Ухвала від 29.01.2025 по справі 915/869/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про закриття провадження

29 січня 2025 року Справа № 915/869/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua

до відповідача: фізичної особи - підприємця Гребенюк Вікторії Вікторівни, АДРЕСА_1

про: стягнення коштів за безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 35509,81 грн.

Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до фізичної особи підприємця Гребенюк Вікторії Вікторівни про стягнення коштів в сумі 35509,81 грн. за безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що з 14.03.2017 Гребенюк В. В. набула речове право власності на нерухоме майно за адресою м.Миколаїв, вул.Кагатна, 1/3в, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:03:092:0019 загальною площею 3716 кв.м, що використовується для здійснення підприємницької діяльності (для обслуговування підземного сховища №5), але не сплатила кошти за користування земельною ділянкою за період з 03.09.2022 по 01.03.2024.

Ухвалою суду від 22.07.2024 (суддя Ільєва Л.М.) позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 (суддя Ільєва Л.М.) провадження у справі №915/869/24 за позовом Миколаївської міської ради до відповідача фізичної особи - підприємця Гребенюк Вікторії Вікторівни про стягнення коштів за безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 35509,81 грн. закрито на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 по справі № 915/869/24 скасовано. Матеріали справи № 915/869/24 передано до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2024, справу №915/689/24 передано на розгляд судді Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2024 справу №915/869/24 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/869/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Представник відповідача через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№15913/24 від 17.12.2024) про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, в якій відповідачем зазначено, що сума заборгованості у розмірі 35 509,81 грн. сплачена у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась судом у розумний строк.

Враховуючи викладене, суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що 03.09.2012 між Миколаївською міською радою та Приватним підприємством «ВЛАД-М», на підставі рішення Миколаївської міської ради від 31.05.2012 за №17/32, укладено договір оренди землі №8945, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему м. Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2012 № 481010004001225. Договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди за № 8945 від 03.09.2012. Договір діяв 10 років, до 03.09.2022 та в подальшому продовжений не був.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №369248328 від 11.03.2024 право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1198954648101, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , з 14.03.2017 року набуто Гребенюк Вікторією Вікторівною. Підставою реєстрації права власності на нерухоме майно є: свідоцтво про право власності на нерухоме майно б/н від 12.05.2011, видане виконавчим комітетом Миколаївської міської ради; акт приймання-передачі нерухомого майна згідно протоколу загальних зборів №3 ПП "ВЛАД-М" б/н від 10.03.2017 (арк.14,15).

Таким чином, 14.03.2017 Гребенюк В.В. набула речове право власності на нерухоме майно за адресою: м.Миколаїв, вул.Кагатна, 1/3в, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:03:092:0019 загальною площею 3716 кв.м.

Позивач зазначає, що відповідачем у зв`язку з безоплатним використанням земельної ділянки площею 3716 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:03:092:0019 для обслуговування нерухомого майна за адресою: м.Миколаїв, вул.Кагатна, 1/3в, у період з 03.09.2022 по 01.03.2024 завдано збитки у розмірі 35 509,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 13.03.2024 звернувся до відповідача Гребенюк В.В. з листом № 999/02.02.01-22/11/3/24 від 13.03.2024, в якому просив сплатити кошти за використання земельної ділянки у формі орендної плати за період з 01.03.2019 по 01.03.2024 в розмірі 103 189, 13 грн. (67 679, 32 грн. - розмір неодержаної орендної плати в період з 01.03.2019 по 03.09.2022 (час дії договору оренди) + 35 509, 81 грн. в період з 03.09.2022 по 01.03.2024 (період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів) (арк.19, 20).

Як вбачається з наданої відповідачем заяви (вх.№15913/24 від 17.12.2024) та доданих до неї документів, відповідачем перераховано позивачу на розрахунковий рахунок, зазначений у листі №999/02.02.01-22/11/3/24 від 13.03.2024, грошові кошти у загальній сумі 103 189, 13 грн., що підтверджується:

- платіжною інструкцією №187 від 05.03.2024 на суму 8 500, 00 грн. з призначенням платежу 3022919020; збитки за користування землею;

- платіжною інструкцією №188 від 04.04.2024 на суму 8 500, 00 грн. з призначенням платежу 3022919020; збитки за користування землею;

- платіжною інструкцією №193 від 02.05.2024 на суму 8 500, 00 грн. з призначенням платежу 3022919020; збитки за користування землею;

- платіжна інструкція № 0.0.3904800316.1 від 24.09.2024 на суму 30 689, 13 грн., з призначенням платежу *;101;3022919020;24062200;Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної влас; Гребенюк Вікторія Вікторівна;

- платіжна інструкція № 209 від 24.09.2024 на суму 47 000, 00 грн., з призначенням платежу 3022919020; збитки за користування землею, Гребенюк В.В..

Позивач заперечень на заяву відповідача щодо закриття провадження у справі не надав.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищенаведене, провадження у справі №915/869/24 слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 86, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі №915/869/24 закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.13 ч. 1ст. 255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України .

Суддя Н.О. Семенчук