Рішення від 29.01.2025 по справі 924/1043/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2025 р. Справа № 924/1043/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Колективним підприємством "Спецбудмеханізація", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд", м. Львів

про стягнення 119030,93 грн.

Представники сторін в судове засідання не викликались.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 29.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Колективне підприємство "Спецбудмеханізація" звернулося до суду про стягнення із відповідача 119030,93 грн., з яких: 100000,00 грн. заборгованість зі сплати орендної плати, 11 978,36 грн. пеня, 1377,37 грн. 3% річних та 5675,20 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторонами 01.08.2023 було укладено договір найму баштового крана. Оскільки, відповідачем не виконувалися належним чином обов`язки щодо вчасної сплати орендної плати, покладені на нього умовами договору, позивач звернувся з даним позовом до суду на підставі пунктів 2.1.-2.3., 5.3. договору, ст. 546, 549, ч. 2 ст. 551, 625 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 230, 231 Господарського кодексу України.

Окрім того, 26.12.2024 представником позивача подано до суду клопотання, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 17422,40 грн. з яких: 15000,00 грн. витрати на правничу допомогу адвоката та 2422,40 грн. витрати на оплату судового збору.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала від 29.11.2024 направлена до електронного кабінету ТОВ "Макроекобуд".

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно довідки Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2025, ухвала про відкриття провадження у справі від 29.11.2024 у справі №924/1043/24 доставлена до електронного кабінету ТОВ "Макроекобуд" 30.11.2024 об 11:49 год.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається вручена відповідачу 30.11.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.08.2023 між Колективним підприємством "Спецбудмеханізація" (далі - наймодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" (далі - наймач, відповідач) було укладено договір №16, відповідно до пункту 1.1. якого, наймодавець надає наймачу у строкове користування в найм для використання в господарській діяльності за адресую м. Хмельницький, вул. Трудова, 7/9: кран баштовий КБ-403 Б, зав №1937, ринкова вартість крана 1200000,00. грн. (один мільйон двісті тисяч грн.)

Згідно з пунктом 2.1. договору, термін нарахування плати за найм настає з моменту підписання Акту прийому-передачі крана.

Відповідно до пункту 2.2. договору, розмір плати за найм складає 32000,00 гривень з ПДВ в місяць. Розрахунки проводяться наймачем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок наймодавця на протязі 5 днів після закінчення місяця. (пункт 2.3. договору).

При не виконанні, або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть майнову відповідальність. Сторона, яка допустила порушення умов цього договору несе по відношенню до іншої сторони відповідальність відшкодуванням збитків у повному обсязі (пункт 5.1. договору).

Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату орендної плати наймач сплачує наймодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки рефінансування Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежів. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов`язань, або усунення порушень.

Усі спірні питання та розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором, або у зв`язку з його виконанням, вирішуються шляхом переговорів, а при неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів - передаються на розгляд Господарського суду Хмельницької області у встановленому законодавством порядку.

Термін дії даного договору встановлюється строком з 01.08.2023 року до завершення будівництва (пункт 10.1. договору).

Згідно з пунктом 10.2. договору, цей договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов`язань.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

01.08.2023 року КП "Спецбудмеханізація" та ТОВ "Макроекобуд" складено акт приймання-передачі в найм №1, який є додатком до договору. Відповідно до змісту акту, представник наймодавця в особі заступника директора КП "Спецбудмеханізація" Ковальчука Р.В., передав в найм кран баштовий КБ - 403Б, Заводський № 1937, а представник наймача в особі директора ТОВ "Макроекобуд" Лезнюка О.В. прийняв його в м. Хмельницький по вул. Довженка, 4, в комплектному та придатному до виконання ним робіт у повному обсязі.

Відповідно до актів здачі-прийняття виконаних робіт/надання послуг/, а саме:

- №52 за квітень 2024 року, наймодавцем (позивачем) надано в найм об`єкт оренди для використання в господарській діяльності за адресою вул. Трудова, 7/9, м. Хмельницький, згідно договору №16 від 01.08.2023 року; загальна вартість найму об`єкту оренди становить 32000,00 грн.;

- №56/2 за травень 2024 року, наймодавцем (позивачем) надано в найм об`єкт оренди для використання в господарській діяльності за адресою вул. Трудова, 7/9, м. Хмельницький, згідно договору №16 від 01.08.2023 року; загальна вартість найму об`єкту оренди становить 32000,00 грн.;

- №75/2 за червень 2024 року, наймодавцем (позивачем) надано в найм об`єкт оренди для використання в господарській діяльності за адресою вул. Трудова, 7/9, м. Хмельницький, згідно договору №16 від 01.08.2023 року; загальна вартість найму об`єкту оренди становить 32000,00 грн.;

- №86/4 за липень 2024 року, наймодавцем (позивачем) надано в найм об`єкт оренди для використання в господарській діяльності за адресою вул. Трудова, 7/9, м. Хмельницький, згідно договору № 16 від 01.08.2023 року; загальна вартість найму об`єкту оренди становить 16000,00 грн. Розмір орендної плати за липень 2024 року було зменшено за домовленістю сторін.

Всі Акти підписані уповноваженими представниками сторін договору.

Загальний розмір орендної плати за період квітень-липень 2024 року становить 112000,00 грн.

28.08.2024 з електронної пошти представника позивача на електронну пошту відповідача надіслано лист-претензію від 28.08.2024 року, щодо добровільного відшкодування заборгованості по орендній платі в розмірі 112000,00 грн. Претензія також була надіслана листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку КП "Спецбудмеханізація" на адресу ТОВ "Макроекобуд", в підтвердження чого позивачем долучено до позовної заяви фіскальний чек від 28.08.2024, накладну №0504040913104 АТ "Укрпошта" та опис вкладення у цінний лист.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами від 30.09.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" наявна заборгованість перед Колективним підприємством "Спецбудмеханізація" в сумі 100000,00 грн. Остання проплата за договором здійснена 28.08.2024. Акт підписаний лише позивачем.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за найм крану баштового, відповідно до умов договору №16 від 01.08.2023, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути на його користь з відповідача: 100000,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за період з квітня 2024 року по липень 2024 року, 11978,36 грн. пені, 1377,37 грн. 3% річних та 5675,20 грн. інфляційних втрат за період з 06.05.2024 по 23.11.2024.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи Колективне підприємство "Спецбудмеханізація" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" уклали договір найму рухомого майна №16 від 01.08.2023 , у зв`язку з чим набули взаємних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою договір №16 від 01.08.2023 є договором оренди, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України (Оренда майна та лізинг) та глави 58 Першої книги ЦК України (Найм (оренда)).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов`язки, в частині своєчасної передачі відповідачу об`єкта оренди, а відповідач прийняв такий об`єкт в користування, що підтверджується Актом приймання-передачі №1 від 01.08.2023, підписаним сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 284 ГК України істотними умовами договору оренди є, в тому числі, орендна плата з урахуванням її індексації.

Частиною 1 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 2.2 договору, розмір плати за найм складає 32000,00 гривень з ПДВ в місяць.

Частиною 4 статті 285 ГК України визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що розрахунки проводяться наймачем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок наймодавця на протязі 5 днів після закінчення місяця.

Відповідно до ч.3 ст.285 ГК України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

З Актів здачі-прийняття виконаних робіт/надання послуг/ за квітень 2024 року №53, за травень 2024 року №56/2, за червень 2024 року №75/2, за липень 2024 року №86/4, судом встановлено, що позивачем надано в найм об`єкт оренди для використання в господарській діяльності за адресою вул. Трудова, 7/9, м. Хмельницький, згідно договору № 16 від 01.08.2023 року, загальною вартістю 112000,00. Вказані Акти підписані уповноваженими представниками сторін договору.

Як вказано позивачем у позовній заяві та підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами від 30.09.2024, відповідачем 28.08.2024 здійснено часткову сплату за договором в сумі 12000,00 грн.

З огляду на викладене, станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за договором №16 від 01.08.2023 становить 100000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або доказів сплати заборгованості за договором відповідач суду не надав.

Отже, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано наявність заборгованості за найм рухомого майна у відповідача за договором №16 від 01.08.2023 у розмірі 100000,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Позивач також просить стягнути з відповідача 11978,36 грн. пені, 1377,37 грн. 3% річних та 5675,20 грн. інфляційних втрат за період з 06.05.2024 по 28.08.2024.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання), як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендної плати наймач сплачує наймодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки рефінансування Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежів. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов`язань, або усунення порушень.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені за період з 06.05.2024 по 23.11.2024, нарахованої позивачем за кожним Актом здачі - прийняття окремо, судом встановлено, що позивачем до періоду нарахування пені включено день сплати заборгованості (28.08.2024), що не відповідає ст. 549 ЦК України.

З огляду на викладене, правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню до стягнення з відповідача є пеня в розмірі 11969,84 грн. У стягненні 8,52 грн. пені належить відмовити.

Як вказано в статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

При перерахунку заявленого до стягнення розміру 3% річних судом також встановлено, що позивачем не було враховано, що день сплати не враховується при нарахуваннях, а тому правомірними та обґрунтованими до стягнення з відповідача є 3% річних в розмірі 1376,39 грн. У стягненні 0,98 грн. 3% річних належить відмовити.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 5675,20 грн., суд вважає їх правильними та обґрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача 100000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 11969,84 грн. пені, 1376,39грн. 3% річних та 5675,20 грн. інфляційних втрат. У стягненні 8,52 грн. пені та 0,98 грн. 3% річних належить відмовити

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, позивачем у позовній заяві та клопотанні представника позивача від 26.12.2024 заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги від 01.02.2023, додаткову угоду №28 до Договору про надання правничої допомоги від 01.02.2023 та акт приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2024.

Також, матеріали справи містять докази представництва інтересів позивача адвокатом Висоцькою Христиною Олегівною, повноваження якої підтверджуються ордером серії ВХІ №1068590 від 02.05.2024 та Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.12.2022 серії ХМ № 000405.

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правничої допомоги від 01.02.2023, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити послуги у порядку та строки обумовлені сторонами.

Адвокат відповідно до узгоджених сторонами додаткових угод: надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в тому числі в господарських судах України усіх інстанцій; представляє клієнта з усіма правами, які надано законом в тому числі позивачу (пункт 1.2. договору).

Надання послуг клієнту здійснюється на підставі договору та додаткових угод до нього, які є невід`ємними частинами. У додатковій угоді обов`язково зазначаються відомості про справу (правове питання) за якою надаються послуги (пункт 2.1. договору).

Послуги вважаються наданими і відповідно зобов`язання виконаними з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг (пункт 2.2. договору).

За правову допомогу, передбачену в п.п.1.2. договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному в Актах прийому-передачі наданих послуг (пункт 4.1. договору).

За надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар передбачений п.4.1. договору протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг (пункт 5.1. договору).

Оплата здійснюється клієнтом шляхом перерахування суми винагороди на рахунок адвоката на підставі Акту прийому-передачі наданих послуг, який складається адвокатом (пункт 5.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 3.1. договору).

Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди №28 від 08.04.2024 сторони домовилися, що відповідно до умов договору, клієнтом передано, а адвокатом прийнято завдання на здійснення представництва інтересів клієнта у справі щодо стягнення заборгованості за договором найму №16 від 01.08.2023 року у судовому порядку.

Договір від 01.02.2023 та додаткова угода №28 від 08.04.2024 підписані адвокатом та представником КП "Спецбудмеханізація", та скріплені відтисками їх печаток.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

При цьому, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

У даному випадку гонорар адвоката за надання правової допомоги погоджений сторонами в Акті прийому-передачі наданих послуг від 26.12.2024 у фіксованому розмірі, а саме 15000,00 грн. Цей же розмір правової допомоги заявлено до стягнення з відповідача.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 26.12.2024, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 01.02.2023 року та Додаткової угоди № 28 від 08.04.2024 року до нього, адвокатом виконано наступні юридичні послуги:

1) підготовка та подання позовної заяви, виготовлення додатків до позовної заяви (витрачено часу 29 год., вартість години без ПДВ - 500 грн.) 14500,00 грн.;

2) підготовка та подання заяви про долучення додаткових доказів щодо судових витрат (витрачено часу 1 год., вартість години без ПДВ - 500 грн.) 500,00 грн;

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, предмет спору, ураховуючи критерії співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи (враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву та будь-яких пояснень чи заперечень відповідача, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження) та значимості таких дій у справі, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. є завищеними, та дійшов висновку про стягнення цих витрат у розмірі 10000,00грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" (79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 230А, корпус, 5, код ЄДРПОУ 39941103) на користь Комунального підприємства "Спецбудмеханізація" (29016, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Геологів, 7, код ЄДРПОУ 01269365) - 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00коп.) заборгованості по сплаті орендної плати, 11969,84 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 84 коп.) пені, 1376,39 грн. (одна тисяча триста сімдесят шість гривень 39 коп.) 3% річних, 5675,20 грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 20 коп.) інфляційних втрат, 2422,16 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 16 коп.) витрат по оплаті судового збору та 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 8,52 грн. пені та 0,98 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.01.2025.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.

Позивачу, представнику позивача та відповідачу направлено до Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.