Ухвала

від 29.01.2025 по справі 907/93/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" січня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/93/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

розглянувши заяву представника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається разом із позовною заявою у справі №907/93/25

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.- Карпати» с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав в розмірі 134 125 грн

шляхом:

накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належить відповідачу в межах заявлених позовних вимог

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Закарпатської області через систему «Електронний суд» 28.01.2025 надійшла заява про забезпечення позову, що подається разом із позовною заявою у справі №907/93/25 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.- Карпати» про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав в розмірі 134 125 грн шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належить відповідачу в межах заявлених позовних вимог.

Також, до Господарського суду Закарпатської області через систему «Електронний суд» 28.01.2025 надійшла позовна заява за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.- Карпати» с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав в розмірі 134 125, 00 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що ФОП ОСОБА_1 , з власного банківського рахунку в лютому-березні 2019 року перераховано на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» грошові кошти в розмірі 134 125 грн а саме:

- 25.02.2019 відповідно до платіжного доручення №14 перераховано 50 000 грн;

- 06.03.2019 відповідно до платіжного доручення №15 перераховано 84 125 грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 , заборгованість ТОВ «А.М.В.-Карпати» перед ФОП ОСОБА_1 станом на час подання позовної заяви складає 134 125 грн.

Заявник вказує, що платіжне доручення №14 від 25.02.2019 містить вказівку на призначення платежу: оплата за товар згідно накладної від 25.02.2019, платіжне доручення №15 від 06.03.2019 місить вказівку на призначення платежу: оплата за товар згідно накладної від 06.03.2019. Разом з тим, договір купівлі продажу, в тому числі договір поставки та/або постачання товарів чи інший договір, предметом якого є майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «А.М.В.-Карпати» ні у усній, ні у письмові формі не укладався, а відтак у відповідності до вимог цивільного законодавства вважається недійсним. Будь-який товар відповідачем позивачу не передано, не поставлено, відповідно такий позивачем від відповідача не отримано, грошові кошти позивача набуті відповідачем без достатніх правових підстав, такі на час подання позову перебувають в останнього.

Належним способом захисту, що визначений законом, є повернення грошових коштів позивачу.

За таких обставин, на думку заявника, грошові кошти в сумі 134 125 грн отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» від ФОП ОСОБА_1 без достатньої правової підстави та підлягають стягненню з відповідача та користь позивача.

Також, заявник в п. 8 заяви зазначає Інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до фінансової звітності ТОВ «А.М.В.- Карпати» за 2023 р. дохід склад 75 706 000 грн, чистий прибуток - 3 270 800 грн, активи 48 003 600 грн, зобов`язання 30 960 800 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 04.11.2021 у справі №907/416/21).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

До заяви про забезпечення позову додано:

- квитанцію про судовий збір за подання заяви про вжиття забезпечення позову із якої вбачається шо судовий збір за подання вказаної заяви сплачено

ордер серії АО №1079954 із якого вбачається, що адвокат Вовканич С.М. надає правову допомогу ФОП ОСОБА_1 ;

- витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «А.М.В.- Карпати» з якого вбачається що дані про товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.- Карпати» (ТОВ «А.М.В.- Карпати») наявні в Єдиному Державному реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

-витяг з Опендатабот щодо ТОВ «А.М.В.- КАРПАТИ» де зазначено крім даних , які наявні в Єдиному Державному реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і дані про дохід, чистий прибуток активи зобов`язання кількість працівників.

- Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_1 та Квитанція про надсилання стороні товариство з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-КАРПАТИ" підтверджують надсилання вказаної заяви про забезпечення сторонам в системі Електронний суд.

Оцінивши додатки до клопотання суд доходить висновків, що із них не можливо встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Навпаки на думку суду додані докази можуть свідчити про те, що ТОВ «А.М.В.- КАРПАТИ» не має наміру перешкоджати виконанню рішення суду у разі задоволення позову. Зокрема витяг з Опендатабот вказує на отримання ТОВ «А.М.В.- КАРПАТИ» доходів, активів, чистого прибутку за період з 2021 2024 років, а також наявності найманих працівників (24, 31, 29, 27 чоловік за відповідні роки).

В заяві про забезпечення позову вказано, що ФОП ОСОБА_1 , з власного банківського рахунку в лютому-березні 2019 року перераховано на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати», грошові кошти в розмірі 134 125 грн, тобто протягом тривалого часу «А.М.В.-Карпати» виходячи із заяви заявника, користувалось вказаними коштами та не вживало заходів до припинення діяльності чи інших заходів, які могли б свідчити про вчинення дій, які можуть створити перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Також, ФОП ОСОБА_1 перерахування кошти здійснювались двома платіжними дорученнями 25.02.2019 відповідно до платіжного доручення №14 перераховано 50 000 грн, 06.03.2019 відповідно до платіжного доручення №15 перераховано 84 125 грн, що свідчить про свідомі послідовні дії по перерахуванню коштів.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки судом не встановлено наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову та не встановленням наявості обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Керуючись ст. 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову, що подається разом із позовною заявою у справі №907/93/25, поданої 28.01.2025 представником позивача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України протягом 10 днів.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 29.01.2025.

Суддя А.А. Худенко