Рішення

від 12.12.2024 по справі 915/241/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Справа № 915/241/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3

про стягнення коштів в сумі 1 151 970, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» збитки, завдані внаслідок завищення ціни контракту, у розмірі 1 151 970, 00 грн.

Позивач просить суд судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2024 в підготовчому засіданні по справі оголошену перерву до 16.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2024 задоволено заяву представника позивача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 про участь у підготовчому засіданні, що призначене на 16.04.2024, в режимі відеоконференції в приміщенні суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 задоволено заяву позивача про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив (вх. № 3923/24 від 03.04.2024).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 21.05.2024. Відмовлено в прийнятті заяви позивача (вх. № 4226/24 від 09.04.2024) про зміну предмету позову у спосіб доповнення позовних вимог новими та заміни одних позовних вимог іншими.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 11.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2024 повернуто позивачу Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України сплачений при поданні заяви про зміну предмету позову судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.), сплачений згідно платіжної інструкції № 1466 від 03.04.2024 на суму 3 028, 00 грн. та судовий збір у розмірі 6 056, 00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість грн. 00 коп.), сплачений згідно платіжної інструкції № 1562 від 08.04.2024 на суму 6 056, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.08.2024.

Судове засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 20.08.2024, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2024 призначено судове засідання по справі на 12.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2024 задоволено заяву представника позивача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 12.12.2024 не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 29.11.2024 до електронного кабінету відповідача та представника.

Причини неявки повноважного представника відповідача суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 12.12.2024 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

08.02.2023 між сторонами укладено державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 88/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023, на виконання умов якого відповідач поставив товар на загальну суму 15 000 000, 00 грн., яка була сплачена позивачем у повному обсязі.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача у період з 01.01.2021 по 31.08.2023, висновки якого викладено в акті ревізії від 08.12.2023 № 040508-20/4.

Під час проведення зустрічної звірки відповідача Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області встановлено, що відповідач не є виробником товару, визначеного контрактом, а здійснював придбання товару у інших постачальників, тобто відповідач має право на прибуток у складі ціни товару у розмірі не більше 1 % (1, 34 грн.) від собівартості одиниці товару, яка становить 133, 50 грн., а не 9, 32% (12, 53 грн.), про що зазначено в калькуляції ціни на товар. Таким чином, відповідачем не дотримано п. 10 контракту та ст. 193 ГК України.

Згідно розрахунків Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області вказане призвело до безпідставного завищення ціни Контракту на суму 1 151 970, 00 грн., які сплачені позивачем, та завдання майнової шкоди (збитків) позивачу на вказану суму.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 15, 16, 22, 26, 509, 526, 610, 611, 623, 638, 1166 ЦК України, ст. 173, 175, 193, 218, 224, 225 ГК України та матеріалами судової практики.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 5189/24 від 01.05.2024) зазначає наступне:

- одночасно з укладанням Контракту відповідач відповідно до умов п. 16 Контракту надав позивачу калькуляцію витрат, сформовану відповідно до вимог п. 8 та 10 цього Контракту, з якої вбачається, що собівартість одиниці товару становить 133, 50 грн., заробітна плата і нарахування - 0, 07 грн., транспортні послуги - 0, 90 грн., прибуток відповідача - 12, 53 грн., ПДВ - 0, 0 грн., єдиний податок 2 % - 3, 00 грн. Ціна реалізації товару, в тому числі ПДВ 0%, 150, 00 грн. На підставі калькуляції витрат, відповідальність за правильність складання якої несе виключно відповідач, сторони Контракту підписали протокол погодження договірної ціни одиниці Товару оборонного призначення від 08.02.2023, згідно якого сторони узгодили, що ціна за одиницю фуфайки (з короткими рукавами) вид 2 (колір Pantone 19-0419 TPX) становить 150,00 грн.;

- при виявленні органом Держаудитслужби відповідних порушень в частині формування економічно необґрунтованої (завищеної) ціни в договорах, така інформація була зафіксована в акті ревізії від 08.12.2023 № 040508-20/4. При виконанні Контракту відповідач, який не є виробником Товару, мав право на прибуток у складі ціни Товару у розмірі не більше 1 % (1, 34 грн.) від собівартості одиниці Товару, яка становить 133, 50 грн., а не в розмірі 9, 32 % (12, 53 грн.), про що ним зазначено в калькуляції ціни Товару;

- Контракт повністю виконаний сторонами впродовж квітня 2023 року (поставлений відповідачем 03.04.2023, 14.04.2023 та 21.04.2023 і сплачений позивачем 14.04.2023 та 21.04.2023), тобто, коли підлягало застосування положення абз. 1 п. 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363, які передбачали, що прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб`єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

- відповідно до умов п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» № 335 від 20.03.2022, у редакції, яка діяла на момент підписання Контракту, відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець державного контракту (договору);

- обставини того, що відповідач не є виробником товару за Контрактом та для виконання взятого зобов`язання залучав сторонні підприємства та організації встановлені управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача. В момент укладення Контракту відповідач також не повідомляв позивача, що для виконання зобов`язання ним будуть залучатись співвиконавці. Не повідомляв про це і в процесі виконання зобов`язання. З огляду на вищевикладене, в діяннях відповідача наявна протиправна поведінка, наявний причинний зв`язок між поведінкою відповідача та вина відповідача. Відтак, відповідач може бути притягнутий до відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Заперечення позивача обґрунтовано приписами ст. 11, 509, 610, 626, 627, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, Законом України «Про публічні закупівлі», п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» № 335 від 20.03.2022, абз. 1 п. 49 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель».

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 3711/24 від 28.03.2024) просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що усі істотні умови Контракту, як договору поставки, зокрема: ціна товару, договірна ціна, порядок оплати, кількість та якість товару сторонами зафіксовані у специфікації, протоколі погодження договірної ціни, калькуляції. Отже, має місце зафіксована ціна товару за одиницю у розмірі 150, 00 грн. та договірна ціна контракту у розмірі 15 000 000, 00 грн.

Відповідач зазначає, що всі умови Контракту стосовно ціни, порядку розрахунку, поставки, якості та інше дотримані сторонами під час виконання, товар був поставлений своєчасно та в повному обсязі без заперечень замовника щодо його якості, а також повністю оплачений замовником за визначеною договірною ціною.

Щодо завдання збитків, то відповідач зазначає, що:

по-перше, відсутній факт втрати, пошкодження чи знищення поставленого майна; додаткові (понад розмір, погоджений Протоколом договірної ціни) витрати позивач не поніс; відсутній неодержаний прибуток (втрачена вигода), оскільки товар безпосередньо споживався позивачем;

по-друге, елементи цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дії поза межами погодженої ціни договору) та вина відповідача, а відповідно й причинний зв`язок між ними відсутні.

Заперечення відповідача обґрунтовано приписами ст. 11, 22, 26, 509, 526, 610, 623, 638 ЦК України, ст. 173, 193, 225 ГК України.

В запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 5367/24 від 06.05.2024) відповідач зазначає наступне:

- обраний позивачем спосіб захисту фактично призведе до зменшення ціни укладеного між сторонами державного контракту (договору) № 88/В33-2023 від 08.02.2023 року. Договір було повністю виконаний його сторонами, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ст. 632 ЦК України);

- акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.

Заперечення обґрунтовано ст. 628, 629, 632, 651 ЦК України, ст. 189 ГК України.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

08.02.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командира військової частини (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2"" (виконавець) укладено державний контракт (договір) № 88/ВЗЗ-2023 на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення від 08.02.2023.

Умовами контракту сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1 контракту виконавець зобов`язується у 2023 році виготовити та поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства для здійснення останнім заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання заходів правового режиму воєнного стану Товари оборонного призначення за кодом 18330000-І "Футболки та сорочки" Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 (далі - Товар), найменування, кількість та строки поставки яких зазначені в специфікації Товарів оборонного призначення, яка є Додатком № 1 до Контракту і є його невід`ємною частиною (далі - Специфікація), а замовник - оплатити та прийняти Товар.

Відповідно до п. 2 контракту підставою для укладення Контракту є рішення замовника відповідно пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі - постанова КМУ № 1275).

Відповідно до п. 7 контракту ціна Контракту становить 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп. без урахування податку на додану вартість. Під час закупівлі Товару за Контрактом застосовується єдиний податок 2% (далі - ЄП) - 300 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 8 контракту ціна Товару визначена у Специфікації та зафіксована у Протоколі погодження договірної ціни одиниці Товарів оборонного призначення від 08.02.2023 (Додаток № 2 до Контракту).

Відповідно до п. 9 контракту обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання у 2023 році становлять 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 10 контракту договірна ціна Товару за Контрактом встановлена відповідно положень пунктів 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати Товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі - постанова КМУ № 335) та встановлена на підставі калькуляції виконавця. Відповідальність за правильність розрахунку ціни Товару, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець. Прибуток виконавця становить не більше 1 відсотку вартості купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій та 30 відсотків від виробничої собівартості продукції без урахування вартості купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій.

Ціна Контракту, вказана в пункті 7 Контракту, є граничною і не може бути перевищена виконавцем. Сума перевищення ціни Контракту оплаті не підлягає.

Ціна Контракту, вказана в пункті 7 Контракту, може бути зменшена за згодою Сторін у порядку, передбаченому пунктами 78, 79 Контракту.

Відповідно до п. 11 контракту замовник оплачує виготовлені та поставлені товари за договірною ціною, встановленою Сторонами та зафіксованою у Специфікації і Протоколі погодження договірної ціни одиниці Товарів оборонного призначення від 08.02.2023.

Відповідно до п. 12 контракту договірна ціна на постачання товару визначена на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення Контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Відповідно до п. 14 контракту погоджена сторонами ціна товару після укладення Контракту не переглядається, крім випадків зменшення ціни Товару.

Відповідно до п. 16 контракту одночасно з підписанням Контракту виконавець надає Замовнику калькуляцію витрат, сформовану відповідно до вимог пунктів 8 та 10 Контракту.

Відповідно до п. 17 контракту розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб виконавця та замовника на відповідній видатковій накладній.

Відповідно до п. 23 контракту передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України … та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою замовника.

Відповідно до п. 31 контракту датою поставки товару вважається дата отримання його замовником і підписання уповноваженими представниками сторін накладної та акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 40 контракту дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника

Відповідно до п. 41 контракту місце поставки (передачі) Товару військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України … та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою Замовника. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP Правил Інкотермс-2020 за рахунок виконавця.

Відповідно до п. 42 контракту датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товарів за Контрактом є дата підписання видаткової накладної.

Відповідно до п. 65 контракту у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Контрактом Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та Контракту. Сплата пені, штрафів та інших господарських санкцій не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим Контрактом. Зазначені в пунктах 66, 67, 68, Контракту платежі Виконавець повинен провести шляхом перерахування відповідних сум на користь Замовника протягом 7 (семи) днів з дня отримання претензії і рахунку, виписаного на ім`я платника.

Відповідно до п. 76 контракту Контракт набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 15.04.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами передбачених Контрактом зобов`язань.

Відповідно до п. 77 контракту після укладення Контракту всі попередні домовленості Сторін (досягнуті під час переговорів, консультацій та обміну листами), які стосуються змісту цього Контракту, вважаються недійсними у частині, що суперечить його положенням.

Відповідно до п. 80 контракту усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов Контракту і не врегульовані ним, регламентуються згідно із законодавством.

Відповідно до п. 81 контракту за результатами виконання зобов`язань за Контрактом сторони проводять остаточні розрахунки і складають акт за формою згідно з додатком 3 до Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 "Питання оборонних закупівель", що засвідчує факт виконання Контракту і відсутність взаємних претензій або припинення дії Контракту у разі його дострокового розірвання.

Відповідно до п. 84 контракту невід`ємною частиною Контракту є:

Додаток 1 - Специфікація Товарів оборонного призначення на 1 арк.

Додаток 2 - Протокол погодження договірної ціни одиниці Товару оборонного призначення на 1 арк.

Додаток 3 - Технічні вимоги на 1 арк.

Контракт з додатками підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Суду не подано доказів розірвання договору або визнання його недійсним.

Відповідно до умов Додатку 1 до контракту "Специфікація товарів оборонного призначення, що виготовляються та поставляються" сторонами погоджено найменування товару, кількість та вартість товару, а саме: фуфайка (з короткими рукавами) вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) у кількості 100 000 шт., вартістю за одиницю 150, 00 грн. без ПДВ; загальна вартість товарів становить 15 000 000,00 грн. без урахування ПДВ.

Протоколом погодження договірної одиниці товару оборонного призначення від 08.02.2023, який є Додатком 2 до контракту, зазначено, що сторони досягли згоди про погодження договірної ціни одиниці товару оборонного призначення, що поставляється за контрактом, а саме: фуфайка (з короткими рукавами) вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ), ціна за одиницю товару 150, 00 грн. без ПДВ.

Відповідно до умов Додатку 3 Технічні вимоги на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення товар, який пропонується виконавцем до постачання, повинен бути виготовлений не раніше 2023 року.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р, № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", з метою визначення ціни Товару, передбаченого до поставки за Договором від 08.02.2023 р. № 88/ВЗЗ-2023, укладеним з Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України на 2023 рік, ТОВ "ТРЕЙД - ПРІМ" сформовано калькуляцію витрат з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення цього Договору з врахуванням всіх податків та зборів, загальновиробничих, адміністративних, операційних та інших витрат, пов`язаних з виготовленням Товару:

- собівартість товару "Фуфайка з короткими рукавами) вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) - 133, 50 грн.;

- заробітна плата і нарахування - 0, 07 грн.;

- транспортні послуги - 0, 90 грн.;

- прибуток - 12, 53 грн.;

- ПДВ - 0, 00 грн.;

- Єдиний податок 2 % - 3,00 грн.;

- ціна реалізації товару, в т.ч. ПДВ 0% - 150,00 грн.

Надана калькуляція є орієнтовною, оскільки статті калькуляції, що помічені * неможливо прорахувати через відсутність повної інформації щодо загального переліку послуг, що замовляються Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, а також відсутність повної інформації щодо місць доставки комплектів продуктів харчування.

Відповідно до положень калькуляції відповідальність за правильність розрахунку, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе ТОВ "ТРЕЙД - ПРІМ".

Судом встановлено, що на виконання умов контракту відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 15 000 000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна № 11 від 03.04.2023 на суму 4 050 000,00 грн.;

- видаткова накладна № 18 від 14.04.2023 на суму 5 355 000, 00 грн.;

- видаткова накладна № 24 від 21.04.2023 на суму 5 595 000,00 грн.

Видаткові накладні підписано сторонами та скріплено печатками сторін без зауважень.

За поставлений товар позивачем сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000 000, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями, а саме:

- платіжна інструкція № 1384 від 14.04.2023 на суму 4 050 000, 00 грн.;

- платіжна інструкція № 1432 від 14.01.2023 на суму 5 355 000, 00 грн.;

- платіжна інструкція № 1612 від 21.04.2023 на суму 5 595 000, 00 грн.

Підставою перерахування коштів зазначено державний контракт 88/ВЗЗ-2023 від 08.02.23 та відповідні видаткові накладні.

Сторонами не складався акт відповідно до умов п. 81 державного контракту (договору) (письмові пояснення позивача вх. № 9754/24 від 13.08.2024).

Відповідно до Акту № 040508-20/4 від 08.12.2023 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 01.01.2021 по 31.08.2023 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області було проведено ревізію протягом 11.09.2023 по 01.12.2023 (з призупиненням з 02.10.2023 по 18.10.2023; з 25.10.2023 по 16.11.2023) окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зокрема ревізію укладання договорів з ТОВ "ТРЕЙД - ПРІМ". Так, у Акті ревізії ревізійною групою було встановлено наступне.

Встановлено, що в період з січня по серпень 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", при спільному згадуванні сторони, укладено договори на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за найменуванням та кількістю, зазначеними в Специфікаціях Товарів оборонного призначення, що є додатком до контракту і його невід`ємною частиною. Зокрема:

1) державний контракт (договір) № 88/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 - за кодом 18330000-1 "Футболки та сорочки" Єдиного закупівельного словника (далі - ЄЗС) ДК 021-2015. Ціна Контракту - 15 000 000, 00 грн., без урахування податку на додану вартість (далі -ПДВ), в тому числі єдиний податок (далі - ЄП) 2% - 300 000, 00 грн.

Згідно Специфікації (Додаток 1) загальний обсяг поставки товару за найменуванням "Фуфайка (з короткими рукавами) вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ)" становить 100 000 шт., ціна за одиницю 150, 00 гривень.

У ревізійному періоді на виконання цього договору згідно з видатковими накладними виконавцем здійснено постачання товарів "Фуфайка (з короткими рукавами) вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ)" у кількості 100 00 шт. ціна за одиницю 150, 00 грн. на суму 15 000 000, 00 гривень. Оплату за поставлений товар здійснено замовником у повному обсязі.

Станом на 31.08.2023 заборгованість по розрахункам в рамках даного Контракту в обліку ВЧ НОМЕР_1 відсутня. Контракт закритий.

Договірну ціну за одиницю товару визначено на підставі калькуляції ТОВ "ТРЕЙД - ПРІМ", змістом якої зазначено, що ціна реалізації одиниці товару "Фуфайка (з короткими рукавами) вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ)" у розмірі 150, 00 грн. складається з:

- собівартість товару - 133, 50 грн.;

- заробітна плата і нарахування - 0,07 грн.;

- транспортні послуги - 0, 90 грн.;

- прибуток - 12, 53 грн. (9, 32%);

- ПДВ - 0,00 грн.;

- єдиний податок - 3,00 гривень.

З метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Військової частини НОМЕР_1 в ході ревізії управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області за зверненням управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (лист від 07.11.2023 № 040508-18/5469-2023) проведено зустрічну звірку в ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" (код ЄДРПОУ НОМЕР_3).

Зустрічною звіркою встановлено, що ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" не є виробником зазначених товарів (речового майна), а здійснювало придбання товарів у інших постачальників.

Як вбачається з калькуляції ціни Товарів ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", який не є виробником товарів, розмір прибутку від вартості купівельних виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій врахований в ціні товарів більший, ніж 1 %, чим недотримано пункт 10 Контрактів, зокрема, № 88/ВЗЗ-2023, ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV. Застосування розміру прибутку більше, ніж 1 % призвело до збільшення ціни товарів, загалом Контрактів від 08.02.2023, зокрема, № 88/B33-2023, та втрат бюджетних кошів загального фонду за КПКВКДБ 1003020 "Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України" КЕКВ 2210 за період з 09.03.2023 по 31.08.2023 у загальній сумі 9 199 688, 05 грн. при закупівлі Товарів по Державним контрактам від 08.02.2023, зокрема, № 88/B33-2023, чим завдано шкоду на вказану суму. Розрахунок у Додатку 21 до акта.

Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення збитків, завданих внаслідок завищення ціни контракту.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (господарського зобов`язання), яке (зобов`язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно абз. 1, 2 п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 «Деякі питання оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин; втратила чинність 21.07.2023) встановлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Відповідно до абз. 10 п.п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 «Деякі питання оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець державного контракту (договору).

Відповідно до п. 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб`єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.

У разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб`єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі із залученням кредитів під державні гарантії для фінансування програм, пов`язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, прибуток (постачальницька винагорода) становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням (постанова КЦС ВС від 30.05.2018 у справі № № 583/2565/15-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550:

- акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення до акта ревізії (за їх наявності) та висновки до них є невід`ємною частиною акта;

- додатки до акта ревізії - документи, які містять інформацію про фінансово-господарську діяльність об`єкта контролю, інші документи та інформацію, які підтверджують зміст акта ревізії.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт (постанова КГС ВС від 18.10.2018 року у справі № 917/1064/17).

Акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (постанови КГС ВС від 18.02.2020 року у справі № 910/17984/16; від 07.12.2021 року у справі № 922/3816/19).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

08.02.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2"" (виконавець) укладено державний контракт (договір) № 88/ВЗЗ-2023 на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення від 08.02.2023, який за своєю правовою природою є договором поставки (ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

Відповідно до умов п. 1 Контракту виконавець зобов`язався у 2023 виготовити та поставити замовнику товари оборонного призначення за кодом 18330000-І "Футболки та сорочки" Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 (далі - Товар), найменування, кількість та строки поставки яких зазначені в специфікації Товарів оборонного призначення, яка є Додатком № 1 до Контракту і є його невід`ємною частиною (далі - Специфікація), а замовник - оплатити та прийняти Товар.

Відповідачем ТОВ "ТРЕЙД - ПРІМ" з метою визначення ціни товару, передбаченого до поставки за контрактом, сформовано калькуляцію витрат з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення цього договору з врахуванням всіх податків та зборів, загальновиробничих, адміністративних, операційних та інших витрат, пов`язаних з виготовленням Товару, відповідно до якої ціна реалізації товару, в т.ч. ПДВ 0% - 150,00 грн.

Сторони Контракту погодили поставку товару, а саме: фуфайка (з короткими рукавами) вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) у кількості 100 000 шт., вартістю за одиницю 150, 00 грн. без ПДВ; загальна вартість товарів становить 15 000 000,00 грн. без урахування ПДВ (п. 7, 8 Контракту, Специфікація, Протокол погодження договірної ціни одиниці товару оборонного призначення).

Контракт з додатками (специфікація, протокол погодження договірної ціни) підписано та скріплено печатками сторін. Станом на дату розгляду даної справи суду не подано доказів розірвання або визнання недійсним контракту (повністю чи в частині).

Матеріалами справи також підтверджено і не заперечується сторонами у справі, що відповідачем ТОВ "ТРЕЙД - ПРІМ" на виконання умов контракту поставлено товар (фуфайки в кількості 100 000 шт.), що підтверджується складеними, підписаними сторонами без зауважень видатковими накладними на загальну суму 15 000 000, 00 грн., а позивачем Військовою частиною НОМЕР_1 проведено оплату за поставлений товар в загальній сумі 15 000 000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Матеріали даної справи не містять доказів проведення звірки взаєморозрахунків за поставлені товари після виконання зобов`язань за контрактом відповідно до п. 60 Порядку № 363, фіксації наявності / відсутності претензій за результатами виконання контракту та складання акту відповідно до умов п. 81 контракту за формою згідно з додатком 3 до Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 "Питання оборонних закупівель".

Позивачем заявлено до стягнення 1 151 970, 00 грн. - збитків, завданих внаслідок завищення ціни контракту. Водночас заявлена до стягнення сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України, оскільки не є вартістю втраченого, пошкодженого або знищеного майна; не є втратами, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); не є додатковими витратами (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; не є неодержаним прибутком (втрачена вигода).

Водночас суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, якою надано визначення допустимості доказів, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач зазначає, що під час проведення зустрічної звірки відповідача Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області встановлено, що відповідач не є виробником товару, визначеного контрактом, а здійснював придбання товару у інших постачальників, тобто відповідач має право на прибуток у складі ціни товару у розмірі не більше 1 % від собівартості одиниці товару, що підтверджується актом ревізії. Водночас, як зазначено судом вище, акт ревізії не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків та не є доказом підтвердження / спростування обставин, що відповідач не є виробником товару. Так, до матеріалів даної справи не подано доказів (первинних документів), які б підтверджували виробника поставленого товару (всієї партії або частини), наявність договірних відносин між постачальником (виконавцем) та виробником, сертифікатів (декларацій) про якість товару, митних декларацій тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у справі допустимими доказами складу (всіх елементів) господарського правопорушення, а заявлена до стягнення сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України.

В позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 17 279, 55 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.01.2025

Суддя Е.М. Олейняш