Ухвала від 29.01.2025 по справі 904/4955/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення суду

29.01.2025м. Дніпро№ 904/4955/24

Суддя Мілєва І.В., розглянувши заяву: Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

про розстрочення виконання рішення суду

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзахист Н", Дніпропетровська область, м. Самар

боржник: Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 305 288,62 грн

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промзахист Н" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 305 288,62 грн, з яких: 280 800,00 грн основний борг, 16 356,98 грн пеня, 2209,57 грн 3% річних, 5922,07 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 22 від 08.01.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзахист Н" 308 952,08 грн, а саме: 305 288,62 грн, з яких: 280 800,00 грн основний борг, 16 356,98 грн пеня, 2209,57 грн 3% річних, 5922,07 грн інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3663,46 грн. В решті позову відмовлено.

14.01.2025 відповідач подав до суду заяву, в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 шляхом сплати рівними частинами протягом 6 місяців.

Суд ухвалою від 15.01.2025 прийняв заяву Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про розстрочення виконання рішення до розгляду та призначити її розгляд у засіданні на 20.01.2025.

В судове засідання 20.01.2025 представники позивача та відповідача не з`явились.

17.01.2025 позивач подав до суду заяву, в якій просить суд відкласти розгляд заяви на іншу дату.

Суд ухвалою від 20.01.2025 відклав розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду на 29.01.2025.

29.01.2025 позивач подав заяву із запереченнями.

У судове засідання 29.01.2025 не з`явились представники позивача та відповідача.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст.ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання усіма органами, громадянами та юридичними особами на всій території України.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Свою заяву відповідач обґрунтовує наступним. Рішення суду відповідачем визнається та буде виконане, однак наразі виконання рішення в повному обсязі одноразовим платежем є неможливим через скрутну фінансову ситуацію, яка склалась у зв`язку з наступними обставинами. У зв`язку з військовою агресією рф у відповідача були порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках. Внаслідок агресії рф був знищений Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, який був основним споживачем продукції відповідача на внутрішньому ринку. Господарським судом Запорізької області в рамках справи про банкрутство ММК ім. Ілліча (№ 908/2465/22) встановлено, що ММК ім. Ілліча не виконало свої зобов`язання з оплати поставленого товару. Майнові вимоги відповідача у розмірі 97 549 944,06 грн основного боргу, а також в розмірі 25 102 261,32 грн. неустойки, були визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів (ухвала суду від 01.03.2023). Однак на даний час вказані вимоги відповідача залишаються не погашеними. Споживачі на зовнішньому ринку також не виконують свої зобов`язання. Так, компанія ЛАМЕТ s.r.o. (Словаччина) перед відповідачем має заборгованість у розмірі 1 209 711,77 дол. США за поставлений товар, що підтверджується рішенням МКАС при ТПП України від 12.09.2023. На даний час дана заборгованість також не погашена. Не виконання контрагентами своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем значно скоротило фінансові можливості самого відповідача. Через знищення внутрішнього ринку збуту продукції, зниження чисельності працівників відповідача внаслідок мобілізаційних заходів та запровадження комендантської години відповідач був вимушений знизити обсяги видобутку залізорудної сировини та запровадити режим скороченого робочого часу. В грудні 2024 року, у зв`язку із браком обігових коштів, відповідач був змушений зупинити виробничий процес та встановити для своїх працівників режим роботи без робочих днів, за виключенням чергового персоналу. Зазначені обставини стали передумовою, що за результатами господарської діяльності в 2024 року відповідач має чистий збиток у розмірі 461,964 млн. грн. На погіршення фінансового стану відповідача та брак обігових коштів впливає також той факт, що у зв`язку з набранням чинності змін до Податкового кодексу України в частині заборони на відшкодування від`ємного значення ПДВ платникам податків, щодо яких введено персональні санкції, органи ДПС України безпідставно відмовляють відповідачу у відшкодуванні від`ємного значення з ПДВ. Оскільки відносно компанії STARMILL LIMITED (акціонера відповідача) введено санкції відповідно до Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023 «Про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», тому є підстави для відмови відповідачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ, хоча відносно самого відповідача жодних санкцій не вводилось. Так, з грудня 2023 року відмовлено у відшкодуванні від`ємного значення ПДВ на загальну суму 180 699 204,75 грн. В той же час необхідно звернути увагу на те, що відповідач, як роботодавець, має пріоритетне зобов`язання перед своїми працівниками, яке полягає у виплаті заробітної плати. Так, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Враховуючи тяжкий фінансовий стан та обмежений розмір обігових коштів відповідач не в змозі одночасно задовольнити всі фінансові зобов`язання перед своїми контрагентами, в тому числі і перед позивачем.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, обов`язковою умовою розстрочення виконання судового рішення є в тому числі наявність обставин, що ускладнюють виконання такого рішення.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви докази та обставини, суд не знаходить достатньо правових підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

У Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України "Про виконавче провадження"), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

У той же час, слід зважити на таке:

1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду.

Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

З огляду на викладене, заява Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 у справі № 904/4955/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 29.01.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва