Рішення

від 22.01.2025 по справі 908/2691/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/141/24-17/184/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 Справа № 908/2691/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2691/24

за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Ліліт, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 7

про стягнення 124 564,32 грн

СУТЬ СПОРУ:

07.10.23 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява Запорізька міська рада про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Ліліт (далі ТОВ Ліліт) - 194 564,32 грн заборгованості за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.24 справу № 908/2691/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою від 14.10.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2691/24, якій присвоєно № провадження 18/141/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

14.11.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 14.11.24, в якій представник позивача просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183 за період з 20.05.20 по 31.12.23 у розмірі 164 564,32 грн.

20.11.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 20.11.24, в якій представник позивача просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183 за період з 20.05.20 по 31.12.23 у розмірі 144 564,32 грн.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду № П-411/24 від 16.12.24 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.24, враховуючи перебування судді Левкут В.В. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами з 02.12.24 по 06.04.25, справу № 908/2691/24 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 23.12.24 суддею Корсуном В.Л. прийнято справу № 908/2691/24 до розгляду на стадії розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи № 908/2691/24 на стадії розгляду справи по суті розпочати спочатку.

30.12.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 30.12.24, в якій представник позивача просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183 за період з 20.05.20 по 31.12.23 у розмірі 124 564,32 грн.

22.01.25 до суду надійшло клопотання за вих. від 22.01.25, в якому представник позивача просить суд поновити процесуальний строк для подачі заяви за вих. від 30.12.24 про зменшення розмір позовних вимог.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 22.01.25 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України унормовано, що крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як зазначалось вище, ухвалою від 14.10.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2691/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи № 908/2691/24 по суті розпочинається з 14.11.24.

14.11.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 14.11.24, в якій представник позивача просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183 за період з 20.05.20 по 31.12.23 у розмірі 164 564,32 грн.

20.11.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 20.11.24, в якій представник позивача просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183 за період з 20.05.20 по 31.12.23 у розмірі 144 564,32 грн.

А тому, приймаючи до уваги норми чинного ГПК України, судом відмовляється позивачу в задоволені заяв за вих. від 14.11.24 та від 20.11.24 про зменшення позовних вимог, у зв`язку з пропущенням процесуального строку для подання вказаних заяв.

При цьому, судом враховано, що позивачем не подано клопотань про поновлення процесуального строку для подачі заяв за вих. від 14.11.24 та від 20.11.24 про зменшення позовних вимог.

Крім того, судом розглянуто клопотання позивача за вих. від 22.01.25 про поновлення процесуального строку для подання заяви за вих. від 30.12.24, в якій представник позивача просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183 за період з 20.05.20 по 31.12.23 у розмірі 124 564,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування заяви за вих. від 30.12.24 про зменшення позовних вимог позивач зазначає, що після відкриття провадження у справі № 908/2691/24 відповідачем було сплачено частину суми основного боргу в розмірі 70 000,00 грн, про що позивачу стало відомо під час розгляду справи по суті.

Розглянувши вказане клопотання позивача за вих. від 22.01.25 про поновлення процесуального строку на подання заяви за вих. від 30.12.24 про зменшення позовних вимог по справі № 908/2691/24, суд вважає за можливе задовольнити вказане клопотання та поновити позивачу процесуальний строк для подачі заяви за вих. від 30.12.24 про зменшення позовних вимог по справі № 908/2691/24.

А тому, як наслідок, судом задовольняється заява позивача за вих. від 30.12.24 про зменшення позовних вимог по справі № 908/2691/24 та в подальшому розглядаються вимоги позивача як: «про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Ліліт заборгованості за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183» за період з 20.05.20 по 31.12.23 у розмірі 124 564,32 грн».

В обґрунтування своєї правової позиції позивачем у позові за вих. від 07.10.24 № 02/03.3-20/02746 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вих. від 30.12.24) зазначено, що в порушення умов договору оренди землі № 202005000100183 від 20.05.20 відповідачем у період з 20.05.20 по 31.12.23 не в повному обсязі здійснював плату за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 124 564,32 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли (не надано).

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2691/24 господарським судом направлено ухвали суду від 14.10.24 про відкриття провадження у справі № 908/2691/24 та від 23.12.24 про прийняття справи № 908/2691/24 до провадження на його юридичну адресу, а саме: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 7.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.10.24, копія ухвали суду від 14.10.24 по справі № 908/2691/23 про відкриття провадження у справі № 908/2691/24 отримана уповноваженим представником позивача за довіреністю (Ткачева) 31.10.24.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітку про вручення судового рішення.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2691/24.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/2691/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 22.01.25.

З урахуванням дії режиму воєнного стану та повітряними тривогами в м. Запоріжжі, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.20 між Запорізькою міською радою /орендодавець/ та товариством з обмеженою відповідальністю Ліліт /орендар/ укладено договір оренди землі № 202005000100183 (договір), згідно з умовами якого (п. 1. договору), орендодавець, відповідно до рішення 34 сесії 7 скликання Запорізької міської ради від 28.11.18 № 38/54 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кондитерської фабрики та офісу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 7.

Відповідно до п. 2. договору, земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4524 га, (кадастровий № земельної ділянки: 2310100000:05:009:0143) (п. 3. договору).

Пунктом 4. договору визначено, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: кондитерська фабрика та офіс, та (або) інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна: наявні.

У відповідності до п. 5. договору, земельна ділянка передається в оренду разом з кондитерською фабрикою та офісом орендаря.

Згідно із п. 6. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 7 092 048,60 грн, в цінах 2020 року.

Договір укладено до 28.11.37 (п. 11. договору).

Пунктом 12. договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 212 761,46 грн, що складає 3 % нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2020 року.

Відповідно до п. 13. договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно із п. 15. договору, розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором (п.п. 15.1.);

- зміни розмірів земельного податку (п.п. 15.2.);

- підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п.п. 15.3.);

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами (п.п. 15.4.);

- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства (п.п. 15.5.);

- затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.п. 15.6.);

- у випадку зміни орендної плати у зв`язку з початком будівництва на земельній ділянці, підставою для укладання додаткової угоди про зміну орендної плати є відповідний витяг з нормативної грошової оцінки землі, копія дозволу ДАБК, зареєстрованої декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт. Орендна плата на період будівництва встановлюється лише на строк будівництва до моменту прийняття до експлуатації об`єкту (даний пункт застосовується у випадку надання земельної ділянки з цільовим призначенням відмінним від спорудження об`єктів містобудування та у випадку, коли пункти 12.1, 12.1.1, 12.1.2 не підлягали заповненню під час укладання договору оренди) (п.п. 15.7.);

- в інших випадках, передбачених законом (п.п. 15.8.).

Пунктом 18. договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розташування кондитерської фабрики та офісу (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (J 11.02).

Відповідно до п. 34.4. договору, орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

З метою контролю за своєчасністю оплати та правильністю індексування орендарем орендної плати позивачем було зроблено запит та відповідно до:

1) повідомлення головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області за вих. від 20.03.23 № 2685/5/08-01-04-07, згідно поданої податкової звітності зі сплати за землю та інтегрованої картки платника податків задекларовано та сплачено орендної плати з юридичних осіб (ТОВ Ліліт) за земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:05:009:0143:

- за 2020 рік нараховано річної суми орендної плати всього 144 773,37 грн (з урахуванням наданої пільги за березень 2020), сплачено всього орендної плати 81 961,61 грн;

- за 2021 рік нараховано річної суми орендної плати всього 212 761,46 грн, сплачено всього орендної плати 230 979,74 грн;

- за 2022 рік нараховано річної суми орендної плати всього 234 036,93 грн, сплачено всього орендної плати 0,00 грн;

2) повідомлення головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області за вих. від 13.03.24 № 3275/5/08-01-04-07, відповідно до наданих податкових декларацій з плати за землю (орендна плата) ТОВ Ліліт нарахована та згідно ІКП сплачена сума орендної плати за землю складає:

- за 2022 рік нараховано річної суми орендної плати всього 39 006,16 грн (01.01.22 по 28.02.22 з урахуванням накладної уточнюючої декларації відповідно до Закону 3050), сплачено всього орендної плати 0,00 грн;

- за 2023 рік нараховано річної суми орендної плати всього 269 142,26 грн (01.01.23 по 31.12.23), сплачено всього орендної плати 280 336,20 грн (01.01.23 по 31.12.23);

- за 2024 рік нараховано річної суми орендної плати всього 282 868,98 грн (01.01.24 по 31.12.24), сплачено всього орендної плати 61 500,00 грн (01.01.24 по 04.03.24);

3) повідомлення департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради за вих. від 05.09.24 № 06.1-14/1830, за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA», через яку у відповідності до норм постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.21 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, ТОВ Ліліт за період з 01.01.21 по 31.07.24:

- протягом 2021 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 230 979,74 грн;

- протягом 2022 року сплата до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» не здійснювалась;

- протягом 2023 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 280 336,20 грн.

Запорізька міська рада направила ТОВ Ліліт претензію за вих. від 15.03.24, в якій вимагається від останнього невідкладно сплатити суму заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в розмірі 234 037,60 грн.

Як вказує у позовній заяві позивач (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вих. від 30.12.24), оскільки відповідач у 2020-2024 роках не в повному обсязі сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, то, як наслідок, заборгованість, що підлягає стягненню:

- за період з 20.05.20 по 31.12.20 становить 131 737,23 грн (сума, яку відповідач повинен був сплатити за вказаний період) 81 961,61 грн (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = 49 775,62 грн;

- за період з 01.01.21 по 31.12.21 становить 212 761,46 грн (сума, яку відповідач повинен був сплатити за вказаний період) 230 979,74 грн (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = переплата складає 18 218,28 грн;

- за період з 01.01.22 по 31.12.22 становить 234 037,60 грн (сума, яку відповідач повинен був сплатити за вказаний період) 20 000,00 грн (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = 164 037,60 грн;

- за період з 01.01.23 по 31.12.23 становить 269 143,24 грн (сума, яку відповідач повинен був сплатити) 280 336,20 грн (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = переплата складає 11 192,96 грн.

- за період з 01.01.24 по 30.06.24 становить 140 662,34 грн (сума, яку відповідач повинен був сплатити) 200 500,00 грн (сума, яку відповідач сплатив за вказаний період) = переплата складає 59 837,66 грн.

Заборгованість відповідача по орендній платі за користування земельною ділянкою у період з 20.05.20 по 30.06.24 становить: 49 775,62 грн (2020 рік) + 164 037,60 (2022 рік) 18 218,28 грн (переплата за 2021 рік) 11 192,96 грн (переплата за 2023 рік) 59 837,66 грн (переплата за 2024 рік у період до 30.06.24) = 124 564,32 грн.

В обґрунтування нарахувань позивач вказує наступне.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України (далі ПК України), для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Не виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів за землю у сумі 124 564,32 грн стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183 в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 вказаної норми).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Зі змісту наведених статей Закону України «Про оренду землі» вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами статей 287, 288 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Істотною умовою договору оренди землі (за ст. 15 Закону України «Про оренду землі») є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно із п. п. 14.1.136 п. 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі суду не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 610, а також ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

Відповідач доказів погашення заборгованості зі сплати орендної плати або доказів правомірності такої несплати не надав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви за вих. від 07.10.24 № 02/03.3-20/02746, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вих. від 30.12.24, Запорізька міська рада просить суд стягнути з ТОВ Ліліт заборгованість за договором оренди землі № 202005000100183 від 20.05.20 у розмірі 124 564,32 грн за період з 20.05.20 по 31.12.23.

При цьому, згідно з розрахунком позивача, який викладено у заяві про зменшення позовних вимог за вих. від 30.12.24, розмір заборгованості ТОВ Ліліт за договором оренди землі № 202005000100183 від 20.05.20 за період з 20.05.20 по 31.12.23 становить: 49 775,62 грн (2020 рік) + 164 037,60 (2022 рік) 18 218,28 грн (переплата за 2021 рік) 11 192,96 грн (переплата за 2023 рік) = 184 401,98 грн.

Сума переплати ТОВ Ліліт за оренду землі згідно договору оренди землі № 202005000100183 від 20.05.20 за період з 01.01.24 по 30.06.24 у розмірі 59 837,66 грн не входить у період з 20.05.20 по 31.12.23, який позивачем вказано в прохальній частині позовних вимог, а саме у заяві про зменшення позовних вимог за вих. від 30.12.24.

А тому, як наслідок, сума заборгованості ТОВ Ліліт за договором оренди землі № 202005000100183 від 20.05.20 за період з 20.05.20 по 31.12.23 становить 184 401,98 грн.

Однак, позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості за договором оренди землі № 202005000100183 від 20.05.20 за період з 20.05.20 по 31.12.23 в розмірі 124 564,32 грн, що є меншою сумою згідно розрахунку заборгованості та є правом позивача заявляти меншу суму ніж та, що потребує стягненню.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Запорізької міської ради щодо стягнення суму заборгованості за договором оренди землі № 202005000100183 від 20.05.20 за період з 20.05.20 по 31.12.23 в розмірі 124 564,32 грн. Відтак, позовна вимога про стягнення з ТОВ Ліліт заборгованості у сумі 124 564,32 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

При цьому, судом враховано що з огляду на ціну позову (124 564,32 грн), сума судового збору складає 3 028,00 грн.

Пунктом 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява у справі № 908/2691/24 подана через систему «Електронний суд». Відповідно, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, зайво сплачена сума судового збору у розмірі 448,89 грн підлягає поверненню позивачеві у випадку звернення останнього з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ліліт (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 7, код ЄДРПОУ 30408357) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, розрахунковий рахунок UA 508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600) заборгованість за договором оренди землі від 20.05.20 № 202005000100183 за період з 20.05.20 по 31.12.23 в сумі 124 564 (сто двадцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн 32 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ліліт (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 7, код ЄДРПОУ 30408357) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 02140892, рахунок: UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.01.2025.

Суддя В.Л. Корсун