Рішення

від 23.01.2025 по справі 904/4226/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4226/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50025, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Івана Багряного (старе найменування - вул. Ушакова), буд. 4; ідентифікаційний код 05536113)

до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; ідентифікаційний код 08004581)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

про стягнення 107 574 грн. 59 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4029/24 від 25.09.2024) про стягнення з Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління 107 574 грн. 59 коп. - заборгованості з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за Договором від 16.01.2023 №23032.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі у розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Відповідач у додаткових поясненнях (вх.№49193/24 від 23.10.2024) просить суд при ухваленні рішення по справі № 904/4226/24 за позовом Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа Військова частина НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 107 574, 59 грн. за період з вересня по жовтень 2023 року, врахувати надані відповідачем дані пояснення та зазначає про те, що: - відповідач не визнає позов, вважає його необґрунтованим, позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі та надає своє пояснення стосовно деяких обставин справи; - правовідносини, які склалися між сторонами спору, врегульовано договором №27/07.5-22 від 27.07.2022 року (далі Договір спільного користування) та договором № 23032 від 16.01.2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію (далі Договір відшкодування); - так, дійсно, згідно з пп. 3.3. Договору спільного користування всі компенсації за

отримані комунальні послуги військовою частиною НОМЕР_1 за цим Договором сплачуються відповідачем, але виключно після погодження розрахунків з нею; - підпунктом 3.4. Договору спільного користування визначено, що підставою для компенсації відповідачем за військову частину НОМЕР_1 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги позивачу та за тарифами, діючими на момент виставлення рахунків; - з метою компенсації комунальних послуг позивач зобов`язаний виставити рахунки відповідачу та надати копії рахунків, що виставлені позивачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги; - але, всупереч наведеному, наголошуємо, що копії рахунків виставлені постачальними організаціями позивачу, жодного разу не були надані відповідачу, як того вимагає наведений пункт Договору спільного користування; - позивачем не додано належних та допустимих доказів щодо надання відповідачу відповідних документів для здійснення оплати; - крім цього, позивач не надає жодного розрахунку заборгованості, крім наданого акту звіряння взаємних розрахунків від 31.12.2023; - відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених сторін, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості; - крім цього, відповідач є державною неприбутковою установою, створеною Міністерством оборони України, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів у визначенні пункт 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України); - отже Відповідач є бюджетною установою, обслуговується Державною казначейською службою і всі платежі здійснює у відповідності до вимог БК України, зокрема норм статей 48-49 БК України, які унеможливлюють оплату будь яких послуг без договору, зареєстрованого органами казначейства в установленому Міністерстві фінансів України порядку; - крім того, слід зазначити, що відповідно до бюджетного законодавства необхідною передумовою для взяття будь-якого бюджетного зобов`язання є наявність відповідного бюджетного призначення та відповідного бюджетного асигнування, встановленого кошторисом; - укладання договору про відшкодування спожитих комунальних послуг, за яким Дніпровське КЕУ, як розпорядник бюджетних коштів взяв зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі, є неправомірним та вважається грубим порушенням бюджетного законодавства.

Позивач у відповіді (вх.№50298/24 від 30.10.2024) на відзив просить поданий відповідачем відзив на позовну заяву, яким отриманий позивачем 23.10.2024 жовтня 2024 вважати необґрунтованим і безпідставним; подану позивачем позовну заяву задовольнити в повному обсязі позовних вимог та зазначає про те, що: - позивачем не пропущений строк для подання відповіді на відзив відзиву на позовну заяву, оскільки, граничним днем вищеназваного процесуальною строку подання відповіді на відзив є 30.10.2024; - відповідно до Договору №400070Г/2023/2 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 05.07.2023 та Договору №4000070 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.12.2023 позивач обслуговує майно (будівлю та прилеглу територію) та здійснює оплату спожитих відповідачем комунальних послуг, а саме: оплачує вартість використаної (законтрактованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов відповідних договорів (копії вищевказаних двох договорів додаються); - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" виставляє рахунок, акт приймання передачі обсягів електричної енергії позивачу щодо узгоджених обсягів та сум нарахувань за спожиту електричну енергію згідно з Договором № 400070Г/2023/2 від 05.07.2023, а саме: відповідно до Додатку №1, "Заяви про надання персоніфікованих даних споживача", вид об`єкту - гуртожиток яким, відповідно трьохстороннього Договору № 27/07.5-22, від 27.07.2022 року, тимчасово користувався Військова частина НОМЕР_1 ; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Августа" надає Акт приймання-передачі обсягів електричної енергії, щодо реалізованої Постачальником, а Позивачем отриманої електричної енергії згідно з Договором №400070 від 29.12.2023, а саме: відповідно до Додатку № 1, "Заяви про надання персоніфікованих даних споживача" та додатку до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу за особистим рахунком, вид об`єкту - Учбовий корпус (їдальня), вул. Ушакова, 4 яким, відповідно до трьохстороннього Договору №27/07.5-22, від 27.07.2022, тимчасово користувалася Військова частина НОМЕР_1 ; - в подальшому бухгалтерія позивача, згідно з показами лічильника у гуртожитку та учбовому корпусі ( АДРЕСА_2 ) яким, відповідно до трьохстороннього Договору №27/07.5-22, від 27.07.2022 тимчасово користувалася Військова частина НОМЕР_1 здійснює перерахунок фактично використаної послуги за спожиту електричну енергію третьою особою, про що складається Акт і підписується позивачем та третьою особою (копія актів додаються); - відповідно до умов Договору №23032 від 16.01.2023 сторона - 1 (далі - відповідач) зобов`язується відшкодовувати витрати Стороні - 2 (далі - позивач), за наданні послуги про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію відповідно до даних лічильників та розрахунків, якщо інше не випливає з характеру послуг, відповідно до трьохстороннього Договору № 27/07.5-22, від 27.07.2022 щодо тимчасового користування нерухомим майном (копія договору № 27/07.5-22 від 27.07.2022 року щодо тимчасового користування нерухомим майном додається до позовної заяви); - відповідно до пункту 2.3.2 Договору №23032 від 16.01.2023 відповідач відшкодовує витрати за спожиту електричну енергію відповідно до показників встановлених засобів обліку та наданих рахунків; - відповідно до та пункту 2.3.3 відповідного Договору після отримання від позивача акту (актів) прийому-передачі електроенергії відповідач здійснює оплату згідно ст.46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок позивача протягом 15 банківських днів; - позивач надав відповідачу акти приймання - передачі енергопослуг, які є підставою для проведення оплати по даному Договору; - відповідно до вказаних актів приймання-передачі енергопослуг, позивач надав відповідні енергопослуги та має право на відшкодування вартості за спожиту електричну енергію, згідно з даними лічильників обліку електричної енергії та розрахунків, що складені належним чином; - зауважень та претензій з боку відповідача з даного приводу не було; - вказаний факт підтверджується копіями актів приймання-передачі енергопослуг (копії вищеназваних актів додаються до матеріалів позовної заяви в якості додатків); - відповідач не підписав Акт звіряння взаємних розрахунків від 31.12.2023, який був долучений в якості додатку до претензії, щодо відшкодування витрат за спожиту електроенергію Ш 36 від 18.01.2024 року, яка подана позивачем МЦППВ та не надав ні яких заперечень з цього приводу; - актами приймання - передачі електропослуг, які підписані, зокрема, споживачем - Військовою частішою НОМЕР_1 (третьою особою) стверджується наступні юридичні факти: - актом приймання-передачі електропослуг №9 від 30.09.2023 стверджується, що надавач послуги електропостачання позивач МЦППВ з однієї сторони та споживач (третя особа) Військова частина НОМЕР_1 , з другої сторони, склали даний акт про те що, надавач послуг (позивач) відпустив, а споживач (третя особа) прийняв з 01.09.2023 по 30.09.2023 наступну кількість енергопослуг за адресою: АДРЕСА_2 - 7500 кВт. год.; - актом приймання-передачі електропослуг №10 від 31.10.2023 стверджується, що надавач послуги електропостачання позивач МЦППВ з однієї сторони та споживач (третя особа) Військова частина НОМЕР_1 , з другої сторони, склали даний акт про те що, надавач послуг (позивач) відпустив, а споживач (третя особа) прийняв з 01.10.2023 по 31.10.2023 наступну кількість енергопослуг за адресою: АДРЕСА_2 : 9500 кВт. год.; - вбачається, що послуги з електропостачання за період часу вересень-жовтень 2023 року надавались позивачем третій особі відповідно до умов укладеного Договору; - ненадання позивачем рахунку, виставленого постачальними організаціями, які надають комунальні послуги, не є відкладальною умовою, у зв`язку з чим, строком оплати є 15 банківських днів після отримання акту прийому-передачі енергопослуг.

Третя особа у поясненнях (вх.№51252/24 від 05.11.2024) на позовну заяву просить суд при ухваленні рішення по справі № 904/4226/24 за позовом Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа Військова частина НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 107 574, 59 грн. за період з вересня по жовтень 2023 року, врахувати надані відповідачем дані пояснення та зазначає про те, що: - третя особа не визнає позов, вважає його необґрунтованим, позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі та надає своє пояснення стосовно деяких обставин справи; - правовідносини, які склалися між сторонами спору, врегульовано договором №27/07.5-22 від 27.07.2022 року (далі Договір спільного користування) та договором № 23032 від 16.01.2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію (далі Договір відшкодування); - так, дійсно, згідно з пп. 3.3. Договору спільного користування всі компенсації за отримані комунальні послуги військовою частиною НОМЕР_1 за цим Договором сплачуються відповідачем, але виключно після погодження розрахунків з нею; - підпунктом 3.4. Договору спільного користування визначено, що підставою для компенсації відповідачем за військову частину НОМЕР_1 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги позивачу та за тарифами, діючими на момент виставлення рахунків; - з метою компенсації комунальних послуг позивач зобов`язаний виставити рахунки відповідачу та надати копії рахунків, що виставлені позивачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги; - але, всупереч наведеному, наголошуємо, що копії рахунків виставлені постачальними організаціями позивачу, жодного разу не були надані відповідачу, як того вимагає наведений пункт Договору спільного користування; - позивачем не додано належних та допустимих доказів щодо надання відповідачу відповідних документів для здійснення оплати; - крім цього, позивач не надає жодного розрахунку заборгованості, крім наданого акту звіряння взаємних розрахунків від 31.12.2023; - відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених сторін, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості; - відповідно до статті 19 Закону України "Про Збройні Сили України" фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому відповідач Дніпропетровське квартирно-експлуатаційне управління фінансується виключно з Державного бюджету України та є неприбутковою установою; - згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ. інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних, асигнувань, затверджених у кошторисі; - відповідач є державною неприбутковою установою, створеною Міністерством оборони України, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів у визначенні пункт 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України); - відповідач є бюджетною установою, обслуговується Державною казначейською службою і всі платежі здійснює у відповідності до вимог БК України, зокрема норм статей 48-49 БК України, які унеможливлюють оплату будь яких послуг без договору, зареєстрованого органами казначейства в установленому Міністерстві фінансів України порядку; - слід зазначити, що відповідно до бюджетного законодавства необхідною передумовою для взяття будь-якого бюджетного зобов`язання є наявність відповідного бюджетного призначення та відповідного бюджетного асигнування, встановленого кошторисом; - укладання договору про відшкодування спожитих комунальних послуг, за яким Дніпровське КЕУ, як розпорядник бюджетних коштів взяв зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі, є неправомірним та вважається грубим порушенням бюджетного законодавства.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх.№255/25 від 06.01.2025) просить суд при ухваленні рішення у справі №904/4226/24 за позовом Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 107 574, 59 грн. за період з вересня по жовтень 2023 року, врахувати надані відповідачем дані пояснення та зазначає про те, що: - умовами договору спільного користування чітко визначений обов`язок позивача саме виставити рахунки та надати копії розрахунків, що виставлені позивачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги; - пунктом 2.3.2 Договору відшкодування визначено, що відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку та наданих рахунків; - відповідно до пункту 2.3.3 Договору відшкодування зобов`язання сплатити за спожиту електричну енергію, згідно ст. 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України, виникає у відповідача після отримання актів прийому-передачі електроенергії протягом 15 банківських днів після надання рахунку; - строк виконання зобов`язання, передбачений договорами, чітко визначений і прив`язаний саме до моменту отримання відповідачем відповідних рахунків від позивача; - відповідач взагалі не отримував жодних документів від позивача крім акту звіряння взаєморозрахунків; - в справі взагалі відсутні належні докази відправлення позивачем рахунків на адресу відповідача.

Також відповідач у клопотанні (вх.№479/25 від 07.01.2025) про долучення доказів просить долучити до матеріалів справи докази направлення додаткового пояснення третій особі.

Отже, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Міжрегіональним центром професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, як стороною 1, третьою особою - Військовою частиною НОМЕР_1 , як стороною - 2, та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро, правонаступником якого є відповідач - Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління, як стороною 3, укладено договір від 27.07.2022 №27/07.5-22 щодо безоплатного тимчасового користування нерухомим майном (далі - Договір №27/07.5-22, а.с. 14-16).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №27/07.5-22 сторона 1, яка є власником нерухомого майна, визначеного у цьому пункті договору, надає стороні 2 можливість на спільне безоплатне тимчасове користування нерухомим та іншим майном, що знаходиться в приміщені, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, буд. 4 (надалі майно).

Сторона 2 вступає у спільне використання майна у строк, указаний у цьому договорі (пункт 2.1 Договору №27/07.5-22).

Пунктом 3.1 Договору №27/07.5-22 визначено, що спільне користування майном стороною 2 здійснюється на безоплатній основі.

Сторона 2 зобов`язана компенсувати стороні 1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за весь період користування майном (пункт 3.2 Договору №27/07.5-22).

Згідно з пунктом 3.3 Договору №27/07.5-22 всі компенсації за отримані комунальні послуги сторони 2 за цим договором сплачуються стороною 3, але виключно після погодження розрахунків із нею.

Пунктом 3.4 Договору №27/07.5-22 визначено, що підставою для компенсації стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні 1 та за тарифами, діючими на момент виставлення рахунків. З метою компенсації комунальних послуг сторона 1 зобов`язана виставити рахунки стороні 3 та надати копії рахунків, що виставлені стороні 1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

Згідно з підпунктом 4.5.1 №27/07.5-22 Договору сторона 3 має право вимагати від сторони 1 та сторони 2 надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цього договору. У разі ненадання таких документів сторона 3 звільняється від взятих зобов`язань за цим договором.

Пунктом 4.6.1 Договору №27/07.5-22 визначено, що сторона 3 зобов`язана відшкодувати стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у процесі виконання цього договору.

Відповідно до пункту 6.1 Договору №27/07.5-22 цей договір вступає в дію з 27.05.2022 та діє до моменту повного виконання зобов`язань сторонами. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 6.4 Договору №27/07.5-22 визначено, що сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу кожної із сторін договору за умови письмового повідомлення інших сторін за 14 календарних днів до бажаної дати розірвання.

Чинність цього договору припиняється внаслідок: - знищення або загибелі майна; - достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (пункт 6.6 Договору №27/07.5-22).

Згідно з актом приймання-передачі від 27.05.2022 об`єкта оренди нерухомого майна позивач передав стороні 2 (Військовій частині НОМЕР_1 ) об`єкт оренди, а саме: дев`ятиповерховий гуртожиток (5 поверхів - площею 2004,8кв.м.), їдальня (площею 469,8кв.м.) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, буд. 4 - для використання майна для власних потреб (а.с. 16).

В подальшому за актом приймання-передачі від 31.10.2023 об`єкта нерухомого майна сторона 2 - Військова частина НОМЕР_1 передала позивачу об`єкт оренди, а саме: дев`ятиповерховий гуртожиток (5 поверхів - площею 2004,8кв.м.), їдальня (площею 469,8кв.м.), що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, буд. 4, яке було отримано для використання на підставі Договору від 27.07.2022 №27/07.5-22 (а.с. 28).

Також між позивачем - Міжрегіональним центром професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, як стороною 2, та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпра, правонаступником якого є відповідач - Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління, як стороною 1, укладено договір від 16.01.2023 №23032 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію (надалі - Договір №23032, а.с. 7-13).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №23032 сторона 1 відшкодовує витрати стороні 2 за надання вказаних послуг про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію відповідно до даних лічильників та розрахунків, якщо інше не випливає з характеру послуг.

Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню становить 512 127 грн. 91 коп., у тому числі ПДВ - 85 354 грн. 65 коп. розрахованої згідно з додатком №1 до договору. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у встановленому законом порядку (пункт 1.2 Договору №23032 в редакції додаткової угоди від 06.11.2023 №4, а.с.13).

Згідно з підпунктом 2.2.2 Договору №23032 сторона 2 зобов`язується постійно надавати можливість стороні 1 користуватися електричною енергією протягом дії договору.

Підпунктом 2.3.3 Договору №23032 визначено, що сторона 1 зобов`язується після отримання від сторони 2 акту (актів) прийому-передачі електроенергії здійснювати оплату згідно зі статтями 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України на розрахунковий рахунок сторони 2 протягом 15 банківських днів після надання рахунку.

Сторона 2 має право отримувати від сторони 1 оплату згідно з пунктом 1.1 договору (підпункт 3.1.1 Договору №23032).

Пунктом 5.1 Договору №23032 визначено, що облік та розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються за показниками сертифікованих приборів обліку (лічильника).

Відповідно до пункту 5.3 Договору №23032 на підставі розрахунків та/або показників засобів обліку електричної енергії оформлюється трьохсторонній акт прийому-передачі електроенергії.

Згідно з пунктом 5.4 Договору №23032 щомісячно, до 18 числа сторона 1 та сторона 2 на підставі показників засобів обліку електричної енергії, за тарифами, що встановлені уповноваженим органом, складають і підписують акт прийому-передачі електроенергії в 3-х примірниках.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення, а також сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до його укладення, а саме: з 01.01.2023 (пункт 8.1 Договору №23032).

Відповідно до розрахунку відшкодування вартості понесених витрат за споживання електричної енергії на 2023 рік (додаток №1 до Договору №23032, в редакції додаткової угоди від 06.11.2023№4, а.с.13) планове споживання електричної енергії з 01.01.2023 по 31.12.2023 складає разом 512 127 грн. 91 коп., у т.ч. ПДВ 85 354 грн. 65 коп.

У період з 01.09.2023 по 31.10.2023 позивачем, як надавачем послуг, та Військовою частиною НОМЕР_1 , як споживачем, було підписано акти приймання-передачі енергопослуг, а саме:

- від 30.09.2023, згідно з яким надавач послуг відпустив, а споживач прийняв у період з 01.09.2023 по 30.09.2023 наступну кількість енергопослуг за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-міський район, вул. Ушакова, 4: 7500 кВт*год (а.с. 31);

- від 31.10.2023 згідно з яким, надавач послуг відпустив, а споживач прийняв у період з 01.10.2023 по 31.10.2023 наступну кількість енергопослуг за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-міський район, вул. Ушакова, 4: 9500 кВт*год (а.с. 32);

В матеріалах справи містяться копії підписаних позивачем актів приймання-передачі енергопослуг за період з вересня 2023 по жовтень 2023 включно на загальну суму 107 574 грн. 59 коп., з урахуванням ПДВ, а саме:

- від 30.09.2023 (за вересень 2023) на суму 46 134 грн. 82 коп. (а.с. 29);

- від 31.10.2023 (за жовтень 2023) на суму 61 439 грн. 77 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.30).

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.01.2024 №36 щодо відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, якою вимагав перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості згідно з Договором від 16.01.2023 №23032, що складає 107 574 грн. 59 коп. З переліку додатків, наведеного у претензії, вбачається, що до претензії було додано акт звіряння взаємних розрахунків на 1 аркуші у 2-х примірниках (а.с. 22-25).

Відповідач листом від 15.03.2024 №525 на претензію позивача повідомив, що у зв`язку з недостатністю фінансування у 2023 році була відсутня можливість взяти додаткові юридичні зобов`язання та здійснити оплату за спожиту у 2023 році електричну енергію у повному обсязі та зазначив, що документально підтверджена заборгованість минулих років може бути погашена виключно за рішенням суду (а.с. 26).

В матеріалах справи міститься копія акту звіряння взаємних розрахунків, підписаного лише позивачем (а.с. 27).

Позивач стверджує, що відповідно послуги з електропостачання у період з 01.09.2023 по 31.10.2023 надавалися третій особі відповідно до умов укладеного Договору, проте сплата відповідачем за надані у вказаний період послуги на загальну суму 107 574 грн. 59 коп. не проведена; відповідач проти цього заперечує. що і стало причиною виникнення спору та звернення позивачаз позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами Договору від 16.01.2023 №23032 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію (підпункт 2.3.3), відповідач зобов`язаний після отримання від позивача акту (актів) прийому-передачі електроенергії здійснювати оплату згідно статей 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України на розрахунковий рахунок позивача протягом п`ятнадцяти банківських днів після надання рахунку.

Як вже зазначалося вище, в матеріалах справи наявні підписані позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 акти приймання-передачі енергопослуг, а саме:

- від 30.09.2023, згідно з яким кількість наданої та прийнятої активної електроенергії за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 складає 7500 кВт*год.;

- від 31.10.2023, згідно з яким кількість наданої та прийнятої активної електроенергії за період з 01.010.2023 по 31.10.2023 складає 9500 кВт*год.,

Крім того, позивачем надано акти приймання-передачі енергопослуг у період з 01.09.2023 по 31.10.2023 на загальну суму 107 574 грн. 59 коп., а саме:

- від 30.09.2023 №9, у якому зазначено, що у вересні 2023 позивачем надано послуги по відшкодуванню електроенергію в загальній кількості 7 500 кВт*год (1 500 кВт*год + 6 000 кВт*год) на загальну суму 46 134 грн. 82 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 31.10.2023, у якому зазначено, що у жовтні 2023 позивачем надано послуги по відшкодуванню електроенергії в загальній кількості 9 500 кВт*год (1 216 кВт*год + 8 284 кВт*год) на загальну суму 61 439 грн. 77 коп.

Судом зауважує, що вказані акти підписано лише з боку позивача - відповідачем не підписано.

При цьому, судом враховано, що вказана в актах кількість активної електроенергії, яка підлягає відшкодуванню, відповідає кількості наданої та прийнятої активної електроенергії вказаної в актах приймання-передачі енергопослуг від 30.09.2023 та від 31.10.2023, що підписані позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 .

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Враховуючи визначений сторонами у підпункті 2.3.3 Договору від 16.01.2023 №23032 порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, суд доходить висновку, що строк оплати є таким, що настав.

На час розгляду справи доказів виконання зобов`язання щодо повної оплати вартості витрат за спожиту електричну енергію в розмірі 107 574 грн. 59 коп. (46 134 грн. 82 коп. + 61 439 грн. 77 коп.) відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Щодо посилань відповідача на те, що строк оплати за надані послуги не настав у зв`язку з не наданням позивачем копій рахунків, виставлених постачальними організаціями, господарський суд зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.04.2020 по справі №915/641/19 зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Аналогічна правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Враховуючи викладене, ненадання позивачем рахунку, виставленого постачальними організаціями, які надають комунальні послуги, не є відкладальною умовою.

Щодо інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Отже, матеріали справи містять належні докази наявності у відповідача зобов`язання з відшкодування позивачу вартості за спожиту електричну енергію, тому заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України )

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу витрати за спожиту електричну енергію за Договором від 16.01.2024 №23032 є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 107 574 грн. 59 коп., є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 028 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50025, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Івана Багряного (старе найменування - вул. Ушакова), буд. 4; ідентифікаційний код 05536113) до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; ідентифікаційний код 08004581) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про стягнення 107 574 грн. 59 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; ідентифікаційний код 08004581) на користь Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50025, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Івана Багряного (старе найменування - вул. Ушакова), буд. 4; ідентифікаційний код 05536113) 107 574 (сто сім тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 59 коп. - заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

28.01.2025