Рішення

від 29.01.2025 по справі 904/5208/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5208/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ", м. Одеса

до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості за договором поставки

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 2100307 від 20.01.2021 у розмірі 77 714,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 622,41 грн, 3% річних у розмірі 984,16 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" умов договору поставки щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

09.12.2024 відповідач подав клопотання, в якому просить суд продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву на п`ятнадцять днів.

18.12.2024 відповідач подав відзив на позов.

18.12.2024 позивач подав відповідь на відзив.

19.12.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" умов договору поставки щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 2 622,41 грн та 3% річних у розмірі 984,16 грн

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач визнає загальну заборгованість за договором поставки № 2100307 від 20.01.2021 у сумі 77 714,58 грн, але не погоджується зі стягненням з нього на користь позивача штрафних санкцій: 2 622,41 грн. інфляція та 984,16 грн. 3% річних.

Відповідач зазначає, що він розташований у межах адміністративної території Нікопольської міської територіальної громади з адміністративним центром у місті Нікополь Нікопольського району Дніпропетровської області, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» віднесена до території активних бойових дій із датою початку бойових дій - 21.07.2022 року та датою завершення бойових дій 31.05.2023 року, а з дати 31.05.2023 року без дати завершення бойових дій до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Відповідач вказує, що під постійними ворожими атаками знаходяться об`єкти соціальної інфраструктури, які належать АТ «Нікопольський завод феросплавів». Ворог неодноразово завдавав та продовжує завдавати ворожих ударів по таким соціальним об`єктам як: медико-санітарній частині АТ «Нікопольський завод феросплавів», санаторій-профілакторій «Електрометалург», водно-спортивна база «Феросплавник», база відпочинку «Феросплавник», готель «Нікополь», стадіон «Електрометалург» АТ «Нікопольський завод феросплавів та культурно-спортивний комплекс ім. Б. Величко .

Таким чином, внаслідок вищезазначених артилерійських обстрілів ворожими військами рф відповідачу завдано значні матеріальні збитки, остаточний розмір яких на даний час встановлюється.

Мета господарських санкцій полягає у стимулюванні боржника до виконання основного зобов`язання і не може бути надмірним тягарем для нього.

В умовах ведення бойових дій на території, на якій розташований відповідач, сплата господарських санкцій є надмірним тягарем, адже в залежності від розвитку бойових дій у м. Нікополь та в районі Запорізької атомної електростанції (відстань 7 км по Каховському водосховищу до атомних енергоблоків) може статися й так, що відповідач не тільки не зможе сплачувати штрафні санкції, а й виконувати й основні зобов`язання перед усіма своїми кредиторами.

Відтак проведення воєнних (бойових) дій на території Нікопольської міської територіальної громади для відповідача в аспекті його обов`язку сплатити саме зараз штрафні санкції за неналежне виконання господарського обов`язку є надзвичайною і невідворотною обставиною, яку він не міг передбачити та запобігти будь-якими доступними для нього засобами.

Затримка, а в деяких випадках і неможливість поставки сировини для виробництва феросплавної продукції за рахунок знищення російськими військами українських національних залізничних колій та блокування морських портів України призвели до значного зменшення обсягу виробництва феросплавної продукції, що в свою чергу викликало часткову зупинку діяльності відповідача.

Ведення воєнних дій в місті Нікополь Дніпропетровської області не є для Відповідача звичайним господарським (комерційним) ризиком. В умовах ведення бойових дій на території, на якій розташований Відповідач, сплата інфляційних втрат та трьох процентів річних за ч.2 ст.625 ГК України в будь-яких розмірах є надмірним тягарем, від якого він має бути звільнений.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач вказує, що відповідач не зазначає про неправильне нарахування штрафних санкції (свій розрахунок не надає), однак посилається на підстави звільнення Відповідача від порушення зобов`язання: випадок або непереборна сила (ст.617 ЦК України); надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України). Також Відповідач посилається на постійні обстріли. Відповідач зазначає , що в спірних правовідносинах мають місце форс-мажорні обставини, які призвели до порушення Відповідачем строків оплати за Договором. Однак, позиція Відповідача не підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення форс-мажорних обставин міститься в ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торговопромислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР. Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Відповідно до висновків, які сформулював Верховний суд у своїх Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, так, суд встановив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Відповідачем на надано до суду належних та допустимих доказів, а саме сертифікату торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форсмажорних обставин, саме з невиконання зобов`язання щодо сплати за поставлений товар за вказаним договором поставки ще у 2021році., а з урахуванням додаткових угод у 2023, та 2024році.

Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив

Відповідач зазначає, що військові дії, які наразі відбуваються на території нашої країни є загальновизнаною обставиною непереборної сили, що, зокрема, засвідчила Торговельно промислова палата України у своєму загальному офіційному листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщеному на її офіційному веб-сайті. Вказаним листом ТПП України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Існування на території України надзвичайних обставин, а саме - введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульований.

На підставі викладеного та відповідно до доданих доказів, АТ «Нікопольський завод феросплавів» вважає, що обставини, зазначені у відзиві, підтверджують настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань у зазначений у позові спосіб та строки. Додані докази не потребують додаткового доказування, оскільки вони відповідають вимогам законодавства, є належними та допустимими, а також підтверджують факт виникнення форс-мажорних обставин.

На підставі вищевикладеного відповідач просить суд врахувати зазначені обставини та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з АТ «Нікопольський завод феросплавів» штрафних санкції у повному обсязі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" (Постачальник) було укладено договір поставки № 2100307 від 20.01.2021 (арк.с.9)

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору, що є невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим Договором.

Згідно пункту 2.2. Договору у специфікації до договору зазначаються і такі відомості про Товар: умови поставки, термін поставки, загальна вартість Товару, порядок оплати та форма рахунків.

Відповідно до пункту 4.1 договору загальна вартість товару за даним договором становить суму партій Товару за всіма специфікаціями до цього Договору.

Пунктом 4.8.1 договору передбачено, що у разі, якщо Сторони встановили форму розрахунків - після моменту поставки, Покупець проводить оплату за товар протягом визначеної у відповідній специфікації кількості днів, за умови надання Постачальником документів, зазначених у п. 3.5 Договору.

20.01.2021 року між сторонами була укладена Специфікація №1/2100308 (арк.с.19), відповідно до якої Постачальник поставляє Покупцеві Товар (Домкрат гідравлічний пляшковий з запобіжним клапаном EBJ 50,0 тн., Домкрат гідравлічний пляшковий з запобіжним клапаном EBJ 6,0 тн., Домкратгідроциліндр RSM-3012 (30 т) та Станція насосна гідравлічна ручна СР-700 (0,7-0,9 л) комплект, Знімач гідравлічний ZYL-20 (20,0 тн) POLTEK) загальна вартість якого складає 34 529,94 грн.

Відповідно до п. 2. Специфікації №1/2100308 від 20.01.2021 Покупець здійснює оплату поставленого Постачальником Товару протягом 30 календарних днів із дати поставки Товару, за умови відсутності зауважень Покупця до якості та кількості Товару, що підтверджено актом приймання передачі, підписаного Сторонами, та надання повного пакета документів згідно з п 3.5 цього Договору.

02.07.2021 року між сторонами була укладена Специфікація №2/2103262 (арк.с.19-20), відповідно до якої Постачальник поставляє Покупцеві Товар (Візок гідравлічний вилковий 2,0т 1150х550, Візок гідравлічний вилковий 3,0т 1150х550,Станція насосна гідравлічна ручна СР-700 (0,7-0,9 л) POLTEK ) загальна вартість якого складає 43 184,64 грн.

Відповідно до п. 2. Специфікації №2/2103262 від 02.07.2021 Покупець здійснює оплату поставленого Постачальником Товару протягом 30 календарних днів із дати поставки Товару, за умови відсутності зауважень Покупця до якості та кількості Товару, що підтверджено актом приймання передачі, підписаного Сторонами, та надання повного пакета документів згідно з п 3.5 цього Договору.

На виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 77 714,58 грн, що підтверджується видатковими накладними № 7805 від 20.04.2021 на суму 34 529,94 грн та № 18460 від 31.08.2021 на суму 43 184,64 грн. Видаткові накладні з боку відповідача не підписані.

Сторони підписали акти приймання - передачі товару, та Продавцем були направлені всі необхідні документи, про що свідчать Експрес накладні Нової пошти. (арк.с.23-24).

20.06.2023 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1/ 2303630 до договору №2100307 від 20.01.2021 року, якою було схвалено графік платежів по Специфікації №1/2100308 від 20.01.2021 та Специфікації №2/2103262 від 02.07.2021.

04.03.2024 між сторонами було укладено Додаткову угоду №2/ 2400321 до договору №2100307 від 20.01.2021 року, якою схвалено графік платежів за:

1. Специфікацією №1/2100308 від 20.01.2021 р. Строк оплати та порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату за поставлений Постачальником Товар на суму 34529,94 грн. з ПДВ розділеними рівними частинами протягом шести місяців, зокрема:

1 частина - до 25.03.2024 - у розмірі 5 754,99 грн;

2 частина - до 25.04.2024 - у розмірі 5 754,99 грн;

3 частина - до 25.05.2024 - у розмірі 5 754,99 грн.;

4 частина - до 25.06.2024 - у розмірі 5 754,99 грн.;

5 частина - до 25.07.2024 - у розмірі 5 754,99 грн.;

6 частина - до 25.08.2024 - у розмірі 5 754,99 грн.;

починаючи оплату з після підписання даної Додаткової угоди у електронному документообігу "ВЧАСНО".

2. Специфікацією №2/2103262 від 02.07.2021 р.. Покупець здійснює оплату за поставлений Постачальником Товар на суму 43184,64 грн. з ПДВ розділеними рівними частинами протягом шести місяців, зокрема:

1 частина - до 25.03.2024 - у розмірі 7 197,44 грн;

2 частина - до 25.04.2024 - у розмірі 7 197,44 грн;

3 частина - до 25.05.2024 - у розмірі 7 197,44 грн.;

4 частина - до 25.06.2024 - у розмірі 7 197,44 грн.;

5 частина - до 25.07.2024 - у розмірі 7 197,44 грн.;

6 частина - до 25.08.2024 - у розмірі 7 197,44 грн.;

починаючи оплату з після підписання даної Додаткової угоди у електронному документообігу "ВЧАСНО"

Додаткову угоду №2 підписано у сервісі Вчасно 12.03.2024.

Позивач вказує, що відповідач повинен був повністю розрахуватись за Товар за Специфікацією №1/2100308 від 20.01.2021 та Специфікацією №2/2103262 від 02.07.2021 - до 25.08.2024 року, але відповідачем за Товар сплачено не було. Загальна сума боргу за Специфікаціями склала - 77 714,58 грн, що і стало причиною виникнення спору.

Відповідач визнав обставини справи щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Тому суд уважає що обставини наявності у відповідача заборгованості за договором договір поставки № 2100307 від 20.01.2021 не підлягають доказуванню і є встановленими.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами укладено договір поставки.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору та специфікаціями передбачено строк оплати товару, а саме відповідно до специфікацій, строк оплати товару є таким, що настав 25.08.2024.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 77 714,58 грн.

Станом на час розгляду справи доказів оплати товару від представників сторін не надійшло.

Тому, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 77 714,58 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо форс-мажорних обставин

Відповідач просить звільнити його від сплати штрафних санкцій, вказуючи про наявність форс-мажорних обставин, а саме розташування підприємства в зоні бойових дій.

Відповідач в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати штрафних санкцій посилається на ч.1 ст.617 ЦК України, в якій зазначено, що особа яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У свою чергу, за нормою ч.2 ст.218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, підстави звільнення від порушення зобов`язання, в тому числі договірного:

- випадок або непереборна сила (ст.617 ЦК України);

- надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Відповідач вважає, що при дії непереборної сили вина боржника відсутня.

Позивач заперечуючи проти звільнення відповідача від сплати інфляційних та 3 відсотків річних вказує про те, що відповідач не надав належних доказів наявності форс мажорних обставин.

Суд з цього питання зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Щодо встановлення факту настання форс-мажору, слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та її регіональні підрозділи.

Відповідно до висновків, які сформулював Верховний суд у своїх Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, так, суд встановив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов`язань.

Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відтак, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).

Також, суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 25.03.2024 по 10.11.2024 у розмірі 984,16 грн, інфляційні втрати за період з 25.03.2024 по 10.11.2024 у розмірі 2 622,41 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 984,16 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 622,41 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 422,40 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 2; ідентифікаційний код 38935167) основний борг у розмірі 77 714,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 622,41 грн, 3% річних у розмірі 984,16 грн та судовий збір 2 422,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Я.С. Золотарьова