Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/11521/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/11521/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 1) Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1), 2) Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" (08320, Київська обл., Борспільский р-н, село Велика Олександрівка, вул. Київський Шлях, буд. 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шепель Олега Костянтиновича (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, 04050, м. Київ, вул.. Студенська, 7) про визнання недійсним статуту в новій редакції, визнання протиправним та скасування розпорядження,

За участю представників:

від позивача - Рибка О.В.;

від відповідача 2 - Йосипенко С.Т.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.09.2024 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна ОСОБА_2 до Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) (далі - відповідач-1) та Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним статуту в новій редакції, визнання протиправним та скасування розпорядження та була передана 20.09.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, у серпні 2023 року жителями села Велика Олександрівка, які не вправі були діяти як орган управління юридичної особи відповідача-2, були проведені збори громадян, на яких прийнято рішення про внесення змін до статуту релігійної громади, а саме: зміна найменування, зміна канонічного підпорядкування та змінена керівника, на підставі чого відповідачем-1 було прийнято розпорядження про реєстрацію статуту, та державним реєстратором була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу відповідача-2.

За твердженням позивача, викладене порушує його права, як керівника та члена релігійної громади, зокрема щодо представництва її прав та обов`язків, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.10.24 о 10:00 год., залучено до участі у справі державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шепель Олега Костянтиновича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та витребувано від Київської обласної військової адміністрації (01196, місто Київ, площа Лесі Українки, будинок 1) завірену належним чином копію реєстраційної справи РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ». (Код ЄДРПОУ 26147410).

18.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ", надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 заяву задоволено, ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

21.10.2024 Київська обласна державна адміністрація (Київська обласна військова адміністрація) на виконання ухвали суду від 30.09.2024 надала суду завірену належним чином копію реєстраційної справи Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Святої Рівноапостольної Ніни Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області».

21.10.2024 представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідач-1 не приймає чи затверджує статут юридичної особи приватного права - релігійної громади, не приймає рішень про зміну підлеглості юридичної особи - релігійної громади, не приймає рішення про призначення та/або звільнення керівника юридичної особи. Крім того, судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах. Також зазначав, що матеріали реєстраційної справи юридичної особи, не є тотожними документам, які подаються для реєстрації статуту релігійної громади відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

23.10.2024 в системі «Електронний суд» представником Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Святої Рівноапостольної Ніни Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області" сформовано відзив на позовну заяву. Вказував, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Голови КОВА. Ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21, а також приписи Статуту, у яких чітко прослідковується залежність прийняття рішень на парафіяльних зборах від настоятеля, архієрея, секретаря, обраних членів зборів, права Кунтого Б.Є. не можуть бути порушеними. Крім того, позивач не надав доказів. Що участь в загальних зборах Релігійної громади УПЦ с. Велика Олександрівка 12.08.2023 приймали особи, які не досягли 18 років та/або не проживали в місцевості, де діє релігійна громада.

24.10.2024 судове засідання відкладено на 14.11.2024.

06.11.2024 та 08.11.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, а також клопотання про долучення доказів відповідно.

08.11.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформовано заяву про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 11.11.2024 відповідь на відзив, а також клопотання про долучення доказів повернуто без розгляду.

12.11.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, а також клопотання про долучення доказів відповідно. Вказував, що Загальними зборами Релігійної громади від 09.07.2023 було затверджено Положення про порядок прийняття членів «Релігійної громади парафії на честь Святої Рівноапостольної Ніни Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області», відповідно до п. 3.5 якого членство в парафії є фіксованим і підтверджується записом у реєстрі членів парафії. 12.08.2023 загальні збори не скликалися ані Парафіяльними зборами, ані настоятелем спільно з Парафіяльною радою, ані єпархіальним архієреєм, ані дійсними членами Релігійної громади. До того ж віддповідач-1 всупереч вимогам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» не перевірив повному переліку документів, наданих для реєстрації, в частині наявності повноважень особи Жупенюк Л.М. на вчинення таких дій, не встановив дотримання оформлення поданих для реєстрації документів вимогам Закону та нормам діючого Статуту релігійної громади.

Ухвалою суду від 14.11.2024 відкладено підготовче засідання на 05.12.24 о 11:00 год.

18.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Святої Рівноапостольної Ніни Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області" сформовано заперечення на відповідь на відзив.

04.12.2024 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 05.12.2024 відкладено підготовче засідання на 26.12.24 о 11:30 год.

У судове засіданні 26.12.2024 прибув представник позивача та відповідача 2, представник від відповідача 1 та третіх осіб у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляджу по суті на 21.01.2025.

21.01.2025 від позивача надійшли письмові пояснення відповідно до яких представник просив позовні вимоги задовольнити повністю.

У судове засідання 21.01.2025 з`явився представник від позивача та відповідача 2, надали пояснення по справі, інші учасники судового процесу у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 21.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У січні 2002 року парафіяльними зборами релігійної громади Української Православної Церкви Святої Рівноапостольної Ніни с. Велика Олександрівка Бориспільського району прийнято Статут релігійної організації.

28.01.2002 Київською обласною державною адміністрацією надано Розпорядження №60 про реєстрацію Статуту релігійної громади Української православної церкви Святої Рівноапостольної Ніни с. Велика Олександрівка Бориспільського району.

29.08.2005 Указом Митрополита Київського і Всієї України Володимира №86 було призначено настоятелем храму на честь Святої Рівноапостольної Ніни Богдана Кунтия.

15.05.2014 відбулась реєстрація змін до установчих документів юридичної особи «Релігійної громади Української Православної Церкви Святої Рівноапостольної Ніни», а саме змінилися місцезнаходження та найменування. Повне найменування - «Релігійна громада парафії на честь Святої Рівноапостольної Ніни Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області» (ЄДРПОУ 26147410), далі за текстом скорочена назва: «Парафія УПЦ Святої Рівноапостольної Ніни».

Відповідно до п. 6.1 Статуту «Релігійної громади парафії на честь Святої Рівноапостольної Ніни Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області» від 03.02.2014 зміни і доповнення до цього Статуту вносяться на розгляд Парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно зі згоди єпархіального архієрея і реєструються в тому ж порядку, що і Статут.

Згідно з п. 2.1 Статуту вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії. До складу парафіяльних зборів належать священослужителі, церковнослужителі, члени парафії, миряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.

Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з парафіяльною радою або, за благословенням єпархіального архієрея, благочинним, або іншими уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік (п. 2.2 Статуту від 03.02.2014).

Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів парафіяльних зборів, рішення яких приймається простою більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос головуючого є вирішальним (п. 2.4 Статуту).

За вимогами п. 2.5 Статуту протокол парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п`ятьма членами зборів, які обираються для цього. Протоколи парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

12.08.2023 відбулися загальні збори Релігійної громади парафії на честь Святої Рівноапостольної Ніни Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, оформлені протоколом №1, в якому зазначено, що всього до складу Загальних зборів входять 55 осіб; на Загальних зборах присутні 51 особа. Порядок денний: 1. Про обрання голови і секретаря Загальних зборів. 2. Про обрання складу лічильної комісії Парафіяльних зборів Релігійної громади. 3. Про встановлення списку членів Загальних зборів релігійної громади. 4 Про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання - Православної Церкви України. 5. Про зміну найменування релігійної громади. 6 Про погодження змін до Статуту релігійної громади єпархіальним архієреєм релігійної громади. 7 Про внесення змін та прийняття Статуту релігійної громади шляхом викладення його в новій редакції. 8. Про зміни у поминаннях під час здійснення богослужінь. 9. Про припинення повноважень керівника релігійної громади. 10. Про обрання складу парафіяльної ради релігійної громади. 11. Про обрання складу ревізійної комісії релігійної громади. 12 Про уповноваження на підписання протоколу Загальних зборів. 13. Про проведення реєстрації статуту Релігійної громади в новій редакції та державної реєстрації змін до відомостей про релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За результатами розгляду вказаних питань порядку денного загальних зборів 51 голосами «За» серед 51 присутніх членів релігійної громади було прийнято відповідні рішення, зокрема щодо зміни підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання - Православної Церкви України; зміни найменування релігійної громади; погодження змін до Статуту релігійної громади єпархіальним архієреєм релігійної громади; внесення змін та прийняття Статуту релігійної громади шляхом викладення його в новій редакції; припинення повноважень керівника релігійної громади; проведення реєстрації статуту Релігійної громади в новій редакції та державної реєстрації змін до відомостей про релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 16.10.2023 № 1128 зареєстровано нову редакцію Статуту Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Святої Рівноапостольної Ніни Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області", зареєстрованого розпорядженням Київської облдержадміністрації від 28.01.2002 №60 (із змінами і доповненнями до Статуту, зареєстрованими розпорядженням Київської облдержадміністрації від 09.04.2014 №79).

18.12.2023 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шепелем Олегом Костянтиновичем була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу «Парафія УПЦ Святої Рівноапостольної Ніни», а саме: зміна відомостей про органи управління юридичної особи, зміна керівника, зміна найменування, зміна установчих документів юридичної особи, на підстав чого внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003547770005004239 від 18.12.2023.

Звертаючись до суду з цим позовом, Кунтий Богдан Євгенович посилався на те, що вказані збори в серпні 2023 року були організовані та проведені всупереч установленому законодавством України порядку, в тому числі Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», а складений за результатами проведення цих зборів протокол парафіяльних зборів є підробленим, оскільки ґрунтується на зборах громадян, які не є членами релігійної громади та походить не від уповноважених осіб, наділених правом вирішувати питання, що стосуються парафії. Крім того, протокол не підписаний настоятелем та не затверджений єпархіальним архієреєм. Також позивач вважає, що у зв`язку із прийняттям спірного розпорядження відповідачем-1 було порушено права та законні інтереси позивача, як керівника та члена релігійної громади, зокрема, щодо представництва прав та обов`язків релігійної громади, проведено реєстрацію Статуту релігійної парафії та змінено її найменування в порушення встановленого порядку реєстрації.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Стаття 35 Конституції України гарантує кожному право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено у статті 16 ЦК України.

Частиною першою статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон) ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії. Здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров`я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов`язанням України.

Згідно зі ст. 7 вказаного Закону, релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (тут і далі в редакції, чинній на момент скликання та проведення спірних зборів релігійної організації) релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Відповідно до частин 2 та 5 ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях. Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

Як вбачається з зазначених вище норм, законодавець установив механізм, за яким рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади, і такі збори можуть скликатися її членами. Цей механізм дозволив релігійній громаді як організації вірян, які об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб, вирішувати важливе питання організації громади, чим держава захистила гарантоване статтею 9 Конвенції право на свободу віросповідання у його колективному вимірі в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає право на об`єднання.

При цьому, відповідно до п. 6.1 Статуту «Релігійної громади парафії на честь Святої Рівноапостольної Ніни Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області» від 03.02.2014 зміни і доповнення до цього Статуту вносяться на розгляд Парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно зі згоди єпархіального архієрея і реєструються в тому ж порядку, що і Статут.

Згідно з п. 2.1 Статуту вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії. До складу парафіяльних зборів належать священослужителі, церковнослужителі, члени парафії, миряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.

Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з парафіяльною радою або, за благословенням єпархіального архієрея, благочинним, або іншими уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік (п. 2.2 Статуту від 03.02.2014).

Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів парафіяльних зборів, рішення яких приймається простою більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос головуючого є вирішальним (п. 2.4 Статуту).

За вимогами п. 2.5 Статуту протокол парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п`ятьма членами зборів, які обираються для цього. Протоколи парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

Проте, за нормами статті 12 Закону статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

Законодавством, а саме ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", передбачено, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади і такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21, здійснивши аналіз положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", зробила такі висновки:

"законодавець лише в необхідних загальних рисах врегулював порядок реалізації релігійними громадами права на зміну підлеглості у канонічних і організаційних питаннях:

1) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами;

2) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади;

3) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

При цьому законодавець визнав автономію релігійної громади у визначенні кількості її членів, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади, а також у питаннях членства на таких засадах:

- членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади;

- релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади в порядку, встановленому її статутом (положенням)".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21 зазначила, що в питанні наявності порушеного права, що є підставою для звернення до суду, необхідно враховувати, що право на свободу віросповідання включає забезпечення вільної можливості сповідувати свою релігію, дотримуватися релігійної практики та релігійних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими єдиновірцями.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові виходила з того, що законодавець у частині восьмій статті 8 Закону закріпив правило, спрямоване на захист права на свободу віросповідання частини громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості: вона має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Тому далі Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що самим визнанням державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості в канонічних і організаційних питаннях з тих підстав, на які вказує позивач, не може порушуватись право настоятеля цієї громади чи її члена на свободу віросповідання.

Отже, право членів релігійної громади на скликання загальних зборів встановлено в Законі.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Тобто релігійну громаду Закон характеризує як місцеву релігійну організацію.

Релігійні громади в Україні, як правило, створюються в межах одного населеного пункту, поряд з цим існують непоодинокі випадки, коли релігійна громада створена у тісному зв`язку з культовою спорудою, яка є єдиною на декілька населених пунктів, тобто забезпечує спільне задоволення релігійних потреб вірян певної місцевості.

Зважаючи на ці особливості створення і функціонування релігійних громад, членами релігійної громади можуть також бути особи, які мешкають в іншому населеному пункті, ніж той, у якому знаходиться культова споруда та який не є занадто від неї віддаленим.

Також у межах однієї територіальної громади можуть діяти декілька релігійних громад (або жодної) різної віри, культу, течії тощо.

З огляду на те, що Закон характеризує релігійну громаду характеризує як місцеву релігійну організацію, територіальному критерію має надаватися певне значення й у питанні членства в релігійній громаді.

Отже, приймаючи до уваги відповідні положення Закону, традиції релігії, до якої належить релігійна організація у даній справі, а також із врахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21, суд врахував зв`язок церковної організації і територіального устрою, статус релігійної громади саме як місцевої релігійної організації, покликаної забезпечувати віросповідні потреби вірян насамперед певної місцевості.

Дотримання принципу вільного волевиявлення, визначеного в ч.2 ст.8 Закону, здійснюється шляхом реалізації права на свободу совісті, закріпленого в ст.3 Закону, а правом на прийняття рішення про включення нових та виключення існуючих членів релігійної громади володіє виключно релігійна громада, яка приймає таке рішення в порядку визначеному статутом (положенням).

Однак, зі змісту статуту судом не встановлено будь-якого врегульованого порядку та чітких критеріїв щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядку їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади. Не визначено такого порядку і Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації".

З огляду на вказане, а також враховуючи, що ні законодавство України, ні статут релігійної організації, в редакції, чинній на час проведення зборів, не містить поняття фіксованого членства в релігійній громаді та визначеної процедури прийняття в члени релігійної громади, суд відхиляє посилання позивача на реєстр членів релігійної громади (членів парафіяльних зборів), а також склад (список) членів релігійної громади (членів парафіяльних зборів) Релігійної організації «Релігійна громада парафії Святої Рівноапостольної Ніни Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області», складених у липні 2023 року.

Схожий висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 906/820/22.

Як зазначалося вище, згідно з п. 2.1 Статуту вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії. До складу парафіяльних зборів належать священослужителі, церковнослужителі, члени парафії, миряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.

Суд враховує, що у статуті релігійної громади відсутній визначений порядок прийняття до членів громади та фіксованого членства. Також суд взяв до уваги, що при визначенні критеріїв, яким мали відповідати члени релігійної громади, які брали участь у загальних зборах громади, що прийняли оспорюване рішення про зміну підлеглості у канонічних питаннях, слід враховувати встановлені у п. 2.1 статуту релігійної громади (редакція від 03.02.2014) критерії членів парафіяльних зборів. Такими критеріями, відповідність яким може бути об`єктивно встановлена, з перелічених є досягнення 18-річного віку і регулярне відвідування богослужіння.

Подібна за змістом правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21.

Як вбачається з матеріалів справи, на зборах 12.08.2023 були присутніми 51 особа. Згідно протоколу рішення приймались одноголосно.

З огляду на відсутність даних, які б дозволяли перевірити регулярне відвідування богослужіння, суд враховує критерій територіального зв`язку, тобто проживання у місцевості, де діє релігійна громада, оскільки відповідність цьому критерію робить можливим виконання умови про регулярне відвідування богослужіння. (Подібного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21.

Зокрема позивачем у позовній заяві визнано, що вказані збори у серпні 2023 року проводилися жителями села Велика Олександрівка.

Будь-яких доказів в спростування досягнення ними 18 річного віку позивачем суду не надано та до матеріалів справи не долучено.

При цьому, позивачем не наданого жодного доказу, на якій підставі він не вважає жителів села Велика Олександрівка, які прийшли на парафіяльні збори та прийняли оскаржуване рішення про зміну канонічного підпорядкування, не парафіянами релігійної громади, настоятелем якої він був.

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання позивача на те, що у зборах брали участь особи, які не є членами Парафіяльних зборів, оскільки саме позивач стверджує, що оспорювані рішення загальних зборів релігійної громади приймались особами, які не були членами цієї громади, відповідно саме він мав довести, на чому ґрунтуються такі твердження, тобто вказати на критерії, які дозволяли б суду встановити, чи є певна особа членом громади.

Аналогічний висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 906/820/22.

Частина жителів села Велика Олександрівка вирішили добровільно змінити канонічну приналежність, перейшовши до Православної Церкви України, чим виразили своє право на свободу віросповідування, необхідне у демократичному суспільстві. Реалізація такого права релігійної громади не може бути обмеженою особистими інтересами особи, яка не згідна із прийнятими рішеннями про канонічне підпорядкування релігійної громади.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення прав останнього оскаржуваним рішенням.

Крім того, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21 зазначила, що у контексті визнаного державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості у канонічних і організаційних питаннях ідеться про те, що встановлений державою механізм реалізації цього права (шляхом ухвалення рішення загальними зборами) не може бути знівельований встановленням вимог, які фактично унеможливлюють реалізацію самого цього права, навіть якщо ці вимоги відповідають ієрархічній та інституційній структурі релігійної організації.

Тобто йдеться про те, щоб поставити дійсність рішення релігійної громади про зміну підлеглості в канонічних і організаційних питаннях та визнання державою цього рішення в залежність від умови обов`язкового схвалення (згоди) ієрарха релігійної організації, з-під підлеглості якій громада має намір вийти і яка вочевидь такому її рішенню опирається.

Однак прийняття такого підходу робить неможливим реалізацію визнаного державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості в канонічних і організаційних питаннях, а саме право - ілюзорним.

Зміна підлеглості в канонічних питаннях таким чином стає неможливою без санкції ієрарха церкви, з підлеглості якій має намір вийти релігійна громада. Якби держава законодавчо закріпила цей порядок або суди, застосовуючи Закон, визнавали б обов`язковість такої санкції ієрарха для того, аби зміна підлеглості в канонічних питаннях визнавалась державою, то мала б місце ситуація, у якій держава поставила б визнання релігійної громади в залежність від волі визнаної церковної влади, яка вочевидь такому визнанню громади опирається, що свідчило б про недотримання нею обов`язку бути нейтральною та неупередженою у відносинах з різноманітними релігіями, конфесіями та переконаннями.

Суд також враховує, що Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14.06.2007 року у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави.

Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці суду, бути нейтральною та безсторонньою.

З огляду на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання недійсним статуту в новій редакції, визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Київської обласної військової адміністрації, ким зареєстровано вказаний статут.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2025

Суддя Владислав ДЕМИДОВ