Рішення

від 29.01.2025 по справі 905/1516/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.01.2025 Справа №905/1516/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка

до відповідача: Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград

про стягнення 121684,42 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть справи: Позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області, м.Костянтинівка, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград про стягнення 121684,42 грн, з яких грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності до:

- спеціального фонду Державного бюджету України, в сумі 36505,33 грн, що становить 30% загальної суми збитків;

- обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 24336,88 грн, що становить 20% загальної суми збитків;

- фонду охорони навколишнього природного середовища Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в сумі 60842,21 грн, що становить 50% загальної суми збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході проведення позапланової перевірки ним було встановлено, що відповідачем в період 01.01.2020 по 31.12.2020 не виконувались умови Дозволу на спеціальне водокористування від 28.08.2015 за №УКР-ДОН-5997, а саме у вказаний період відповідачем допускався скид забруднюючих речовин з порушенням (перевищенням) встановленого нормативу гранично допустимого скиду, чим завдано шкоду навколишньому природному середовищу.

Ухвалою суду від 03.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1516/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 03.12.2024 була доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронних кабінетів від 03.12.2024.

Відповідно до ч.11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду від 03.12.2024 була направлена позивачу та відповідачу на електронні поштові скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Отже, учасники справи були належним чином повідомлені про рух справи.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомляв.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області (позивач) діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 20.

Станом на дату проведення позивачем позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів Державним підприємством «Мирноградвугілля» (відповідача) позивач діяв на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 №48.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Донецької області (п. 1 розділу І Положення).

Відповідно до п.2 розділу ІІ Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установам та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо: виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів; наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів з економного використання водних ресурсів; використання води (водних об`єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води); проведення робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів; здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші).

Для виконання покладених завдань, Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Виступає позивачем, відповідачем у судах (п.п.10, 11 розділу ІІ Положення).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності відповідача, Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград (найменування відповідача змінено з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на Державне підприємство «Мирноградвугілля») є добування кам`яного вугілля, також підприємство здійснює такий вид діяльності як, зокрема, надання допоміжніх послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів.

Також, було змінено назву відокремленого підрозділу «Шахта «Димитрова» Державного підприємства «Мирноградвугілля» на відокремлений підрозділ «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля».

Відповідач (Державне підприємство «Мирноградвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта « 5/6») є водокористувачем з правом, зокрема, скидання шахтних стічних вод у водні об`єкти і здійснює водокористування відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 28.08.2015 № УКР-ДОН-5997 Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації.

Дозвіл на спеціальне водокористування від 28.08.2015 №УКР-ДОН-5997 був виданий відповідачу з терміном дії на період з 28.08.2015 по 01.08.2018, який продовжив строк своєї дії на період проведення антитерористичної операції відповідно до ч.15 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», так як відповідач здійснював свою діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, нормативи встановлених гранично допустимих скидів та гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, які були встановлені відповідачу дозволом на спеціальне водокористування від 28.08.2015 №УКР-ДОН-5997, діяли з 28.08.2015 та станом на звітний період за який позивачем будо проведено позапланову перевірку відповідача, тобто станом на 2020 року норми були чинними в значеннях наведених в дозволі на спеціальне водокористування від 28.08.2015 № УКР-ДОН-5997.

Дозволом на спеціальне водокористування від 28.08.2015 № УКР-ДОН-5997 встановлено фактичне місце здійснення діяльності (водокористування), а саме водовідведення: відведення господарсько-побутових стічних вод, в мережі каналізації Димитровського ВУВК КП «Компанія «Вода Донбасу» - 95/СТО/140929; скидання шахтних стічних вод в водні об`єкти випуск №1 балка Сінна, р.Казеннний Торець 20/А30/ДОН/0218/0518, ШР,111 км.

Дозволом на спеціальне водокористування від 28.08.2015 № УКР-ДОН-5997 встановлені ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС)) із зворотними водами у водний об`єкт, а саме: Випуск № 1 скид в балку Сінна, р.Казенний Торець.

Означеним дозволом встановлені: кількість зворотний вод, що скидаються, у водний об`єкт не більш: випуск 1 (скид в балку Сінна, р.Казенний Торець) 2578,0 тис.м3/рік, 7063,0 м3/доб, 294,3 м3/год, а за концентрацією забруднюючих речовин встановлені наступні показники:

- завислі речовини 20,0 мг/дм3, 51,56 т/рік;

- ХСК 15,0 мг/дм3, 38,67 т/рік;

- БСК5 2,25 мг/дм3, 5,80 т/рік;

- азот амонійний 0,2 мг/дм3, 0,52 т/рік;

- нітрити 0,08 мг/дм3, 0,21 т/рік;

- нітрати 2,0 мг/дм3, 5,16 т/рік;

- хлориди 350 мг/дм3, 902,30 т/рік;

- залізо (загальне) 0,2 мг/дм3, 0,52 т/рік;

- сухий залишок (мінералізація) 1500 мг/дм3, 3867,00 т/рік;

- сульфати 500 мг/дм3, 1289,00 т/рік;

- нафтопродукти 0,05 мг/дм3, 0,13 т/рік;

- фосфати 0,2 мг/дм3, 0,52 т/рік;

- феноли - 0,001 мг/дм3, 0,003т/рік.

Позивачем, Державною екологічною інспекцією у Донецькій області на підставі Доручення Прем`єр-Міністра України від 07.09.2021 №39200/1/1-21, Доручення Голови Державної екологічної інспекції України від 14.09.2021 №159, наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 10.11.2021 №932 «Про проведення позапланової перевірки Відокремленого підрозділу «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля», направлення Державної екологічної інспекції у Донецькій області на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.11.2021 №761/21, у період з 22.11.2021 по 02.12.2021 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Відокремленим підрозділом «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» (відповідача).

Під час проведення перевірки позивачем було отримано форму статистичної звітності 2ТП водгосп за 2020р., дозвіл на спеціальне водокористування від 28.08.2015 № УКР-ДОН-5997.

За результатами розгляду вищезазначених документів Інспекцією було встановлено порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, а саме: ВП «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 здійснювало скид забруднюючих речовин у водний об`єкт з порушенням (перевищенням) встановленого нормативу гранично допустимого скиду (ГДС), що є порушенням статті 44 Водного кодексу України, про що був складений акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Відокремленого підрозділу «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» від 02.12.2021 №164-05, який підписаний відповідачем в особі директора ВП «Шахта «5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» Гнилова І.Г. та провідного інженера з охорони навколишнього середовища ВП «Шахта « 5/6» ДП «Мирноградвугілля» з зауваженнями.

Зауваження щодо акту №164-05 від 02.12.2021 надано директором ВП «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» Гниловим І.Г. та приєднано до означеного акту. За змістом вищевказаних заперечень зазначено, що шахта не здійснює самовільного користування надрами (видобування підземної води) та наведені відповідні обґрунтування в підтвердження означеного твердження, однак, директором в цих зауваженнях не викладено заперечень щодо здійснення ВП «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» скиду в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Зі змісту акту від 02.12.2021 №164-05 вбачається, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 22.11.2021 по 02.12.2021 відповідачем було надано форму статистичної звітності 2ТП водгосп за 2020 рік.

За результатами наведеними в формі 2ТП за 2020 рік було встановлено, що показники забруднюючих речовин за контрольний період з 01.01.2020 по 31.12.2020 перевищують показники затверджені Дозволом на спеціальне водокористування від 28.08.2015 № УКР-ДОН-5997.

Відповідачу був виданий до виконання припис від 07.12.2021 №164-05 про усунення виявлених порушень, в тому числі і з вимогою дотримуватися умов дозволу на спеціальне водокористування від 28.08.2015 №УКР-ДОН-5997, а саме: дотримуватися нормованих показників граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випуску № 1 підприємства; не допускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Припис від 07.12.2021 №164-05 підписаний відповідачем з приміткою, що останній з підписом не згоден.

Водночас, припис від 07.12.2021 №164-05 відповідачем не оскаржувався, та листом від 16.02.2022 №02-17 відповідач просив у позивача перенести на 3 місяці строк виконання п.4 вказаного припису.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (далі Методика), позивачем здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів відповідачем за звітний період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 121684,42 грн.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області пред`явила відповідачу претензію №12-1364/22 від 23.12.2022 з вимогою сплатити кошти за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, ця претензія залишена відповідачем без задоволення.

Претензія №12-1364/22 від 23.12.2022 була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною №5118002095420 АТ «Укрпошта» від 02.06.2023.

Вказані обставини стали підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Донецькій області до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград збитків у сумі 121684,42 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються приписами Водного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до відшкодування збитків, завданих порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України).

При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Статтею 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлювальних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення;

д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Статтею 42 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ст. 48 Водного кодексу України).

Згідно з ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 70 Водного кодексу України встановлено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони, зокрема, за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Відповідач є водокористувачем з правом скидання стічних вод у водні об`єкти і здійснює водокористування відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 28.08.2015 № УКР-ДОН-5997 Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах визначених законом.

У частинах шостій та сьомій статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Як встановлено з матеріалів справи, уповноваженими особами Державної екологічної інспекції в Донецькій області був складений акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Відокремленого підрозділу «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» від 02.12.2021 №164-05.

Також за результатами позапланової перевірки, відповідачу був виданий до виконання припис від 07.12.2021 №164-05 про усунення виявлених порушень, в тому числі і з вимогою дотримуватися умов дозволу на спеціальне водокористування від 28.08.2015 №УКР-ДОН-5997, а саме: дотримуватися нормованих показників граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випуску №1 підприємства; не допускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Так, згідно дозволу на спеціальне водокористування відповідача від 28.08.2015 №УКР-ДОН-5997 кількість зворотний вод, що скидаються, у водний об`єкт не більш: випуск 1 (скид в балку Сінна, р.Казенний Торець) 2578,0 тис.м3/рік, 7063,0 м3/доб, 294,3 м3/год, а за концентрацією забруднюючих речовин встановлені наступні показники, зокрема, залізо (загальне) 0,2 мг/дм3, 0,52 т/рік, сульфати 500 мг/дм3, 1289,00 т/рік.

За результатами проведеного позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що відповідачем у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 допустив перевищення, встановлених дозволом на спеціальне водокористування від 28.08.2015 №УКР-ДОН-5997, нормативу гранично допустимого скиду (ГДС), а саме:

- залізо загальне: при затвердженому нормативі 0,52 т/рік, фактичний середній показник за 12 місяців становив 0,652 т/рік;

- сульфати: при затвердженому нормативі 1289,0 т/рік, фактичний середній показник за 12 місяців становив 2978,7 т/рік.

Згідно статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

З метою реалізації Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, відповідно до Водного кодексу України та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» була розроблена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика).

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі у разі забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із наднормативними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини, засмічення сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами, крім випадків забруднення та/або засмічення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів (пункту 1.2. Методики).

Наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт вважаються, зокрема, скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів регламенту; скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод; самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування (п. 2.1. Методики).

Відповідно до п. 2.2., 2.3. Методики, факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальними та міжрегіональними територіальними органами, уповноваженими на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Міндовкілля; суб`єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивачем здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів відповідачем за звітний період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 121684,42 грн.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ВП «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» за контрольний період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року по випуску № 1 у балку Сінна, р.Казенний Торець виконано у відповідності до формули 12 Методики на підставі статистичної звітності про використання води 2ТП водгосп (річна) ВП «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» за 2020 рік, дозволу на спеціальне водокористування від 28.08.2015 № УКР-ДОН-5997:

З =Ккат х Кр х КЗ х [(Мі1* уі1)+(Мі2* уі2)+... (Міm* уіn)], де:

Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2 Методики..., Ккат = 1,6 (водний об`єкт рибогосподарського використання); Ккат = 1 (водний об`єкт господарсько-побутового використання);

Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3 Методики..., Кр = 1,26;

кз= 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

Мі - маса наднормативного скиду і -ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, (т), визначається за формулою № 1 Методики...:

Мі = Міф - Міл, де:

Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

Міф - фактичний скид і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт за розрахунковий період, т;

Міл - ліміт скиду і-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування, т.

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

уі - визначається за формулою: Уi = y* Аi,

де у - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою:

у = У п* I/100,

де Уп - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т, Уп = 2103,73 грн/т;

І - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний темп зростання за попередній рік, %,

І= 105,0%;

у = 2103,73 * 105,0/100 = 2208,92 грн/т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини який визначається за формулою:

Аі = 1/ГДКі,

де ГДКі- безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКі забруднюючої речовини у воді водного об`єкта відповідної категорії.

По водовипуску № 1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020:

З сульфати = 1,6 * 1,26 * 1,5 * (1689,700*22,089) = 112687,12 (грн) - сума збитку підрахована згідно п. 7.1 «Методики...».

З залізо загальне = 1,6 * 1,26 * 1,5 * (0,132*22089,200) = 8817,30 (грн) - сума збитку підрахована згідно п. 7.1 «Методики...».

Загальна сума збитку по випуску № 1, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 складає 121684,42грн.

Таким чином, збиток, заподіяний державі відповідачем внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами по випуску № 1 за контрольний період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року склав 121684,42 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум збитків, що здійснені ним на основі відомостей первинної документації математичними методами із застосуванням вихідних даних, суд дійшов висновку по те, що вони (розрахунки) виконані згідно з встановленими нормативними вимогами, є арифметично вірними та такими що відповідають матеріалам справи.

При цьому, розрахунки спірної суми відповідачем не спростовано.

Доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача щодо проведеної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, матеріали справи не містять.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника, а тому саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини у встановленому порушенні, а також не наведено власного контррозрахунку завданих збитків. Докази відшкодування заподіяної шкоди в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду), що підтверджується матеріалами справи. При цьому, наявна шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики, і наявний причинний зв`язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача.

Наведене свідчить про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, які, в свою чергу, підлягають задоволенню за рахунок відповідача.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Виходячи з того, що позовні вимоги доведені та обґрунтовані матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу у загальному розмірі 121684,42 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ст.ст.42, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

За приписами пункту «г» ч.4, ч.6 ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Пункт 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України визначає, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

У п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України зазначено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У п.п.1, 2 глави XI Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом №128 від 09.08.2013 Державної казначейської служби України (у редакції наказу №342 від 05.12.2019 Державної казначейської служби України) зазначено, що кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України на ім`я відповідного органу Державної казначейської служби України за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків (далі рахунок 3331) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли протягом дня (з урахуванням повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів) на рахунки 3331, у регламентований час розподіляються Державною казначейською службою України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Указом Президента України від 05.03.2015 № 123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» утворено Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію та Донецькій обласній державній адміністрації надано статус Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

Указом Президента України від 01.09.2022 № 620/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» утворено Мирноградську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області.

Як вбачається зі змісту ст.4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, із складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету.

Отже, на сьогоднішній день, повноваженнями щодо розпорядження обласним фондом охорони навколишнього середовища наділена Донецька обласна державна адміністрація, а спеціальним фондом Мирноградської міської ради Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана відповідачем шкода державі, внаслідок скиду Відокремленим підрозділом «Шахта « 5/6» Державного підприємства «Мирноградвугілля» забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів в сумі 121684,42 грн підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 36505,33 грн, що становить 30% загальної суми збитків, обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації у розмірі 24336,88 грн, що становить 20% загальної суми збитків, фонду охорони навколишнього природного середовища Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у розмірі 60842,21 грн, що становить 50% загальної суми збитків.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас, оскільки позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області, м.Костянтинівка, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград через підсистему «Електронний суд», то за розгляд позовної заяви належить до сплати судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн х коефіцієнт 0,8).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка до Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград про стягнення 121684,42грн - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» (85323, Донецька обл., м.Мирноград, вул.Соборна, буд.1, код ЄДРПОУ 32087941) збитки в загальній сумі 121684,42грн, на рахунок UA618999980333189331000005690, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: Донецьке ГУК/Мирноград МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, КБК 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 36505,33 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022473) в сумі 24336,88 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44670895) в сумі 60842,21 грн, що становить 50% загальної суми збитків.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» (85323, Донецька обл., м.Мирноград, вул.Соборна, буд.1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Петровського, буд.18а, код ЄДРПОУ 38034476) судовий збір у сумі 2422,40 грн реквізити: рах. IBAN UA928201720343130003000081167 в УДКСУ у м.Костянтинівка, ЄДРПОУ 38034476, МФО 820172, отримувач Державна екологічна інспекція у Донецькій області.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2025.

Суддя Г.Є. Курило