Ухвала

від 28.01.2025 по справі 154/4602/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/4602/24

2/154/351/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кусік І.В.

за участю:

секретаря судового засідання Редько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 09 грудня 2024 року.

24 грудня 2024 року в справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням та викликом сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися.

20 січня 2025 року представник позивача звернувся до суду з заявою, якою повідомив, що заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена, що свідчить про відсутність предмету спору, та як наслідок, є підставою для закриття провадження у справі на підставі ст. 255 ч.1 п.2 ЦПК України. Вказаною заявою представник позивача просив суд закрити провадження у справі та повернути на рахунок Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго`сплачений судовий збір.

З платіжної інструкції № 2621 від 04.12.2024 року вбачається, що Приватне акціонерне товариства «Волиньобленерго» за подання до Володимир-Волинського міського суду Волинської області позовної заяви сплатило судовий збір в розмірі 3028 грн.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів:Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19;Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження№ 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 49 ч.2 п.1 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, борг відповідача був погашений в процесі розгляду справи, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору. При цьому заява представника позивача про закриття провадження у справі фактично є заявою про відмову позивача від позову в зв`язку з погашенням боргу.

З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі № 662/397/15-ц.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем була сплачена в процесі розгляду справи, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, а заява представника позивача від 20.01.2025 року фактично є заявою про відмову від позову у зв`язку з погашенням боргу, суд, з урахуванням класичного принципу jura novit curia, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень ст. 255 ч.1 п.2 ЦПК України.

Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ст. 255 ч.2 ЦПК України, постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ст.7ч.3Закону України«Про судовийзбір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що провадження у справі позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ до початку розгляду справи по суті закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, а відтак заява про повернення судового збору підлягає частковому задоволенню, а саме: повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.49ч.2п.1, 255ч.1п.2,255ч.2, ЦПКУкраїни,ст.7ч.3Закону України«Про судовийзбір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, з урахування правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року по справі № 686/20582/19, від 09 вересня 2020 року по справі № 750/1658/20, практики ЄСПЛ, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» про закриття провадження у справі та повернення судового збору задовольнити частково.

Провадження усправі запозовом Приватногоакціонерного товариства«Волиньобленерго» до ОСОБА_1 простягнення вартостіне облікованоїелектричної енергіївнаслідок порушенняПРРЕЕ - закрити.

Повернути Приватному акціонерному товариству «Волиньобленерго» 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 2621 від 04.12.2024 року, що становить 1514,00 грн.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Ірина КУСІК