Рішення

від 28.01.2025 по справі 916/4010/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4010/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/4010/24

за позовом: Комунального некомерційного підприємства Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 02004120)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Василенко Тетяни Валентинівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 13146,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Василенко Тетяни Валентинівни про стягнення 13146,56 грн., з яких: 5646,66 грн. заборгованості по договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна від 01.04.2021 №55-В; 604,11 грн. заборгованості по сплаті земельного податку; 5166,69 грн. пені; 342 грн. 3% річних та 1387,10 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №55-В про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна від 01.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4010/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

14.10.2024 за вх.№37288/24 до суду від позивача надійшли пояснення щодо надання оригіналів поданих до суду в додатку до позовної заяви письмових доказів.

17.09.2024 на адресу відповідача по справі судом було направлено копію ухвали суду від 16.09.2024 про відкриття провадження у справі. 04.10.2024 до суду надійшло поштове повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Окрім того, з метою додаткового повідомлення відповідача про розгляд даної справи, господарським судом було здійснено повідомлення відповідача про розгляд справи №916/4010/24 шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом, судом було надано час для забезпечення відповідачу процесуальних прав на подання позиції у справі, заяв, клопотань.

Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/4010/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.04.2021 між Комунальним некомерційним підприємством Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Василенко Тетяною Валентинівною було укладено договір №121/0-57-В оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади. Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов. Згідно з п.6.5 договору оренди протягом п?яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов?язаний надати орендарю для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна; орендар зобов?язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

01.04.2021 між Комунальним некомерційним підприємством Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Василенко Тетяною Валентинівною було укладено договір №55-В про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна. Пунктом 1.1 договору про відшкодування передбачено, що орендодавець забезпечує обслуговування та експлуатацію нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Комарова, 2, а Орендар бере участь у витратах Орендодавця на виконання робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі; орендар користується приміщенням загальною площею 315,5 кв. м.

Відповідно до п.2.2 договору про відшкодування орендар зобов`язується:

- дотримуватись вимог установлених правил користування будівлею та приміщенням за цим договором (п.2.2.1 договору про відшкодування);

- своєчасно інформувати або організацію, яка обслуговує орендодавця будівлі, про виявлені неполадки елементів будівлі, приміщення (п.2.2.2 договору про відшкодування);

- не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок орендодавця будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, відшкодовувати суму комунальних послуг згідно рахунків виставлених орендодавцем, які орендар забирає самостійно (Додаток №1) (п.2.2.3 договору про відшкодування);

- своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати суму земельного податку на рахунок орендодавця (Додаток №2) (п.2.2.4 договору про відшкодування);

- при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню у розмірі 0,5% від заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) (п.2.2.5 договору про відшкодування);

Пунктом 3.1.2 договору про відшкодування передбачено, що орендодавець має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам, що наведені в пункті 2.2.3-2.2.4 договору.

У Додатку №1 до договору про відшкодування сторони узгодили розрахунок щомісячних платежів, комунальних та інших послуг орендарю нежилого приміщення, загальною площею 315,5 кв.м.:

№Види платежівТарифи (розцінка), грн.Сума за місяць, грн.1Обслуговування, в т.ч. вивіз ТПВ**2Ремонт--3Комунальні послуги-- ?електроенергія3,2522* грн/кВТ/год з ПДВлічильник ?опалення **** ?водопостачання15,15630,31 ?каналізація14,18428,37 ?гаряче водопостачання-- ?газопостачання-- ?телевізійна антена колективного користування-- ?радіо-- ?телефон-- * тарифи та сума відшкодування комунальних послуг може змінюватися в зв`язку зі зміною тарифів постачальника; **централізоване та газове опалення відсутнє.У Додатку №2 до договору про відшкодування сторони узгодили розрахунок суми відшкодування земельного податку за перший місяць оренди комунального майна, що знаходиться на балансі КПН Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради:

Сума земельного податкуОдержувач плати земельного податкуСума земельного податку, грн, з ПДВКНП Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради201,37**сума земельного податку може змінюватися в зв`язку зі зміною ставок земельного податку.05.01.2024 з листом за вих.№01/7-52-4 позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою про оплату протягом місячного строку вказаної заборгованості. Разом з претензією на адресу відповідача також було направлено розрахунок заборгованості - 1 шт., акт звірки - 1 шт., копії рахунків - 14 шт.

В розрахунку заборгованості, що було направлено відповідачу, позивачем було нараховано всього 6250,77 грн. боргу станом на 01.02.2024.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків від 01.01.2024, який підписано лише позивачем, на загальну суму боргу за договором відшкодування витрат - 6250,77 грн., що складається з заборгованості за комунальні послуги та заборгованості по сплаті земельного податку.

Позивачем було надано наступні рахунки:

- за серпень 2021 року: рахунок №379/2 від 10.09.2021 щодо відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 1438 грн. та рахунок №379/2 щодо відшкодування земельного податку на загальну суму 201,37 грн.;

- за вересень 2021 року: рахунок №425/2 від 13.10.2021 щодо відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 1671,60 грн. та рахунок №425/2 щодо відшкодування земельного податку на загальну суму 201,37 грн.;

- за жовтень 2021 року: рахунок №466/2 від 17.11.2021 щодо відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 1637,99 грн. та рахунок №466/2 щодо відшкодування земельного податку на загальну суму 201,37 грн.;

- за листопад 2021 року: рахунок №466/2 від 15.12.2021 щодо відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 3158,95 грн. та рахунок №508/2 від 15.12.2021 щодо відшкодування земельного податку на загальну суму 201,37 грн.;

- за грудень 2021 року: рахунок №23/2 від 14.01.2022 щодо відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 3265,91 грн. та рахунок №23/2 від 14.01.2022 щодо відшкодування земельного податку на загальну суму 201,37 грн.;

- за січень 2022 року: рахунок №66/2 від 15.02.2022 щодо відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 2945,63 грн. та рахунок №66/2 від 15.02.2022 щодо відшкодування земельного податку на загальну суму 201,37 грн.;

- за лютий 2022 року: рахунок №96/2 від 14.03.2022 щодо відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 2327,70 грн. та рахунок №96/2 від 14.03.2022 щодо відшкодування земельного податку на загальну суму 201,37 грн.

В матеріалах справи міститься розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат по орендарю ФОП Василенко Т.В. за договором №55-В від 01.04.2021. Позивачем здійснено розрахунок за період виникнення заборгованості з лютого 2022 року:

-сума заборгованості за комунальні послуги складає 5646,66 грн.;

-кількість прострочених днів - 183;

-сума пені - 5166,69 грн.;

-сума 3% річних складає 342 грн.;

-сума інфляційних витрат складає 1387,10 грн.

В матеріалах справи міститься загальний розрахунок заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат по орендарю ФОП Василенко Т.В., згідно з яким сума загальної заборгованості по комунальним послугам складає 5646,66 грн., сума заборгованості по сплаті земельного податку складає 604,11 грн., сума пені складає 5166,69 грн., сума 3% річних складає 342 грн., сума інфляційних витрат складає 1387,10 грн., що всього складає 13146,56 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №55-В про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна від 01.04.2021 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обгрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та факти:

- 01.04.2021 був укладений договір №121/0-57-В оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, за умовами якого визначено, що витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому п.6.5 договору; разом з тим, п.6.5 договору передбачає, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач (позивач) зобов`язаний надати орендарю для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю; орендар зобов?язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору;

- 01.04.2021, відповідно до укладеного договору оренди №121/0-57-В від 01.04.2021, був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна №55-В, за умовами якого орендар (відповідач) зобов`язався відшкодовувати витрати балансоутримувача (позивача) на утримання будівлі.

З урахуванням тих положень, які узгоджені сторонами у договорі №55-В про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна від 01.04.2021, з огляду на складення позивачем проекту акту звірки взаємних розрахунків, виставлення відповідних рахунків та направлення їх, а також часткову сплату відповідачем необхідних платежів протягом спірного періоду (загальна сума - 17855,37 грн., сплата відповідачем - 11604,60 грн., залишок заборгованості - 6250,77 грн.), з урахуванням того, що матеріали справи не містять наданих відповідачем у встановлений строк обґрунтованих заперечень/зауважень за направленим актом та рахунками, господарський суд вважає доведеними та підставними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого майна та заборгованості по сплаті земельного податку на загальну суму 6250,77 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена п.2.2.5 договору №55-В про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна від 01.04.2021.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 5166,69 грн. пені, 342 грн. 3% річних та 1387,10 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з Фізичної особи-підприємця Василенко Тетяни Валентинівни на користь Комунального некомерційного підприємства Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради 13146,56 грн., з яких: 5646,66 грн. заборгованості по договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна №55-В від 01.04.2021, 604,11 грн. заборгованості по сплаті земельного податку, 5166,69 грн. пені, 342 грн. 3% річних та 1387,10 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Тетяни Валентинівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 02004120) 5646 /п`ять тисяч шістсот сорок шість/ грн. 66 коп. заборгованості по договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна №55-В від 01.04.2021, 604 /шістсот чотири/ грн. 11 коп. заборгованості по сплаті земельного податку, 5166 /п`ять тисяч сто шістдесят шість/ грн. 69 коп. пені, 342 /триста сорок дві/ грн. 3% річних, 1387 /одну тисячу триста вісімдесят сім/ грн. 10 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28 січня 2025 р.

Суддя Ю.С. Бездоля