Рішення

від 15.01.2025 по справі 910/11919/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2025Справа № 910/11919/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг" до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про внесення змін до договору, за участю представників: позивача - Сазонова Є.В., відповідача - Сокуренка А.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, у якому просив:

- внести зміни у пункти 2 Специфікації № 1 від 02.04.2021 року до Договору № 20/387 від 02.04.2021 року виклавши його у наступній редакції: «Умови поставки: DAP Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", 04116, місто Київ, вулиця Старо-Київська, будинок 10-Г, корпус С»;

- внести зміни у пункти 3 Специфікації № 1 від 02.04.2021 року до Договору № 20/387 від 02.04.2021 року виклавши його у наступній редакції: «Строк поставки: Протягом 6 місяців з дати набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг" до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат"».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання ухвали.

09.10.2024 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.11.2024 року.

29.10.2024 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

31.10.2024 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.

05.11.2024 року відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив позивача.

06.11.2024 року позивачем до суду подано додаткові пояснення у справі.

11.11.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11919/24 до набранням законної сили рішенням у справі № 910/7102/24.

11.11.2024 року позивачем до суду подано заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 06.03.2024 року судом оголошено перерву у справі на 13.03.2024 року.

У судовому засіданні 11.11.2024 року судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2024 року.

27.11.2024 року відповідачем до суду подано додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 02.12.2024 року судом оголошено перерву у справі на 15.01.2024 року.

14.01.2025 року відповідачем до суду подано додаткові пояснення у справі.

14.01.2025 року позивачем до суду подано додаткові пояснення у справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг" (позивач, постачальник, товариство) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (відповідач, покупець, підприємство) укладено Договір поставки № 20/387 (Договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язалось поставити машину підйомну шахтну Ц-3х1,9, здійснити шеф-монтажні, шеф-налагоджувальні та інші роботи, а покупець прийняти й оплатити поставлене обладнання, а також виконані відповідачем роботи. Найменування, технічні характеристики, ціна, кількість, код УКТЗЕД поставки обладнання вказується у специфікації до договору, яка є невід`ємною його частиною.

Специфікацією № 1 до Договору сторони погодили вартість, асортимент, характеристику обладнання, його комплектність, умови та строки поставки, а саме: машина підйомна шахтна Ц-3х1,9, вартістю 73 677 600,00 грн. з ПДВ; умови поставки: DAP Підприємство (71674, Україна, Запорізька область, Василівський район, село Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км) відповідно до правил Інкотермс-2010; строк поставки: 12 місяців з дати підписання сторонами договору та здійснення передплати у порядку, передбаченому пунктом 4 Договору.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Договору ціна останнього складає 73 677 600,00 грн. з ПДВ та включає в себе: вартість обладнання, що поставляється; вартість тари, упаковки, маркування обладнання; всі витрати постачальника, пов`язані з перевезенням обладнання до місця призначення, у тому числі витрати з навантаження розвантаження, транспортування, а також всі витрати з митних процедур, сплату податків та інших зборів, що підлягають сплаті в залежності від умов поставки, і будь-які інші витрати, пов`язані з виконанням постачальником своїх зобов`язань з поставки обладнання; вартість шеф-монтажних, шеф-налагоджувальних та інших робіт, передбачених договором. Сторони дійшли згоди про те, що ціна та загальна вартість обладнання встановлені в гривні по відношенню до євро та визначені виходячи з офіційного курсу гривні щодо іноземних валют на 9 березня 2021 року, де 1 євро дорівнює 33,075 грн. У разі зміни офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на дату оплати по пунктам 4.1.2., 4.1.3., 4.1.4., 4.1.5., 4.1.6. договору більше, ніж на 3% у порівнянні з вказаним курсом, ціна і загальна вартість обладнання підлягає пропорційному перерахунку відповідно за формулою: S2 = S1 х k1/k2, де S2 - сума обладнання в гривнях, що підлягає оплаті після коригування; S1 - сума обладнання за ціною саном на 9 березня 2021 року, яка вказана в пункті 2.1. цієї угоди; k1 - офіційний курс євро за даними НБУ на день оплати обладнання; к2 - офіційний курс євро за даними НБУ станом на 9 березня 2021 року. Постачальник протягом 5 календарних днів зобов`язаний надати Підприємству корегувальні документи до рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, які супроводжують поставку обладнання, з урахуванням перерахунку ціни і вартості останнього. Товариство є стороною, відповідальною за коректність оформлення документів. Таке коригування ціни і вартості обладнання не потребує додаткового узгодження і підписання додаткових угод між сторонами цього договору.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 Договору умови поставки обладнання вказуються в специфікації. Право власності на обладнання переходить до покупця з дати його поставки. Постачальник зобов`язаний надати покупцеві до початку приймання обладнання оригінали таких документів: видаткову накладну; рахунок-фактуру; товарно-транспортну накладну; пакувальні документи; дозвіл на застосування (експлуатацію) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та сертифікати санітарно-гігієнічного висновку та радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); документ, що підтверджує якість обладнання (сертифікат відповідності, сертифікат якості, ДСТУ, ТУ, ISO); паспорт виробника; технічний опис обладнання; габаритні креслення; відомість запасних частин; інструкція з монтажу, пуску, регулювання і обкатки обладнання; інструкцію з експлуатації; технічну документацію. Зобов`язання постачальника по поставці обладнання не вважаються виконаними до надання документів, зазначених у пункті 3.2 даного Договору.

Пунктами 4.1-4.3 Договору встановлено, що оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у цій угоді, в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 20% вартості обладнання (14 735 520,00 грн. з ПДВ) протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами договору на підставі виставленого товариством рахунку; попередня оплата в розмірі 15% вартості обладнання (11 051 640,00 грн. з ПДВ), протягом 90 календарних днів з дати отримання товариством першого траншу з оплати на підставі виставленого ним рахунку; попередня оплата в розмірі 10% вартості обладнання (7 367 760,00 грн. з ПДВ) протягом 120 календарних днів з дати отримання Товариством першого траншу з оплати на підставі виставленого ним рахунку; попередня оплата в розмірі 20% вартості обладнання (14 735 520,00 грн. з ПДВ), протягом 3-х календарних днів з дати отримання письмового повідомлення від Товариства про готовність обладнання до відвантаження на підставі виставленого останнім рахунку; оплата в розмірі 22,5% вартості обладнання (16 577 460,00 грн. з ПДВ) протягом 30 календарних днів з дати його поставки на підставі виставленого постачальником рахунку; оплата в розмірі 12,5% вартості обладнання (9 209 700,00 грн. з ПДВ) протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами акта комплексного випробовування обладнання протягом 72 годин. Датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до пункту 9.5 Договору в разі здійснення покупцем передоплати і, якщо постачальник порушив термін поставки більш ніж на 10 календарних днів, підприємство має право відмовитися від подальшого приймання обладнання та вимагати повернення раніше сплачених сум, які постачальник зобов`язаний повернути протягом 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця. Отриманим постачальником повідомлення вважається після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення покупцем за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Пунктом 13.1 Договору визначено, що останній набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.03.2022 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим правочином.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідач перерахував на рахунок позивача попередню оплату за обладнання у загальному розмірі 32 773 266,70 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій: від 07.04.2021 року № 485732 на суму 14 735 520,00 грн., від 07.07.2021 року № 493118 на суму 11 051 640,00 грн., від 11.08.2021 року № 497024 на суму 6 986 106,69 грн.

Однак, позивач у визначені Договором та Специфікацією строки поставку обладнання не здійснив.

Оскільки позивач не мав змоги виконати взяті на себе зобов`язання по поставці обладнання до 02.04.2022 року, у зв`язку з неможливістю доступу до місця поставки, внаслідок окупації останнього Російською Федерацією та з урахуванням заборони такої поставки постановою КМУ № 1035, позивач 21.04.2022 року надіслав на електронну пошту відповідача лист за № 1-0321, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 року.

Як зазначає позивач, 09.04.2024 року на його електронну адресу надійшов лист відповідача від 01.04.2024 року за вих. № 20/29 "Про розірвання договору та повернення попередньої оплати", в якому відповідач, керуючись пунктом 9.5 Договору та частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, вимагав протягом трьох банківських днів повернути попередню оплату в розмірі 32 773 266,70 грн.

19.04.2024 року відповідач направив позивачу претензію за вих. № 20/37 від 16.04.2024 року з вимогою про повернення суми попередньої оплати у розмірі 32 773 266,70 грн.

26.04.2024 позивачем направлено лист за вих. № 26/2КТ у відповідь на лист ПрАТ "ЗЗРК" "Про розірвання договору та повернення передплати" № 20/29 від 01.04.2024 року. Позивач звернув увагу відповідача, що як на підставу для ініціювання розірвання Договору поставки № 20/387 від 02.04.2021 року ПрАТ "ЗЗРК" посилається на пункт 10.3 Договору, у зв`язку з тим, що форс-мажорні обставини тривають понад шістдесят календарних днів. Проте, пунктом 10.2 Договору визначені умови для фіксування форс-мажорних обставин, яких відповідач не дотримався. Також, позивач запропонував заключити додаткову угоду до Договору, якою визначити нове місце поставки обладнання з урахуванням наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309.

Оскільки відповідач проігнорував пропозицію позивача щодо внесення змін у Специфікацію № 1 від 02.04.2021 року, натомість звернувся з позовною заявою про повернення суми передплати, що є предметом спору у справі № 910/7102/24, позивач, з урахуванням приписів статті 188 Господарського кодексу України, вирішив передати спір щодо внесення змін до умов Специфікації № 1 від 02.04.2021 року на розгляд суду.

При цьому, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на приписи статті 652 Цивільного кодексу України, якою визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Так, позивач вказує на наступну зміну обставин, а саме: - триває тимчасова окупація місця поставки товару (Веселівське шосе, 7 км., село Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 73674), яка не існувала на момент укладення сторонами Договору (02.04.2021 року), не могла бути передбачена відповідачем та не могла бути усунена ним; - подальше виконання товариством умов договору з направлення транспортного засобу до місця поставки обладнання (на тимчасово окуповану територію) призведе до загрози життю та здоров`ю працівників відповідача; - товариство об`єктивно не може виконати зобов`язання та внаслідок зміни обставин кінцевий результат буде не тим, на який він розраховував при укладенні Договору; - Договір та звичаї ділового обороту не передбачають можливість несення стороною Договору ризиків зміни обставин у вигляді тимчасової окупації території місця поставки товару внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Договір поставки № 20/387 від 02.04.2021 року було розірвано відповідачем згідно із повідомленням-вимогою № 20/29 від 01.04.2024 року, на підставі пункту 9.5 Договору та частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України в односторонньому порядку (а не на підставі пункту 10.3. Договору, як це стверджує позивач), що, в свою чергу, не передбачає наявність згоди іншої сторони на розірвання Договору та необхідність дотримання процедури, яка встановлена статтею 188 Господарського кодексу України, а тому, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним. Крім цього, відповідач зазначає, що вимоги позивача в частині зміни строку поставки обладнання, стосуються строків виконання зобов`язання постачальника, які відповідно до умов Договору закінчилися ще 02.04.2022 року.

Окрім цього, з фактичних взаємовідносин сторін за Договором поставки № 20/387 від 02.04.2021 року, не вбачається наявності істотної зміни обставин, у розумінні положень статті 652 Цивільного кодексу України, та, відповідно, підстави для зміни умов Договору за рішенням суду відсутні.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у визначений Договором строк, тобто до 02.04.2022 року, позивач поставку обладнання відповідачу не здійснив.

21.04.2022 року позивач надіслав на електронну пошту відповідача лист за № 1-0321, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

За змістом пункту 10.1 Договору при настанні виняткових погодних умов або стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, торнадо, буреломи, снігові замети, ожеледь, град, руйнування в результаті блискавки, заморозки, замерзання моря, протоків, портів перевалів, пожежі, посухи, просідання або зсув ґрунту і т.п.), лих техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне або радіаційне забруднення територій і т.п.), обставин соціального, політичного і міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, реквізиції, громадські демонстрації або хвилювання, протиправні дії третіх осіб, тривалі перерви в роботі транспорту7, оголошення карантину, епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських протоків, заборони (обмеження) експорту / імпорту, інші, в т.ч. міжнародні, санкції, рішення, акти або дії органів державної влади або місцевого самоврядування і т.п.), які є надзвичайними, непередбачуваними, якщо це спричинено невідворотними і непереборними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або в повній мірі виконання зобов`язань за цим договору, "сторони" звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (За винятком зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), відповідно до часу дії форс-мажорних обставин, при, цьому, термін виконання всіх зобов`язань за цим Договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором, з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.

У відповідності до пункту 10.2 Договору "сторона", для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов`язана протягом 3 робочих днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити у письмовій формі іншу "сторону" про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню довідкою Торгово-промислової палати України за місцем знаходження "сторони", у якої наступили форс-мажорні обставини. Після її отримання, але не пізніше 20 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, вона направляється інший "стороні".

Згідно з пунктом 10.3 Договору у разі, якщо форс-мажорні обставини тривають понад шістдесят календарних днів, "сторони" можуть виступити з ініціативою про розірвання Договору, з проведенням розрахунків за фактично поставлене обладнання і поверненням коштів за не поставлене обладнання.

Як свідчать матеріал справи, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження настання для нього форс-мажорних обставин та неможливість виконання зобов`язань за Договором поставки № 20/387 від 02.04.2021 року у встановлений строк, що підлягає підтвердженню у порядку, визначеному цим договором, зокрема, пунктом 10.2 Договору, та положеннями чинного законодавства.

Відповідно до статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 року у справі № 922/2394/21.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Разом з тим, позивачем не підтверджено, що обставини, які виникли з 21.04.2022 року (лист-повідомлення позивача за № 01-0321) були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання за Договором.

Відповідно до статей 6 та 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу приписів статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частинами 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до частини 4 статті 652 Цивільного кодексу України, зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що на момент звернення позивача з позовом до суду про внесення змін до умов Специфікації № 1 від 02.04.2021 року в частині визначення нового місця та строку поставки, строк поставки обладнання за Договором сплинув ще 02.04.2022 року.

При цьому, відповідач повністю виконав умови Договору щодо внесення суми попередньої оплати в розмірі 32 773 266,70 грн., проте, позивач дій щодо виконання умов Договору не вчинив.

Судом також враховано, що позивачем не надано жодних доказів, які свідчать про наявність у нього обладнання, яке виступає предметом Договору поставки № 20/387 від 02.04.2021 року, а також понесення взагалі будь-яких витрат, пов`язаних з виконанням спірного Договору.

З огляду на те, що строк поставки обладнання за Договором сплинув 02.04.2022 року та зобов`язання постачальника з поставки товару взагалі є невиконаними, правові підстави для внесення змін Специфікації № 1 від 02.04.2021 року в частині визначення нового місця поставки товару та продовження строку поставки товару на підставі статті 652 Цивільного кодексу України відсутні.

Крім того, судом визнаються обґрунтованими заперечення відповідача, що у своєму листі від 01.04.2024 року за № 20/29 "Про розірвання договору та повернення попередньої оплати", відповідач вимагав повернути суму попередньої оплати в розмірі 32 773 266,70 грн., керуючись частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України та пунктом 9.5 Договору, яким передбачено, що в разі здійснення покупцем передоплати і, якщо постачальник порушив термін поставки більш ніж на 10 календарних днів, підприємство має право відмовитися від подальшого приймання обладнання та вимагати повернення раніше сплачених сум, які постачальник зобов`язаний повернути протягом 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця.

При цьому, посилання на положення пункту 10.3 Договору у листі від 01.04.2024 року за № 20/29 відповідачем було здійснено виключно у контексті листа ТОВ "Корум Трейдінг" за № 1-0321 від 21.04.2022 року, в якому останній повідомляв про настання для нього форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач реалізував своє право на відмову від Договору поставки № 20/387 від 02.04.2021 року, на підставі пункту 9.5 Договору та частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, та не вказував про його розірвання на підставі пункту 10.3. Договору.

З огляду на викладене, Договір поставки № 20/387 від 02.04.2021 року на день розгляду справи є розірваним, що також виключає можливість внесення до його умов будь-яких змін за рішенням суду.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про внесення змін до умов Специфікації № 1 від 02.04.2021 року, заявлених у позові.

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.01.2025.

Суддя С.О. Чебикіна