Рішення

від 29.01.2025 по справі 916/5135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Справа № 916/5135/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС" (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 84; код ЄДРПОУ 36881089),

до: Фізичної особи-підприємця Бойченко Світлани Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),

про стягнення 27295,00 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС" 21.11.2024 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнення від 25.11.2024 просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Бойченко Світлани Вікторівни заборгованість за Договором про експлуатацію обладнання № UA S 85 1450 від 10.10.2019 в розмірі 27295,00 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 справу № 916/5135/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

25 листопада 2024 року до суду від ТОВ "КІВІТ ПЛЮС" надійшла заява про уточнення позовної заяви.

Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 25.11.2024 суд відкрив провадження у справі № 916/5135/24. Розгляд справи № 916/5135/24 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях ГПК України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача та до електронного кабінету позивача в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Ухвала суду у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначена ухвала суду не отримана відповідачем у справі, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення з відміткою пошти „адресат відсутній за вказаною адресою (т. 1, а.с. 40-41).

Станом на 29.01.2025 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 10 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС" (надалі дистриб`ютор або позивач) і фізичною особою-підприємцем Бойченко Світланою Вікторівною (надалі торгова точка або відповідач) був укладений Договір № UA S 85 1450 про експлуатацію обладнання (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Дистриб`ютор зобов`язується за окремою письмовою згодою компанії (в акті приймання-передачі) передати Торговій точці обладнання, а Торгова точка зобов`язується експлуатувати таке Обладнання для реалізації з його використанням виключно Товару та відповідно до умов цього Договору повернути таке Обладнання Дистриб`ютору або Компанії в тому ж стані, в якому Торгова точка отримувала таке Обладнання з урахуванням його нормального зносу.

Обладнання передається дистриб`ютором торговій точці за актом приймання-передачі, зразок якого міститься в Умовах ПРАТ ПРАТ АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА щодо обігу та експлуатації холодильного обладнання, обладнання для розливу пива з КЕГ, операційного торгівельного обладнання та рекламних матеріалів (з додатками) (далі - Умови). Акти приймання-передачі обладнання попередньо погоджуються компанією шляхом їх підписання уповноваженим представником компанії та скріплення печаткою/штампом компанії і лише після цього підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. За відсутності описаного вище погодження компанії дистриб`ютор не має права передавати торговій точці зазначене у відповідному акті обладнання, а торгова точка не має права приймати таке обладнання від дистриб`ютора. У випадку порушення умови про описане вище погодження компанії, дистриб`ютор та торгова точка повинні (кожен окремо) сплатити компанії штраф у розмірі вартості (відновної вартості) обладнання, переданого дистриб`ютором торговій точці з порушенням цієї умови, та повернути компанії таке обладнання. В разі необхідності дистриб`ютор передає торговій точці наявні у дистриб`ютора копії технічної документації, необхідної для експлуатації обладнання (п. 1.4. Договору).

Згідно умов п. 1.5.-1.7. Договору передача дистриб`ютором обладнання торговій точці не зумовлює передачі права власності на нього, власником обладнання залишається компанія. В разі пошкодження чи втрати обладнання або при виникненні загрози пошкодження чи втрати обладнання, торгова точка зобов`язала негайно припинити експлуатацію обладнання, протягом 2-х календарних днів з дня виникнення таких обставин письмово повідомити дистриб`ютора про такі обставини, а також вжити всіх заходів щодо запобігання нанесенню шкоди обладнанню чи його втраті. За пошкодження та/або втрату обладнання торгова точка несе відповідальність перед дистриб`ютором, крім визначених цим договором випадків, у яких торгова точка несе відповідальність перед компанією.

Дистриб`ютор має право в будь-який момент часу висунути торговій точці письмову вимогу про повернення обладнання дистриб`ютору. Така вимога є обов`язковою для виконання торговою точкою за умови, що така вимога містить погодження компанії у вигляді підпису уповноваженого представника компанії, скріпленого печаткою/штампом компанії. Торгова точка повинна виконати таку вимогу у вказаний у ній строк та зобов`язана повернути обладнання дистриб`ютору, який прибуває до торгової точки для отримання обладнання. В такому випадку повернення обладнання торговою точкою дистриб`ютору оформлюється актом приймання-передачі (за зразком, передбаченим Умовами), який має бути до його підписання торговою точкою і дистриб`ютором попередньо погодженим компанією шляхом його підписання уповноваженим представником компанії та скріплення печаткою/штампом компанії. За відсутності описаного вище погодження компанії торгова точка не має права повертати дистриб`ютору зазначене у відповідному акті обладнання. У випадку порушення умови про описане вище погодження компанії, дистриб`ютор та торгова точка повинні (кожен окремо) сплатити компанії штраф у розмірі вартості (відновної вартості) обладнання, повернутого торговою точкою дистриб`ютору з порушенням цієї умови (1.20. Договору).

Відповідно до умов п. 1.22., п. 1.23. Договору торгова точка несе ризик випадкового знищення та/або випадкового пошкодження (псування) обладнання з моменту отримання обладнання від дистриб`ютора і до моменту його повернення компанії або дистриб`ютору. В разі повної втрати обладнання внаслідок викрадення, пожежі, повені, торгова точка зобов`язується надати дистриб`ютору та/або компанії видане уповноваженими органами державної влади (зокрема, органами МВС, МНС) документальне підтвердження його втрати. В цьому випадку торгова точка не звільняється від відповідальності, передбаченої цим договором за втрату обладнання, крім випадків, коли компанія прийме рішення про звільнення торгової точки від такої відповідальності. В разі викрадення, знищення, пошкодження обладнання третіми особами, торгова точка і дистриб`ютор зобов`язані та мають право самостійно вчиняти всі передбачені законодавством дії, необхідні для розшуку, повернення обладнання, стягнення з винних осіб вартості знищеного, пошкодженого, викраденого обладнання, тощо - подавати в правоохоронні органи відповідні заяви про викрадення обладнання, надавати правоохоронним органам відповідні свідчення та документи, виступати в якості потерпілого та цивільного позивача у кримінальних провадженнях щодо викрадення, знищення, пошкодження обладнання, тощо.

Обладнання, яке передане торговій точці, торгова точка зобов`язана повернути дистриб`ютору (а у випадках, передбачених цим договором - компанії) в стані, в якому воно було отримано з урахуванням його нормального зносу, протягом 3 календарних днів з моменту отримання вимоги про таке повернення. Вимога може бути подана письмово або засобами факсимільного зв`язку. В цьому випадку повернення обладнання торговою точкою дистриб`ютору оформлюється відповідним актом приймання-передачі між дистриб`ютором та тортовою точкою (за зразком, передбаченим Умовами), який в обов`язковому порядку має бути попередньо погоджений підписом уповноваженого представника компанії та скріплений печаткою/штампом компанії (п. 1.24. Договору).

За умовами п. 1.27. Договору у випадку втрати обладнання, торгова точка повинна відшкодувати особі, якій має здійснюватися повернення втраченого обладнання (компанії або дистриб`ютору) вартість (відновну вартість) втраченого обладнання та сплатити такій особі штраф у розмірі 100% вартості (відновної вартості) втраченого обладнання, встановленої відповідним актом прийому-передачі обладнання.

Відповідно до умов п. 1.30. Договору строк дії цього договору встановлений з дня підписання його всіма сторонами та погодження компанією і до 31 грудня 2022 року. Якщо за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору жодна із сторін не направить іншій стороні (або компанія не направить обом сторонам) письмове повідомлення із підтвердженням закінчення договору у визначений цим договором день, цей договір вважається продовженим до кінця календарного року, наступного за роком, на який припадає день закінчення строку дії цього договору. Це правило про автоматичне продовження строку дії цього договору поширюється па всі наступні випадки закінчення строку його дії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що виконуючи свої зобов`язання за Договором, ТОВ Ківіт Плюс передало відповідачу за актом приймання-передачі обладнання № 546 від 19.03.2021, погодженим з власником обладнання ПРАТ АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА на загальну суму 27295,00 грн.

21 серпня 2023 року позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку вимогу, погоджену з ПРАТ АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА (т.1, а.с. 21-22), про повернення 01.09.2023 відповідачем переданого у користування за вищевказаним актом майна, зазначивши, що представник позивача прибуде за адресою відповідача у зазначену дату для отримання відповідного обладнання.

Позивач зазначає, що відповідач не задовольнив вищевказану вимогу позивача та до цього часу не повернув останньому отриманого у користування за договором обладнання.

Таким чином, з урахуванням умов Договору та акту приймання-передачі обладнання, позивач вважає, що відповідач має сплатити дистриб`ютору вартість обладнання у розмірі 27295,00 грн, яка вказана у акті приймання-передачі обладнання, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вартості неповернутого обладнання.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС" підлягають задоволенню, з таких підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує, що правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Ківіт Плюс, як дистриб`ютором, та фізичною особою-підприємцем Бойченко Світланою Вікторівною, виникли на підставі укладеного між ними Договору UA S85 1450 про експлуатацію обладнання від 10.10.2019, який погоджено ПРАТ АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на користь відповідача було передано обладнання на загальну суму 27295,00 грн, відповідно до акту приймання-передачі обладнання (т.1, а.с. 9).

Як встановлено судом, на виконання вимог п. 1.20. Договору позивачем на адресу відповідача 21.08.2023 було скеровано вимогу про повернення обладнання (т.1, а.с. 21-22) у строк до 01.09.2023.

Відповідно до п. 1.27. Договору у випадку втрати Обладнання Торгова точка повинна відшкодувати особі, якій має бути здійснюватися повернення втраченого Обладнання (Компанії або Дистриб`ютору) вартість втраченого Обладнання та сплатити такій особі штраф у розмірі 100% вартості втраченого Обладнання, встановленої відповідним актом прийому-передачі Обладнання.

Судом встановлено, що відповідач вимогу позивача про повернення обладнання не задовольнив та до цього часу обладнання не повернув. Також судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача цього обладнання в натурі та докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на повернення цього обладнання позивачу, у зв`язку з чим суд вважає, що позивачем доведено протиправне ухилення відповідача від виконання цього обов`язку та склад господарського правопорушення у спірних правовідносинах між сторонами.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 27295,00 грн, які складають вартості переданого за Договором обладнання.

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бойченко Світлани Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС" (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 84; код ЄДРПОУ 36881089) суму заборгованості за Договором № UA S 85 1450 від 10.10.2019 в розмірі 27295,00 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення підписано 29.01.2025.

Суддя Нікітенко С.В.