскільки були відсутні підстави для повернення до підготовчого провадження, заява прокурора була подана ним з пропуском процесуального строку і підлягала залишенню без розгляду, тому оскаржувана ухвала прийнята з грубим порушенням норм процесуального закону та підлягає скасуванню.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін і третьої особи.

Представником відповідача 1 подано заяву від 16.01.2025 про проведення засідання без його участі.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційних скарг за відсутності представників позивача, відповідача 1 і третьої особи.

Представники відповідача 2 (апелянта) у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що суд обґрунтовано повернувся до підготовчого провадження, а прокурор скористався своїм правом подати заяву про залишення позову без розгляду, оскільки змінились правові позиції Верховного Суду щодо подібної категорії судових спорів.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача 2, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2020 року керівник Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовом в інтересах Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області до Ніжинської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- визнати недійсним та скасувати розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації №647 від 27.12.2012 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання в оренду;

- визнати недійсним договір оренди, укладений 28.12.2012 мiж відповідачами, про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423381900:31:001:0001, розташованої в адміністративних межах Вертіївської сільської ради Ніжинського району загальною площею 175,1485 га, строком на 25 років (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2013);

- визнати недійсним договір оренди, укладений 28.12.2012 мiж відповідачами, про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423381900:24:001:0011, розташованої в адміністративних межах Вертіївської сільської ради Ніжинського району загальною площею 128,9420 га, строком на 25 років (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.20 3);

- визнати недійсним договір оренди, укладений 28.12.2012 мiж відповідачами, про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423381900:31:001:0002, розташованої в адміністративних межах Вертіївської сільської ради Ніжинського району загальною площею 77,4810 га, строком на 25 років (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2013);

- визнати недійсним договір оренди, укладений 28.12.2012 мiж відповідачами, про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423381900:27:001:0015, розташованої в адміністративних межах Вертіївської сільської ради Ніжинського району загальною площею 50,1230 га, строком на 25 років (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2013);

- визнати недійсним договір оренди, укладений 31.12.2012 між відповідачами, про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423381900:30:001:0008, розташованої в адміністративних межах Вертіївської сільської ради Ніжинського району загальною площею 146,5473 га, строком на 25 років (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.11.2013).

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2021 року скасовано. Провадження у даній справі закрито. Роз`яснено позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції. Роз`яснено позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21.02.2023 за заявою заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури справу №740/3262/20 передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Чернігівської області.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.06.2023 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.06.2023 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

08.07.2024 матеріали справи повернулись до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11 липня 2024 року прийнято справу до розгляду; призначено підготовче судове засідання на 07 серпня 2024 року; запропоновано сторонам надати пояснення по суті спору.

Судове засідання, призначене на 07.08.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Белова С.В. у відпустці, про що сторони були повідомлені листом від 29.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02 вересня 2024 року повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання у справі відбудеться 17 вересня 2024 року.

22 серпня 2024 року від прокуратури надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій прокурор просив суд прийняти та задовольнити заяву про збільшення позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Вертіївської сільської ради Ніжинського району земельні ділянки (згідно переліку).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2024 суд відмовив в задоволенні заяви прокурора про збільшення розміру позовних вимог (фактично - про зміну предмета позову) (том 5 а.с.126, 128-131).

Також ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 17.09.2024, Господарський суд Чернігівської області продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 01 жовтня 2024 року (том 5 а.с.123-125).

Про ухвалені в судовому засіданні рішення, зокрема про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, учасників справи повідомлено ухвалою суду від 17.09.2024 (том 5 а.с.127).

30.09.2024 від представника відповідача 1 надійшло клопотання про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі (том 5 а.с.136).

01.10.2024 від представника відповідача 2 надійшло клопотання про перенесення судового розгляду у зв`язку із його участю в іншій справі (том 5 а.с.142).

З протоколу судового засідання від 01.10.2024 (том 5 а.с.145-146) вбачається, що Господарський суд Чернігівської області ухвалив наступні рішення:

- задовольнити заяву відповідача 1 про проведення судового засідання без участі представника;

-перейти до розгляду справи по суті;

- повернутися до стадії підготовчого провадження для розгляду клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання;

- задовольнити клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання та відкласти підготовче провадження на 24 жовтня 2024 року на 11:00.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2024 учасників справи повідомлено про те, що 01.10.2024 проведено підготовче судове засідання, в якому суд постановив ухвалу, якою ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 24.10.2024 на 11:00 (том 5 а.с.147).

21.10.2024 прокурором подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, оскільки згідно актуальної правової позиції Верховного Суду обраний прокурором спосіб захисту не може бути ефективним для поновлення порушених прав позивача (том 5 а.с.150-153).

За результатами розгляду вказаної заяви прокурора суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою від 24 жовтня 2024 року позов залишив без розгляду.

Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що заява від 21.10.2024 про залишення позовної заяви без розгляду підписана уповноваженою особою і враховуючи дотримання позивачем строку, передбаченого п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, позовну заяву слід залишити без розгляду.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Учасники справи, згідно ч.1 ст. 42 ГПК України, мають право, у тому числі, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 226 ГПК України.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Пунктом 5 ч.1 ст. 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, заява про залишення позову без розгляду може бути подана позивачем виключно до початку розгляду справи по суті.

Нормами статті 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується, що Господарський суд Чернігівської області 17.09.2024 ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 01 жовтня 2024 року, а з протоколу судового засідання від 01.10.2024 вбачається, що суд ухвалив перейти до розгляду справи по суті, проте потім ухвалив повернутися до стадії підготовчого провадження для розгляду клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання, задовольнити клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання та відкласти підготовче провадження на 24 жовтня 2024 року.

Однією зі стадій розгляду справи є підготовче провадження, завданням якого, серед іншого, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (стаття 177 ГПК України).

Відповідно до статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суд від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Після закриття підготовчого провадження суд призначає справу до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 185 ГПК України).

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, підготовче засідання та судове засідання мають різну мету, що обумовлено різними завданнями, які стоять перед підготовчим провадженням та розглядом по суті, формами проведення яких вони є.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд в постанові від 10.12.2024 у справі №922/1428/16 підкреслив, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Верховний Суд у вказаній постанові також акцентував, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу - як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Такі висновки є сталими та викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 07.03.2023 у справі №904/1252/22, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20.

Повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій є правом суду, водночас, суд має враховувати обставини конкретної справи, а підстави для повернення до стадії підготовчого провадження мають оцінюватись через призму чи можуть відповідні процесуальні дії реалізовані лише на стадії підготовчого провадження і чи є ці обставини вагомими.

Отже, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття суд першої інстанції має встановити: (1) чи відповідні процесуальні дії можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження; (2) чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомими. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на справедливий суд.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції у судовому засіданні 01.10.2024, після переходу до розгляду справи по суті, з власної ініціативи, без будь-яких клопотань сторін, повернувся до стадії підготовчого провадження виключно для розгляду клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання, хоча в силу приписів статті 202 ГПК України вказане клопотання мало розглядатись саме на стадії розгляду справи по суті і відклав вже підготовче провадження, що суперечить наведеним приписам процесуального законодавства та правовим позиціям Верховного Суду.

Разом з тим статтею 207 ГПК України передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

При цьому питання наслідків пропуску процесуальних строків та поновлення пропущеного процесуального строку врегульовані статтями 118, 119 ГПК України.

Виходячи з наведеного, у випадку подання заяви про залишення позову без розгляду після початку розгляду справи по суті наявні правові підстави для застосування статей 118, 119 та 207 ГПК України (подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.08.2020 у справі №916/3416/19 та у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21).

У постанові від 08.09.2021 у справі №758/2008/19 Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заява позивача про залишення позову без розгляду подана після початку розгляду справи по суті. При цьому суд першої інстанції також не звернув увагу на те, що після початку розгляду справи по суті передбачено право позивача відмовитись від позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального прав, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 24 жовтня 2024 року підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24 жовтня 2024 року.

3. Справу передати на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.01.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко