Рішення

від 23.12.2024 по справі 909/646/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/646/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп`юк Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - БОЛЕХІВСЬКА МІСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ І РИБАЛОК,

відповідач - БОЛЕХІВСЬКА МІСЬКА РАДА ІВАНО- ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ,

про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.01.2020 №19-50/20 про поновлення позивачу строку дії договору оренди земельної ділянки в частині зміни цільового призначення земельної ділянки та зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду про продовження дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2009 на той самий строк і на тих самих умовах,

за участю представників:

від позивача - Ільницький Я. І., Федишин М. Є.,

від відповідача Кудла О. Й.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Розглядається позов Болехівської МО УТМР до Болехівської міської ради про:

- визнання протиправним та скасування рішення Болехівської міської ради від 21.01.2020 №19-50/20 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки Болехівській міській організації УТМР в частині зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 2610200000:03:023:0140 для обслуговування "Будинку природи" загальною площею 0,1430 га, що розташована в м. Болехів по вул. О. Сухого Івано-Франківської області з 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для обслуговування будинку природи) на 03.17 для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування об`єктів рекреаційного призначення,

- зобов`язання Болехівської міської ради з дня набрання рішення суду законної сили у 20-ти денний строк укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 25.12.2009, якою продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2009, кадастровий номер 2610200000:03:023:0140, для будівництва та обслуговування "Будинку природи", загальною площею 0,1430 га, що розташована в м. Болехові по вул. О. Сухого Івано-Франківської області, Болехівській МО УТМР з визначенням цільового призначення земельної ділянки 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для обслуговування будинку природи) та на той самий строк.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.07.2024 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2. Визначення предмета позову.

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.01.2020 №19-50/20 про поновлення позивачу строку дії договору оренди земельної ділянки та зобов`язання відповідача продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2009 на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно із заявами від 05.09.2024 (вх. №13970/24 від 05.09.2024 та вх. №14117/24 від 09.09.2024) позивач змінив предмет позову. Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України суд прийняв вказані заяви (протокольна ухвала від 10.09.2024).

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 03.07.2024 (вх. № 6157/24 від 05.07.2024).

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно з рішенням Болехівської міської ради від 26.08.2009 №23-40/09 затверджено проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки, кадастровий №2610200000:03:023:0140, площею 0,1430 га, для будівництва "Будинку природи". Між позивачем та відповідачем 25.12.2009 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років. У п. 15, 16 цього договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва "Будинку природи", її цільове призначення - землі іншого призначення. Згідно з додатковою угодою від 17.06.2010 №0409295000/19-ДС було визначено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі. Позивач 08.11.2019 звернувся до відповідача із заявою про продовження строку дії договору. За рішенням відповідача від 21.01.2020 № 19-50/20 продовжено строк дії вказаного договору шляхом укладення додаткової угоди. Проте цільове призначення земельної ділянки визначено "03.17 - для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування об`єктів рекреаційного призначення". На підставі вказаного рішення 19.02.2024 було укладено додаткову угоду від 25.12.2009, у п. 9 якої передбачено, що орендна плата вноситься у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, цільове призначення - для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення (код 03.17). Позивач вважає, що оскаржуваним рішенням неправомірно змінено цільове призначення земельної ділянки, яке обумовило визначення ставки орендної плати 9% замість 3%. На звернення позивача від 20.03.2023 про виправлення технічної помилки відповідач прийняв рішення від 27.06.2023 №60-30/23, яким надав позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою з визначенням цільового призначення земельної ділянки з "03.17 - для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування об`єктів рекреаційного призначення" на "03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови". Тим самим відповідач визнав незаконність зміни цільового призначення землі. Крім того вказує, що з урахуванням змін в ЗУ "Про оренду землі" та ЗК України позивач має право на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах. Позов обґрунтовує положеннями ст. 50, 1261 ЗК України, ст. 13, 30, 33 ЗУ "Про оренду землі".

Також просить поновити строк звернення до суду (заява від 03.07.2024, вх. №11108/24 від 05.07.2024), оскільки тільки в кінці вересня 2020 року дізнався про збільшення орендної плати із звернення голови ДПС в Івано-Франківської області і вживав заходи для виправлення технічної помилки, зокрема, звертався до відповідача 20.03.2023, 18.03.2024. Вважає, що вказане порушення є триваючим і відповідач вживав всіх заходів для вирішення спору.

3.2. Відзив на позов від 24.07.2024 №2252/021-16/24 (вх. №12232/24 від 29.07.2024).

Відповідач проти позову заперечив та вказав, що оскаржуване рішення прийнято у межах повноважень відповідача та у спосіб, визначений законодавством. У цьому рішенні та у додатковій угоді до договору оренди вказано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка надана Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Щодо визначення розміру ставки орендної плати за землю посилається на ст. 20, 180 ЗК України, ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", де передбачено розроблення Плану зонування території містобудівної документації, яка визначає умови та обмеження використання території населених пунктів. Враховуючи План зонування території міста Болехова, затверджений рішенням Болехівської міської ради від 07.11.2017 № 23-24/17, та містобудівні умови і обмеження щодо орендованої земельної ділянки, обґрунтовує те, що ставка орендної плати у розмірі 3% не може застосовуватись. Положенням про ставки, порядок визначення та сплати орендної плати за землі комунальної власності територіальної громади міста Болехова затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади, в якому встановлено ставку орендної плати у розмірі 9 відсотків за інші земельні ділянки, які не ввійшли до наведеного переліку.

На твердження відповідача про пролонгацію основного договору на тих самих умовах вказує, що позивач підписав додаткову угоду від 19.02.2020 та зареєстрував її. А тому договір оренди землі від 25.12.2009 продовжено на умовах, передбачених додатковою угодою.

Зазначає, що визначення розміру орендної плати регулюється нормами Податкового Кодексу України та ЗУ "Про оренду землі". Нормативна грошова оцінка земель м. Болехова затверджена рішенням Болехівської міської ради від 22.12.2009 №38-42/09. Під час укладенні додаткової угоди позивач керувався вказаними нормами. Окрім того, згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2024 у справі №909/1127/23 позивачу відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсною та скасування вказаної додаткової угоди. Дане рішення набрало законної сили 23.07.2024.

Відповідач також подав заперечення від 24.07.2024 №2252/021-16/24 (вх.№12234/24 від 29.07.2024) на клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Вказує, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про існування оскаржуваного рішення позивачу було відомо, оскільки ним вжито заходи щодо його виконання шляхом укладення додаткової угоди від 19.02.2020 та подальшої її реєстрації. А тому твердження про те, що позивачу стало відомо про існування оскаржуваного рішення та укладеної на підставі нього додаткової угоди в кінці вересня 2020 року не відповідає дійсності.

3.3. Відповідь на відзив від 29.07.2024 (вх. №12508/24 від 02.08.2024).

Вказує, що відповідач не обґрунтував необхідність змінити цільове призначення земельної ділянки та встановити розмір орендної плати на рівні 9% від нормативно грошової оцінки землі. Вважає, що визначення цільового призначення земельної ділянки за кодом класифікації 03.17 "для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення" суперечить ст. 50 ЗК України. В основному договорі оренда землі була визначена для будівництва та обслуговування "Будинку природи", тобто офісу (контори) позивача, в якому неможливо організувати відпочинок населення, туризм та проведення спортивних заходів. Вказує, що жодним чином не порушує вимоги договору та чинного законодавства України. Предметом спору у цій справі є вимога про неправомірне внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки, що суперечить ст. 21 ЗУ "Про оренду землі".

3.4. Відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову від 09.09.2024 (вх.№ 14125/24).

Заперечує щодо позовних вимог та повторно наголошує, що оскаржуване рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не підлягає скасуванню, оскільки воно було прийнято на основі офіційної інформації з Державного земельного кадастру та в межах повноважень відповідача, з дотриманням вимог законодавства про землеустрій і земельний кадастр.

Щодо позовної вимоги про укладення додаткової угоди до договору заперечує з тих підстав, що поновлення договору оренди повинно відбутися на умовах, визначених початковим договором і в межах чинного законодавства. Згідно зі ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" орендар має переважне право на поновлення договору, якщо він належно виконував свої зобов`язання, а також дотримався процедури, визначеної законом. Водночас для реалізації цього права необхідно, щоб сторони досягли згоди щодо умов поновлення, включаючи орендну плату та інші істотні умови. Позивач підтвердив своє волевиявлення, уклавши додаткову угоду та пройшовши процедуру реєстрації угоди в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, сплативши адміністративний збір.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Згідно з рішенням Болехівської міської ради від 26.08.2009 №23-40/09 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1430 га Болехівській міській організації УТМР для будівництва "Будинку природи" в м. Болехів по вул. О.Сухого, надано цю земельну ділянку позивачу в оренду терміном на 10 років.

4.2. Між Болехівською міською радою як орендодавцем та Болехівською МО УТМР як орендарем було укладено договір оренди землі від 25.12.2009 (далі Договір).

Умови Договору такі.

Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 2610200000:03:023:0140 для будівництва "Будинку природи", яка знаходиться вул. Сухого, м. Болехів, Івано-Франківська обл. (далі - Земельна ділянка) (п. 1.)

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 1430 га, в тому числі під проїздами, проходами, площадками (п. 2.).

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8.).

Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі за земельні ділянки державної власності, що складає 5 відсотків від суми грошової оцінки 700, 52 грн в рік, що складає в місяць 58, 38 грн (п. 9.).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженим Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10.).

Розмір орендної плати переглядається один раз у рік (періодичність) у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок індексації; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 13.).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва "Будинку природи" (п. 15.).

Цільове призначення земельної ділянки: землі іншого призначення (п. 16.).

Умови збереження стану об`єкта оренди: використання за цільовим призначенням (п. 17.).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 33.).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 40.).

Договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 25.12.2009 за № 040929500019.

4.3. Сторони додатковою угодою від 17.06.2010 №040929500019-ДС внесли зміни в Договір щодо розміру орендної плати (п. 9) і встановили, що орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки землі і складає 1 569, 12 грн, що становить 130,76 грн в місяць.

4.4. В містобудівних умовах та обмеженнях забудови Земельної ділянки від 29.11.2022 №2Бол-2011 щодо об`єкта будівництва "громадський будинок "Будинок природи" зазначено наміри забудови - громадський будинок, цільове призначення Земельної ділянки - землі іншого призначення, функціональне призначення - територія громадської забудови (громадських закладів).

4.5. На підставі заяви голови позивача від 08.11.2019 №3077/636361 про продовження строку Договору для обслуговування "Будинку природи" відповідач прийняв рішення від 21.01.2020 № 19-50/20 "Про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки Болехівській міській організації Українського товариства мисливців і рибалок". В цьому рішенні вказано про поновлення строку Договору на 10 років шляхом укладення додаткової угоди до основного договору оренди землі із моменту його дії на земельну ділянку площею 0,1430 га по вул. О. Сухого у м. Болехові для обслуговування будинку природи - цільове призначення 03.17 - для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

4.6. Відповідно до рішення Болехівської міської ради від 21.01.2020 № 19-50/20 та рішення від 30.05.2018 № 07-30/18 "Про внесення змін до рішення Болехівської міської ради від 24.05.2011 № 31-07/11 "Положення про ставки, порядок визначення та сплати орендної плати за землі комунальної власності територіальної громади міста Болехова" сторони уклали 19.02.2020 додаткову угоду до Договору, якою визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 397 004, 11 грн (п. 5), поновили термін дії даного договору на 10 років (п. 8), визначили орендну плата у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки землі в розмірі 35 730, 36 грн в рік, що становить 2 977, 53 грн в місяць (п. 9).

Право позивача на оренду Земельної ділянки зареєстровано 16.03.2020 зі строком дії до 19.02.2030 з правом пролонгації (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.03.2020 № 204686873).

4.7. У витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки від 17.02.2020 №203/0/202 20, виготовленому за заявою позивача, вказано, що категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.17 для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення; визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 397 004,11 грн.

4.8. В листі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 01.04.2024 №18-9-0-101721/0/2-24 зазначено, що відповідно до п. 2 ст. 20 ЗК України віднесення земельних ділянок до певного категорії та виду цільового призначення, якими розпоряджаються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, здійснюється за рішеннями відповідних органів. Також вказано, що за даними статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2016 за позивачем обліковувались, зокрема, забудовані землі (землі громадського призначення) (гр. 43) - 0,1430 га в межах населеного пункту.

4.9. В Положенні про ставки, порядок визначення та сплати орендної плати за землі комунальної власності територіальної громади міста Болехова, в додаток №2 якого було внесені зміни за рішенням відповідача від 30.05.2018 №07-30/18, встановлені ставки орендної плати за земельні ділянки. Відповідач до Земельної ділянки застосував ставку 9%, яка визначена в розділі 5 "За земельні ділянки комерційного використання", п. 8 - за інші земельні ділянки, які не ввійшли до переліку.

4.10. Позивач подав відповідачу заяву (вх.№789 від 20.03.2023) з проханням дати дозвіл і виправити технічну помилку, яка виникла при формуванні Земельної ділянки з визначенням її цільового призначення як для організацій, які надають комерційні послуги. Вказав, що Болехівська МО УТМР є неприбутковою організацією, на балансі якої знаходиться громадський будинок з господарськими будівлями і спорудами.

За наслідками розгляду вказаного звернення відповідач прийняв рішення від 27.06.2023 № 60-30/23, яким надав позивачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації Земельної ділянки з "03.17 Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення" на "03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови".

4.11. Позивач також подавав відповідачу заяву від 18.03.2024 про виправлення помилки в рішенні від 21.01.2020 № 19-50/20, оскільки Болехівська МО УТМР заяву про зміну цільового призначення Земельної ділянки не подавала.

На вказану заяву надано відповідь від 15.04.2024 № 924/02.1-20/24 про те, що згідно з рішенням відповідача від 27.06.2023 № 60-30/23 позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою і що Болехівська міська рада жодного рішення щодо зміни цільового призначення землі не приймала.

4.12. Позивач оспорював в судовому порядку додаткову угоду до Договору від 19.02.2020 з тих підстав, що колишній керівник позивача Кобецький Т.Б. цю угоду не укладав, особисто не підписував, на угоді відсутня печатка Болехівська МО УТМР. Згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2024 у справі №909/1127/23 в задоволенні позову відмовлено.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Щодо твердження позивача про те, що під час поновлення договору відбулась зміна цільового призначення Земельної ділянки, суд виходить з такого.

На час укладення Договору (25.12.2009) в ч. 1 ст. 19 ЗК України було передбачено поділ земель за основним цільовим призначенням на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного

призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В Договорі цільове призначення земельної ділянки визначено як землі іншого призначення. Оскільки такої категорії земель в ст. 19 ЗК України не було передбачено, а Земельна ділянка надавалась в оренду громадській організації для будівництва "Будинку природи", то належить вважати, що цільове призначення Земельної ділянки було "землі житлової та громадської забудови". Відповідно до ст. 38 ЗК України (в редакції станом на 25.12.2009) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

На час пролонгації договору і прийняття відповідачем рішення від 21.01.2020 № 19-50/20 була чинна Класифікація видів цільового призначення земель (далі - Класифікація), затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306. Класифікація була затверджена відповідно до ст. 19 ЗК України з метою забезпечення обліку земель за видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі. Класифікація втратила чинність 18.04.2023.

В Класифікації, в секції В "Землі житлової та громадської забудови", визначено, зокрема, такі коди: 03.17 "Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення", 03.15 "Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови".

Таким чином, під час прийняття рішення від 21.01.2020 № 19-50/20 не було змінено цільове призначення Земельної ділянки, а неправильно визначений вид цільового призначення земель. Це визнав і сам відповідач, прийнявши рішення від 27.06.2023 №60-30/23.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що у рішенні від 21.01.2020 №19-50/20 була використана інформація, яка надана Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки від 17.02.2020 №203/0/202 20 складений пізніше. Це також підтверджується інформацією, яка викладена в листі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 01.04.2024.

5.2. Визначення виду цільового призначення земель впливає на розмір нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995 №213 (в редакції на час поновлення Договору) нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначалась за формулою, яка передбачала застосування коефіцієнту Кф, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

У витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки від 17.02.2020 №203/0/202 20 застосовано Кф 2,0 відповідно до виду цільового призначення земель 03.17. Водночас для виду цільового призначення земель 03.15 цей коефіцієнт становив 0,7 (додаток 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777).

Таким чином, внаслідок неправильного визначення в рішенні відповідача від 21.01.2020 №19-50/20 виду цільового призначення земель розмір нормативної грошової оцінки Земельної ділянки був завищений у зв`язку із застосуванням Кф 2,0 замість Кф 0,7.

5.3. Суд не дає оцінку доводам відповідача стосовно зонування території міста Болехова, оскільки позов не обґрунтовується неправильним застосуванням зонального коефіцієнта.

5.4. Щодо визначення під час поновлення Договору розміру орендної плати 9% від нормативної грошової оцінки землі суд виходить з того, що ставки орендної плати встановлені в Положенні про ставки, порядок визначення та сплати орендної плати за землі комунальної власності територіальної громади міста Болехова, в додаток № 2 якого було внесені зміни за рішенням відповідача від 30.05.2018 №07-30/18 (далі - Положення). Відповідач щодо Земельної ділянки застосував ставку 9%, яка визначена в розділі 5 "За земельні ділянки комерційного використання", в п. 8 - за інші земельні ділянки, які не ввійшли до переліку.

Застосування такої ставки не можна визнати обґрунтованим, оскільки позивач є громадською організацією. А громадська організація як форма громадського об`єднання є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (ч. 5 ст.1 ЗУ "Про громадські об`єднання").

Належить зазначити, що у додатковій угоді до Договору від 19.02.2020 була застосована ставка 3% відповідно до п. 10 додатку до рішення відповідача від 29.04.2010 №03-45/10 як до організацій, які мають статус неприбутковості відповідно до ст. 7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств". Така ж ставка 3% передбачена в п. 1.2. додатку 2 Положення "за земельні ділянки, що знаходяться у користуванні державних, некомерційних підприємств, громадських, релігійних організацій".

5.5. Наведені порушення обумовили те, що під час поновлення Договору орендна плата зросла з 1 569, 12 грн в рік до 35 730, 36 грн в рік при відсутності об`єктивних умов для цього.

Той факт, що представник позивача уклав додаткову угоду від 19.02.2020 і погодив зазначені умови, не звільняє суд від обов`язку дати оцінку обставинам, які є підставою позову, і встановити, чи було порушено право позивача як орендаря.

Як зазначено в постанові ОП КГС ВС від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

З огляду на викладене, суд вважає що під час поновлення Договору були порушені права позивача як орендаря, оскільки розмір орендної плати був визначений з порушеннями.

Вказані порушення обумовлені прийняттям відповідачем оспорюваного рішення та неправильним застосуванням Положення.

5.6. Щодо обраного позивачем способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18). Також судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови ВП ВС від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.01.2020 №19-50/20 суд виходить з того, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб. У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із ст. 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень (постанова ВП ВС від 19.06.2018 у справі №916/1979/13). Водночас така вимога за умови чинності додаткової угоди до Договору від 19.02.2020 не здатна відновити порушене право позивача, а тому є неефективною.

Неналежною є вимога про зобов`язання відповідача з дня набрання рішенням суду законної сили у 20- ти денний строк укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 25.12.2009, якою продовжити строк дії договору оренди Земельної ділянки з визначенням цільового призначення земельної ділянки 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для обслуговування будинку природи) та на той самий строк. У правовідносинах щодо поновлення договору оренди землі належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту (постанова ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 908/299/18). Проте така угода між сторонами вже укладена. Відповідач фактично не погоджується зі змістом (умовами) цієї угоди. А тому вказаний спосіб захисту не відповідає характеру порушення.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Суд вважає, що належним і ефективним способом захисту прав позивача у цьому випадку може бути оспорювання додаткової угоди до Договору від 19.02.2020 відповідно до приписів ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України з наведених в цьому позові підстав, які є відмінними від підстав позову у справі №909/1127/23. При цьому відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди регулюються ст. 1212 ЦК України і покладають на користувача земельної ділянки обов`язок сплачувати власнику земельної ділянки кошти, які він мав заплатити у формі орендної плати. Належить зауважити, що сторони не позбавлені можливості врегулювати спірні питання в добровільному порядку.

5.7. Щодо позовної давності.

У постанові ВП ВС від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 зазначено, що застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, то відсутні підстави для оцінки доводів сторін стосовно позовної давності.

6. Висновки суду.

6.1. З огляду на викладене, в задоволенні позову належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 6 056 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.07.2024 №24 на суму 3 028 грн та платіжною інструкцією від 09.07.2024 №25 на суму 3 028 грн.

7.3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, судовий збір покладається на позивача.

7.4. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Позивач подав докази витрат на професійну правничу допомогу на суму 15 000 грн (акт здачі - прийняття виконаних робіт від 02.07.2024, квитанцію від 02.07.2024 № 90 про оплату послуг).

Як передбачено в ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи відмову в позові, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.01.2025.

Суддя О. В. Малєєва