Рішення

від 14.01.2025 по справі 925/1103/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Черкаси справа №925/1103/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом відділу комунального майна Уманської міської ради (площа Соборності, 1, місто Умань, Черкаська область, 20301, ідентифікаційний код 45642104),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Уманська міська рада (площа Соборності, 1, місто Умань, Черкаська область, 20301, ідентифікаційний код 26535796)

до приватного підприємства «СОЛОМОН СС» (вулиця Туристів, 5-А, квартира 28, місто Умань, Черкаська область, 20308, ідентифікаційний код 42943818)

та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання договору недійсним та витребування майна,

за участю представників, які приймають участь у режимі відеоконференції:

від позивача Наумова О.В., самопредставництво,

від відповідача Давидяк Ю.О., адвокат,

09.09.2024 відділ комунального майна Уманської міської ради звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до приватного підприємства «СОЛОМОН СС» та Замотайло Тетяни Георгіївни, у якому просить суд:

визнати недійсним договір купівлі-продажу майна комунальної власності від 08.10.2020, який укладений між відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради та приватним підприємством «СОЛОМОН СС», та посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю.;

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Уманської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 177,2 м2, які розміщені у підвалі 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: Черкаська область, Уманський район, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, будинок, 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1209856471108.

У позовній заяві позивач також просить суд судові витрати, які ним понесені у зв`язку із поданням цього позову, покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням вимог статті 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» при здійсненні приватизації спірних нежитлових приміщень. Внаслідок допущених порушень, вищевказаний об`єкт вибув з комунальної власності Уманської міської територіальної громади на неконкурентних умовах, а саме без проведення конкурсу (аукціону), за заниженою ціною, чим порушені майнові інтереси Уманської міської територіальної громади. За доводами позивача, приватне підприємство «СОЛОМОН СС» здійснило поліпшення орендованого майна у розмірі не менше як 25 відсотків ринкової вартості майна, проте такі поліпшення здійснені відповідачем у період вересня-жовтня 2019 року, тобто до надання уповноваженим органом згоди на здійснення цих поліпшень, будь-які докази проведення відповідних робіт після отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень відсутні. Позивач стверджує, що відповідач не виконав дві з шести умов, які визначені частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», тому не мав права на викуп спірного майна, відповідно договір купівлі-продажу від 08.10.2020 є незаконним та таким, що порушує інтереси Уманської міської територіальної громади.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що висновки відповідачки про чинність на сьогодні рішень Уманської міської ради є помилковими. Рішення Уманської міської рада № 5.45-81/7 «Про приватизацію об`єкта комунальної власності нежитлові підвальні приміщення за адресою: вул.Володимира Мономаха, 19» (на підставі якого було укладено оспорюваний договір) є актом індивідуальної дії, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. На сьогодні зазначене рішення вичерпало свою дію внаслідок його виконання, шляхом укладення оспорюваного договору. Скасування цього рішення не породжує наслідків для покупця об`єкта приватизації, оскільки у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією права власності на об`єкт нерухомості. Відповідно до частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Згідно з умовами договору купівлі-продажу відповідачка придбала спірне нерухоме майно за 550 000,00 грн. Позивач не має у своєму розпорядженні доказів сплати відповідачкою на користь приватного підприємства «СОЛОМОН СС» ціни продажу за спірне майно, а відповідачкою разом із відзивом таких доказів суду не надано. Подані відповідачкою копії платіжних інструкцій на загальну суму 290 000,00 грн не є належним доказом здійснення невід`ємних поліпшень спірного майна, а відтак, не мають братись судом до уваги Подаючи позов про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач діє в інтересах Уманської міської територіальної громади, як власника спірного майна, в межах повноважень, якими його наділила Уманська міська рада, та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

02.10.2024 від приватного підприємства «СОЛОМОН СС» (відповідач) до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що оскаржуваний позивачем договір купівлі-продажу є наслідком чинних на цей час рішень Уманської міської ради та наказу позивача, яким було затверджено Звіт про оцінку нерухомого майна, яким визначено розмір частки комунального майна в об`єкті приватизації. Укладення договору та передача у власність спірних приміщень свідчила про наявність волевиявлення у продавця. Відповідач підставно вважав, що діє добросовісно і правомірно, оскільки виконав всі вимоги, які передбачені відповідним законодавством, здійснив невід`ємні поліпшення за свої кошти, а також у відсутності будь-яких порушень вимог закону. Відповідач вважає, що під час викупу спірних нежитлових приміщень ним у повному обсязі дотримано вимоги законодавства. Надання орендодавцем згоди орендарю вже після здійснення останнім невід`ємних поліпшень орендованого майна свідчить про подальше схвалення радою цих поліпшень, як і виконання робіт щодо невід`ємних поліпшень орендованого майна до прийняття рішень про приватизацію цього майна, не суперечать нормам законодавства України. Вартість невід`ємних поліпшень правомірно була зарахувана йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації, як прямо передбачено частинної 3 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Відсутність порушеного права та законного інтересу позивача є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову.

У своїх письмових поясненнях приватне підприємство «СОЛОМОН СС» зазначило, що у цій справі позивачем заявлено вимоги, які вирішуються на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову. Водночас, неможливим є покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально-правових обов`язків, а також установлення чи захист їх прав і в такий спосіб винесення рішення або ухвали суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

09.01.2025 представниця приватного підприємства «СОЛОМОН СС» надіслала суду заяву про застосування строків позовної давності, у якій зазначила, що перебіг позовної давності розпочався з 09.10.2020 та закінчився 09.10.2023, а тому просить суд у разі висновку суду про обґрунтованість позовних вимог застосувати наслідки пропуску позовної давності.

01.10.2024 від ОСОБА_1 (відповідачка) до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачка вважає позовні вимоги щодо неї необґрунтованими та незаконними, оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, намагається втрутитись у гарантоване статтею 1 Протоколу №1 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на мирне володіння майном. Коло підстав відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним. Вибуття спірних нежитлових приміщень від позивача до першого відповідача відбулось з волі власника майна Уманської міської ради, що підтверджується договором, який укладений уповноваженим представником позивача, який діяв від імені Уманської міської ради. Рішення Уманської міської ради, на підставі яких було відчужено спірні нежитлові приміщення не скасовувались, тобто були чинними на момент укладання спірного договору купівлі-продажу і є чинними станом на сьогоднішній день, що свідчить про вільне волевиявлення Уманської міської ради. Щодо добросовісності відповідачки, то остання вказала, що відповідно до інформації, що містилась в Державному реєстрі власником нерухомого майна станом на 20.05.2024 (день укладання договору) було приватне підприємство «СОЛОМОН СС». Інформація про обтяження, арешти, інші права третіх осіб в Державному реєстрі була відсутня. Вартість спірного майна, відповідачкою була повністю сплачена, що підтверджується належними доказами. Крім того, відповідачка у серпні 2024 року здійснила поліпшення спірних нежитлових приміщень, як мінімум на 290 000,00 грн, , що є ще однією підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування майна.

Разом із позовом, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову та заборонити ОСОБА_1 вчиняти наступні дії: відчужувати майно; здійснювати поділ, об`єднання з іншими приміщеннями або проводити будь які будівельні роботи, внаслідок яких буде змінено технічні характеристики об`єкта нерухомого майна щодо нежитлових приміщень загальною площею 177,2 м2, які розміщені у підвалі 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: Черкаська область, Уманський район, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, будинок, 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1209856471108.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.09.2024 заяву відділу комунального майна Уманської міської ради про забезпечення позову від 09.09.2024 задоволено та вжито заходи забезпечення позову, які просив заявник.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.09.2024 позовну заяву відділу комунального майна Уманської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено о 10 год 00 хв 08.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.10.2024 судом на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, надати суду докази сплати судового збору у сумі 5371,29 грн.

15.10.2024 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази, які зазначені в ухвалі від 08.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.10.2024 призначено підготовче засідання у справі о 12 год 00 хв 19.11.2024.

Протокольною ухвалою від 19.11.2024 суд відклав підготовче засідання у справі до 14 год 30 хв 27.11.2024.

Протокольною ухвалою від 27.11.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 14.01.2025.

10.01.2025 позивач направив до суду відповідь на додаткові пояснення відповідача, відповідь на відзив відповідача, а також 13.01.2025 перший відповідач направив суду заперечення на відповідь на відзив. Вказані заяви та клопотання, які надійшли до суду після закриття підготовчого провадження суд залишив без розгляду, оскільки вони подані з пропуском процесуального строку.

У судовому засідання 14.01.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

12.06.2019 між відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (орендодавець) та приватним підприємством «СОЛОМОН СС» (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №20/2019 (далі договір оренди, Т.1, а.с.20-22). За умовами цього договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно міської комунальної власності: вбудовано-прибудовані нежитлові підвальні приміщення №№1-9, загальною площею 177,2 м2 в п`ятиповерховому житловому будинку за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19 (майно). Майно є захисною спорудою цивільного захисту протирадіаційним укриттям №88548 та перебуває в господарському віданні Комунального-підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» (балансоутримувач). Вартість майна визначена станом на 06.05.2019 і складає 365 400,00 грн без ПДВ (пункт 1.1 договору оренди).

Майно, яке передається в оренду та є предметом цього договору, є об`єктом нерухомого майна, реєстраційний номер якого 1209856471108 та який належить територіальній громаді міста Умань в особі Уманської міської ради, номер запису про право власності 19696540, дата державної реєстрації 24.03.2017 (пункт 1.2 договору оренди).

Орендар серед іншого зобов`язується своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна, при цьому ця умова не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень (пункт 5.7 договору оренди).

Цей договір укладено на строк 2 роки 360 днів та діє з 12.06.2019 до 06.06.2022 включно (пункт 10.1 договору оренди).

Судом встановлено, що у 2019 році приватне підприємство «СОЛОМОН СС» здійснило невід`ємні поліпшення орендованого майна.

Матеріали справи містять договір на проведення капітального ремонту вбудовано-прибудованих підвальних приміщень в житловому будинку по вулиці Володимира Мономаха, 19, в місті Умань Черкаської області, який укладений у 2019 році між приватним підприємством «СОЛОМОН СС», як замовником, та приватним підприємством «ТехБудЕксперт», як виконавцем (а.с.28-29). За умовами цього договору підрядник зобов`язався провести капітальний ремонт вбудовано-прибудованих підвальних приміщень.

17.10.2019 складено аудиторський висновок з надання впевненості щодо підтвердження суми витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням невід`ємних поліпшень орендованих вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19 (Т.1, а.с.30-31).

Додатком до цього висновку є довідка про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням невід`ємних поліпшень, згідно з якою аудитор підтверджує суму невід`ємних поліпшень фактично здійснених приватним підприємством «СОЛОМОН СС» на проведення у вересні-жовтні 2019 року робіт по капітальному ремонту орендованих вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19, яка підтверджена кошторисною документацією, актом виконаних робіт та платіжними документами і складає 91723,00 грн (Т.1, а.с.31, на звороті).

11.12.2019 виконавчий комітет Уманської міської ради розглянув клопотання приватного підприємства «СОЛОМОН СС» від 29.10.2019 та прийняв рішення №520, яким заявнику надано згоду на здійснення невід`ємних поліпшень майна міської комунальної власності вбудовано-прибудованих нежитлових підвальних приміщень №№1-9, загальною площею 177,2 м2 в п`ятиповерховому житловому будинку за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19, за рахунок власних коштів, яке орендоване на підставі договору№20/2019 від 12.06.2019 (Т.1, а.с.23).

19.12.2019 орендодавець надіслав орендарю лист №687 «Про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень», у якому повідомив орендаря про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень об`єкту комунальної власності - вбудовано-прибудованих нежитлових підвальних приміщень №№1-9, загальною площею 177,2 м2 в п`ятиповерховому житловому будинку за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19 (Т.1, а.с.24).

Згідно з висновком будівельно-технічного експертного дослідження №2-02/2020 від 10.02.2020, який складений судовим експертом Комашко Р.В., обсяги фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонтну вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19 відповідають обсягам вказаних будівельних робіт на суму 91723,00 грн. Будівельні роботи та використані матеріали, фізично неможливо відокремити від приміщень без зменшення вартості, відповідно вони відносяться до невід`ємних поліпшень.

Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 10.03.2020, який складений приватним підприємцем Борейко В.А. ринкова вартість частки орендаря (невід`ємних поліпшень), які здійснені орендарем в орендованих вбудовано-прибудованих нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 177,2 м2 за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19, становить 91723,00 грн (Т.1, а.с.27).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» від 09.04.2020 №216 станом на 01.04.2020 орендар приватне підприємство «СОЛОМОН СС» належно виконує умови договору оренди №2-/2019 від 12.06.2019 та заборгованості з орендної плати не має (Т.1, а.с.71).

13.04.2020 директор приватного підприємства «СОЛОМОН СС» надіслав заяву про приватизацію спірних приміщень шляхом викупу у зв`язку зі здійснення приватним підприємством «СОЛОМОН СС» у межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна, невід`ємних поліпшень орендованого майна на суму 91723,00 грн, що перевищує 25 відсотків ринкової вартості орендованого майна (Т.1, а.с.25).

Рішенням Уманської міської ради №5.45-81/7 від 31.07.2020 вирішено приватизувати об`єкт комунальної власності територіальної громади міста Умань нежитлові підвальні приміщення №№1-9 загальною площею 177,2 м2, в житловому будинку за адресою Черкаська область, місто Умань вулиця Володимира Мономаха, 19, шляхом викупу орендарем приватним підприємством «СОЛОМОН СС». Зобов`язано відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради в межах наданих повноважень, забезпечити приватизацію об`єкта комунальної власності згідно з пунктом 1 рішення. Усі витрати з оплати послуг юридичних та фізичних осіб, пов`язані з виконанням проведення оцінки майна, поточної інвентаризації, аудиту та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, покладаються на покупця (Т.1, а.с.72).

08.10.2020 між відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (продавець) та приватним підприємством «СОЛОМОН СС» (покупець) було укладено договір купівлі продажу майна комунальної власності (далі договір купівлі-продажу від 08.10.2020, Т.1, а.с.73-75), за умовами якого покупець приймає у власність (купляє) нежитлові приміщення, які розташовані за адресою Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19 (об`єкт приватизації або нежитлові приміщення) та зобов`язується сплатити за них ціну їх продажу відповідно до умов визначених цим договором (пункт 1.1 договору купівлі-продажу від 08.10.2020).

Цей об`єкт відчужується шляхом викупу на підставі рішення Уманської міської ради «Про затвердження Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Умань, що підлягають приватизації у 2020 році» №3.28-71/7 від 20.12.2019, рішення «Про включення об`єкта до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Умань, що підлягають приватизації у 2020 році (вулиця Володимира Мономаха, 19) №5.44-81/7 від 31.07.2020, рішення №5.45-81/7 від 31.07.2020 (пункт 1.2 договору купівлі-продажу від 08.10.2020).

Об`єкт приватизації продається шляхом викупу за 449 884,80 грн, у тому числі ПДВ 74980,00 грн. Покупець зобов`язаний сплатити ціну продажу об`єкта приватизації 449 884,80 грн, в тому числі ПДВ 74980,00 грн не пізніше 30 днів з дня підписання цього договору (пункт 2.2 договору купівлі-продажу від 08.10.2020).

Продавець стверджує, що заявлені права і подані документи відповідають вимогам законодавства, відсутні суперечності між заявленими та зареєстрованими правами на нежитлові приміщення, що є предметом цього договору; технічні характеристики відповідають технічному паспорту та покупцем виконані всі умови, передбачені частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизації державного і комунального майна» (пункт 9.1 договору купівлі-продажу від 08.10.2020).

Договір купівлі-продажу від 08.10.2020 посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю та зареєстровано у реєстрі за №1869.

Приватне підприємство «СОЛОМОН СС» перерахувало на рахунок виконавчого комітету Уманської міської ради 449 884,80 грн, що підтверджено випискою з рахунку виконавчого комітету Уманської міської ради за 12.10.2020 (Т.1, а.с.77). У призначені платежу зазначено: «Плата за об`єкт приватизації за адресою м. Умань, вул. Володимира Мономаха, 19 зг.дог. купівлі-продажу від 08.10.2020, у тому числі ПДВ 20% - 74980,80 грн».

12.10.2020 відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради передало у власність спірне майно комунальної власності територіальної громади міста Умань, вартість якого повністю сплачена покупцем, що підтверджено платіжним документом №1 від 12.10.2020.

15.10.2020 за приватним підприємством «СОЛОМОН СС» зареєстровано право власності на спірне майно, що підтверджене інформаційною довідкою №390299915 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

20.05.2024 між приватним підприємством «СОЛОМОН СС» (продавець) та Замотайло Тетяною Георгіївною (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (далі договір купівлі-продажу від 20.05.2024, Т.1, а.с.81-82). За умовами цього договору продавець продає нежитлові приміщення, що розташовані за адресою Черкаська область, Уманський район, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, будинок 19 (пункт 1 договору купівлі-продажу від 20.05.2024).

Продаж нежитлових приміщень за домовленістю сторін вчиняється за 550000,00 грн, які сплачені покупцем продавцю шляхом безготівкового розрахунку до оформлення цього договору, оскільки сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення (частина 3 стаття 631 Цивільного кодексу України) (пункт 4 договору купівлі-продажу від 20.05.2024).

Договір купівлі-продажу від 20.05.2024 посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю та зареєстровано в реєстрі за №1207.

20.05.2024 за Замотайло Тетяною Георгіївною зареєстровано право власності на спірне майно, що підтверджене інформаційною довідкою №390299915 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

08.08.2024 відділ комунального майна Уманської міської ради надіслав відповідачам лист №220/09/04-06 від 08.08.2024 (Т.1, а.с.83-84), у якому зазначив, що Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області направило вимогу про усунення порушень законодавства, які були встановлені під час ревізії за зобов`язано Уманську міську раду та її виконавчі органи забезпечити повернення у комунальну власність об`єктів, відчужених з порушенням законодавства, зокрема і спірних приміщень. З метою відновлення порушених інтересів Уманської міської територіальної громади, відділ пропонував повернути у комунальну власність Уманської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 177,2 м2 за адресою вулиця Володимира Мономаха, 19, місто Черкаси.

У відповідь на цей лист приватне підприємство «СОЛОМОН СС» надіслав позивачу лист №4/08 від 31.08.2024, у якому зазначило, відчуження спірних приміщень шляхом викупу було проведено із дотримання умов, що встановлені частиною 2 статті 18 Закону України №2269-VIII

Рішенням Уманської міської ради від 23.12.2020 №8-5/8 «Про оптимізацію виконавчих органів Уманської міської ради» з 01.04.2021 зі статусом юридичної особи публічного права створено управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради шляхом злиття, зокрема відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради. Управління визнано правонаступником прав та обов`язків відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради.

Рішенням Уманської міської ради №37-65/8 від 23.02.2024 затверджено розподільчий баланс управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради. Пунктом 2 розподільчого балансу визначено, що правонаступництво у сфері управління, приватизації, оренди, використання та відчуження майна комунальної власності Уманської міської територіальної громади покладається на відділ комунального майна Уманської міської ради.

Отже, позивач у справі є правонаступником відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна комунальної власності та про його витребування з чужого незаконного володіння.

Судовий захист майнових інтересів осіб, які названі у статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.

Конституція України гарантує можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагається, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим - тобто порушення дійсно повинно мати місце і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів позивача. Отже, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа (а це кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі).

Вирішуючи по суті спір про визнання недійсним договору, суд повинен з`ясувати, зокрема, підстави для визнання його недійсним, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215 та 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі, грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі у редакції, яка була чином станом на момент укладення спірного договору купівлі-продажу комунального майна 08.10.2020) право комунальної власності є правом територіальної громади володіти доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, які визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування України» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 140 Конституції України встановлює межі дії органів місцевого самоврядування, а саме, самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України.

Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина 1 статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина 1 статті 59).

Тобто, вирішення питання щодо приватизації об`єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях.

Економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі у редакції, яка була чинна станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику. Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; викупу об`єктів приватизації.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

договір оренди є чинним на момент приватизації. Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або місцевою радою.

Орендар, який виконав умови, які передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень. Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації (частина 3 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об`єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об`єкт оренди переходить у його власність.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, приватне підприємство «СОЛОМОН СС» на підставі відповідного договору орендувало спірні вбудовано-прибудовані нежитлові підвальні приміщення, які належали до комунальної власності Уманської міської ради.

Як зазначено вище, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, яка визначена за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з умов, яка визначена частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Як свідчать матеріали справи, Уманська міська рада прийняла рішення про приватизацію об`єкту комунальної власності територіальної громади міста Умань спірних нежитлових приміщень, шляхом викупу орендарем приватним підприємством «СОЛОМОН СС» (рішення №5.45-81/7 від 31.07.2020), на виконання якого між уповноваженим органом від імені власника був укладений договір купівлі-продажу з орендарем цих приміщень.

У пункті 9.1 цього договору визначено, що продавець стверджує, що заявлені права і подані документи відповідають вимогам законодавства, відсутні суперечності між заявленими та зареєстрованими правами на нежитлові приміщення, що є предметом цього договору; технічні характеристики відповідають технічному паспорту та покупцем виконані всі умови, які передбачені частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизації державного і комунального майна».

Наведене свідчить, що передача права власності на спірні нежитлові приміщення відбулась при наявності волевиявлення продавця, тобто Уманської міської ради.

Суд також враховує, що орендарем належним чином виконувались умови договору.

Судом також встановлено, що приватне підприємство «СОЛОМОН СС» здійснило невід`ємні поліпшення орендованого майна, що підтверджується належними доказами (аудиторським висновком від 17.10.2019 з надання впевненості щодо підтвердження суми витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням невід`ємних поліпшень, висновком будівельно-технічного експертного дослідження №2-02/2020 від 10.02.2020, висновком про вартість об`єкта оцінки від 10.03.2020, згідно з яким ринкова вартість невід`ємних поліпшень, які здійснені орендарем в орендованих вбудовано-прибудованих нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 177,2 м2 за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Володимира Мономаха, 19, становить 91723,00 грн

Своїм рішенням третя особа надала згоду орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів орендаря (рішення виконавчого комітету Уманської міської ради №520 від 11.12.2019).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство «СОЛОМОН СС» здійснило поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, у розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, яка визначена суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна. Ці невід`ємні поліпшення виконані орендарем в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди, що відповідає нормам Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

При розгляді цієї справи та прийнятті рішення за поданою заявою суд враховує концепцію Доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) в практиці Європейського суду з прав людини та її застосування Верховним Судом (як джерело права).

Доктрина venire contra factum proprium в цивільному праві передбачає добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та заборону суперечливої поведінки як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Своїми діями, які полягають у наданні згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендарю, погодження приватизації спірного майна шляхом викупу орендарем та виконання цього рішення шляхом укладення договору купівлі-продажу майна комунальної власності - Уманська міська рада дала впевненість покупцю зрозуміти, що вона не буде реалізовувати своє право на оспорення договору купівлі-продажу, і остання пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Прагнення позивача після тривалого виконання умов договору його оскаржити суперечить принципу добросовісності та свідчить про суперечливу поведінку.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Отже, позивачем у матеріали справи не надано доказів на підтвердження доводів, що продаж комунального майна відбувся всупереч волі його власника, а також що відчуження майна відбулося з грубим порушенням вимог законодавства, що на переконання суду є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині.

Щодо позовної вимоги позивача про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Уманської міської ради, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із статтею 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Тлумачення статті 330 Цивільного кодексу України свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Статтею 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Позивачем не наведено підстав, відповідно до яких у нього є право витребовувати спірне майно у відповідачки, оскільки спірне майно вибуло з володіння первісного власника Уманської територіальної громади на користь першого відповідача добровільно з його волі, про що свідчить укладення правочину. Суду не надано підтверджуючих доказів незаконних дій ні приватного підприємства «СОЛОМОН СС», ні ОСОБА_1 щодо спірного майна та інших підтверджуючих фактів з якими можливо пов`язати повернення майна Уманській територіальній громаді.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v.ROMANIA № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша - має загальний характер та закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь - яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку щодо відшкодування збитків, що завдані таким відчуженням.

Рішення Уманської міської ради, на підставі яких було відчужено спірні нежитлові приміщення, у судовому порядку не оспорювались, були чинними на момент укладання спірного договору купівлі-продажу і є чинними станом на день розгляду справи, що свідчить про вільне волевиявлення Уманської міської ради, як власника майна, на укладання договору купівлі-продажу.

Відповідачка придбала майно за відплатним договором, власником нерухомого майна станом день укладання договору було приватне підприємство «СОЛОМОН СС», що підтверджувалось відповідними доказами.

Наведене свідчить, що відповідачка є добросовісним набувачем спірного майна за договором купівлі-продажу від 20.05.2024, а позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу зворотного, що свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог позивача у цій частині та є достатньою підставою для відмови у позові у цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повністю.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову по суті, суд не розглядає питання застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.09.2024 задоволено заяву відділу комунального майна Уманської міської ради про забезпечення позову від 09.09.2024 та вжито заходи забезпечення позову у справі №925/1103/24 шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти дії щодо спірного майна, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1209856471108.

Відповідно до частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, враховуючи прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне скасування заходи забезпечення позову, які були накладені ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.09.2024.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Скасувати заходи забезпечення позову, які встановлені ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.09.2024 у справі №925/1103/24.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.01.2025.

Суддя О.І.Кучеренко